На цій сторінці
можна знайти інформацію про сучасне життя і розвиток радіостанцій,
що працюють в Україні та інших державах світу. Освоєння нових
частот, запуск нових проектів, поява нових голосів, зміни
позивних, форматів та концепцій - все це і багато іншого завжди
до вашої уваги!
Прикріплене:
• 29-30 травня 2019 р. у столиці проходив XXV Київський Міжнародний Телерадіоярмарок - головний бізнес-форум медіаіндустрії в Україні. Подробиці - в розділі
"Оголошення".
30.06.2016 26 червня увечері в районі міста Попасна
(Луганська область) з протитанкової керованої ракети "Фагот"
було обстріляно телерадіовежу. Про це повідомляє інтернет-видання
"Детектор медіа" із . Як зазначено
на сайті, під час обстрілу телевежу з інспекцією відновлювальних
робіт повинна була відвідати заступниця міністра інформаційної
політики України Тетяна Попова, однак візит було скасовано з міркувань
безпеки. Обстріл було зафіксовано Спеціальною моніторинговою місією
ОБСЄ. "У підконтрольному Україні місті Попасна (69 км на
захід від Луганська) 27 червня спостерігачі уточнювали повідомлення
про обстріл міської телевізійної вежі, яка, за словами представника
ЗСУ при Загальному центрі з контролю і координації (ЗЦКК), не
використовується з травня 2014 року" - йдеться в звіті ОБСЄ
за 27 червня. Як повідомляється, видимих ознак прямого попадання
по вежі зафіксовано не було. На відстані близько 400 метрів на
схід від башти місія ОБСЄ виявила свіжу воронку, яка, за оцінкою
спостерігачів, була викликана розривом протитанкової керованої
ракети (9К111 "Фагот", 120 мм), випущеної з південно-східного
напрямку (Джерело: ).
30.06.2016 25 червня 2016 року заступник Міністра
інформаційної політики України, в рамках робочого візиту до Краматорська,
відвідала вежу на Карачуні. Нагадаємо, на початку липня, позаминулого
року в ході бойових дій телевежа на Карачуні була знищена, що
позбавило українського ефірного мовлення значну територію північної
частини Донецької області. В даний час тут знаходиться 18 секцій
майбутньої щогли зв'язку, а всього їх має бути 24. Чітких термінів
закінчення зведення поки немає. Монтаж вишки займе більше трьох
місяців, бюджет відновлення телевежі склав приблизно 10 млн грн.
Площа мовлення вежі - 68 км. На вежі буде встановлено сучасне
обладнання. Передбачено мовлення 14 аналогових телевізійних каналів,
4 цифрових передавачів та 12 радіопередавачів. "На даний
момент відновлюється фундамент вежі. Передбачається, що на її
монтаж, буде витрачено приблизно 3 місяці. Будівництво в нашій
державі - це непередбачувана річ, тому може затягнутися",
- повідомила Тетяна Попова (Джерело: ).
30.06.2016 У Страсбурзі триває робота 10-го засідання
Керівного комітету Ради Європи з питань медіа та інформаційного
суспільства. Перший заступник голови Національної ради України
з питань телебачення і радіомовлення Ольга Герасим'юк бере участь
в дискусії сьогоднішнього семінару "Як захистити журналістів та
інших медіа-діячів у Європі: імплементація норм Ради Європи",
під час якої учасники обговорюють питання вільного функціонування
ЗМІ та безпеки журналістів. Для розгляду цієї теми заздалегідь
було проведено опитування (аналіз і тренди) країн-членів щодо
наявності дієвих національних механізмів захисту журналістів.
Україна також поділилася своїм досвідом, що відображено в цьому
дослідженні. До речі, серед членів Ради Європи досвід України
з перекладу й поширення документів РЄ став визначним, вона чи
не найвідповідальніше поставилася до цієї важливої роботи. З ініціативи
представника України в Керівному Комітеті РЄ Ольги Герасим'юк
Національна рада звернулася до різних органів влади з ініціативою
розглянути затверджені Радою Європи документи, розмістити їх на
офіційних веб-ресурсах і послуговуватися їхніми положеннями у
євроінтеграційній роботі своїх відомств. На семінарі представлено
роботу он-лайн платформи ERGA, яка підтримує ініціативу щодо посилення
захисту й безпеки журналістів і заохочує медіа-регуляторів та
інші інституції співпрацювати з нею в цьому напрямі. На цьому
заході перед учасниками виступив Генеральний секретар Європейської
Федерації журналістів, що підтримує цю платформу як партнер, Рікардо
Гутьєрес. Він закликав країни до співпраці з платформою - задля
удосконалення механізмів захисту й уникнення подвійних стандартів.
Ольга Герасим'юк у своєму виступі повідомила про те, що в Україні
відбуваються позитивні законодавчі зміни стосовно безпеки журналістів.
Детально зупинилася на доповненнях у Кримінальний кодекс щодо
відповідальності за умисне перешкоджання законній професійній
діяльності журналістів, їх переслідування, погрози чи насильство.
Також розповіла про створення при Президентові України Ради з
питань захисту професійної діяльності журналістів та свободи слова
і проект "Embedded journalists", головною метою якого
є спрощення доступу журналістів до подій в зоні АТО та отримання
достовірної інформації безпосередньо з місця подій. Перший заступник
голови Національної ради пояснила, що у зв'язку з російською агресією
Україна заявила про дерогацію (ситуація, за якої закон або інші
правові акти можуть частково скасовуватися; може застосовуватися
у надзвичайних випадках або форс-мажорних обставинах), на що має
право згідно з міжнародним законодавством. Ольга Герасим'юк зауважила,
що нині існують обмеження акредитації для російських ЗМІ, але
стосуються вони лише пропагандистів, і це стало можливим на переконливі
прохання вітчизняних журналістів. Інформаційна війна, що ведеться
проти України, змусила вдатися і до обмеження ретрансляції багатьох
телеканалів Російської Федерації. Проте такі рішення ухвалюються
відповідно до національного законодавства і Європейської конвенції
про транскордонне телебачення та судових ухвал. На семінарі як
головний доповідач ПАРЄ з питань свободи слова й безпеки журналістів
виступив член цього консультативного органу, голова Комітету з
питань культури, освіти, науки і медіа Володимир Ар'єв. Він говорив
про необхідність саморегулювання медіа-сфери на тлі пропаганди,
яку відчувають в різних країнах Європи. Володимир Ар'єв наголошував
на важливості прозорості власності медіа - оскільки треба розуміти,
хто створює інформаційний простір реально. Також він означив роль
Парламентської асамблеї в зміцненні співпраці країн Європи в питаннях
утвердження свободи й безпеки медіа (Джерело: ).
30.06.2016 Донецька реґіональна філія Національної
телекомпанії України 1-го липня запускає радіостанцію "Голос
Донбасу". Про це йдеться на сайті Державного комітету телебачення
і радіомовлення. Обласне радіо в Донецькій області не працювало
понад два роки - відтоді, як його потужності були захоплені бойовиками.
Радіостанція "Голос Донбасу" мовитиме цілодобово. Уже
з 1 липня на її хвилях щогодини можна буде слухати новини з різних
куточків області (Джерело: ).
30.06.2016 Хмельницька телерадіокомпанії припинила
реєстрацію як юридична особа в статусі ОДТРК. Відповідний запис
внесено до Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних
осіб-підприємців. Цю інформацію повідомляє інтернет-видання "Суспільне
мовлення" із посиланням на голову Держкомтелерадіо Олега
Наливайка. Хмельницька ОДТРК, як і всі обласні державні телерадіокомпанії,
реформована у філію НТКУ, і тепер працює як реґіональна дирекція.
Раніше припинили свої юридичні особи канал "Культура",
Закарпатська та Черкаська, Рівненська, Чернівецька, Дніпропетровська,
Житомирська та Чернігівська, Донецька, Миколаївська ОДТРК (але
згодом реєстратор відкликав рішення про припинення реєстрації
через деякі питання фіскальної служби до цієї ОДТРК), Новгород-Сіверська
та Криворізька ДТРК, Сумська, Харківська ОДТРК припинили своє
існування як юридичні особи. Сумська філія Національної телекомпанії
України з 1 січня 2016 року почала мовити під логотипом "UА:Суми".
Ця реґіональна дирекція першою з усіх філій НТКУ отримала право
використовувати частку "UА:" у своєму графічному оформленні.
Решта компаній поки що такого логотипу не отримали. А також Тернопільська
ОДТРК припинила своє існування як юридична особа. Таким чином,
усього три з майже тридцяти ДТРК. Наприкінці квітня припинила
юридичну особу Волинська ОДТРК, а на початку травня - Вінницька.
Генеральний директор НТКУ Зураб Аласанія на , що таких проблемних
процесів, як от закриття юросіб ОДТРК у реформуванні НТКУ безліч,
і кожен з них не дозволяє продовжувати реформу. Нагадаємо, 15
березня народні депутати з Комітету з питань свободи слова та
інформаційної політики зареєстрували законопроект № 4232 "Про
внесення змін до Закону України "Про Суспільне телебачення
і радіомовлення" (щодо порядку приєднання ДП "Українська
студія телевізійних фільмів "Укртелефільм""). За
чинним законодавством, "Укретелефільм", Національна
радіокомпанія України, державна телерадіокомпанія "Культура"
та всі обласні й регіональні державні телерадіокомпанії мають
спершу приєднатися до НТКУ, після чого на їхній базі має бути
створено НСТУ. Нині вже всі суб'єкти реформування приєдналися
до НТКУ, крім "Укртелефільму". Фактичний саботаж "Укртелефільмом"
процесу приєднання до НТКУ призвів до неможливості створити ПАТ
"НСТУ". 17 травня Верховна Рада ухвалила зміни до закону
про суспільне мовлення, вивівши "Укртелефільм" за рамки
першого етапу реформування (Джерело: ).
