На цій сторінці
можна знайти інформацію про сучасне життя і розвиток радіостанцій,
що працюють в Україні та інших державах світу. Освоєння нових
частот, запуск нових проектів, поява нових голосів, зміни
позивних, форматів та концепцій - все це і багато іншого завжди
до вашої уваги!
Прикріплене:
• 29-30 травня 2019 р. у столиці проходив XXV Київський Міжнародний Телерадіоярмарок - головний бізнес-форум медіаіндустрії в Україні. Подробиці - в розділі
"Оголошення".
8.09.2024 Старт нового сезону на хвилях львівської
мережевої станції (Львів - 88.2 МГц, Броди-89.2 МГц, а
також ) вже завтра! Відтепер зустрічайте оновлену
ранкову порцію настрою з Каріною Дмитраш у програмі "СонцеШоу"
щобудня з 8:00-12:00 на хвилях 88.2 та 89.2 FM! Ще більше прем'єр,
експертів та експерток і нових людей, яких можливо раніше ніколи
не чули на радіо! Адже проєкт "Вільне літо" трансформувався у
"Вільну п'ятницю"! Отож, нові щоп'ятничні дуети не за
горами! Залишайтесь з Радіо Перше (Джерело: ).
8.09.2024 Ранкове шоу "Зарядка" повертається з
відпустки в ефір (104.7 МГц та ). Вже завтра, у понеділок, 9-го вересня
о 7:00! З вами, як завжди, прокидатимуться Таня Дубас і Назар
Бійчук (Джерело: ).
7.09.2024 Збірна України з футболу розпочинає
нову історію і новий шлях! Стартовий поєдинок групового етапу
Ліги націй. Сьогодні, о 21:45 - пряма трансляція на матчу Україна - Албанія. Слухати: .
Коментатори: Вадим Власенко і Вадим Корженко. О 21:00 розпочнеться
передматчева студія. Ведучий Костянтин Дульцев разом з коментаторами
гри ділитимуться своїми очікуваннями від стартового матчу збірної
України, зроблять прогнози на сьогоднішню гру, та розкажуть як
завдяки вдалому виступу у матчах Ліги націй можна отримати шанс
пробитися на чемпіонат світу-2026 (Джерело: ).
6.09.2024 Завтра, у суботу, 7-го вересня, на хвилях
- трансляція футболу: Ліга націй 2024/2025.
Україна-Албанія. 1, 2 тайм. Слухайте в ефірі з 21:00 до 23:16.
Ведучі - Вадим Корженко та Вадим Власенко (Джерело: ).
6.09.2024 Польське радіо для України планує збільшити
свою аудиторію слухачів і тепер буде цікавим не лише для українців
у Польщі, але й в Україні. Про це в інтерв'ю Українському радіо
польська письменниця і дипломатка, а нині директорка "Польського
радіо для закордону" Наталія Брижко-Запур. "Є така ідея,
щоб наша програма була відома в Україні. Щоб знайти слухача в
самій Україні. Щоб це було "Польське радіо для України"
згідно з назвою",- розповіла Наталія Брижко-Запур. Також
вона додала, що "Польське радіо для України", яке діє
вже понад 2 роки, дає переконання, що це справжня перевірена інформація
і що можна їй довіряти. "А починалось все від допомоги. Спочатку
ідея була така, щоб людям, які приїхали до Польщі, просто давати
інформацію, давати якусь консультацію і допомагати їм у вирішення
яких елементарних справ. Зараз це все також важливо, також пріоритетно,
але вже немає такого потоку людей. Тому ми також стараємося розповідати
про Польщу, щоб познайомити їх з країною. І зараз є така ідея,
щоб наша програма була відома в Україні. Щоб знайти слухача в
самій Україні. Щоб це було "Польське радіо для України"
згідно з назвою", - каже польська письменниця. Нагадаємо,
20 грудня 2023-го новий міністр культури Польщі Бартоломей Сенкевич
звільнив керівництво "Польського телебачення", "Польського
радіо" та Польського Агентства Преси. Цілодобовий телеканал
новин TVP Info припинив мовлення. Нова польська влада вважає,
що державні ЗМІ стали занадто політизованими. Зокрема, TVP Info
критикували за те, що воно служило джерелом пропаганди протягом
восьми років правління партії "Право і справедливість"
("ПіС"). Нова керівна коаліція на чолі з прем'єр-міністром
Дональдом Туском виступила за деполітизацію медіа і пообіцяла
створити нові ЗМІ з більш збалансованим підходом. 23 грудня президент
Анджей Дуда наклав вето на законопроєкт про бюджет країни, який
передбачає виділення 3 млрд злотих (майже 700 млн євро) для державних
ЗМІ у 2024 році - "з огляду на кричуще порушення Конституції
та принципів демократичної правової держави". "Державні
медіа повинні бути спочатку справедливо і законно відновлені",
- заявив Дуда. У відповідь на рішення президента Дуди призупинити
фінансування державних ЗМІ 28 грудня Міністерство культури та
національної спадщини Польщі вирішило ліквідувати державні медіакомпанії
Telewizja Polska S. A., Polskie Radio S. A. та Polish Press Agency
S. A. (Джерело: ).
6.09.2024 У новому випуску подкасту "Вечір
Середи" на на хвилях столичної мережевої станції (Київ-89.4 МГц, Краматорськ-87.5 МГц, Запоріжжя-88.8
МГц, Кременчук-97.9 МГц, Миколаївка-101.7 МГц, Івано-Франківськ-102.0
МГц, Покровськ-103.7 МГц, Гірник-105.5 МГц, а також ) обговорювали актуальні питання розвитку українського
мовлення та боротьби з ворожою пропагандою. До студії завітали
член
Максим Онопрієнко та проєктна менеджерка зі стратегічних комунікацій
Фонду "Партнерство за сильну Україну" Катерина Цибенко.
Однією з ключових тем ефіру стала реалізація спільного проєкту
Національної ради та Фонду, спрямованого на розширення українського
мовлення в прикордонних і прифронтових регіонах. Максим Онопрієнко
повідомив, що за результатами цієї ініціативи вдалося запустити
п'ять нових радіостанцій на 16 частотах. "Це не тільки великі
міста, але й малі населені пункти. Наприклад, у Чернігівській
області - це три села, а також кілька міст у Донецькій, Сумській
та Херсонській областях. Найбільший акцент на прифронтові й прикордонні
території, бо заповнити частоти українським мовленням там - значить
завадити туди пролізти російській пропаганді", - зазначив
він. Серед інших важливих питань, які обговорювалися під час ефіру,
було підвищення рівня медіаграмотності серед населення. Онопрієнко
закликав до активного впровадження навчальних програм з медіаграмотності.
Він навів приклад скандинавських країн, де медіаграмотність викладають
у школах, починаючи з восьмого класу. Член Національної ради також
звернувся до мовників із закликом відповідально ставитися до створення
контенту: "Відповідальність перед аудиторією - це те, що
має бути основним принципом роботи кожного медіа. Від того, що
і як ми подаємо, залежить інформаційна безпека держави".
Наприкінці розмови Максим Онопрієнко висловив оптимізм щодо подальшого
розвитку українського медіапростору. Він підкреслив, що створення
якісного і різноманітного контенту, особливо для молоді, є ключем
до успіху в інформаційній війні. Попри всі виклики, Україна має
потенціал для розвитку стійкого та впливового національного медіапростору,
який здатний успішно протистояти будь-яким зовнішнім загрозам.
Катерина Цибенко також підкреслила важливість співпраці з Національною
радою над цим проєктом: "Наша мета - збільшити присутність
українського мовлення в прикордонних та прифронтових областях.
Ми прагнемо, щоби місцеві жителі мали доступ до українських новин
та контенту через національні та локальні радіостанції. Це особливо
важливо, враховуючи намагання росії поширювати свою пропаганду
на цих територіях. Збільшення кількості українських радіостанцій
дасть людям можливість чути правдиві новини замість ворожої пропаганди".
Повне інтерв'ю можна переглянути
(Джерело: ).
6.09.2024 У новому випуску подкасту "Вечір
Середи" на хвилях столичної мережевої станції (Київ-89.4 МГц, Краматорськ-87.5 МГц, Запоріжжя-88.8
МГц, Кременчук-97.9 МГц, Миколаївка-101.7 МГц, Івано-Франківськ-102.0
МГц, Покровськ-103.7 МГц, Гірник-105.5 МГц, а також ) член
Максим Онопрієнко та Катерина Цибенко з Фонду "Партнерство за
сильну Україну" обговорили розвиток українського мовлення та боротьбу
з ворожою пропагандою. Однією з ключових тем була реалізація спільного
проєкту з розширення українського мовлення, що допоміг запустити
5 нових радіостанцій на 16 частотах у Чернігівській, Донецькій,
Сумській та Херсонській областях. Це важливий крок у боротьбі
за інформаційну безпеку. Обговорили також підвищення медіаграмотності,
особливо серед молоді та відповідальності мовників у створенні
контенту. Максим Онопрієнко висловив оптимізм щодо подальшого
розвитку українського медіапростору. Він підкреслив, що створення
якісного і різноманітного контенту, особливо для молоді, є ключем
до успіху в інформаційній війні (Джерело: ).
6.09.2024 Цього тижня представники
активно брали участь у низці подій у регіонах. Аналізували роботу
медіа в умовах воєнного стану, обговорювали законодавчі виклики
та питання комунікації між ОВА і журналістами. Окрему увагу приділили
перспективам розвитку аудіальних медіа на Волині та провели лекції
для студентів щодо ключових положень медійного законодавства.
Про заходи за участі представників медіарегулятора - читайте далі.
І. Вінницька область. Зустріч із творчими колективами кількох
онлайн-медіа Вінниці провів представник Національної ради у регіоні
Вадим Мазурик. Були присутні представники трьох медіа: "Моя
Вінниця", "Місто" та "Це Вінниця, Друже!".
Обговорили реалії медійного законодавства в контексті функціонування
онлайн-медіа, вимоги до розміщення реклами, перспективи співробітництва.
Ці медіа наразі не реєструвались у Національній раді (закон дає
онлайн-медіа право добровільної реєстрації), але законодавство
мають виконувати всі без винятків, на чому також було акцентовано.
ІІ. Волинська область. Під час зустрічі представниці медіарегулятора
у Волинській області Лілії Бойко з технічним директором "Радіо
Світязь" Петром Семереєм йшлося про перспективи розвитку
аудіального медіа на території регіону. Особливу увагу приділили
питанням безперебійного забезпечення радіостанції під час відключення
електроживлення, впровадження нових технологій та розширення аудиторії.
ІІІ. Івано-Франківська область. На запрошення кафедри журналістики
Прикарпатського національного університету ім. В. Стефаника представник
Національної ради в Івано-Франківській області Ігор Маслов провів
робочу зустріч із викладачами кафедри та прочитав лекцію для студентів
першого курсу спеціальності "Журналістика". Майбутні
журналісти дізналися про структуру сучасного медіапростору Прикарпаття,
зокрема про чисельність лінійних мовників, провайдерів аудіовізуальних
сервісів, онлайн- та друкованих медіа. Ігор Маслов розповів студентам
про основні норми і положення Закону України "Про медіа".