29.06.2016 Перший заступник голови
Ольга Герасим'юк 28 червня - 1 липня бере участь у 10-му засіданні
Керівного комітету Ради Європи з питань медіа та інформаційного
суспільства, що відбувається у Страсбурзі, Франція. Керівний комітет
розглядає питання щодо стандартів Ради Європи у сфері медіа-плюралізму
і прозорості медіа-власності, інтернет-посередників, дефамації
і страху в журналістиці тощо. Особливу увагу приділено імплементації
країнами-членами Ради Європи стандартів і найкращих практик у
меда-сфері. Учора, 28 червня, Ольга Герасим'юк розповіла учасникам
засідання про практику поширення актів Ради Європи в Україні,
зокрема ініціативу Національної ради, і нормативно-правові акти,
ухвалені на державному рівні, де були враховані Рекомендації Ради
Європи в питаннях забезпечення захисту інформаторів, захисту журналістики
та безпеки журналістів, інтернет-урядування, захисту персональних
даних, безпеки в інтернет-середовищі тощо. На засіданнях секцій
Керівного комітету РЄ з питань медіа та інформаційного суспільства
також присутній народний депутат України, голова делегації України
в ПАРЄ Володимир Ар'єв (Джерело: ).
29.06.2016 В місті Алчевськ, окупованому терористами
з так званої "ЛНР" і російськими військами, запущено радіомовлення
на частоті 99.9МГц. Наразі транслюється музичний плей-лист без
позивних і джинґлів. Нагадуємо - частота 99.9МГц в Алчевську належить
ТОВ "ТРК "Шансон" - тут мають вестися трансляції
"Радіо Шансон" з Києва, які було призупинено після захоплення
міста терористами у 2014 році (Джерело: ).
29.06.2016 Студія "Мамахохотала", яка
виробляє розважальні телешоу, запропонувала столичній сателітарній
мережевій станції (Київ-105.5МГц, Покровськ-100.7МГц,
Знам'янка-100.7МГц, Полтава-101.3МГц, Запоріжжя-101.3МГц, Кривий
Ріг-101.4МГц, Харків-101.5МГц, Апостолове-101.8МГц, Херсон-101.9МГц,
Суми-102.6МГц, Чернігів-102.9МГц, Біла Церква-103.8МГц, Ізмаїл-104.1МГц,
Зарічне-104.9МГц, Краматорськ-105.7МГц, Маріуполь-105.8МГц, Кіровоград-106.2МГц,
Бахмут-106.6МГц, Мелітополь-107.2МГц, Шостка-107.3МГц, Дубровиця-107.5МГц,
Черкаси-91.0МГц, Житомир-101.3МГц, Рівне-101.4МГц, Хмельницький-102.5МГц,
Ковель-102.7МГц, Кам'янець-Подільський-102.8МГц, Старобільськ-104.2МГц,
Тернопіль-104.9МГц, Рахів-105.1МГц, Первомайськ (Ольвіополь) -
105.5МГц, Чаплинка-106.4МГц, Хуст-106.8МГц, Дніпро-90.9МГц, Снятин-101.8МГц,
Фрунзівка-102.6МГц, Миколаїв-104.1МГц, Ромни-107.3МГц, а також
) нову гумористичну програму "Коміки Онлайн".
Програма виходить в радіоефір щовівторка о 18:00. Про це повідомляє
інтернет-видання "Детектор медіа" із посиланням на прес-службу
"Мамахохотала". Ведучим програми "Коміки Онлайн"
став автор і актор "Мамахохотала" Юрій Громовий. До
нього в студію приходять два українських коміки та змагаються,
заробляючи бали. В кінці передачі ведучий визначає переможця,
який отримує грошовий приз. Наприклад, 28 червня переможець програми
Олександр Сас виграв 10 тисяч гривень. "Спочатку, створюючи
передачу, я думав, що хлопцям буде дуже складно імпровізувати,
навіть розмірковували над тим, щоб готуватися заздалегідь, але
після кількох пробних ефірів, стало зрозуміло - буде смішно, принаймні
мені. Одного разу, в одній з рубрик я сміявся до сліз", -
зазначив Громовий. Програмний директор "Стильного радіо Перець
FM" Костянтин Рубін називає співпрацю з "Мамахохотала"
вдалим експериментом та ризиком одночасно. "Адже, м'яко скажемо,
не багато змагань гумористів проходить у прямому ефірі, Так? Однак,
на нашій зі слухачами стороні завжди несподіванка і досвід хлопців
- учасників в індустрії гумору. Ми задоволені результатом",
- відзначив Рубін. Як повідомляє студія, зараз сценаристи "Мамахохотала"
продумують різноманітні радіоформати, які незабаром можна буде
почути й на інших українських радіостанціях. "Крім передачі
"Коміки онлайн" зараз ми працюємо над новими радіорубриками,
які будуть виходити раз на годину у вигляді маленьких гумористичних
ауідіо-скетчів на декількох українських радіостанціях", -
розказав продюсер передачі Григорій Шевченко. Нагадаємо, що студія
"Мамахохотала" створює гумористичні телевізійні шоу.
Для телеканалу НЛО TV вона відзняла п'ять сезонів гумористичного
розважального шоу "Мамахохотала", два сезони серіалу
"Як гартувався стайл" та скетч-шоу "Маслюки"
(Джерело: ).
29.06.2016 Донецька реґіональна дирекція (філія)
Національної телекомпанії України 1 липня запускає радіостанцію
"Голос Донбасу". Про це повідомляє інтернет-видання
"Суспільне мовленню" із посиланням на Донецьку філію
НТКУ. Обласне радіо на Донеччині не працювало понад два роки,
відтоді, як потужності Донецької обласної державної телерадіокомпанії
(нині - Донецької філії НТКУ) були захоплено бойовиками. У грудні
2015 року розпочалося тестове мовлення нової радіостанції "Голос
Донбасу", яка є складовою Донецької регіональної дирекції
НТКУ. Планувалося, що повноцінне мовлення розпочнеться в лютому
2016 року. 7 червня 2016 року генеральний директор НТКУ Зураб
Аласанія анонсував протягом місяця повноцінний запуск радіостанції
"Голос Донбасу". "Головне те, що нарешті ми маємо
змогу відновити радіомовлення. Так, не всі перепони подолано -
одразу вийти на повноцінне FM-мовлення не вдається, і ми змушені
починати на ультракоротких хвилях. Проте, ми сповнені оптимізму.
Упевнений, що вже найближчим часом вся область зможе почути позивні
"Голосу Донбасу" і в FM-діапазоні", - зазначив
виконавчий директор Донецької філії НТКУ Віктор Підлісний. Радіостанція
"Голос Донбасу" працюватиме в ефірі цілодобово. В ефірі
транслюватимуться новини від спецкорів з різних куточків області,
які оновлюватимуться щогодини, інформаційно-аналітичні програми
про життя в Донецькій області, розмовні студії, музичні програми.
"Ми будемо робити радіо, корисне для людей всього Донбасу.
Наш пріоритет - конструктивний позитивізм", - заявив Віктор
Підлісний. Слухати оновлене обласне радіо першим часом можна буде
на частоті УКХ-діапазону 67.34МГц (частота в Маріуполі Донецької
області - ред.), а також на сайті .
Як писав "Детектор медіа", НТКУ (разом зі своїми Донецькою
та Луганською філіями) має дозволи Нацради на тимчасове мовлення
на час проведення АТО на 34 телевізійних і радіочастотах для телеканалів
"UA: Перший", "ДоТБ", ЛОТ і радіостанцій "Українське
радіо", "Голос Донбасу", "Пульс FM".
Зокрема, для "Голосу Донбасу" передбачені FM-частоти
в шести містах Донецької області: 87.9МГц в Бахмуті (колишньому
Артемівську), 100.3МГц у Волновасі, 95.3МГц у Мирнограді (колишньому
Димитрові), 95.7МГц у Селидові, 88.0МГц у Маріуполі, 90.4МГц у
Краматорську. Утім, НТКУ та її філії ще не освоїли всі з цих частот.
Нагадаємо, що донецьке обласне телебачення відновило мовлення
на початку 2015 року. З 27 лютого 2015 року в ефірі Донецької
області працює телеканал "ДоТБ" Донецької філії НТКУ
(Джерело: ).
29.06.2016 Столична сателітарна мережева станція
(Київ-70.40МГц, Старобільськ - 90.2МГц,
Краматорськ-90.9МГц, Біловодськ - 92.6МГц, Покровськ - 99.6МГц,
Білолуцьк - 100.0МГц, Широкий - 101.8МГц, Зоринівка - 103.7МГц,
Волноваха - 103.8МГц та 66.05МГц, а також )
оголосила про пошук українських виконавців для ротації в ефірі.
Про це редакція станції . Як зазначається, "Громадському"
необхідні виключно інструментальні композиції, тривалість яких
не більше 4 хвилин. Розглядають усі естрадні жанри (окрім клубних)
- від року і джазу до поп і електронної музики. Натомість, "Громадське
радіо" поки що не розглядає будь-які пісні й академічні твори,
фрі-джаз та ембіент. Свої композиції музиканти можуть надсилати
на електронну адресу:
з приміткою
"Інструментальна музика". Нагадаємо, нещодавно на "Громадське
радіо" остаточно перейшов працювати український журналіст
Андрій Куликов, який є головою правління громадської організації
"Громадське радіо". Щонеділі в ефірі "Громадського
радіо" почала виходити його авторська музична програма "Пора
року". 23 червня голова правління ГО "Громадське радіо"
Андрій Куликов підписав з "Українським радіо" меморандум
щодо повернення вечірньої прямоефірної програми "Громадська
хвиля" до ефіру "Українського радіо".З 12 липня
"Громадську хвилю" звучатиме на хвилях УР-1 протягом
години: з 22:10 до 22:59 щодня (Джерело: ).
26.06.2016 З 1 червня обов'язки генерального директора
столичної сателітарної мережевої станції (Київ-96.0МГц, Одеса-87.9МГц, Львів-88.6МГц,
Суми-90.9МГц, Дніпро-91.4МГц, Луцьк-91.5МГц, Подольськ-92.4МГц,
Нікополь-98.9МГц, Лубни-99.3МГц, Хмельницький-100.6МГц, Конотоп-100.7МГц,
Краматорськ-101.0МГц, Мелітополь-101.2МГц, Шостка-101.9МГц, Лисичанськ-102.0МГц,
Запоріжжя-102.7МГц, Звенигородка-102.7МГц, Ромни-102.9МГц, Черкаси-103.3МГц,
Полтава-103.4МГц, Чернігів-103.5МГц, Володарка-103.5МГц, Маріуполь-103.6МГц,
Чернівці-103.6МГц, Херсон-103.7МГц, Бердянськ-103.8МГц, Житомир-103.9МГц,
Холмець (Ужгород) -104.1МГц, Кам'янець-Подільський-104.3МГц, Кіровоград-104.6МГц,
Дрогобич-105.0МГц, Антопіль (Рівне) - 105.1МГц, Кременчук-106.6МГц,
Харків-107.0МГц, Тернопіль-107.4МГц, Кривий Ріг-107.4МГц, Вінниця-107.8МГц,
Миколаїв-107.8МГц, Івано-Франківськ-107.8МГц, Пологи-107.8МГц,
а крім того - ) виконує перший заступник генерального директора
з творчих питань Віталій Дикий. Колишній гендиректор радіо Сергій
Коваль звільнився. Це підтвердила у коментарі інтернет-виданню
"Детектор медіа" керівник відділу зв'язків з громадськістю
та інтернет-редакції "Радіо Ера FM" Ганна Матвіїшина.
Вона не стала коментувати причини звільнення Сергія Коваля. За
її словами, він звільнився за власним бажанням. Нагадаємо, згідно
оприлюднених на сайті "Радіо Ера" (ТОВ "Телерадіокомпанія
"Радіо-Ера") документів, її кінцевим бенефіціарним власником
станом на 31 грудня 2015 року є Антон Сімоненко (90%), власником
істотної участі - гендиректор телеканалу "Ера" Ігор
Лоташевський (10%). Водночас відкриті джерела пов'язують ці медіакомпанії
з народним депутатом Андрієм Деркачем. З документів видно, що
протягом 2015 року відбулися суттєві зміни в структурі власності
"Радіо Ера", у результаті яких бенефіціаром радіостанції
і став Антон Сімоненко. Повну інформацію про структуру власності
можно подивитися (Джерело: ).
26.06.2016 На горі Карачун поблизу Слов'янська
(Донецька область) зараз відновлюється фундамент, на якому згодом
буде встановлена 180-метрова телерадіовежа, що повинна покращити
прийом українського мовлення на півночі області. Про повідомляє
інтернет-видання "Детектор медіа" із . Як повідомляє
кореспондент видання з місця подій, зараз на горі Карачун знаходиться
18 секцій майбутньої телевежі. Всього їх повинно бути 24. Наступного
тижня на місце прибудуть монтажники, які визначать терміни будівництва.
Фахівці кажуть, що на монтаж вишки буде витрачено приблизно три
місяці. Бюджет відновлення телевежі склав 10 млн. грн. Нагадаємо,
колишню телевежу на горі Карачун висотою 200 метрів було підірвано
терористами в липні 2014 року. Унаслідок цього північ Донеччини
опинилася без сигналу українських мовників. Нині на Карачуні функціонує
тимчасова вежа висотою 34,5 метри, на якій встановлені передавачі
15 телеканалів і семи радіостанцій. Найпотужніший передавач -
Національної телекомпанії України ("UA: Перший"), його
потужність - 2,5 кВт. У квітні 2016 року радник міністра інформаційної
політики, народний депутат Олександр Бригинець повідомив, що телевежу
на Карачуні буде встановлено до річниці визволення міста від проросійських
сепаратистів - тобто у липні 2016 року. На початку травня стало
відомо, що на гору Карачун завезено перші конструкції нової 180-метрової
телевежі. Наприкінці травня Олександр Бригинець повідомив, що
телевежа готова до встановлення, а для початку монтажу конструкцій
потрібне погодження Держбудінспекції. Генеральний директор Концерну
радіомовлення, радіозв'язку та телебачення (КРРТ) Володимир Іщук
заявив 7 червня під час виїзного засідання Комітету Верховної
Ради з питань свободи слова у Краматорську, що телевежа на горі
Карачун буде встановлена за три місяці. У вересні розпочнуть роботу
встановлені на ній передавачі. Голова Донецької обласної державної
адміністрації Павло Жебрівський заявив, що його не влаштовують
ті терміни встановлення нової телевежі на горі Карачун поблизу
Слов'янська (Донецька область), які назвав на початку червня генеральний
директор Концерну радіомовлення, радіозв'язку та телебачення Володимир
Іщук. Заступниця міністра інформаційної політики Тетяна Попова
повідомила, що терміни початку роботи нової 180-метрової телевежі
на горі Карачун поблизу Слов'янська (Донецька область) були перенесені
через відсутність узгодження встановлення конструкції з Державним
архітектурно-будівельним контролем (ДАБК) (Джерело: ).
24.06.2016
2016 року започаткувала практику поширення рекомендацій Ради Європи
щодо сфери медіа та Інтернету. Регуляторний орган звернувся до
різних органів влади з ініціативою взяти ці документи до роботи,
розмістити їх на офіційних веб-ресурсах і звертатися до них у
своїй євроінтеграційній роботі, що було схвально оцінено Керівним
комітетом Ради Європи з питань медіа та інформаційного суспільства.
Матеріали були оприлюднені на сайтах Міністерства юстиції, Міністерства
внутрішніх справ, Міністерства інформаційної політики, Міністерства
регіонального розвитку, Уповноваженого Верховної Ради України
з прав людини тощо. Серед документів, які були поширені в Україні
для їх вивчення і подальшого застосування, - Рекомендації Парламентської
Асамблеї Ради Європи "Про підвищення прозорості медіа-власності",
"Медіа-відповідальність та етика у мінливому медіа-середовищі",
"Про забезпечення захисту інформаторів", "Про захист
журналістики та безпеку журналістів і інших медіа-акторів",
"Про свободу Інтернету" тощо. Мета їх усебічного розповсюдження
- якнайширше сприяння удосконаленню підходів до розбудови інформаційного
суспільства, правових рамок захисту прав людини у швидкозмінному
інтернет-середовищі, посилення регуляторних функцій у медіа-середовищі
шляхом сприяння впровадження прозорості медіа-власності, посиленні
захисту журналістів. Ці, а також інші рекомендаційні акти європейської
спільноти, є певним керівним вектором для органів державної влади
України та громадських інституцій при формуванні і провадженні
своїх політик. Їх часто враховують при внесенні змін до законодавчих
актів або ж розробці нових нормативних документів. Таким чином,
відбувається поступове впровадження європейських стандартів. Зазначений
досвід є цікавим для країн-членів Ради Європи, тому Україна ділитиметься
напрацьованим під час 10-го засідання Керівного комітету Ради
Європи з питань медіа та інформаційного суспільства, яке відбудеться
28 червня - 1 липня цього року у Страсбурзі (Джерело: ).
24.06.2016 23 червня
залишила без розгляду заяву про продовження ліцензії ТОВ "Фірма
"Волинь"", що володіє ліцензіями на мовлення з
позивним "Радіо Next" і входить до складу радіогрупи
УМХ Сергія Курченка. Причиною такого рішення стало те, що Нацрада
не змогла встановити прозорість структури власності компанії.
Компанія звернулася до Національної ради з питань телебачення
і радіомовлення із заявами про переоформлення своїх ліцензій на
мовлення в Миколаєві, Кривому Розі та Черкасах у зв'язку зі зміною
власників, а також переоформлення та продовження ліцензії на мовлення
у Вінниці, Дніпрі, Павлограді, Кам'янському (екс-Дніпродзержинськ)
та Маріуполі. 16 червня Нацрада мала розглянути ці заяви, але
зняла їх з розгляду на прохання відповідального секретаря Нацради
Катерини Котенко, яка сказала, що не встигла розібратися в питанні.
До речі, строк дії ліцензії, яку хоче продовжити ТОВ "Фірма
"Волинь"", сплив ще 4 травня. Але доки Нацрада
не прийме результативне рішення за результатами розгляду її заяви
(продовжити або відмовити в продовженні ліцензії) компанія має
право продовжувати мовлення. ТОВ "Фірма "Волинь""
володіє ліцензіями на мовлення з позивним "Радіо Next".
Але мовить з позивними ""Радіо Next FM" представляє
програми "NRJ Україна"", ""Радіо Next
FM" представляє програми радіо "Ретро FM"".
Тобто фактично на частотах компанії мовлять інші станції радіогрупи
УМХ - NRJ і "Ретро FM" (з якими станція виробляє спільний
продукт - ред.). Радіо Next також відсутнє в переліку станцій
на . Нещодавно власником 100% ТОВ "Фірма
"Волинь"" (статутний фонд - 100 тис. грн.) замість
ТОВ "Телерадіокомпанія "Пілот-Україна"" стало
київське ТОВ "Ліберті файненс". Кінцевим бенефіціаром
мовника себе називає Валентин Мора - віце-президент радіогрупи
УМХ. При цьому статутний фонд ТОВ "Ліберті файненс"
становить лише 100 грн, а його власником є компанія з Гонконгу
Silver Prime Inc Limited. Кінцевий бенефіціар у ТОВ "Ліберті
файненс", за даними єдиного державного реєстру, відсутній.
Попередній власник ТОВ "Фірма "Волинь"" -
це ТОВ "ТРК "Пілот-Україна"", яке теж є ліцензіатом
Нацради і володіє ліцензіями на мовлення з позивними "Радіо
Next" і Lounge FM. Власником ТРК "Пілот-Укрїана"
є ТОВ "Прайм-бізнес групп", а кінцевим бенефіціаром
- громадянин Белізу Метью Адріан Бредлі, відомий як офіційний
кінцевий бенефіціар радіостанцій радіогрупи УМХ. Залишити без
розгляду заяву ТОВ "Фірма "Волинь"" про продовження
ліцензії запропонувала заступниця голови Нацради Уляна Фещук.
Вона наголосила, що структура власності ліцензіата не дає можливості
Нацраді встановити, що вона є прозорою. У разі, якщо компанія
усуне недоліки в документах про свою структуру власності - вона
може протягом 10 днів повторно подати виправлені документи на
продовження ліцензії (на підставі пункту 7 статті 24 закону "Про
телебачення і радіомовлення"), і Нацрада має розглянути заяву
ще раз. У своєму рішенні Нацрада також попросила ліцензіата надати
додаткові документи, які допоможуть визнати структуру власності
прозорою. А саме: а) витяг з реєстру компаній Гонконга, який підтверджує
володіння громадянином України Валентином Морою корпоративних
прав компанії Silver Prime Inc Limited; б) копії правочину (правочинів)
про набуття прав володіння Валентином Морою корпоративними правами
компанії Silver Prime Inc Limited та про набуття прав володіння
компанією Silver Prime Inc Limited корпоративними правами ТОВ
"Ліберті файненс". Уляна Фещук пояснила, що закон "Про
телебачення і радіомовлення" дає Нацраді право витребувати
всі документи, необхідні для визнання структури власності прозорою.