Також розповів про: ліцензування та реєстрацію медіа; процес реформування
комунальних медіа в місцеві публічні аудіовізуальні медіа; відповідальність
медіа за порушення медійного законодавства тощо. Окрім того, представник
медіарегулятора домовився з колективом кафедри про наступну лекцію
для студентів-магістрів спеціальності "Журналістика".
IV. Рівненська область. Представниця медіарегулятора у Рівненській
області Лілія Гринюк зустрілась із проректоркою з наукової роботи
Наталією Мединською та завідувачкою кафедри Міжнародного економіко-гуманітарного
університету імені Степана Дем?янчука Оксаною Яроменко. Разом
із науковицями Лілія Гринюк здійснила оглядовий моніторинг видання
на предмет дотримання чинного законодавства в сфері медіа. Обговорили
законодавчі норми та вимоги для друкованих видань. Також детально
проаналізували нове медійне законодавство й повноваження Національної
ради як регулятора в сфері медіа. Заклад вищої освіти зареєструвався
в Національній раді як суб'єкт у сфері друкованих медіа. Окрім
надання освітніх знань з основних фахових дисциплін, в університеті
постійно працюють над матеріалами до наукових збірників. Нещодавно
вийшов новий збірник наукових праць - перший випуск "Вісника
МЕГУ імені академіка Степана Дем'янчука серії "Педагогіка
та психологія". У складі редакційної колегії вісника науковці
МЕГУ, закладів вищої освіти Рівного, Острога, Луцька, Житомира,
Полтави та Польщі. V. Сумська область. У Сумах в рамках проєкту
"Посилення стійкості медіа в Україні" відбулася конференція
"Досвід редакційних колективів і журналістів прикордонної
Сумщини в умовах війни". Проєкт впроваджується Фундацією
"Ірондель" (Швейцарія) та IRMI, Інститутом регіональної
преси та інформації (Україна), профінансовано його Фондом "Швейцарська
солідарність" (Swiss Solidarity). У конференції взяли участь
перший секретар Національної Спілки журналістів України Ліна Кущ,
голова Сумського осередку Володимир Садівничий, медіатренерка
Інституту демократії ім. Пилипа Орлика Алла Федорина, політолог
та експерт Бюро аналізу політики Віктор Бобиренко, керівник служби
зв'язків із громадськістю 117-ї окремої бригади територіальної
оборони ЗСУ Дмитро Лантушенко, кризовий психолог та керівник ГО
"Кризовий центр психічного здоров'я" Оксана Іванцова,
медіаексперти ГО "Сумський прес-клуб", керівники медіа
Сумської області, воєнні журналісти, викладачі кафедри журналістики
Сумського державного університету. Представниця Національної ради
у Сумській області Лариса Якубенко під час виступу на конференції
розповіла про зміни, що відбулися у структурі медіапростору з
початку повномасштабного вторгнення, та роботу медіа регіону,
які третій рік поспіль працюють в екстремальних умовах. Особливу
увагу було приділено медіа, що здійснюють свою діяльність у громадах,
які входять у зону бойових дій. Також проаналізувала діяльність
суб'єктів у сфері медіа Сумщини в умовах воєнного стану та виклики,
з якими стикаються локальні аудіальні, аудіовізуальні, друковані
та онлайн-медіа. За словами Лариси Якубенко, спільними викликами
для всіх локальних медіа є суттєве зменшення (або повна відсутність)
рекламних надходжень, робота під час тривалих вимкнень від електропостачання,
нестача кваліфікованих кадрів через евакуацію персоналу та мобілізацію
працівників, безпека працівників, передплата та доставка газет
АТ "Укрпошта" тощо. Водночас вона навела приклади стійкості
локальних медіа та використання ними "вікна можливостей"
для сталого функціонування й розвитку. Зокрема, у 2023 році розпочало
цифрове мовлення на 48 ТВК у м. Охтирці ПП "ТРК "Пульсар-РТБ",
а радіокомпанія "ТВК" отримала дозвіл Національної ради
на збільшення потужності передавача з 0,1 до 0,25 кВт. Газета
"Ворскла" з прикордонної Великої Писарівки продовжила
діяльність навіть в умовах релокації редакції. Окрім того, всі
медіа Сумщини стали ефективніше використовувати діджитал-платформи
та з 2022 року активізували співпрацю з обміну контентом. Лариса
Якубенко також акцентувала, що під час повномасштабного вторгнення
з'явилися нові активні онлайн-ресурси: "Кордон.Медіа",
"Сумський канал", "На межі", "Глухів.City".
Одним із чинників стійкості місцевих медіа, на її думку, стала
їх співпраця з міжнародними організаціями-донорами, які надають
фінансову підтримку локальним медіа для покращення технічного
оснащення та створення суспільно значущого контенту на місцеву
тематику. Своїм досвідом роботи в умовах повномасштабного вторгнення
поділилися редактор газети "Перемога" Олександр Моцний,
співзасновниця інформаційного ресурсу "КордонМедіа",
воєнна кореспондентка Альона Яцина, директорка телерадіокомпанії
"Тростянець" Леся Шелест, засновник та редактор "Ямпільського
інформаційного агентства" Олександр Соломко та інші. Під
час конференції також йшлося про досвід НСЖУ щодо відновлення
роботи медіа на прифронтових територіях. Про формати західних
медіа, які можуть використовувати локальні українські видання,
розповіла Юлія Суркова, воєнна журналістка, фрілансерка для міжнародних
медіа. Дмитро Лантушенко дав практичні поради щодо співпраці медіа
з військовими. Також, користуючись нагодою, під час конференції
Лариса Якубенко вручила медійникам Сумщини Почесні грамоти Національної
ради. VI. Тернопільська область. Представниця Національної ради
у Тернопільській області Оксана Новосельська взяла участь у нараді,
яку організував новий очільник Тернопільської обласної військової
адміністрації В'ячеслав Негода з представниками медіа регіону.
Під час наради обговорили питання комунікації та налагодження
зв'язків між ОВА і журналістами Тернопільщини. В'ячеслав Негода
підкреслив важливість досягнення абсолютної довіри й взаєморозуміння.
За його словами, для цього необхідно налагодити відкриту комунікацію.
"Ми не повинні втрачати єдності, маємо бути об'єктивними
та підтримувати одне одного. Сподіваюсь, що наші регіональні медіа
допоможуть у цьому процесі" - сказав він (Джерело: ).
6.09.2024 Обговорити ефективні механізми протидії
дезінформації та поділитися власним досвідом в цьому питанні зібралися
представники медіарегуляторів багатьох європейських країн і міжнародних
організацій на Регіональному семінарі взаємопідтримки "Узгодження
нормативних практик для надійної екосистеми медіа", який
відбувся 4-5 вересня в Кишиневі, Молдова. Про міжнародну співпрацю
у медіасфері та обмін кращими практиками протидії дезінформації,
розповіла в ефірі телемарафону "Єдині новини" на телеканалі
"Рада" голова
Ольга Герасим'юк. Зокрема, голова медіарегулятора розповіла про:
використання цифрових платформ для поширення правдивої інформації
та боротьби з дезінформацією; український досвід протидії дезінформації;
роль медіаграмотності в боротьбі з дезінформацією; регуляцію блоґерів
та інфлюенсерів, що є актуальним питанням особливо в умовах війни.
Детальніше дивіться у відео за (Джерело: ).
6.09.2024
нагадує медіа, що 8 вересня 2024 року (друга неділя вересня) вшановується
щорічний День пам'яті українців - жертв примусового виселення
з Лемківщини, Надсяння, Холмщини, Південного Підляшшя, Любачівщини,
Західної Бойківщини у 1944-1951 роках та 80-ті роковини початку
депортації українців з цих територій України. У цей день вшановуємо
пам'ять українців - жертв примусової депортації з українських
земель у 1944-1951 роках. За інформацією Українського інституту
національної пам'яті понад 482 тисячі українців примусово переселили
до УРСР у 1944-1946 роках. Це здійснили комуністичні режими СРСР
і Польщі із застосуванням терору, репресій, конфіскації майна,
обмеження політичних, соціальних, економічних і культурних прав
людей. Виселяли українців у різні регіони УРСР - від Галичини
до Причорномор'я, Слобожанщини та Донеччини. Своїми варварськими
діями комуністичний режим завдав непоправної шкоди, що призвело
до знищення національної ідентичності та культури. Уже понад два
роки триває повномасштабна збройна агресія рф в Україні. Захоплення
російськими військами у 2022 році українських громадян на окупованих
територіях з подальшим їх вивезенням до фільтраційних таборів
та депресивних районів росії - це сьогоднішня версія колишнього
примусового виселення з Лемківщини, Надсяння, Холмщини, Південного
Підляшшя, Любачівщини, Західної Бойківщини у 1944-1951 роках.
Національна рада рекомендує керівникам суб'єктів у сфері лінійних
медіа, незалежно від форми власності: 1. Висвітлювати інформацію
щодо вшанування зазначеного Дня пам'яті шляхом інтегрування інформації
про цей день пам'яті до повідомлень про висвітлення сьогоднішніх
подій. 2. Вшанувати пам'ять українців - жертв примусового виселення
хвилиною мовчання о 12:00. Додатково нагадуємо, що о 9:00 щодня
в ефірі всіх суб'єктів у сфері лінійних медіа оголошується загальнонаціональна
хвилина мовчання за співвітчизниками, загиблими внаслідок збройної
агресії рф проти України. Цим громадськість вшановує світлу пам'ять
і героїчний подвиг воїнів, полеглих під час виконання бойових
завдань із захисту державного суверенітету і територіальної цілісності
України, а також мирних громадян, які загинули внаслідок російської
агресії. Регулятор звертає увагу суб'єктів у сфері медіа на необхідність
керуватися . У разі фіксації і встановлення
порушень цих Правил регулятор матиме підстави для застосування
заходів реагування, передбачених Законом України "Про медіа"
(Джерело: ).
6.09.2024 Не пропустіть! Сьогодні на хвилях столичної
мережевої станції (Київ-101.1 МГц, Суми-89.8 МГц, Рівне-90.4
МГц, Луцьк-90.6 МГц, Житомир-91.1 МГц, Тернопіль-91.2 МГц, Умань-91.5
МГц, Ужгород-91.6 МГц, Львів-91.9 МГц, Вінниця-92.0 МГц, Ізмаїл-92.2
МГц, Запоріжжя-94.1 МГц, Кривий Ріг-99.1 МГц, Кропивницький-100.0
МГц, Черкаси-100.2 МГц, Бережани-100.6 МГц, Трускавець-100.6 МГц,
Гадяч-100.9 МГц, Чернівці-101.2 МГц, Одеса-101.4 МГц, Дніпро-101.5
МГц, Путила-102.0 МГц, Овруч - 102.1 МГц, Полонне-102.3 МГц, Краматорськ-102.8
МГц, Харків-103.0 МГц, Благовіщенське-103.1 МГц, Покровськ-103.3
МГц, Івано-Франківськ-103.4 МГц, Холми-103.6 МГц, Чернігів - 103.9
МГц, Новий Розділ-104.1 МГц, Херсон-104.4 МГц, Буки-104.4 МГц,
Первомайськ-104.5 МГц, Хмельницький-105.0 МГц, Миколаїв-105.1
МГц, Лохвиця-106.9 МГц, Полтава-107.2 МГц, Кременчук-107.7 МГц,
а також - ) о 17:00 - ВЕЛИКА ПРЕМ'ЄРА радіо-youtube шоу
"МузROOM" - Шоу музичних сенсацій. Зустрічайте героїню
першого випуску - Omargalieva Alena. Вмикайтеся! (Джерело:
).
6.09.2024 Одеська радіостанція "Radio Miami",
яка після тривалої відсутності в ефірі нещодавно відновила мовлення
у самій Одесі (107.0 МГц), вже працює і у с. Петровірівка Березівського
району Одеської області. Частота - 105.8 МГц (Джерело: ).
6.09.2024 Столична радіостанція розпочала мовлення в м. Біла Церква Київської
області. Трансляції здійснюються на частоті 88.8 МГц, яку ТОВ
"ТРК "Шансон" отримало на конкурсі 28-го березня
поточного року. Ліцензійна потужність передавача - 0.25 кВт, територія
розповсюдження програм згідно умов ліцензії - м. Біла Церква та
території Білоцерківської міської територіальної громади Білоцерківського
району Київської області. Окрім звукового мовлення на частоті
присутній сигнал RDS (Джерело: ).
6.09.2024 Столична радіостанція відновила мовлення в місті
Первомайськ Миколаївської області на частоті 91.3 МГц. Мовлення
було відсутнє орієнтовно від 2-го вересня (Джерело: ).
6.09.2024 Столична радіостанція вчора розпочала мовлення у селі Полісся
Городнянської міської територіальної громади Чернігівського району
Чернігівської області. Трансляції здійснюються на частоті 97.5
МГц відповідно до тимчасового дозволу, виданого ТОВ "ТРВК
"Комра" Нацрадою з ТРМ 8-го серпня поточного року. Ліцензійна
потужність передавача - 0.2 кВт, територія розповсюдження сигналу
згідно умов дозволу - с. Полісся та території Городнянської міської
територіальної громади Чернігівського району Чернігівської області.
Також мовлення станції розпочато в місті Семенівка Новгород-Сіверського
району Чернігівської області. Тут трансляції здійснюються на частоті
96.5 МГц - так само відповідно до тимчасового дозволу, виданого
ТОВ "ТРВК "Комра" Нацрадою з ТРМ 8-го серпня поточного
року. Ліцензійна потужність передавача - 0.5 кВт, територія розповсюдження
сигналу згідно умов дозволу - м. Семенівка та території Новгород-Сіверського
району Чернігівської області (Джерело: ).
5.09.2024 Студентам увага! Вже завтра о 20:00
на хвилі столичної радіостанції (98.0 МГц, а також
5.09.2024 Вже цієї осені! На хвилях столичної
мережевої станції (Київ-101.1 МГц, Суми-89.8 МГц, Рівне-90.4
МГц, Луцьк-90.6 МГц, Житомир-91.1 МГц, Тернопіль-91.2 МГц, Умань-91.5
МГц, Ужгород-91.6 МГц, Львів-91.9 МГц, Вінниця-92.0 МГц, Ізмаїл-92.2
МГц, Запоріжжя-94.1 МГц, Кривий Ріг-99.1 МГц, Кропивницький-100.0
МГц, Черкаси-100.2 МГц, Бережани-100.6 МГц, Трускавець-100.6 МГц,
Гадяч-100.9 МГц, Чернівці-101.2 МГц, Одеса-101.4 МГц, Дніпро-101.5
МГц, Путила-102.0 МГц, Овруч - 102.1 МГц, Полонне-102.3 МГц, Краматорськ-102.8
МГц, Харків-103.0 МГц, Благовіщенське-103.1 МГц, Покровськ-103.3
МГц, Івано-Франківськ-103.4 МГц, Холми-103.6 МГц, Чернігів - 103.9
МГц, Новий Розділ-104.1 МГц, Херсон-104.4 МГц, Буки-104.4 МГц,
Первомайськ-104.5 МГц, Хмельницький-105.0 МГц, Миколаїв-105.1
МГц, Лохвиця-106.9 МГц, Полтава-107.2 МГц, Кременчук-107.7 МГц,
а також - ) - велика прем'єра радіо-youtube шоу "МузROOM"
- Шоу музичних сенсацій. На вас чекають: зіркові гості, пісні
наживо, ексклюзивні історії зіркового життя. Перший зірковий гість:
Alyona Omargaliyeva. Зустрічайте у п'ятницю, 6-го вересня, о 17:00
в ефірі радіо П'ятниця та на youtube каналі .
Ведучі - Анна Свиридова і Размік Погосян (Джерело: ).
5.09.2024
дозволила змінити позивні ТОВ "Телерадіокомпанія "Бізнес-радіо".
Таке рішення регулятор ухвалив на засіданні 5-го вересня. Радіостанція
тепер називатиметься Magic. Нагадаємо, "Бізнес-радіо"
входить у радіогрупу BRG та належить Анатолію Євтухову. У лютому
2024 року ще одна радіостанція цієї групи - "Шансон"
-змінила позивні на "Шлягер" (Джерело: ).
5.09.2024 Медіарегулятор скасував конкурс на мовлення
на вільних радіоканалах для розвитку загальнонаціональних мереж
через відсутність претендентів і водночас оголосив новий на ефірне
мовлення з використанням радіочастотного спектра в МХ-2, МХ-3.
Напрацював пропозиції до трьох проєктів нормативних актів. Позапланово
перевірить діяльність медіа. Далі - детальніше про рішення, ухвалені
на засіданні
5 вересня. І. Національна рада підготувала свої пропозиції та
зауваження до трьох проєктів нормативних актів, що надійшли на
погодження. Два проєкти розпоряджень надійшли до медіарегулятора
на погодження від Антимонопольного комітету України: "Про
затвердження Методики визначення меж ринку розповсюдження (поширення)
та споживання рекламної інформації"; "Про затвердження
Методики визначення меж ринку у сфері медіа". Обидва проєкти
актів Антимонопольного комітету, які стосуються медіаринку, пройшли
громадське обговорення. До роботи над ними були залучені фахівці,
які безпосередньо працюють у медіа. Проаналізувавши численні листи,
що надійшли від представників індустрії, а також Громадської ради
при Національній раді, регулятор дійшов висновку, що ці проєкти
розпоряджень потребують доопрацювання та узгодження з положеннями
норм Законів України "Про медіа" та "Про рекламу".
Пропозиції буде передано до Антимонопольного комітету України.
Висловив свою думку регуляторний орган і щодо проєкту наказу Державного
агентства України з питань кіно "Деякі питання підтвердження
відповідності суб'єктів кінематографії критеріям, визначеним частиною
першою статті 8 Закону України "Про державну підтримку кінематографії
в Україні". Документ надійшов на погодження від Державного
агентства України з питань кіно (Держкіно). Національна рада погодила
цей проєкт із зауваженнями і пропонує цей документ привести у
відповідність до положень Закону України "Про медіа".
Держкіно зможе ознайомитися з обґрунтованими пропозиціями й зауваженнями
медіарегулятора, які будуть йому скеровані. ІІ. Наприкінці травня
цього року Національна рада своїм рішенням № 1891 оголосила конкурс
на мовлення на вільних радіоканалах для розвитку загальнонаціональних
мереж. На конкурс пропонувалося 8 частот у п'яти областях України:
Вінницькій, Дніпропетровській, Закарпатській, Миколаївській та
Одеській. У визначений для подачі заяв термін - до 8 серпня 2024
року - надійшла всього одна заява від Товариства з обмеженою відповідальністю
"Комерційна радіостудія "Самара" (позивні "радіо
"Самара") із Павлограда Дніпропетровської області. Компанія
виявила бажання податися на частоту 95.9 МГц у Вільногірську Дніпропетровської
області. З огляду на те, що суб'єкт не відповідає умовам конкурсу
в частині територіальної категорії мовлення - загальнонаціональна,
та не усунув в повному обсязі недоліки щодо надання повного пакета
документів, Національна рада відповідно до статей 10, 51, 52,
53, 87, 90 Закону України "Про медіа" відмовила "радіо
"Самара" в допуску до конкурсу. Відтак через відсутність
інших претендентів взяти участь у конкурсі на мовлення з використанням
радіочастотного спектра на вільних радіоканалах (для розвитку
загальнонаціональних мереж) Національна рада відповідно до частини
дев'ятої статті 54 Закону України "Про медіа" вирішила
його скасувати. ІІІ. Водночас медіарегулятор оголошує конкурс
на мовлення з використанням радіочастотного спектра на вільних
загальнонаціональних каналах (програмах) мовлення ефірних багатоканальних
електронних комунікаційних мереж МХ-2, МХ-3 стандарту DVB-T2 (MPEG-4).
Всього пропонуються 3 канали (програми): у МХ-2 - один канал,
у МХ-3 - два канали. Обов'язковою вимогою до програмної концепції
мовлення охочих податися на цей конкурс є цілодобове мовлення,
формат телеторгівля. Докладніша інформація про цей конкурс незабаром
з'явиться на сайті Національної ради. IV. Національна рада затвердила
План проведення перевірок ліцензіатів на ІV квартал 2024 року.
Планові виїзні перевірки проводитимуться перед закінченням строку
дії ліцензії на мовлення щодо дотримання вимог статей 21 та 35
Закону України "Про медіа". V. Медіарегулятор погодив
тимчасовий відступ від умов ліцензії в частині програмної концепції
мовлення київському ТОВ "Тотвельд" (логотип "XSPORT",
лінійне телевізійне мовлення). Причиною такого рішення компанія
вказала обставини, зумовлені збройною агресією рф проти України.
Зокрема, медіаринок зазнав суттєвих змін, згортання бізнесів,
окупація певних регіонів України негативно вплинули на активність
рекламного ринку. Зменшилася кількість компаній, що розміщують
комерційну інформацію за плату, також відбувається постійне скорочення
рекламних бюджетів навіть у тих замовників рекламних послуг, що
продовжили співпрацю. Відповідно, акцентує суб'єкт, зменшилися
або майже відсутні доходи від цієї сфери. Після завершення в країні
воєнного стану "XSPORT" має повернутися до виконання
обов'язкових умов своєї ліцензії. VI. На ТОВ "ТІМ ФМ"
із Чернігівської області чекає позапланова безвиїзна перевірка
її діяльності. Підставою для призначення перевірки стало недотримання
медіа вимог частини третьої статті 60 Закону України "Про
медіа". 20 червня цього року відбулася реєстраційна дія -
державна реєстрація створення юридичної особи ТОВ "ТІМ ФМ"
в результаті виділу. Пункт 1 частини другої статті 60 Закону України
"Про медіа" передбачає, що реорганізація ліцензіата
є підставою для внесення змін до Реєстру. Закон вимагає, щоби
товариство протягом 10 робочих днів із дати переходу до нього
прав та обов'язків ліцензіата подало до Національної ради заяву
про внесення змін до Реєстру. Проте до 4 липня 2024 року (включно)
такої заяви від медіа не надходило. Неподання у визначені законом
строки заяви про внесення змін до Реєстру є значним порушенням.
Перевірка діяльності суб'єкта відбудеться у період із 26 вересня
по 4 жовтня цього року включно. VII. Національна рада додала до
Реєстру суб'єктів у сфері медіа 1 суб'єкт у сфері друкованих медіа.