Вона додала, що станом на ранок 23 червня в Єдиному державному
реєстрі досі була відсутня інформація про кінцевого бенефіціарного
власника ТОВ "Ліберті файненс", яке є власником ТОВ
"Фірма "Волинь"". Питання про переоформлення
ліцензій ТОВ "Фірма "Волинь"" у зв'язку зі
зміною власників Нацрада за пропозицією Уляни Фещук вирішила відкласти
- до виконання компанією вимог Нацради про надання додаткових
документів, які підтвердять зміни в структурі власності. Подібні
зміни в структурі власності відбулися ще в однієї компанії з радіогрупи
УМХ, у якої закінчується строк дії ліцензії. Йдеться про ПП "ТРК
"ТТ"", що володіє ліцензією на мовлення з позивним
"Авторадіо" в місті Нікополі Дніпропетровської області.
Строк дії ліцензії компанії спливає 3 липня. Вона подала заяву
на продовження і переоформлення ліцензії у зв'язку зі зміною власників.
Замість ТОВ "Радіо "Довіра"" (юридична особа
радіомережі УМХ "Авторадіо") власником 100% нікопольської
радіокомпанії стало ТОВ "Ліберті файненс". А кінцевим
бенефіціарним власником ліцензіата себе називає Валентин Мора.
У цій ситуації Нацрада прийняла аналогічне рішення, як і щодо
ТОВ "Фірма "Волинь"" - залишити заяву без
розгляду до усунення недоліків, пов'язаних із прозорістю власності,
витребувати в компанії додаткові документи. Переоформлення ліцензії
теж поки що відкласти. Під час розгляду цих питань Нацрада мала
також змогу поспілкуватися з Валентином Морою, який називає себе
кінцевим бенефіціаром двох радіокомпаній з групи УМХ. Пан Мора
розповів, що він є адвокатом, займається корпоративним правом
і купівлею проблемних активів, а в УМХ працює за контрактом 10
років. "Я придбав ці компанії з метою отримання прибутку,
як бізнесмен. Я вважаю, що це активи, які зможуть приносити гроші",
- повідомив він членам Нацради. Голова Нацради Юрій Артеменко
запитав, чи належали раніше ці компанії Сергію Курченку та в кого
саме їх купив пан Мора. Той відповів, що "купив підприємство
в юридичних осіб". Відповідальний секретар Нацради Катерина
Котенко намагалася з'ясувати в пана Мори, які саме люди представляли
ці активи, з ким саме він вів переговори про продаж і з ким домовлявся,
але той так і не відповів на запитання по суті. "У бізнесі
так не робиться, як ви думаєте, як чиновник. Якщо ви будете зацікавлені
купити компанію, я з вами зустрінуся та поясню все", - заявив
він. На запитання пані Котенко, чи володіє він ще якимись медійними
активами, пан Мора сказав, що має інші активи, але не в галузі
медіа, та висловив сподівання, що це не остання купівля ним медійного
активу. Він додав, що його цікавить тільки радійний ринок. Як
відомо, ще у 2013 році було публічно оголошено про продаж бізнесменом
Борисом Ложкіним (нині - глава Адміністрації Президента) медіахолдингу
UMH Group ("Український медіа холдинг", УМХ) Сергію
Курченку, проти якого нині відкрито кримінальні провадження і
який оголошений у розшук. Юрій Артеменко висловив припущення,
що змінюючи структуру власності своїх медіа, "Курченко хоче
уникнути арешту активів". А Катерина Котенко запідозрила
Валентина Мору в діях в інтересах попереднього власника активів
(пана Курченка). Відтак, пан Артеменко вирішив звернутися до правоохоронних
органів з проханням перевірити, чи не намагається колишній власник
зберегти свої активи в такий спосіб. Голова Нацради розповів,
що напередодні засідання члени Нацради також мали розмову з офіційним
кінцевим бенефіціаром "Радио Вести" Тетяною Александровою
(холдинг "Вести Украина" пов'язують з Олександром Клименком,
але керівниця холдингу це спростовує). "Це теж було дуже
цікаво", - коротко описав свої враження від розмови з пані
Александровою пан Артеменко (Джерело: ).
24.06.2016 З 25-го червня і до 10-го липня на
чемпіонаті Європи з футболу у Франції стадія вирішальних матчів.
продовжуватиме прямі трансляції усіх найважливіших
протистоянь. Тим часом, редакція спортивних програм Дирекції інформаційного
мовлення підбила проміжні підсумки масштабного спецпроекту до
європейської першості. Позаду дуже напружена, групова частина
турніру. Уже два тижні поспіль радіоспортовці виходять у прямий
ефір тричі на день, даючи змогу усім, хто любить футбол, але не
має змоги спостерігати за дійством, наприклад, по телевізору,
"побачити вухами" всі матчі Євро-2016. За словами, керівника
редакції спортивних програм Вадима Корженка, коментувати футбол
на радіо непросто, бо в студії все ж не так відчутний дух гри,
як безпосередньо на стадіоні. Найважчою ж була робота під час
матчу Португалія-Угорщина, де було забито в сумі аж шість м'ячів.
Звісно, редакція дуже засмутилися виступом збірної України. "А
загалом, - каже В.Корженко, - намагалися під час коментарів бути
нейтральними, щоправда, не завжди вдавалося. Але якщо команда
дійсно показувала видовищний футбол, а не мучилася на полі, то
за неї і вболівали у межах дозволеного". Тож, насолоджуйтеся
грою мільйонів разом з Українським радіо. До вашої уваги - графік
трансляцій 1/8 фіналу Євро-2016 на : 1. 25 червня - суббота:
16:00 - Швейцарія - Польща, коментатори: Корженко / Шевякін; 19:00
- Вельс - Північна Ірландія, коментатори: Власенко / Кириченко;
22:00 - Хорватія - Португалія, коментатори: Дульцев / Обремський.
2. 26 червня - неділя: 16:00 - Франція - Ірландія, коментатори:
Власенко / Шевякін; 19:00 - Німеччина - Словаччина, коментатори:
Корженко / Кириченко; 22:00 - Угорщина - Бельгія, коментатори:
Дульцев / Обремський. 3. 27 червня - понеділок: 19:00 - Італія
- Іспанія, коментатори: Корженко / Власенко; 22:00 - Англія -
Ісландія, коментатори: Обремський / Дульцев (Джерело: ).
24.06.2016 Незалежна медійна рада запрошує всіх
зацікавлених представників медійної спільноти на публічне обговорення
необхідності регулювання аудіовізуального контенту в Україніу
контексті викликів сьогодення. Протягом заходу планується обговорити
такі питання: 1. Чи має Національна рада України з питань телебачення
і радіомовлення повноваження щодо регулювання аудіовізуального
контенту? 2. Європейський досвід регулювання аудіовізуального
контенту 3. Новий закон про аудіовізуальні послуги і повноваження
Національної ради щодо втручання у контент. За наслідками обговорення
Незалежна медійна рада планує видати рекомендації щодо вдосконалення
режиму регулювання аудіовізуального контенту в Україні. Незалежна
медійна рада була заснована наприкінці 2015 року провідними медійними
громадськими організаціями України ("Детектор медіа"
(раніше - ГО "Телекритика"), Інститут масової інформації,
"Інтерньюз-Україна", Фундація "Суспільність",
Центр демократії та верховенства права (раніше - Інститут медіа
права)). Незалежна медійна рада функціонує як постійний громадський
моніторинговий та консультативний орган, що розглядає спірні ситуації
щодо недотримання медійного законодавства, міжнародних стандартів
висвітлення інформації у медіа, а також порушень норм журналістської
етики.За перше півріччя діяльності, Незалежною медійною радою
було затверджено висновки у 7 справах, які стосувалися гучних
конфліктів у медійній сфері. Учасниками заходу, з-поміж інших,
будуть заступниця голови Національної ради з питань телебачення
і радіомовлення Уляна Фещук, голова Незалежної медійної ради Наталія
Лигачова ("Детектор медіа"), секретарі Незалежної медійної
ради Ігор Розкладай (Центр демократії та верховенства права) та
Роман Головенко (Інститут масової інформації), член Незалежної
медійної ради, директор Центру демократії та верховенства права
Тарас Шевченко та інші. Час та місце проведення: 5 липня, 14:00-16:00,
БЦ "Іллінський" (вул. Іллінська, 8, 1 поверх, навпроти
6 під'їзду). Початок реєстрації та вітальна кава - о 13:30. Реєстрація
учасників є обов'язковою (
)
(Джерело: ).
24.06.2016 Терміни початку роботи нової 180-метрової
телерадіовежі на горі Карачун поблизу Слов'янська (Донецька область)
були перенесені через відсутність узгодження встановлення конструкції
з Державним архітектурно-будівельним контролем (ДАБК). Про це
повідомила в інтерв'ю виданню "Донбас. Реалії" заступниця
міністра інформаційної політики Тетяна Попова. Вона нагадала,
що ситуація з радіомовленням на Донбасі складна через захоплення
і зруйнування телевеж сепаратистами. За її словами, захоплені
дві найвищі вежі - 360 метрів в Донецьку і 180 метрів в Луганську.
Зараз йде відновлення вишки на горі Карачун під Слов'янськом.
Вишку було знищено в результаті боїв за місто влітку 2014 року.
"Були затримки з ДАБКом, тому що Краматорський ДАБК був не
готовий взяти на себе видачу дозволу на будівництво такої високої
конструкції, тому з приводу вежі матеріали були передані до Києва,
і майже місяць тут вирішували, дозволяти чи не дозволяти. Зрештою
нам вдалося переконати швидше видати документи", - сказала
Тетяна Попова. За її словами, найближчим часом на гору Карачун
повинні довезти ще 6 конструкцій і почати їх установку. Поки встановлена
тільки одна частина конструкції телевежі, а їх всього - близько
25. "Основне для передачі сигналу - це не потужність передавача,
а висота підвісу. З огляду на те, що зараз висота підвісу - 33
метри. Коли там буде 180 метрів, то сигнал посилиться до 70 кілометрів.