Одночасно 20 збірників зареєстрував Український державний університет
імені Михайла Драгоманова з Києва. Мова друку видань: українська,
англійська, іспанська, італійська, німецька, польська, словацька,
угорська, французька, чеська. Територія розповсюдження зареєстрованих
збірників - Україна (100%). Регулятор відмовив 2-м організаціям
у реєстрації друкованих медіа: 1. Державному підприємству "Редакція
інформаційного бюлетеня "Офіційний вісник Президента України"
з Києва - оскільки бюлетень не належить до друкованих медіа, бо
є офіційним друкованим виданням, яке видається з метою забезпечення
доступу до публічної інформації; 2. Державному підприємству "Державний
інформаційно-аналітичний центр моніторингу зовнішніх товарних
ринків" з Києва - бо засновником ДП є орган державної влади,
отже, ця обставина унеможливлює його реєстрацію як суб'єкта у
сфері друкованих медіа. Рішення щодо реєстрації релігійних видань
ТОВ "Суворов" з Дніпра не набрало необхідної кількості
голосів. VIII. Громадська організація "Місто.Медіа"
з Волинської області зареєструвала онлайн-медіа "misto.media"
(онлайн-журнал). ТОВ "Місцеві новини" (логотип літера
"М" (зелена)) із Южного Одеської області стало лінійним
медіа, що провадить мовлення без використання радіочастотного
спектра. Цей місцевий мовник обрав формат загальної тематики,
працює за кабельною аналоговою технологією. IX. У двох областях
після реєстрації будуть доступні послуги 3 провайдерів аудіовізуальних
сервісів із місцевим покриттям: Курахове Донецької області - ТОВ
"Телерадіокомпанія "Зеніт"; Біла Церква Київської
області - ПП "Телерадіокомпанія "Росьтелеком плюс"
і ПП Телерадіокомпанії "Рось Телеком-1". У своїй діяльності
вони використовують кабельну аналогову, кабельну цифрову, ІРТV
технології. X. Під новими позивними працювати київське ТОВ "Телерадіокомпанія
"Бізнес-радіо". Тепер у столиці воно звучатиме як радіо
"MAGIC". XI. КУ "Оратівська редакція радіомовлення"
(позивні "Говорить Оратів") далі мовитиме на частоті
69.62 МГц у селищі Оратові Вінницької області. Цій місцевій радіостанції
ще на 10 років регуляторний орган продовжив строк дії ліцензії.
XII. Окрім того, на звернення низки компаній регуляторний орган
зафіксував оновлення в Реєстрі суб'єктів у сфері медіа, що стосуються
зміни найменування заявника на підставі реорганізації (злиття),
кінцевого бенефіціарного власника та відомостей про структуру
власності, технічних характеристик у частині зміни місцезнаходження
передавача, характеристики сигналу каналу мовлення, інформації
для сервісів, що надаються через мережу Інтернет (Джерело:
).
5.09.2024
скасувала радіоконкурс для розвитку загальнонаціональних мереж.
Таке рішення регулятор ухвалив на засіданні 5-го вересня. Конкурс
був оголошений 30-го травня 2024-го року на частоти в містах Вінницької,
Дніпропетровської, Закарпатської, Одеської, Миколаївської областей.
Умови: мовлення 24 години на добу, обсяг пісень українською мовою
не менше 45%. Заяву на конкурс подало "Радіо Самара",
однак Нацрада не допустила його. За словами заступника голови
регулятора Олега Черниша, "Радіо Самара" з Павлограду
подало неповну інформацію для конкурсу. Також радіостанція не
підпадала під загальнонаціональну категорію мовлення. Тому Нацрада
не допустила її до конкурсу. А оскільки інших кандидатів на конкурс
не було, то регулятор його скасував. "Будемо розглядати про
винесення цієї частоти в конкурс для розвитку регіональних мереж.
Тоді компанія, якій ми відмовили, зможе взяти участь у конкурсі",
- сказав Олег Черниш. Нагадаємо, 30 травня Національна рада з
питань телебачення та радіомовлення оголосила два конкурси на
отримання ліцензії на мовлення з використанням радіочастотного
спектра на вільних радіоканалах: для розвитку місцевих / регіональних
та загальнонаціональних мереж (Джерело: ).
5.09.2024 "Традиція, що продовжує живити
нашу сучасність": із чим підходить до 100-літнього ювілею. Про
це говорили під час панелі "На порозі нового століття "Українського
радіо": як інформація на різних платформах допомагає українцям
долати темні часи", яка відбулась у межах конференції "Євроінтеграція
під час війни: виклики для свободи слова та роль Суспільного мовлення".
Учасники заходу обговорили історичний і сучасний досвід використання
радіо під час кризових ситуацій, технічні й організаційні аспекти
забезпечення безперервного мовлення в кризових умовах, роль "Українського
радіо" в інформаційній безпеці та підтримці людей під час
війни, диджитал-платформи як сучасний канал доставлення якісного
контенту. Серед промовців були член правління Суспільного мовлення
Дмитро Хоркін, заступник міністра культури та інформаційної політики
України з питань європейської інтеграції Тарас Шевченко, перша
заступниця голови комітету Верховної Ради України з питань гуманітарної
та інформаційної політики, голова підкомітету з питань національної
та культурної пам'яті Ірина Констанкевич, ведуча "Українського
радіо" Галина Бабій, генеральна продюсерка цифрових платформ
Суспільного мовлення Вікторія Мурована та радниця голови правління
Суспільного Ангеліна Карякіна. Голова правління НСТУ Микола Чернотицький,
ведуча "Українського радіо" Галина Бабій, виконавча
продюсерка радіо "Культура" Ірина Славінська, член правління
Суспільного Дмитро Хоркін, голова підкомітету з питань національної
та культурної пам'яті Ірина Констанкевич, генеральна продюсерка
цифрових платформ Суспільного мовлення Вікторія Мурована, радниця
голови правління Суспільного Ангеліна Карякіна, голова Наглядової
ради НСТУ Світлана Остапа. "У 2024 році неможливо уявити
іншої теми для розмови, яка звучатиме на різних майданчиках, -
це розмова про нове століття "Українського радіо". 16
листопада 1924 року в Україні вперше зазвучав голос радіо. І цей
рік - чудова можливість підбити підсумки першої сотні років і
подумати про наступну сотню років. Що перед нами, чого вже досягнуто",
- сказала на початку дискусії модераторка панелі виконавча продюсерка
радіо "Культура" Ірина Славінська. Вона пригадала, що
на початку повномасштабного вторгнення саме "Українське радіо"
для українців у різних куточках країни було надійним джерелом
інформації, а для багатьох - єдиним, воно в ті часи стало одним
із символів України. "Люди під час евакуації в дорозі слухали
"Українське радіо", вони писали нам, що для них це було
важливим моментом, бо поки звучить "Українське радіо"
- Україна стоїть, Україну ніхто не підкорив", - розповіла
Ірина Славінська. І. "На порозі свого 100-річчя "Українське
радіо" не втратило довіри аудиторії". Про роль радіо
під час війни говорив член правління Суспільного Дмитро Хоркін.
За його словами, він і уявити не міг, що, дійшовши до сторічного
ювілею, радіотехнологія не втратить своєї актуальності, понад
те - набуде нового значення під час великої війни. "Під час
відзначення сторіччя "Українського радіо" наше гасло
- "Майбутнє сторіччя "Українського радіо"".
Ми не тільки досліджуємо історію цих ста років, ми хочемо подивитись,
яким буде його майбутнє. Ми будемо розвивати нові майданчики поширення
аудіоконтенту, новинного контенту в аудіоформаті, різних жанрів,
які будуть цікаві нашій аудиторії. "Укрпошта" випустить
святкову марку до 100-річчя радіо, Національний банк випустить
монету, кияни проголосували, а ми підтримали ідею про те, щоб
сквер на Прорізній був названий сквером "Українського радіо",
буде книжка з архівними матеріалами, буде фільм Суспільного до
сторіччя "Українського радіо"", - розповів Дмитро
Хоркін про плани відзначення ювілейної дати. Але найважливішим,
за його словами, є те, що "Українське радіо" на порозі
свого століття не втратило довіри своєї аудиторії, і підтвердженням
цього є свідчення людей з Ізюма, Херсона, Лимана. "Я пам'ятаю
репортаж, який зняла команда Суспільного в Лимані. Там тривали
бої перед цим: то наші наступали, то росіяни. Виходить подружжя
з українським прапором і каже: "Ми вийшли, бо вже по радіо
сказали, що це наші, українські військові". Таких історій
дуже багато. До нас на Хрещатик, 26 приїжджали люди, які вирвалися
з окупованих Бучі, Ірпеня, Гостомеля та Маріуполя за допомогою
того оголошення про евакуацію, що ми повідомили по радіо, яке
залишалося там єдиним джерелом інформації. І це те, що ми хочемо
зберегти, примножити, це те, що складає велику довіру до радіо",
- сказав Дмитро Хоркін. Ірина Славінська пригадала, що у дослідженні
Європейської мовної спілки, присвяченому темі радіо в часи криз,
ідеться, що в країнах ЄС під час кліматичних криз (повеней, пожеж)
зростає слухання радіо, бо це надійний мовник, який працює за
відсутності електрики й інтернету. "У часи блекаутів в Україні
це також стає актуальним. Цього року, після тривалої паузи, відновилися
цілодобові новини на радіо, це важливо, бо людина може ввімкнути
радіо і на початку кожної години почути новини. Наше головне завдання
- ми ні на хвилину не маємо зупинити нашого мовлення. І ми це
будемо робити", - сказав Дмитро Хоркін. За допомогою онлайн-ввімкнення
до дискусійної панелі долучилася генеральна директорка Шведського
радіо, віцепрезидентка Європейської мовної спілки Цилла Бенко.
Я маю сказати, що Суспільне робить фантастичну працю. Ви, як і
ми, вже 100 років як радіокомпанія. Ми дуже вражені, як ви змогли
мовити, показувати висококваліфіковану журналістику, попри те,
що відбувається під час війни. В часи, коли багато дезінформації,
це дуже важливо. Суспільне - великий гарант цього. Ми здійснювали
спільні проєкти у 2017 році, щоб створювати дійсно незалежні медіа
в України, зараз це ще важливіше, ніж будь-коли", - сказал
Цилла Бенко. ІІ. Незалежність і впливовість Суспільного мовника
- необхідна умова інтеграції з ЄС. Про євроінтеграцію та європейські
стандарти Суспільного говорив під час свого виступу заступник
міністра культури та інформаційної політики Тарас Шевченко. "Забезпечення
незалежності, впливовості Суспільного мовника є необхідним для
України для того, щоб інтегруватися в Європейський союз, і що
буде контролюватися весь час. Ця тема є найважливішою для того,
щоб ми були частиною європейського простору. 100 років радіо -
дуже важлива дата і дуже позитивна. У 2005 році Інститут медіаправа,
яким я тоді керував, запропонував проєкт, який передбачав дві
юридичні особи - одна з них мала бути українське радіо, інша -
українське телебачення. А Суспільне означало, що українське радіо
та українське телебачення мали бути суспільними мовниками за своєю
природою. На сьогоднішній момент я впевнений, що об'єднання було
правильним", - розповів Тарас Шевченко. Він також сказав,
що радіо залишається одним із найбезпечніших засобів отримання
інформації на окупованих територіях. "Тому що воно не залишає
слідів його споживання. Ми розуміємо, що небезпечно на окупованих
територіях читати сайти чи телеграм-канали. Тому в цьому ще один
плюс і перевага радіо", - пояснив Тарас Шевченко. На підтвердження
слів Тараса Шевченка Ірина Славінська пригадала як приклад роботу
журналістки "Українського радіо" Маргарити Лазник у
тоді ще окупованому Херсоні. "Навіть якщо на блокпостах росіян
у тебе з собою радіоприймач, на якому ти щойно слухав український
радіоефір, ніхто ніколи не зможе довести, що там було "Українське
радіо". Ти крутиш верньєр у будь-який бік і опиняєшся десь
посеред частот на білому шумі й абсолютно безслідно можеш слухати
ефір українського медіа", - переповіла Ірина Славінська спогади
Маргарита Лазник. ІІІ. Посилення сигналу "Українського радіо"
- це питання нацбезпеки. На темі доступності радіо в регіонах
і на територіях, де не мовить більше ніхто, зупинилась у своїй
доповіді перша заступниця голови комітету гуманітарної та інформполітики
Ірина Констанкевич. "Я апологет радіо. Для мене довіра до
Суспільного формувалася саме через довіру до "Українського
радіо", до згенерованих форм і сенсів саме "Українського
радіо". Попри дуже не прості часи, різні періоди як економічного
та політичного змісту, "Українське радіо" демонструє
динаміку свого зростання", - сказала Ірина Констанкевич.