Там будуть стояти різні передавачі, з тих, які стоять зараз там
- близько 15 телевізійних і 10 радіопередавачів. Найпотужніший
буде 20 кВт для державного телебачення", - розповіла Тетяна
Попова. Водночас до Луганська і Донецька сигнал з вишки на Карачуні
не досягне, нагадує Тетяна Попова. Для мовлення на окуповані території
потрібно біля Луганська поставити вишку висотою не менше 130 метрів
і близько Донецька - не менше 180-200 метрів. Першу побудують
до осені, на другу - поки не виділені кошти. "У Луганській
області вишка буде встановлена, як мені обіцяють, до кінця третього
кварталу цього року, нам її надали міжнародні партнери. А ось
біля Донецька... Зараз боремося з Мінфіном за фінансування хоча
б проектної документації", - сказала Тетяна Попова. Видання
пише, що наразі терміни закінчення монтажу вежі на Карачуні, яка
дозволить забезпечити покриття українським сигналом північ Донецької
області, невідомі. Нагадаємо, колишню телевежу на горі Карачун
висотою 200 метрів було підірвано терористами в липні 2014 року.
Унаслідок цього північ Донеччини опинилася без сигналу українських
мовників. Нині на Карачуні функціонує тимчасова вежа висотою 34,5
метри, на якій встановлені передавачі 15 телеканалів і семи радіостанцій.
Найпотужніший передавач - Національної телекомпанії України ("UA:
Перший"), його потужність - 2.5кВт. У квітні 2016 року радник
міністра інформаційної політики, народний депутат Олександр Бригинець
повідомив, що телевежу на Карачуні буде встановлено до річниці
визволення міста від проросійських сепаратистів - тобто у липні
2016 року. На початку травня стало відомо, що на гору Карачун
завезено перші конструкції нової 180-метрової телевежі. Наприкінці
травня Олександр Бригинець повідомив, що телевежа готова до встановлення,
а для початку монтажу конструкцій потрібне погодження Держбудінспекції.
Генеральний директор Концерну радіомовлення, радіозв'язку та телебачення
(КРРТ) Володимир Іщук заявив 7 червня під час виїзного засідання
Комітету Верховної Ради з питань свободи слова у Краматорську,
що телевежа на горі Карачун буде встановлена за три місяці. У
вересні розпочнуть роботу встановлені на ній передавачі. Голова
Донецької обласної державної адміністрації Павло Жебрівський заявив,
що його не влаштовують ті терміни встановлення нової телевежі
на горі Карачун поблизу Слов'янська (Донецька область), які назвав
на початку червня генеральний директор Концерну радіомовлення,
радіозв'язку та телебачення Володимир Іщук (Джерело: ).
24.06.2016 23 червня голова правління Андрій Куликов підписав
меморандум щодо повернення вечірньої прямоефірної програми "Громадська
хвиля" до ефіру "Українського радіо". З 12 липня
"Громадську хвилю" звучатиме на хвилях
протягом години: з 22:10 до 22:59 щодня. "Повертаємося до
слухачів, які так часто запитували, чому ми зникли з УР-1. За
цей час ми набули нового досвіду, тож чекайте на ще вищу якість
"Громадської хвилі". Тепер "Громадська хвиля"
звучатиме на частотах "Громадського радіо" з 20.07 до
22.00. А на хвилі УР-1 з 22.10 до 22.59 щоденно звучатиме одна
година програми, вибрані редакторами найцікавіші розмови дня,
також будуть гості та телефонні включення наживо", - коментує
Андрій Куликов. У коментарі "Детектору медіа" директор
виконавчий "Українського радіо" Анатолій Табаченко зазначив,
що вони підписали меморандум про те, що "Громадське радіо"
бере участь у виробництві програми "Громадська хвиля",
яку виробляє УР. "Це власний продукт "Українського радіо"",
- уточнив пан Табаченко. Нагадаємо, в ефірі "Українського
радіо" звучить програма "Радіо Свобода" - "Крим
реалії", а також проект Сергія Гармаша "Окупація".
Нагадаємо, з 1 квітня "Громадська хвиля" призупинила
мовлення на частоті УР-1, у зв'язку із закінченням договіру. Програму
спільно готували до ефіру журналісти "Громадського радіо"
разом із колегами з Першого каналу Українського радіо. Програма
"Громадська хвиля" почала виходити на УР-1 наприкінці
лютого 2014 року. 6 квітня "Громадське радіо" звернулося
до НТКУ із ініціативою сприяти поверненню програми "Громадська
хвиля" в ефір Першого каналу Українського радіо (Джерело:
).
23.06.2016 Сьогодні, 23 червня 2016 року, підписало меморандум про повернення
вечірньої прямоефірної програми "Громадська хвиля" на
частоти .
"Громадська хвиля" лунатиме щовечора у прямому ефірі
на частотах Українського радіо з 12 липня з 22:00 до 23:00. Подія
відбулася після звернення "Громадським радіо" до НТКУ
із ініціативою сприяти поверненню програми "Громадська хвиля"
в ефір Першого каналу Українського радіо. З 1 квітня призупинився
вихід вечірньої прямоефірної програми "Громадська хвиля"
на Першому каналі Українського радіо. До цього моменту програму
спільно готували до ефіру журналісти "Громадського радіо"
разом із колегами з Першого каналу Українського радіо. Програма
c почала виходити на УР-1 наприкінці лютого 2014 року (Джерело:
).
23.06.2016 Ще до осені в районі Сєвєродонецька
Луганської області з'явиться потужна телерадіовежа, яка забезпечить
мовлення, зокрема, і на окуповані території. Про це заявив у четвер,
23 червня, на засіданні колегії Держкомтелерадіо начальник управління
телебачення і радіомовлення Микола Білоус, передає інтернет-видання
"Новости Донбасса" із . "Нам вдалося за допомогою місцевої
влади знайти оптимальне рішення, яким чином в короткі терміни
побудувати нову вежу. Відбулася зустріч із заступником керівника
Луганської військово-цивільної адміністрації. Керівник адміністрації
прийняв цю ідею. Вони знайшли можливість. І, думаю, що до кінця
літа в районі Сєвєродонецька ми матимемо потужну передавальну
вежу, на якій будуть поставлені відповідні передавачі для того,
щоб забезпечити мовлення на українську частину Луганщини, на сіру
зону і, безумовно, на окуповану. Це дасть можливість значно змінити
інформаційний баланс у цій частині", - сказав Білоус. За
його словами, на розмову з Луганської ВЦА пішли тому, що державний
Концерн РРТ взагалі не зацікавлений у вирішенні цих проблем, "у
нього одна проблема: дасте бюджетні кошти - що-небудь зробимо".
"З вересня минулого року точаться розмови про вежу на горі
Карачун. Слава богу, Жебрівський розгледів, що відбувається на
горі Карачун, і його свіжа оцінка - що телевежу на Карачуні до
кінця серпня не поставлять. Він має намір провести жорстку розмову
в присутності генпрокурора з керівництвом РРТ, яке займається
штрейкбрехерством", - поінформував Білоус. Він додав при
цьому: "У тому числі і Концерн РРТ значно погіршив ліцензійні
можливості мовлення в першу чергу Національного телеканалу - майже
на 30%" (Джерело: ).
23.06.2016 Останнє офіційне місце роботи нового
шеф-редактора столичної сателітарної мережевої станції (Київ-104.6МГц, Харків-100.5МГц, Дніпро-107.7МГц,
а також ) Ірини Гаврилової - Адміністрація президента
під час правління Віктора Януковича. Як повідомляє джерело інтернет-видання
"Телекритика" на радіостанції, про це вона розповіла
під час знайомства з колективом. За її словами, в журналістиці
вона вже 25 років. За інформацією іншого джерела, Гаврилова працює
позаштатним журналістом в інформаґенції "Голос UA".
У холдингу "Вести" уточнили, що вона працювала у відділі
Комітету реґіональних медіа Адміністрації Януковича, а також шість
років - заступником головного редактора газети "Киевский
телеграф", в газетах "День", "Аргументы и
Факты", оглядачем в інформаґенції "Голос UA". Нагадаємо,
посада шеф-редактора була вакантною на "Радіо Вісті"
після того, як 31 березня її покинув Сакен Аймурзаєв (Джерело:
).
23.06.2016 Юлія Литвиненко, яка обіймала до сьогоднішнього
дня посаду генерального продюсера столичної сателітарної мережевої
станції (Київ-104.6МГц, Харків-100.5МГц, Дніпро-107.7МГц,
а також ), написала заяву про звільнення, повідомляє
джерело інтернет-видання "Телекритика" на радіостанції.
Однак, за його словами, керівництво Медіа Холдингу "Вести
Україна" його не підписує. У зв'язку із цим Юлія Литвиненко
йде у відпустку, яку вона не встигла використати. "І після
повернення буде прийматися рішення про подальшу роботу",
- сказав співрозмовник видання. "Телекритика" додзвонилася
до Литвиненко, але Юлія не змогла у той момент говорити і пообіцяла
дати коментар пізніше. Під час зборів у редакції "Радіо Вісті",
на яких колективу радіостанції було представлено нове керівництво,
вона подякувала колективу за спільну роботу. "Разом ми розвивалися
і змінювалися, раділи успіхам і перемогам, щодня оперативно і
об'єктивно висвітлювали новини в Україні та в світі, досягали
поставлених цілей", - наводить її слова прес-служба медіахолдингу.
У холдингу заявили, що Юлія Литвиненко пішла з посади генпродюсера,
але не залишила радіостанцію. "У суботу відбудеться черговий
випуск слухачів курсу "Радіо" літніх медіаканікул "Вісті
Академія" (освітні курси радіостанції, - "ТК"),
на якому планується присутність Юлії", - уточнили в прес-службі
(Джерело: ).