"Цей голос має звучати й він має бути доступним!", -
наголосила вона. Про це йшлося й під час слухань у комітеті, де
ще до повномасштабного вторгнення порушували питання щодо радійного
покриття в низці регіонів України, куди не досягає сигнал. "Ми
тоді сформували рекомендацію, що нам потрібно посилювати сигнал,
збільшувати потужності наших передавачів, про те, що нам потрібні
інвестиції саме в цю галузь, тому що це питання нацбезпеки. Я
думаю, що і надалі воно має так формулюватися. Якщо ми хочемо,
щоб Україна не мала прогалин у нацбезпеці, ми маємо в першу чергу
формувати цю безпеку в інформаційному просторі. І тут пальма першості,
на мою думку, належить "Українському радіо"", -
сказала народна депутатка. Вона також пояснила, що голос "Українського
радіо" хочуть чути й ті українці, які нині мешкають за кордоном,
зокрема й наймолодша аудиторія, яка полюбляє слухати українські
казки. IV. "Звертатися до конкретної людини - й при цьому
весь світ має думати, що ти говориш до нього". Про традиції,
які продовжують живити нашу сучасність, про зв'язок поколінь,
про те, що ми плекаємо, говорила під час панельної дискусії Галина
Бабій, робота якої багато років пов'язана з "Українським
радіо". "Традиції наші - це правда, традиції наші -
це довіра, традиції наші - це життя, традиції наші - це говорити
до когось конкретного, в конкретний мікрофон, і при цьому весь
світ має думати, що ти говориш до нього. Це завдання мені поставили
мої старші колеги 37 років тому, коли я прийшла на Хрещатик, 26,
і навчили мене саме так із людьми говорити. Мені здається, що
в цьому є великий феномен "Українського радіо". Ти маєш
тримати цю людину і цю мільйонну аудиторію без жодного гачка,
окрім твого голосу і сенсу, який він доносить", - сказала
Галина Бабій. Вона розповіла, що традиція довіри аудиторії до
радіо підтримується і під час війни, зокрема під час нічних ефірів
на початку повномасштабного вторгнення. "Я кажу: "Я
заступаю на свою зміну, повірте, я буду з вами. Для кого я працюю?
Можливо, ви зараз їдете на фронт, везете гуманітарну допомогу?
А може, ви чекаєте наприкінці години світової класики? Не хвилюйтесь,
усе буде. Це "Українське радіо". А може, ви мама, яка
заколисує дитину, вона не може заснути й ви не знаєте, що робити?
Просто ввімкніть "Українське радіо", зараз буде гарна
музика". Ви не уявляєте, скільки відгуків ми зараз мали на
ці звернення до людей. Вони розуміли, що в хаті є хтось рідний,
хоч і невидимий", - розповіла Галина Бабій. Ще один аспект
у роботі "Українського радіо", про який говорила Галина
Бабій, це музична спадщина. "У фонді "Українського радіо"
є така перлина, якої немає в історії чи фонді будь-якої іншої
радіостанції. Це називається "Золоті ключі". У 70-х
роках "Українське радіо", маючи бус з апаратурою, об'їздило
всі села України. Усі, хто тоді пам'ятав музичну спадщину, автентику
своїх регіонів, були записані. Це все зберігається у фонді радіо.
Уявіть собі, цих людей давно немає, цих пісень давно ніхто не
пам'ятає, цих балад, цих оповідок, цього можливо вже немає в побуті,
а воно є у нас", - розповіла радіоведуча та повідомила, що
має ідею подати це до переліку нематеріальної спадщини ЮНЕСКО.
А от завдяки застосунку "Дія" "Українське радіо"
можна слухати з будь-якого місця в країні та за кордоном, що допомагає
українцям, які опинилися за межами країни, бути на одній хвилі
з Україною. V. "Диджитал дозволяє забезпечити той спосіб
споживання інформації, який задовольняє аудиторію". Про нові
способи доставлення радіосигналу говорила генеральна продюсерка
цифрових платформ Суспільного мовлення Вікторія Мурована. "Ми
маємо забезпечити доступ до цих скарбів радіомовлення, задовольнити
потреби різних спільнот, надавати той спосіб споживання інформації,
культурного, дитячого, просвітницького контенту, який виробляє
Суспільне мовлення на різних платформах. Перед цифровими платформами
стоїть великий виклик: чи готові ми технологічно до цього. Ми
зараз на порозі зміни способу дистрибуції. Ми розуміємо, що ми
змагаємося не лише локально, а й у глобальному вимірі за вуха
й очі наших споживачів. Ми перебуваємо у дуже високому конкурентному
середовищі", - пояснила Вікторія Мурована. Вона розповіла:
щоб витримати цю конкуренцію, Суспільне має бути інноваційним,
щоб задовольнити потребу різних спільнот і щоденно розвиватися,
для цього впроваджено запуск власного стримінгового сервісу. "Наш
новий проєкт "Батьки-засновники", гостею випуску якого
була Оксана Забужко, викликав шквал емоцій від молодої аудиторії.
"Це краще ніж п'ять років у школі", - сказали вони",
- поділилася Вікторія Мурована. Звернула також увагу на проєкт
"Суспільне. Казки", він був важливим елементом підтримки
дітей на початку повномасштабного вторгнення. "Як людина
із диджиталу я впевнена, що цей контент не пропаде і люди будуть
споживати його з різних екранів. Коли з'явився проєкт із казками,
він трансформувався в аудіоформат в ютубі, з простою анімацією,
за минулий рік він отримав понад 500 тисяч переглядів. На подкаст-платформах
"Суспільне. Казки" має 800 тисяч прослуховувань. Останній
рік подкаст "Суспільне. Казки" входить у топ прослуховувань
на Megogo. Торішній Радіодиктант національної єдності має 500
тисяч переглядів в ютубі", - розповіла Вікторія Мурована.
VI. "Сила Суспільного в тому, що ми є на місцях". Інформаційний
контент, новини на Суспільному відігравали особливу роль на початку
повномасштабного вторгнення, про що розповіла радниця голови правління
Суспільного Ангеліна Карякіна. "Здається, весь попередній
час ми готувалися до цього. У листопаді 2021 року ми завершили
об'єднання всіх ньюзрумів, фізично посадили всі ньюзруми в приміщення
на Хрещатику, робота вже була налагоджена, але все пішло не в
той бік. Єдиний момент, коли я розплакалася під час війни, - це
коли картонками прикривала це нове обладнання і вікна, які ми
спеціально прорубали. Я стояла біля цих вікон, заклеєних скотчем,
і думала "Нащо ми їх тут прорубали? Тут тепер лежить це дороге
обладнання - і я не знаю, коли ми сюди повернемося". Ми повернулись
у травні - і ньюзрум знову запрацював", - пригадує Ангеліна
Карякіна. Вона також розповіла, що на момент початку війни кількість
підписників на "Суспільне. Новини" в телеграмі становила
приблизно вісім тисяч, зараз - близько 300 тисяч. "У нас
була ситуація, у якій редактори й ведучі радіо шукали десь новини,
при тому, що ті самі новини шукали команди телебачення. В якийсь
момент зрозуміли, що можна підписатися на власний телеграм-канал,
там верифіковані новини, і це в принципі одна система. Це, дійсно,
був внутрішній прорив, де всі змогли нарешті один одному почати
ставити питання: чому ми це пишемо? Як ми це пишемо? Звідки ми
беремо новини? Чому радіо поставило цю новину, а телебачення -
не поставило? Момент, коли все запрацювало як єдиний організм,
- це початок повномасштабного вторгнення. Зараз здається, що це
завжди так працювало, але я пам'ятаю час, коли всі працювали автономно,
і цієї злагодженості не було", - розповіла радниця голови
правління Суспільного. Вона сказала, що головна цінність Суспільного
у тому, що його кореспонденти є у всіх регіонах України. "Ми
отримуємо новини звідусіль, де відбуваються події. Ми працювали
скрізь, де наступали росіяни у лютому 2022 року. Навіть у Тростянці,
де не було великих національних медіа, у нас був журналіст гіперлокальної
мережі, який щойно долучився до команди. Це громадянський журналіст,
колишній пожежник, який просто на телефон знімав те, що він бачив,
і передавав інформацію, якої не було в жодного національного медіа.
Сила Суспільного в тому, що ми є на місцях", - розповіла
Ангеліна Карякіна (Джерело: ).
5.09.2024 Сьогодні в Одесі відбудеться вже третя
зустріч із серії дискусій, які команда столичної сателітарної
мережевої станції (Київ-96.0 МГц, Одеса-87.9 МГц, Львів-88.6
МГц, Суми-90.9 МГц, Дніпро-91.4 МГц, Луцьк-91.5 МГц, Вестерничани
(Подольськ)-92.4 МГц, Нікополь-98.9 МГц, Лубни-99.3 МГц, Хмельницький-100.6
МГц, Конотоп-100.7 МГц, Краматорськ-101.0 МГц, Шостка-101.9 МГц,
Запоріжжя-102.7 МГц, Звенигородка-102.7 МГц, Ромни-102.9 МГц,
Черкаси-103.3 МГц, Полтава-103.4 МГц, Чернігів-103.5 МГц, Володарка-103.5
МГц, Чернівці-103.6 МГц, Херсон-103.7 МГц, Житомир-103.9 МГц,
Холмець (Ужгород) -104.1 МГц, Кам'янець-Подільський-104.3 МГц,
Кропивницький-104.6 МГц, Гірник-104.7 МГц, Підбуж-105.0 МГц, Антопіль
(Рівне) - 105.1 МГц, Кременчук-106.6 МГц, Харків-107.0 МГц, Тернопіль-107.4
МГц, Кривий Ріг-107.4 МГц, Вінниця-107.8 МГц, Миколаїв-107.8 МГц,
Івано-Франківськ-107.8 МГц, Пологи-107.8 МГц, а крім того - ) запланувала в цьому році, щоб дізнатися,
чим живуть та до чого готуються великі міста України. Цього літа
журналісти радіостанції вже відвідали Львів і Дніпро, а після
Одеси вирушимо у Харків. У кожному місті до команди Radio NV приєднуються
представники місцевої влади, бізнесу, громадських організацій
та медіа. Запрошені гості активно беруть участь у дискусії, висловлюють
актуальні проблеми своїх секторів і ставлять спікерам гострі запитання.