23.06.2016 Керівник апарату
Володимир Пащук 23 червня взяв участь у засіданні колегії Державного
комітету телебачення і радіомовлення України, де серед іншого
було обговорено питання стану телерадіомовлення в прикордонних
областях країни. Представники центральних органів державної влади,
обласних державних адміністрацій та регіональних філій НТКУ з
прикордонних областей України обмінялися думками і намагалися
знайти варіанти розв'язання проблем із забезпечення мовлення українських
телерадіоканалів у реґіонах, що межують з іншими державами. Керівник
апарату Національної ради Володимир Пащук наголосив, що питання
телерадіомовлення в прикордонних областях зокрема на території
проведення АТО, є надзвичайно важливим і актуальним в умовах інформаційної
війни, тому Національна рада активно ним опікується. Так, створено
міжвідомчу робочу групу з розвитку телерадіомовлення в південних
районах Херсонської області, на територію тимчасово окупованої
Автономної Республіки Крим та м. Севастополя. Нею розроблено проект
стратегії, як покращити сигнал українських мовників у реґіоні.
Надалі такий досвід є бажання розповсюдити на усе прикордоння
України. Одним зі способів розв'язання означеної проблеми в прикордонних
реґіонах є розвиток цифрового телебачення, а для радіо - розвиток
малопотужного FM-мовлення, зауважив Володимир Пащук. Цей проект,
як і діяльність згаданої міжвідомчої робочої групи і Комісії із
питань забезпечення стабільного функціонування системи національного
телерадіомовлення в зоні АТО, що створена при Міністерстві інформаційної
політики, схвально оцінили учасники наради, зокрема представники
реґіональних ЗМІ. На території проведення АТО Національна рада
видає дозволи на тимчасове мовлення в аналоговому форматі, нагадав
керівник апарату. Для цього використовуються приймачі з Литви,
Латвії, Польщі, ремонтуються наявні. Крім того, "у найближчих
планах Національної ради - створення загальнонаціональної FM-мережі
української музики", - сказав Володимир Пащук. Водночас він
підкреслив, що питання покращення стану телерадіомовлення у прикордонних
регіонах є комплексним, а тому потребує спільних зусиль різних
органів влади, в тому числі на місцях, спеціалізованих підприємств,
громад тощо (Джерело: ).
23.06.2016
на засіданні 23 червня розглянула питання про виконання ліцензіатами
вимог законодавства щодо подання до регуляторного органу інформації
про структуру власності і наклала штраф за їх недотримання на
близько 160 телерадіокомпаній. Зазначена інформація за попередній
(звітний) рік діяльності мала бути подана телерадіоорганізаціями
та провайдерами програмної послуги до регуляторного органу до
31 березня відповідно до частини другої статті 59 і частини дев'ятої
статті 40 Закону України "Про телебачення і радіомовлення".
За порушення цих вимог щодо неподання чи несвоєчасного подання
інформації про структуру власності або подання інформації, що
не відповідає дійсності, законом передбачено застосування штрафної
санкції у розмірі 5% загальної суми ліцензійного збору за всіма
ліцензіями, власниками яких є порушник. Загальна сума накладених
штрафів становила приблизно 87 тис. грн. Найменша сума - 0,05
грн., найбільша - 11 100,00 грн. (Джерело: ).
23.06.2016 З 23 червня генеральним продюсером
столичної сателітарної мережевої станції (Київ-104.6МГц, Харків-100.5МГц, Дніпро-107.7МГц,
а також ) призначений Віталій Докаленко, який раніше
працював головним режисером Нового каналу, керував телеканалом
"ТОНІС", був президентом Національної телекомпанії України,
генпродюсером телеканалу "Сіті", генеральним продюсером
продакшна групи каналів "1+1". Він замінить на цій посаді
Юлію Литвиненко. Про це повідомляє інтернет-видання "Детектор
медіа" із посиланням на прес-службу медіахолдингу "Вести
Украина", до якого входить радіостанція. "Переді мною
стоять зрозумілі завдання - виведення радіостанції на новий рівень,
закріплення позицій лідера на ринку, і запуск нових програм. У
новому сезоні радіослухачів очікує багато сюрпризів і нових цікавих
проектів", - позначив Віталій Докаленко. У свою чергу Юлія
Литвиненко подякувала колективу радіостанції за професіоналізм.
"Безумовно, робота на "Радіо Вісті" - це величезний
досвід, щоденна творча драйв, разом ми розвивалися і змінювалися,
раділи успіхам і перемогам, щодня оперативно і об'єктивно висвітлювали
новини в Україні та в світі, досягали поставлених цілей. Спасибі
чудовому колективу "Радіо Вісті" і медіахолдингу "Вести
Украина" за роботу і високий спільний результат", -
сказала вона. "На мій погляд, це - дуже ефективне рішення.
"Радіо Вісті" - це сильний бренд на ринку. Перед командою
радіостанції стоять нові амбітні завдання, серед яких - зміцнення
позиції лідера на ринку і посилення редакційної команди. Досвід
і професійні якості Віталія допоможуть в досягненні цих планів.
Переконана в тому, що він підсилить команду медіахолдингу "Вести
Украина", дасть новий імпульс розвитку, привнесе креативні
новаторські ідеї, які допоможуть в досягненні наших цілей",
- сказала голова медіахолдингу "Вести Украина" Ольга
Семченко. Шеф-редактором "Радіо Вісті" призначена журналістка,
колишня заступниця головного редактора газети "Киевский телеграф"
Ірина Гаврилова. Нагадаємо, у серпні 2015 року головним редактором
"Радіо Вісті" був призначений Валерій Калниш, а генеральним
продюсером - Юлія Литвиненко. Олександр Іллерицький, який раніше
обіймав раніше посаду генпродюсера радіостанції і брав участь
в її створенні, залишив свою посаду через закінчення терміну контракту,
укладеного з медіахолдингом "Вести Украина". Іскандер
Хісамов пішов з посади головного редактора радіостанції за власним
бажанням. Вчора, 22 червня, стало відомо, що ведучий та колишній
головний редактор "Радіо Вісті" Валерій Калниш звільняється
з радіостанції. Про причини звільнення та нове місце роботи він
поки не повідомляє. В березні 2016 року Валерій Калниш залишив
посаду головного редактора "Радіо Вісті", але продовжив
вести свої ефіри на радіостанції. Головним редактором радіостанції
"Радіо Вісті" Валерій Калниш став у серпні 2015 року.
Нагадаємо, 28 квітня Нацрада призначила позапланову перевірку
"Радіо Вісті" через інтерв'ю Миколи Азарова. Сам пан
Азаров назвав призначення такої перевірки цензурою (Джерело:
).
23.06.2016 На зустрічі члена
Сергія Костинського з ліцензіатами Херсонщини учасники заходу
погодили проект Стратегії розвитку телерадіомовлення в Херсонській
області та організації мовлення на Крим, який розробила відповідна
робоча група Національної ради. Представники місцевих телеканалів,
радіостанцій і провайдерів програмної послуги внесли свої пропозиції
до плану дій Стратегії. "Ліцензіати Національної ради звернули
увагу на потребу глушіння ефірного сигналу з Криму, про що плануємо
поінформувати відповідні силові структури, а також заявили про
необхідність встановлення цифрових передавачів на півдні та півночі
області через відсутність у цих районах українського цифрового
телебачення і зголосилися брати участь у проекті", - розповів
Сергій Костинський. Ліцензіати запропонували, крім веж у селищах
Чонгар і Каланчак, побудувати додаткову вежу у Високопіллі, що
дасть змогу ефективно покрити "білі плями" телевізійним
та радіосигналом у північних районах Херсонщини. Окремою темою
спілкування стала необхідність створення умов для розвитку в сільських
районах широкосмугового доступу, що стратегічно є найперспективнішим
способом доставки українських телеканалів у кожен дім. На сьогоднішній
день, за словами провайдерів програмної послуги, бар'єри для цього
створює тільки місцеве обленерго. Також під час перебування в
Херсоні Сергій Костинський презентував методичні рекомендації,
які було розроблено Національною радою та Українською асоціацією
мовлення громад, щодо переходу редакцій проводового мовлення на
ефірне мовлення та створення селищними радами локальних радіостанцій
малопотужного мовлення. Нагадаємо, в розробці проекту Стратегії
розвитку телерадіомовлення в Херсонській області та організації
мовлення на Крим взяли участь представники Національної ради,
Міністерства інформаційної політики, Херсонської облдержадміністрації,
Концерну радіомовлення, радіозв'язку та телебачення, Українського
державного центру радіочастот, Національної телекомпанії України
та інших відомств (Джерело: ).
23.06.2016 23 червня в Україні відзначається 75
річниця з часу масового розстрілу політичних в'язнів на Західній
Україні в червні-липні 1941 року. Столична мережева станція (Київ-92.8МГц, Суми-88.6МГц, Кіровоград-99.3МГц,
Нікополь-100.6МГц, ,
Рівне-102.2МГц, Чернігів-105.9МГц, Запоріжжя-106.2МГц, Житомир-107.3МГц,
Одеса-91.4МГц, Херсон-99.0МГц, Миколаїв-100.1МГц, Львів-103.9МГц,
Дніпро-88.1МГц, Вінниця-99.3МГц, Павлоград-100.9МГц, Черкаси-101.6МГц,
Кривий Ріг-103.2МГц, Маріуполь-103.2МГц, Харків-101.1МГц, ,
а крім того - ) вшановує пам'ять жертв, і в цей день
на її хвилі звучатиме тільки спокійна музика, а всі розважальні
програми знімаються з ефіру. Ця скорботна дата має служити нагадуванням
про те, як важливо зберегти мир на всій Землі (Джерело: ).
22.06.2016 Ведучий та колишній головний редактор
столичної сателітарної мережевої станції (Київ-104.6МГц, Харків-100.5МГц, Дніпро-107.7МГц,
а також ) Валерій Калниш звільняється з радіостанції.
Про це він . Останній прямий ефір за участі
Валерія Калниша на "Радіо Вісті" відбудеться у п'ятницю,
24 червня. Ще п'ять епізодів про книги вийдуть у запису протягом
святкових днів. Про причини звільнення та нове місце роботи пан
Калниш поки не повідомляє. Нагадаємо, в березні 2016 року Валерій
Калниш залишив посаду головного редактора "Радіо Вісті",
але продовжував вести свої ефіри на радіостанції: дві "Теми
Калниша" по вівторках та середах, підсумкову програму, а
також проект про книги. "Це абсолютно моє рішення, ніяк не
пов'язане з рішенням редакції або власників. Я зрозумів, що для
мене зараз важливіше займатися саме веденням програм і журналістськими
проектами. Я пишу книгу, яка вимагає моєї уваги. Тому адміністративні
функції мені стали заважати, і я взяв на себе сміливість від них
відмовитися", - так він прокоментував своє звільнення з посади
головного редактора "Радіо Вісті". Головним редактором
радіостанції "Радіо Вісті" Валерій Калниш став у серпні
2015 року (Джерело: ).
22.06.2016 Голова Донецької військово-цивільної
адміністрації Павло Жебрівський звинувачує керівника Концерну
радіомовлення, радіозв'язку та телебачення у саботажі і обіцяє
йому жорстку розмова з генпрокурором. Про це він сказав у середу
на прес-конференції в Краматорську, повідомляє інтернет-видання
"Українська Правда" із . "Я з великим
жалем хочу сказати, що телевежу на Карачуні до кінця серпня не
поставлять. І власне я думаю, що у мене буде дуже жорстка розмова
у присутності генерального прокурора з керівником КРРТ, який займається
штрейкбрехерством. Ми не можемо посилати сигнали не тільки на
окуповану територію, а навіть на лінію розмежування. У мене таке
відчуття, що деякі чиновники - штрейкбрехери. І я не боюся це
публічно говорити", - сказав губернатор. Він зазначив, що,
незважаючи на низку вжитих кроків, не можна говорити, що інформпростір
вдалося заповнити українським контентом. На прохання "Української
правди" у прес-службі КРРТ не змогли прокоментувати звинувачення
Жебрівського, заявивши, що поки що не ознайомилися з його заявами.
Також там заявили, що КРРТ вже протягом тривалого часу зазнає
безпідставних, на їхню думку, звинувачень. На запитання про те,
чи буде на Карачуні до кінця літа встановлена телевишка, у прес-службі
також не змогли відповісти. Як відомо, керівником КРРТ є Володимир
Іщук. Раніше депутат Сергій Каплін повідомив, що суд за його заявою
поновив досудове слідство щодо хабара у 3 мільйони доларів, який
екс-прем'єр Арсеній Яценюк нібито отримав за призначення Іщука
на цю посаду (Джерело: ).
22.06.2016 Бенефіціарний власник столичної мережевої
станції (Київ-107.9МГц, Ужгород-88.9МГц, Суми-90.3МГц,
Лисичанськ-91.1МГц, Рівне-100.7МГц, Кривий Ріг-102.7МГц, Житомир-102.7МГц,
Миколаїв-102.8МГц, Дніпро-102.9МГц, Черкаси-102.9МГц, Хмельницький-103.1МГц,
Трускавець-103.5МГц, Полтава-103.8МГц, Тернопіль-104.1МГц, Чернігів-104.3МГц,
Харків-104.5МГц, Луцьк-104.8МГц, Івано-Франківськ-105.2МГц, Кременчук-105.4МГц,
Запоріжжя-105.6МГц, Львів-106.0МГц, Херсон-106.2МГц, Вінниця-106.4МГц,
Маріуполь-106.5МГц, Новоград-Волинський-106.6МГц, Одеса-107.9МГц,
Кіровоград-107.9МГц, а також - ) Олександр Карташов, який придбав цю радіостанцію
в олігарха часів екс-президента Віктора Януковича - Сергія Курченко,
розкрив деякі подробиці угоди, повідомляє інтернет-видання "Телекритика"
із . Так, за словами Карташова,
він купив радіостанцію через своїх юристів, не контактуючи особисто
з Сергієм Курченком, який зараз переховується в Росії. Однак,
суму угоди називати він не став. Крім того, Олександр Карташов
розповів, яким ще бізнесом володіє. "Я один із співвласників
великого підприємства в Україні, розташованого у Полтаві (Полтавський
завод порошкової металургії "АВК Прес". - ТК).
Ми займаємося виробництвом металевих виробів шляхом обробки металевого
порошку. Я бізнесмен і займаюся тим, що приносить прибуток",
- зазначив він (Джерело: ).
22.06.2016 Голова Донецької обласної державної
адміністрації Павло Жебрівський заявив, що його не влаштовують
ті терміни встановлення нової телевежі на горі Карачун поблизу
Слов'янська (Донецька область), які назвав на початку червня генеральний
директор Концерну радіомовлення, радіозв'язку та телебачення Володимир
Іщук. За словами очільника КРРТ, вежа почне працювати восени.
Свою заяву Павло Жебрівський зробив сьогодні, 22 червня, під час
прес-конференції в Краматорську (Донецька область), - повідомляє
інтернет-видання "Детектор медіа" із . "Я з великим
жалем хочу сказати, що телевежу на Карачуні до кінця серпня не
поставлять. І власне я думаю, що у мене буде дуже жорстка розмова
в присутності Генерального прокурора з керівником КРРТ, який займається
штрейкбрехерством. Ми не можемо посилати сигнали не тільки на
окуповану територію, а навіть на лінію розмежування. У мене таке
відчуття, що деякі чиновники - штрейкбрехери. І я не боюся це
публічно говорити", - сказав голова Донецької ОДА. Він зазначив,
що, незважаючи на ряд вжитих кроків, не можна говорити, що інформпростір
Донецької області вдалося заповнити українським контентом. Варто
зазначити, що генеральний директор Концерну радіомовлення, радіозв'язку
та телебачення (КРРТ) Володимир Іщук заявив 7 червня під час виїзного
засідання Комітету Верховної Ради з питань свободи слова у Краматорську,
що телевежа на горі Карачун буде встановлена за три місяці. У
вересні розпочнуть роботу встановлені на ній передавачі. Нагадаємо,
колишню телевежу на горі Карачун висотою 200 метрів було підірвано
терористами в липні 2014 року. Унаслідок цього північ Донеччини
опинилася без сигналу українських мовників. Нині на Карачуні функціонує
тимчасова вежа висотою 34,5 метри, на якій встановлені передавачі
15 телеканалів і семи радіостанцій. Найпотужніший передавач -
Національної телекомпанії України ("UA: Перший"), його
потужність - 2.5 кВт. У квітні 2016 року радник міністра інформаційної
політики, народний депутат Олександр Бригинець повідомив, що телевежу
на Карачуні буде встановлено до річниці визволення міста від проросійських
сепаратистів - тобто у липні 2016 року. На початку травня стало
відомо, що на гору Карачун завезено перші конструкції нової 180-метрової
телевежі. Наприкінці травня Олександр Бригинець повідомив, що
телевежа готова до встановлення, а для початку монтажу конструкцій
потрібне погодження Держбудінспекції (Джерело: ).
22.06.2016 Сьогодні в Україні День пам'яті загиблих
під час Другої Світової війни. У цей день національної скорботи
столична сателітарна мережева станція "Армія FM - Військове
радіо" (Бахмут-105.3МГц, Костянтинівка-105.3МГц, Краматорськ-105.3МГц,
Покровськ-105.3МГц, а також ) віддає данину пам'яті загиблим під час найбільшого
в історії людства збройного конфлікту. До програми передач внесено
зміни і знімаються всі розважальні проекти. У звичайний режим
мовлення радіо "Армія FM" повернеться 24-го червня (Джерело:
).
22.06.2016 Сьогодні - день жалоби і скорботи за
загиблими в роки Другої Світової Війни. 22 червня 1941 року почалася
німецько-радянська війна, яка пройшла по території України. На
згадку про цю трагічну подію і мільйони загиблих в роки війни
22 червня оголошено Днем жалоби і скорботи. Столична мережева
станція (Київ-92.8МГц, Суми-88.6МГц, Кіровоград-99.3МГц,
Нікополь-100.6МГц, ,
Рівне-102.2МГц, Чернігів-105.9МГц, Запоріжжя-106.2МГц, Житомир-107.3МГц,
Одеса-91.4МГц, Херсон-99.0МГц, Миколаїв-100.1МГц, Львів-103.9МГц,
Дніпропетровськ-88.1МГц, Вінниця-99.3МГц, Павлоград-100.9МГц,
Черкаси-101.6МГц, Кривий Ріг-103.2МГц, Маріуполь-103.2МГц, Харків-101.1МГц,
,
а крім того - ) вшановує пам'ять жертв, і в цей день
на хвилі станції звучатиме тільки спокійна музика, а всі розважальні
програми знімаються з ефіру. Ця скорботна дата має служити нагадуванням
про те, як важливо зберегти мир на всій Землі (Джерело: ).
22.06.2016 Сьогодні, 22-го червня, День Пам'яті
загиблих у роки Другої Світової війни. Це той день, коли ми згадуємо
і шануємо всіх, хто боровся за мир та віддав своє життя за те,
аби ми з вами зараз жили. Якби не вони, то й Перемоги б не було.
Друга світова зайшла до кожної української родини, забрала мільйони
українських життів, зруйнувала тисячі наших міст і сіл. Таку жертву
не забувають. ЇЇ пам'ятають і несуть у душі, бо надто вже догою
ціною заплачено за мир. Столична мережева станція (Київ-100.0МГц, Одеса-91.0МГц,
Кривий Ріг-100.2МГц, Запоріжжя-100.3МГц, Львів-101.3МГц, Ужгород-102.4МГц,
Вінниця-103.2МГц, Дніпро-106.5МГц, Харків-107.4МГц, а також ) не лишається осторонь, сьогодні вона пропонує
згадати і вшанувати тих хто віддав своє життя тоді, аби наше з
вами тривало зараз. Сьогодні в ефірі "Радіо ЄС" в пам'ять
про всіх українців, які загинули у Другій Світовій звучить лише
українська музика (Джерело: ).
22.06.2016 У 2000 році Президентом України був
підписаний указ, згідно з яким в Україні щороку 22 червня відзначається
День скорботи і вшанування пам'яті жертв війни. Указ "Про
День скорботи і вшанування пам'яті жертв війни в Україні"
прийнятий на підтримку ініціативи громадських організацій ветеранів
війни, праці, Збройних сил і жертв нацистських переслідувань.