Основна мета радіостанції - створити в кожному місті спільноту
однодумців, щоб разом цивілізовано відстоювати інтереси регіону
на рівні центральної влади, використовуючи ресурси Radio NV. Спікери
в Одесі: - Олег Кіпер, голова Одеської обласної військової (державної)
адміністрації; - Вадим Мороховський, співголова Odesa Business
Club, голова правління банку "Восток", депутат одеської
міської ради; - Олена Цеділіна, голова громадської організації
"Змістом"; - Катерина Ножевнікова, засновниця одеського
благодійного фонду "Корпорація Монстрів". Модератор:
головний редактор Radio NV Олексій Тарасов. Цей проєкт реалізується
завдяки програмі Український Фонд Швидкого Реагування IREX, яку
втілює IREX за підтримки Державного департаменту США (Джерело:
).
5.09.2024 Відтепер програми столичної мережевої
станції звучать на Чернігівщині. Радіостанція вітає
всіх своїх нових слухачів у селищі Ріпки Чернігівського району
Чернігівської області, де трансляції здійснюються на частоті 93.6
МГц, та у селі Полісся Городнянської міської територіальної громади
Чернігівського району Чернігівської області, де станція мовить
на частоті 97.5 МГц (Джерело: ).
5.09.2024 На тлі сучасної глобальної інформаційної
війни, особливо спрямованої на дестабілізацію демократичних країн,
Україна опинилася в центрі масштабних інформаційних атак з боку
рф. Під час Регіонального семінару взаємопідтримки "Узгодження
нормативних практик для надійної екосистеми медіа", який
проходив 4-5 вересня в Кишиневі, Молдова, обговорювалися національні
підходи до боротьби з дезінформацією та необхідність міжнародної
співпраці для забезпечення надійності медійного простору. До обговорення
долучилися представники медіарегуляторів з європейських країн,
а також міжнародних організацій. Україну на семінарі представляли
голова
Ольга Герасим'юк і фахівці медіарегулятора Ірина Пархоменко та
Ігор Тимофєєв. Дводенний Регіональний семінар став заключним у
низці заходів, організованих у рамках проєкту Ради Європи щодо
посилення інституційного зміцнення медіарегулятора Молдови "Підтримка
медіаплюралізму та свободи слова в Республіці Молдова". Захід
проводився спільно з Аудіовізуальною радою Молдови за сприяння
британського медіарегулятора Ofcom. До обговорення долучилися
представники національних регуляторних органів з країн європейського
регіону, зокрема, Молдови, Естонії, Ірландії, Латвії, Литви, Північної
Македонії, Румунії та Великої Британії, а також представники міжнародних
інституцій з Ради Європи, EPRA та Європейської аудіовізуальної
обсерваторії (EAO). Програма семінару охопила широкий спектр актуальних
питань у сфері медіарегулювання. Учасники обмінялися досвідом
протидії дезінформації та обговорили стратегії підвищення медіаграмотності
населення. Особлива увага була приділена питанням прозорості медіавласності
та шляхам її забезпечення. Голова Національної ради Ольга Герасим'юк
розповіла про досвід України у боротьбі з дезінформацією в умовах
повномасштабної війни, підкресливши, що Україна стала своєрідною
лабораторією протидії інформаційній агресії. У своєму виступі
Ольга Герасим'юк окреслила масштабні виклики, з якими стикається
Україна: від систематичних інформаційних атак та руйнування медійної
інфраструктури до переслідування журналістів на окупованих територіях
та спроб втручання у супутникове мовлення українських каналів.
Вона також поділилася успішними кроками у протидії цим загрозам,
серед яких запуск проєкту з підтримки українських мовників у прикордонних
регіонах, ефективна взаємодія з міжнародними організаціями та
систематичний моніторинг наративів російської пропаганди. Значну
частину дискусій було присвячено новому законодавству Європейського
Союзу в галузі медіа. Для України, яка прагне до членства в ЄС,
адаптація національного законодавства до європейських стандартів
є пріоритетним завданням. Не менш актуальною була тема прозорості
медіавласності, де учасники поділилися досвідом ліцензування та
моніторингу медіа. Учасники семінару також розглянули проблеми
регулювання діяльності блогерів та інфлюенсерів, враховуючи їх
зростаючу роль у поширенні інформації. Окремо обговорювався вплив
штучного інтелекту на медіасферу та пов'язані з цим виклики для
регуляторів. Голова Національної ради України Ольга Герасим'юк
наголосила на необхідності міжнародної співпраці у боротьбі з
дезінформацією, особливо у контексті взаємодії з великими технологічними
платформами. "Наше завдання - розробити ефективні механізми
захисту інформаційного простору, які водночас гарантуватимуть
свободу слова", - підкреслила вона. Учасники наголосили на
важливості постійної комунікації з українським медіарегулятором,
щоби глибше розуміти всі обставини подій та виклики, з якими стикається
зараз Україна. За підсумками зустрічі учасники домовилися про
подальший обмін досвідом та координацію зусиль у сфері медіарегулювання.
Було відзначено, що досвід України має виняткову цінність для
розуміння сучасних інформаційних загроз та розробки дієвих стратегій
протидії їм (Джерело: ).
5.09.2024 Столична радіостанція вчора розпочала мовлення у селищі Ріпки
Чернігівського району Чернігівської області. Трансляції здійснюються
на частоті 93.6 МГц відповідно до тимчасового дозволу, виданого
ТОВ "ТРВК "Комра" Нацрадою з ТРМ 8-го серпня поточного
року. Ліцензійна потужність передавача - 0.5 кВт, територія розповсюдження
сигналу згідно умов дозволу - с-ще Ріпки та території Чернігівського
району Чернігівської області (Джерело: ).
4.09.2024 Висвітлення кримської тематики, державна
допомога релокованим медіа, джерела поширення інформації на тимчасово
окуповані території, концепція відновлення українського мовлення
після деокупації - своїми думками ділиться представник
в Автономній Республіці Крим та місті Севастополі Володимир Ляшенко
в інтерв'ю "Суспільне Крим". Загальноукраїнські медіа,
за словами Володимира Ляшенка, висвітлюють тему Криму лише тоді,
коли з'являються якісь резонансі події, зокрема дії Збройних Сил
України з його звільнення. Системно ж цю тематику порушують медіа,
які певним чином "заточені" на інформацію з Криму. "Релоковані
з Криму медіа, що заточені на кримську аудиторію, на жаль, не
можуть отримувати гроші від кримської аудиторії, хоча їх контент
і заточений саме на цю аудиторію. Але їх робота необхідна для
того, щоб тримати Крим у інформаційному фокусі України та світу.
Таким медіа вкрай потрібна державна або грантова підтримка",
- акцентує Володимир Ляшенко. Українське законодавство потребує
визначення терміну "релоковане медіа", і державна підтримка
таких медіа має бути системною. Володимир Ляшенко звернув увагу,
що будь-яке джерело інформації, що працює на території Криму,
не може бути публічним, адже воно відразу потрапить у поле зору
російських спецслужб. Тому дуже складно отримувати верифіковану
інформацію безпосередньо з Криму. Оскільки сьогодні немає можливості
доносити кримчанам інформацію з материкової частини України за
допомогою ефірного теле- та радіомовлення, здебільшого використовуються
такі канали поширення: супутникове мовлення; інтернет-платформи;
соціальні мережі. Але деякі з цих джерел мають безпекові аспекти
їх використання, оскільки знаходяться під пильним контролем ФСБ.
Представник медіарегулятора зауважив, що концепція швидкого відновлення
мовлення на тимчасово окупованих територіях після деокупації існує,
але її реалізація буде залежати від того, яку ми отримуємо територію,
наскільки буде зруйнована медійна інфраструктура. Дуже важливим
моментом буде мова, якою буде доноситися інформація, адже, понад
10 років у Криму в публічній сфері українська мова не використовувалася.
Не виключено, що доведеться певний час дублювати інформацію російською
мовою, а в цей час досить активно забезпечувати можливість вивчення
української мови на деокупованих територіях - як для дітей, так
і дорослих, наголосив Володимир Ляшенко. Про це та інше детальніше
читайте в інтерв'ю Володимира Ляшенка (Джерело: ).
4.09.2024 2-го вересня
провела друге засідання Робочої групи з питань медіаграмотності.
Ця ініціатива є важливою частиною стратегії медіарегулятора, спрямованої
на підвищення медіаграмотності в Україні. До складу групи увійшли
представники Національної ради, експерти громадських організацій
та фахівці медіагалузі. Головною темою зустрічі стало обговорення
опитувальника, що розробляється для оцінки рівня медіаграмотності
серед журналістів. Під час двогодинної дискусії учасники обговорювали
внесені правки та способи оптимізації документа. Спільна думка
учасників полягала в тому, що для зручності варто скоротити текст
та об'єднати споріднені запитання. Також прозвучала пропозиція
спростити складні формулювання, щоб зробити опитувальник більш
зрозумілим. Окрему увагу приділили питанням захисту дітей у медіа,
запобігання мові ворожнечі, протидії пропаганді та дезінформації,
а також використанню державної мови. Ці теми викликали жваві дискусії
серед членів групи. Зокрема, активну участь в обговоренні взяли
Ліза Кузьменко, голова ГО "Жінки в медіа", та Ольга
Вірста, керівниця напряму медіаграмотності в Інституті розвитку
регіональної преси. Відповідно до Положення про Робочу групу,
затвердженого рішенням Національної ради, група має право залучати
експертів з медіаграмотності (пункт 7.2). В якості експертки до
роботи долучилася Діана Дуцик, викладачка Могилянської школи журналістики
та виконавча директорка ГО "Український інститут медіа та
комунікацій", яка внесла свої пропозиції. Невдовзі планується
провести чергове засідання Робочої групи, де буде продовжено роботу
над удосконаленням опитувальника (Джерело: ).
4.09.2024 Криворізька радіостанція (102.3 МГц, а також ) шукає талановитих професіоналів, які готові
долучитися до її команди та творити разом з нею! Радіостанція
"Радіо Кривбас" оголошує конкурс на заміщення вакантної
посади Редактор-ведучий радіопрограм: Створення та ведення різноманітних
радіопрограм (новини, інтерв'ю, прямі ефіри тощо); Розробка концепції
програм, підготовка сценаріїв та залучення гостей; Володіння чіткою
дикцією та приємним голосом; Вміння працювати в команді та швидко
адаптуватися до нових завдань. Вимоги до кандидатів: 1. Вища освіта
(бажано філологічна, журналістика або інша гуманітарна). 2. Досвід
роботи на радіо або телебаченні (для редактора-ведучого). 3. Відмінне
знання української мови. 4. Впевнений користувач ПК. 5. Креативність,
відповідальність, пунктуальність. Якщо Ви відповідаєте нашим вимогам
і бажаєте стати частиною нашої команди, надсилайте своє резюме
на електронну адресу:
(Джерело:
).
3.09.2024 2 вересня у Києві пройшла конференція
"Євроінтеграція під час війни: виклики для свободи слова
та роль Суспільного мовлення". Захід зібрав представників
парламенту, медіаіндустрії та міжнародних організацій. Спікери
та учасники говорили про досягнення, проблеми та можливості України
на шляху імплементації медійних стандартів ЄС в умовах повномасштабного
вторгнення, а також про місце Суспільного мовлення у цьому процесі.
на заході представляли члени медіарегулятора Олександр Бурмагін
та Тетяна Руденко. "Новини - це не просто інформаційний потік,
це важливий елемент демократії, компас для прийняття рішень і
наш інструмент впливу на майбутнє. Незалежний, надійний і добре
фінансований Суспільний мовник є невід'ємною складовою майбутнього
України як незалежної, суверенної, демократичної держави та визначальним
етапом на шляху до інтеграції в ЄС", - заявила директорка
місії USAID в Україні Джулі Коенен на відкритті конференції. Представник
генерального директорату з питань зовнішньої політики та політики
сусідства Європейської Комісії Танел Танг відзначив ухвалення
Україною Закону "Про медіа" та перегляд Закону "Про
рекламу" в контексті євроінтеграції. Він запевнив, що Єврокомісія
ретельно стежитиме за тим, як ці закони будуть реалізовані. Танел
Танг підкреслив, що надзвичайно важливо зберегти незалежність
Суспільного мовника та гарантувати незалежність національного
медіарегулятора, зокрема через забезпечення їх належного фінансування.
Голова Наглядової ради Національної суспільної телерадіокомпанії
України Світлана Остапа зазначила, що попри реформування державного
мовлення в суспільне в Україні, за роки повномасштабного вторгнення
спостерігається певний відкат через посилення державного мовлення
та появу нових державних каналів. Вона також наголосила на недофінансуванні
Суспільного у 2024 році. На думку пані Світлани, необхідно відновити
інформаційне мовлення українських телеканалів та забезпечити прозорість
у замовленні виробництва серіалів та іншого контенту за державні
кошти. Серед пріоритетів Суспільного мовника на 2024-2025 роки
Світлана Остапа виділила збереження і поглиблення довіри, тіснішу
взаємодію з суспільством на засадах незалежної та доброчесної
журналістики, а також створення впливового контенту. Цей контент
має бути спрямований на поширення історичної правди, зміцнення
суспільної безпеки та розвиток української культури. Про підтримку
Суспільного мовлення, як в поточній діяльності регулятора, так
і при підготовці нових законопроєктів у сфері медіа, розказав
член Національної ради Олександр Бурмагін: "Розвиток Суспільного
був і є пріоритетом для нашого складу Національної ради. Ми завжди
в діалозі, часто разом шукаємо варіанти вирішення задач і обговорюємо
зміни до законодавчого регулювання. Ми й надалі плануємо реалізовувати
саме такий підхід у нашій роботі". Також член Національної
ради зупинився на потенційних проблемах, пов'язаних з реалізацією
в Україні актів ЄС у медійній сфері в контексті незалежності та
інституційної спроможності українського медіарегулятора: "Нові
акти ЄС, такі як "Європейський акт Про свободу медіа",
в якому зазначено про необхідність забезпечення незалежності як
і суспільних мовників, так і регуляторів, так і більш відомі акти
про цифрові ринки і про цифрові послуги, з точки зору імплементації
мають серйозну проблему. Вона полягає в тому, що без інструментів,
які мають країни-члени ЄС, велику кількість зобов'язань складно
реалізувати. В першу чергу це стосується діяльності платформ спільного
доступу до інформації. Змусити їх дотримуватися будь-яких правил,
не маючи важелів впливу, як свідчить і наш досвід, практично нереально.
Відповідно ми, як країна-кандидат на вступ до ЄС, потрапляємо
в ситуацію, коли взяті на себе зобов'язання, без необхідних механізмів
їх реалізації, ми просто не зможемо їх виконати, доти, поки не
станемо повноправними членами Європейського Союзу". Поряд
з цим достатньо велику кількість стандартів ЄС з медіасфери, в
т.ч. щодо інституційної незалежності і спроможності медійного
регулятора, Україна була зобов'язана прописати на рівні свого
законодавства, щоб підтвердити статус кандидата, який отримала
в 2022-му році. На виконання вимог ЄС рекламне законодавство оновили,
Закон України "Про медіа" прийняли, отримали "залік"
від ЄС і за півтора роки прийняли декілька рішень, що підважують
ту саму незалежність Національної ради. Так, законами про бюджет
уже два роки зупинено всі гарантії медійного закону щодо фінансування
регулятора, заробітних плат апарату, членів регулятора, проведення
досліджень, створення реєстру медіа. Як наслідок посадові оклади
членів в ручному режимі регулюються постановами Уряду, від якого
Національна рада має бути функціонально незалежною. І тому ж Уряду
законом про правотворчу діяльність повернули контроль за нормативно-правовими
актами медіарегулятора через процедуру їх державної реєстрації
в Міністерстві юстиції. Хоча останнє і відкладено на рік після
закінчення воєнного стану, але у випадку набрання чинності може
призвести до колапсу в діяльності Національної ради, оскільки
всі акти, які за два роки реформи напрацював регулятор, стануть
"у чергу" на державну реєстрацію. Ще є законопроєкт
"Про адміністративну процедуру" та проєкт Кодексу про
адміністративні проступки, які можуть зламати логіку всіх процедур
із Закону України "Про медіа" і вирізати з нього всю
частину, яка стосується відповідальності для медіа за порушення
закону про медіа. Попри ці виклики, представник медіарегулятора
висловив думку, що Україна здатна продовжувати реформи і під час
війни, хоч це часто вимагає і надзусиль. Проте необхідно більше
взаємодії і кращий рівень взаєморозуміння між усіма ключовими
гравцями. Щоб одна реформа, яку вимагає ЄС, не руйнувала іншу.
І можливо, в покращенні цих процесів, як арбітр, може зіграти
позитивну роль саме Єврокомісія. Запис конференції можна переглянути
на . Проведення
конференції стало можливим завдяки допомозі американського народу,
наданій через проєкт Агентства США з міжнародного розвитку (USAID)
"Медійна програма в Україні", який виконується міжнародною
організацією Internews Network (Джерело: ).
3.09.2024 У вівторок, 3 вересня, в ефірі стартує
25-серійний проєкт "Життя в ефірі", присвячений 100-річчю
. У ньому автори підготували розповідь не тільки
про історію радіо, а й про життя кількох поколінь українців крізь
призму історії Українського Радіо. Цей проєкт може стати найповнішим
комплексним дослідженням історії Українського Радіо в аудіоформаті
за весь час існування. Для "Життя в ефірі" ретельно
збирали інформацію від ветеранів радіо, істориків, опрацювали
тисячі сторінок архівних документів, а багато подробиць звучатимуть
в ефірі вперше. "Коли ми задумували цей проєкт рік тому,
то сумнівались, чи назбирається інформації на 25 серій. Такої,
щоб була цікава не тільки нам, радійникам, а нашим слухачам. Тепер
я розумію, що ми б і 100 серій потягнули. Бо історія Українського
Радіо - це, по суті, історія усього нашого народу за минулі 100
років. Працівники радіо, як і вся українська інтелігенція, ставали
жертвами сталінських репресій, гинули під час Другої світової,
бо останніми виходили з Києва перед наступом німців, проносили
через усе століття український дух, культуру і мову. Саме з ефіру
Українського Радіо українці почули Акт проголошення незалежності,
і саме в нашому ефірі, ще до затвердження Верховною Радою, вперше
серед усіх мовників прозвучав гімн "Ще не вмерла України".
У період нинішньої російсько-української війни Українське Радіо
стало єдиним джерелом достовірної інформації для мешканців тимчасово
окупованих територій, а декому навіть рятувало життя, повідомляючи
про доступні можливості евакуації. Тож оскільки у багатьох родинах
є одразу кілька поколінь слухачів Українського Радіо, переконаний,
кожен наш слухач і слухачка, пізнає у цьому проєкті щось своє,
рідне, про історію своєї країни, свого роду, свою особисту історію",
- розповів виконавчий продюсер Українського Радіо Юрій Табаченко.
Радіопроєкт детально описує історію винайдення і поширення радіо
у світі, подробиці розвитку радіо як технології в Україні та підготовки
технічної бази для роботи радіо в Харкові. Розкриє імена та історії
маловідомих, але визначних українських вчених у галузі радіо -
Пильчикова, Огієвського, Айзенштейна. Розповість, чому Українське
Радіо запрацювало саме в Харкові, яка була сітка мовлення у перші
роки, які формати програм були популярні, про що говорили в ефірі
й кого запрошували у студію. "Життя в ефірі" розкриє
особу першого диктора Українського Радіо. Значна частина проєкту
присвячена тиску на радіо радянської влади. Команда проєкту знайшла
і вперше оприлюднить архівні матеріали справ розстріляних у сталінські
часи працівників Українського Радіо. Ветерани радіо розповіли,
як їм вдавалося обходити цензуру та говорити "між рядками.
Державний гімн вперше публічно прозвучав саме на хвилях Українського
Радіо, ще до його офіційного затвердження Верховною Радою. Кілька
епізодів "Життя в ефірі" буде присвячено роботі Українського
Радіо у воєнні роки: під час Другої світової та під час нинішньої
російсько-української. Проєкт також розповідає про історію появи
Радіо Промінь та Радіо Культура, творчих колективів Українського
Радіо: симфонічного оркестру, оркестру народної та популярної
музики, хорової капели, дитячого хору та тріо бандуристок. Окрема
розповідь - про Будинок звукозапису Українського Радіо і про те,
як у його стінах народжувалися хіти Івасюка, Яремчука, Зінкевича.
Проєкт "Життя в ефірі" розкриває багато інтриг: хто
насправді винайшов радіо (спойлер: не Марконі і не Попов), як
радіо стало медіа і до чого тут "Титанік", як записували
радіорепортажі до винайдення магнітної стрічки, як у 1943-му Українське
Радіо мовило з потяга, та як пісня "Реве та стогне"
стала позивними Українського Радіо? Слухайте "Життя в ефірі"
з 3 вересня щовівторка та щочетверга о 20:30. Проєкт виходитиме
на всіх подкаст-платформах та на
Українського Радіо. Нагадаємо, у липні стартувала програма "Лист
на Радіо" до 100-річчя Українського Радіо, яка розповідає
історії слухачів про те, як радіо змінило життя людини чи цілої
громади, історії про вплив радіомовлення. Українське Радіо - найбільша
FM-мережа та найпопулярніше розмовне радіо України, флагманський
канал Національної суспільної телерадіокомпанії України. У Києві
мовить на частоті 105 FM. З усіма частотами Українського Радіо
та лінками на соцмережі Суспільного в регіонах можна ознайомитися
за .
Українське Радіо також можна слухати в мобільному застосунку suspilne.radio,
на сайті
та в мобільному застосунку "Дія" (Джерело: ).
3.09.2024 До уваги громадськості та суб'єктів
у сфері медіа! Повідомляємо, що відповідно до Регламенту
засідання регуляторного органу, яке відбудеться 5 вересня, початок
об 11:00, триватиме онлайн. Взяти участь у засіданні Національної
ради можна у приміщенні Національної ради за адресою: м. Київ,
вул. Прорізна, 2 або в приміщенні представника Національної ради
у вашій області, контакти якого Ви можете отримати у відділі регіональної
політики у сфері медіа та організації роботи представників Національної
ради за телефонами: (044) 279-99-33, (044) 278-74-11. Спостерігати
за перебігом засідання можна на
Національної ради та на її
(Джерело: ).
3.09.2024
оголошує конкурс на три вакантні посади! Медіарегулятор шукає
талановитих фахівців для приєднання до нашої команди. Відкриті
такі вакансії: 1. Начальник відділу комунікацій та зв'язків з
медіа. Умови конкурсу: .
2. Головний спеціаліст сектору розвитку інформаційно-комунікаційних
систем управління розвитку інформаційних систем та ресурсного
забезпечення. Умови конкурсу: .
3. Головний спеціаліст відділу експлуатації та господарського
обслуговування управління розвитку інформаційних систем та ресурсного
забезпечення. Умови конкурсу: .
Якщо ви маєте відповідний досвід та кваліфікацію, не втрачайте
можливість долучитися до важливої роботи в державному секторі!
Детальну інформацію про вимоги до кандидатів та умови праці можна
знайти за наведеними вище посиланнями. В Нацраді з ТРМ чекають
на резюме кандидатів до 27 вересня 2024 року на електронну адресу
(Джерело:
).
3.09.2024 Представниця
у Волинській області Лілія Бойко провела зустріч із технічним
директором "Радіо Світязь" (Мирогоща Перша - 92.6 МГц,
Нововолинськ - 98.1 МГц) Петром Семереєм. Під час зустрічі Лілія
Бойко і Петро Семерей обговорили перспективи розвитку аудіального
медіа на території Волинської області. Основна увага була приділена
питанням безперебійного забезпечення радіостанції під час відключення
електроживлення, впровадження нових технологій та розширення охоплення
аудиторії (Джерело: ).
2.09.2024 Столична радіостанція призупинила мовлення в місті
Первомайськ Миколаївської області на частоті 91.3 МГц. Передавач
вимкнено (Джерело: ).
2.09.2024 В ефір столичної мережевої станції (Київ-105.5 МГц, Березань-87.5
МГц, Коростень-87.5 МГц, Винарівка-89.2 МГц, Дніпро-89.7 МГц,
Костянтинівка-90.1 МГц, Андріївка (Олександрія) -90.7 МГц, Черкаси-92.1
МГц, Гірник-97.0 МГц, Фастів-99.6 МГц, Знам'янка-100.7 МГц, Покровськ-100.7
МГц, Запоріжжя-101.3 МГц, Полтава-101.3 МГц, Кривий Ріг-101.4
МГц, Харків-101.5 МГц, Апостолове-101.8 МГц, Херсон-101.9 МГц,
Суми-102.6 МГц, Чернігів-102.9 МГц, Біла Церква-103.8 МГц, Ізмаїл-104.1
МГц, Краматорськ-105.7 МГц, Кропивницький-106.2 МГц, Шостка-107.3
МГц, Дубровиця-107.5 МГц, Чемерівці-100.3 МГц, Кременчук-102.5
МГц, Новий Буг-104.5 МГц, Вінниця-104.8 МГц, Умань-105.7 МГц,
Снятин-101.8 МГц, Миколаїв-104.1 МГц, Ромни-107.3 МГц, а також
) повертається вечірнє ДАБЛ ЛАЙТ шоу! Слухайте
вже сьогодні о 16-ій. Круті і стильні ведучі Андрій Лахнов та
Міша Соколовський чекають на вас щобудня з 16 до 19 в ефірі радіо
номер один в Україні, аби зарядити вас та розділити кльовий вайб
вечора. Вмикайте та слухайте! (Джерело: ).
2.09.2024 Сумували? Головні вейкапери країни знову
в етері! Не пропускайте WAKE UP SHOW на хвилях столичної мережевої
станції (Київ-96.8 МГц та T-DAB, Кривий Ріг-93.5 МГц,
Павлоград - 93.6 МГц, Луцьк-97.9 МГц, Полтава - 99.1 МГц, Шостка-100.0
МГц, Біла Церква-100.9 МГц, Олександрія-103.1 МГц, Одеса-90.6
МГц, Вінниця-91.3 МГц, Івано-Франківськ-103.0 МГц, Кременчук-107.0
МГц, Черкаси-107.1 МГц, Чернігів-101.8 МГц, Дніпро-103.3 МГц,
Харків-106.6 МГц, а також ) по буднях з 08:00 до 11:00. Україна прокидається
з WAKE UP SHOW! (Джерело: ).
2.09.2024 Столична радіостанція розпочала мовити в Покровську Донецької
області 28 серпня на частоті 99.6 FM. Про це йдеться у . У коментарі інтернет-виданню "Детектор
медіа" головна редакторка "Громадського радіо"
Вікторія Єрмолаєва повідомила, що мета їхньої станції - розширення
мережі мовлення по всій Україні. "Хочемо мовити у Харкові
та інших обласних центрах. Харківщина - прифронтовий регіон, для
якого ми можемо і вміємо створювати потрібний контент. Загалом
мета "Громадського радіо" - розширення мережі мовлення
по всій Україні", - розповіла Єрмолаєва. Нагадаємо, Національна
рада з питань телебачення та радіомовлення надала "Громадському
радіо" тимчасовий дозвіл на мовлення у місті 8 серпня. Це
була четверта частота, яку видала Нацрада в рамках проєкту із
забезпечення мовлення українських радіостанцій спільно з партнерським
фондом "За сильну Україну". У травні "Громадське
радіо" отримало частоти у м. Дружба Сумської області (89.9
FM), населених пунктах Велика Михайлівка та Подільськ Одеської
області (88.7 та 92.0 FM). Також радіо виграло конкурс на частоти
в Сумах та Чернігові. Відповідне рішення Нацрада ухвалила на засіданні
18 січня. "Громадське радіо" мовить на 88.6 FM у Cумах
та 105.9 FM у Чернігові. У Києві на частоті 99.4 FM, у Гірнику
- на частоті 91.4 FM, у Краматорську - 90.9 FM, у Миколаєві -
88.3 FM, 94.4 FM - у Херсоні, а також у Нікополі - 91.5 FM (Джерело:
).
2.09.2024
нагадує медіа, що 8 вересня 2024 року (друга неділя вересня) вшановується
щорічний День пам'яті українців - жертв примусового виселення
з Лемківщини, Надсяння, Холмщини, Південного Підляшшя, Любачівщини,
Західної Бойківщини у 1944-1951 роках та 80-ті роковини початку
депортації українців з цих територій України. У цей день вшановуємо
пам'ять українців - жертв примусової депортації з українських
земель у 1944-1951 роках. За інформацією Українського інституту
національної пам'яті понад 482 тисячі українців примусово переселили
до УРСР у 1944-1946 роках. Це здійснили комуністичні режими СРСР
і Польщі із застосуванням терору, репресій, конфіскації майна,
обмеження політичних, соціальних, економічних і культурних прав
людей. Виселяли українців у різні регіони УРСР - від Галичини
до Причорномор'я, Слобожанщини та Донеччини. Своїми варварськими
діями комуністичний режим завдав непоправної шкоди, що призвело
до знищення національної ідентичності та культури. Уже понад два
роки триває повномасштабна збройна агресія рф в Україні. Захоплення
російськими військами у 2022 році українських громадян на окупованих
територіях з подальшим їх вивезенням до фільтраційних таборів
та депресивних районів росії - це сьогоднішня версія колишнього
примусового виселення з Лемківщини, Надсяння, Холмщини, Південного
Підляшшя, Любачівщини, Західної Бойківщини у 1944-1951 роках.
Національна рада рекомендує керівникам суб'єктів у сфері лінійних
медіа, незалежно від форми власності: 1. Висвітлювати інформацію
щодо вшанування зазначеного Дня пам'яті шляхом інтегрування інформації
про цей день пам'яті до повідомлень про висвітлення сьогоднішніх
подій. 2. Вшанувати пам'ять українців - жертв примусового виселення
хвилиною мовчання о 12:00. Додатково нагадуємо, що о 9:00 щодня
в ефірі всіх суб'єктів у сфері лінійних медіа оголошується загальнонаціональна
хвилина мовчання за співвітчизниками, загиблими внаслідок збройної
агресії рф проти України. Цим громадськість вшановує світлу пам'ять
і героїчний подвиг воїнів, полеглих під час виконання бойових
завдань із захисту державного суверенітету і територіальної цілісності
України, а також мирних громадян, які загинули внаслідок російської
агресії. Регулятор звертає увагу суб'єктів у сфері медіа на необхідність
керуватися . У разі фіксації і встановлення
порушень цих Правил регулятор матиме підстави для застосування
заходів реагування, передбачених Законом України "Про медіа"
(Джерело: ).
2.09.2024 Осіння перезагрузка на хвилі стрийської
радіостанції (101.0 МГц, а
також ). Поки Христина Сонце на перезагрузці, з вами
в ефірі щодня Ліля Квітка. Вмикайтесь і перезагружайтесь на кращий
день з 08:00 до 11:00 (Джерело: ).
2.09.2024 Попри постійні обстріли, столична радіостанція
розпочала мовлення у Покровську Донецької
області 28-го серпня на частоті 99.6 МГц. Це четверта частота,
яку видала Громадському радіо Нацрада з ТРМ в рамках проєкту із
забезпечення мовлення українських радіостанцій спільно з партнерським
фондом "За сильну Україну". У травні Громадське радіо отримало
частоти у м. Дружба Сумської області (89.9 МГц), населених пунктах
Велика Михайлівка та Подільськ Одеської області (88.7 та 92.0
МГц відповідно). Більше дізнавайтесь тут:
(Джерело: ).
1.09.2024 Проєкт "Вільне літо" на хвилях
львівської мережевої станції (Львів - 88.2 МГц, Броди-89.2 МГц, а
також ) добіг кінця, і станція відпускає чарівну
Каріну Дмитраш у вільне плавання на ТИЖДЕНЬ, тобто у відпустку!
Це час для неї зарядитися новими враженнями та натхненням! Цей
тиждень ви зможете слухати повтори рубрик зі співведучими у Вільному
літі, а вже зовсім скоро - старт нового сезону на Радіо ПЕРШЕ.
Готуйтеся до ще яскравіших ефірів! (Джерело: ).
1.09.2024 Радіостанція розпочала мовлення на місто Першотравенськ
Синельниківського району Дніпропетровської області. Трансляції
здійснюються на частоті 94.8 МГц. Також на частоті присутнє мовлення
обласної філії радіостанції - "Українське Радіо - Дніпро".
Нагадуємо: АТ "НСТУ" отримало тимчасовий дозвіл на користування
даною частотою у період дії в Україні воєнного стану 27-го червня.
Відповідно до умов дозволу, мовлення має здійснюватися із с. Миколаївка
Синельниківського району Дніпропетровської області через передавач
потужністю 300 Вт. Територія розповсюдження програм відповідно
до умов дозволу: м. Першотравенськ та території Першотравенської
міської, Межівської, Петропавлівської селищних, Брагинівської,
Дубовиківської, Миколаївської, Слов'янської, Української сільських
територіальних громад Синельниківського району (Джерело: ).
ПРИ ЦИТУВАННІ ПОСИЛАННЯ НА ПОРТАЛ "СВІТ РАДІО |
PRORADIO.ORG.UA" Є ОБОВ'ЯЗКОВИМ!
Вас цікавить можливість
внесення інформації до цього розділу або загалом співробітництво
з порталом? Немає проблем! Довідки за телефоном - (050)-768-77-24.
Більш докладна інформація - в розділі "Контакти".