У зв'язку з цим сьогодні з ефіру столичної мережевої станції (Київ-106.5МГц, Тернопіль-89.0МГц,
Вінниця-90.9МГц, Ужгород-97.9МГц, Кременчук-98.8МГц, Херсон-101.2МГц,
Одеса-101.8МГц, Миколаїв-102.1МГц, Харків-102.4МГц, Кіровоград-103.4МГц,
Черкаси-105.0МГц, Біла Церква-107.6МГц, Полтава-100.6МГц, Хмельницький-103.6МГц,
Львів-104.3МГц, Маріуполь-101.7МГц, Краматорськ-107.0МГц, Дніпро-106.8МГц,
Запоріжжя-103.1МГц, а крім того - ) будуть зняті всі розважальні програми (Джерело:
).
21.06.2016 В ефірі міста Донецьк, захопленого
терористами з так званої "ДНР" та військами Російської
Федерації, сталися чергові зміни. На частоті 103.1МГц розпочато
незаконну ретрансляції програм російської радіостанції "Пионер
FM", на частоті 103.8МГц почалися незаконні ретрансляції
програм іншої російської радіостанції - "Юмор FM" (звук
йде із сильним гулом), а на частоті 96.5МГц безперервне пищання
замінено на музичний плей-лист, складений з композицій російськомовних
груп і виконавців. Нагадуємо - частоти 103.1МГц і 103.8МГц і місті
Донецьк в минулому не використовувалися і на законні конкурси
не виставлялися, частоту 96.5МГц було виставлено на конкурс, оголошений
на початку 2014 року, який так і не відбувся через початок бойових
дій на сході України та захоплення міста Донецьк терористами.
Піратським мовленням на зазначених частотах бойовики та російські
окупанти намагаються заглушити мовлення на Донецьк українських
радіостанцій, які ведуть трансляції для інформаційного забезпечення
території проведення АТО за тимчасовою схемою з Волновахи та Костянтинівки.
Зокрема, піратським мовленням на частоті 96.5МГц терористи глушать
сигнал "Радіо 24" з Волновахи, піратським мовленням
на частоті 103.8МГц глушать мовлення "Громадського радіо"
з тієї ж Волновахи, а піратське мовлення на частоті 103.1МГц використовується
терористами для глушіння програм "Радіо 24" з Костянтинівки
(Джерело: ).
21.06.2016 Сьогодні в місті Маріуполь Донецької
області розпочалися ретрансляції програм столичної державної радіостанції
в FM-діапазоні.
Частота мовлення станції в місті - 107.3МГц. Наразі триває процес
налагодження передавача. Нагадаємо, Українське радіо виграло цю
частоту на конкурсі Нацради, що відбувся 31 березня поточного
року (Джерело: ).
21.06.2016 Маєте реальну та конкретну нагоду підтримати
українську музику. Причому - із вигодою для себе! Надішліть аудіо-ролик
свого інтернет-магазину, сайту, блоґу, громадської організації
до редакції столичної онлайн-радіостанції ()
- і він звучатиме у ефірі цілий місяць. Вартість розміщення -
300 гривень. За цю суму ви отримуєте гарантованих 5 виходів ролика
на добу (загалом - 150!), і не на словах, а на ділі долучаєтеся
до підтримки української музики. Дорогі друзі, слухачі та слухачки!
Українські музиці потрібні не розмови про квоти, не заклики до
міністрів та депутатів, а конкретні й реальні кроки кожного і
кожної. Ролики "Молоде радіо" приймає до 30 червня.
Формат - мп3, тривалість - до 30 секунд. Із 1 липня надіслані
ролики починають виходити в ефірі Хвилі української музики "Молоде
радіо". У кого раптом ролика немає - "Молоде радіо"
виготовить усього за 150 гривень. (Ви його зможете ще й себе на
сайті поставити, на , а може й ще на якихось
радіостанціях). Надіслати ролик, запитати щось, отримати реквізити
для оплати чи замовити ролик можна за адресою
або .
P.S. Якщо сума у 300 гривень видається Вам завеликою, або на якійсь
інтернет-радіостанції Ви знайдете більш вигідну пропозицію - будь
ласка, дайте знати, і "Молоде радіо" зробить Вам додаткову знижку
(Джерело: ).
21.06.2016 17 червня в Херсонській облдержадміністрації
(ОДА) вперше відбулася нарада з головами райдержадміністрацій
з питань реалізації проекту щодо встановлення малопотужних передавачів
для забезпечення невеликих населених пунктів програмами суспільного
та місцевого радіомовлення, яку провів член
Сергій Костинський. Про це повідомляє інтернет-видання "Детектор
Медіа" із . Присутній на нараді в.о. заступника
голови Херсонської ОДА Олександр Адамчик зазначив, що завдяки
цьому проекту буде створено український контент, забезпечено його
донесення до мешканців невеликих населених пунктів, таким чином
збільшена можливість доступу населення до інформації про події
в Україні. Як зазначив Сергій Костинський, ідея проекту полягає
в покритті і віддалених районів Херсонської області радіомовленням
- буде визначено декілька районів, де доцільно встановити локальну
радіостанцію, яка мовитиме за допомогою малопотужних передавачів,
радіус прийому яких до 6 км. Це надасть можливість відродити місцеве
радіомовлення, як альтернативу проводовому радіо. За словами Сергія
Костинського, райдержадміністрації (РДА) матимуть право на власний
час мовлення. Перша з РДА, яка буде готова взяти участь у проекті,
отримає малопотужний передавач безкоштовно. Наприкінці селекторної
наради було зазначено, що координатором проекту в області буде
директор Департаменту з питань внутрішньої та інформаційної політики
ОДА Ольга Савенко. В подальшому РДА будуть надані методичні рекомендації
та організовано роботу зі створення локальних радіостанцій з тими
РДА, які будуть зацікавлені взяти участь у проекті. Нагадаємо,
18 лютого Нацрада створила робочу групу з розвитку телерадіомовлення
в південних районах Херсонської області та на територію тимчасово
окупованого Криму й Севастополя. Робочу групу очолив член Нацради
Сергій Костинський. 22 квітня члени робочої групи на черговому
засіданні проаналізували ситуацію з мовленням у Херсонській області
та вирішили розробити план дій щодо поширення сигналу українських
радіостанцій і телеканалів у так званих "білих плямах"
- місцях, де покриття сигналом наразі немає. Ситуація виникла
після захоплення російською стороною в окупованому Криму телерадіовежі
у місті Красноперекопську. Також робоча група опрацьовує питання
мовлення на окупований Крим з майбутньої 150-метрової телевежі
в селищі Чонгар Херсонської області. 26 травня український радіосигнал
почав надходити на територію окупованого Криму. В АР Крим на частоті
101.4МГц почало мовити "Українське радіо". 17 червня
Сергій Костинський презентував стратегію розвитку телерадіомовлення
в Херсонській області та організації мовлення та територію Криму
протягом 2016-2017 років, до якої входять перспективні проекти
з розвитку телерадіомовлення на території області. Один із напрямків
проекту - якісне збільшення рівня покриття території Херсонської
області аналоговим та цифровим ефірним мовленням, ліквідація "білих
плям" телерадіомовлення (Джерело: ).
21.06.2016
нагадує мовникам, що цього тижня в Україні відзначаються два дні
пам'яті, у зв'язку із чим необхідно внести зміни до сіток мовлення.
22 червня відзначається День пам'яті загиблих у роки Другої світової
війни, а 23 червня - День пам'яті з нагоди 75 років із часу масових
розстрілів політичних в'язнів на Західній Україні протягом червня
- липня 1941 року. Нацрада рекомендує при плануванні програм і
передач на ці дні керуватися
ведення мовлення на теле- і радіоканалах у дні трауру (скорботи,
жалоби) та дні пам'яті. Згідно з цим документом у день пам'яті
телерадіоорганізації зобов'язані: 1. Поширювати мінімум раз на
дві години в ефірному часі інформацію про день пам'яті; 2. Припинити
трансляцію комедійних та еротичних фільмів, гумористичних передач;
3. Під час телетрансляції розмістити на екрані відповідне стилізоване
зображення або палаючу свічку, які є доречними до відповідної
події; 4. Оголосити о 12.00 хвилину мовчання із супроводженням
звуку метронома, якщо інше не передбачено відповідним нормативно-правовим
актом. Нагадаємо, 16 червня Нацрада призначила позапланові перевірки
чотирьох телеканалів - "UA:Перший", Перший діловий,
Dobro і "Малятко-TV" - через недотримання ними Правил
ведення мовлення в дні трауру та дні пам'яті 18 травня (День пам'яті
жертв геноциду кримськотатарського народу) і 25 травня (День скорботи
та пам'яті 90 років з дня вбивства Симона Петлюри) (Джерело:
).
21.06.2016 У Верховній Раді знову зареєстровано
законопроект, який вносить до закону "Про телебачення і радіомовлення"
розміри штрафів .
Законопроект "Про внесення змін до Закону України "Про
телебачення і радіомовлення" (щодо удосконалення процедури
застосування санкцій Національною Радою)" зареєстрували 15
червня народні депутати Григорій Шверк, Владислав Севрюков (обидва
- "Блок Петра Порошенка"), Андрій Артеменко ("Радикальна
партія Олега Ляшка"), Андрій Тетерук ("Народний фронт"),
Артем Ільюк ("Відродження"), Олександр Опанасенко ("Самопоміч")
і Євген Рибчинський ("Воля народу"). Законопроект передбачає
прописати прямо в законі "Про телебачення і радіомовлення"
розміри штрафів та порушення, за які вони накладаються на мовників
і провайдерів (нині це питання регулюються постановою Кабміну).
Розміри штрафів становлять 5%, 10% і 25% розміру ліцензійного
збору. Найбільший штраф (25%) призначається за найгрубіші порушення,
незалежно від того, чи застосовувалася перед тим санкція "оголошення
попередження". Менші штрафи призначаються за менш грубі порушення,
якщо після оголошення попередження порушення не усунено. Штраф
не може накладатися, якщо з часу порушення минуло більше одного
календарного року. Для мовників передбачені такі штрафи: I. 25%
- за: а) заклики до насильницької зміни конституційного ладу України;
б) заклики до розв'язування війни, агресивних дій або їх пропаганди
та/або розпалювання національної, расової чи релігійної ворожнечі
та ненависті та/або приниження національної честі та гідності;
в) пропаганду винятковості, зверхності або неповноцінності осіб
за ознаками їх релігійних переконань, ідеології, належності до
тієї чи іншої нації або раси, фізичного або майнового стану, соціального
походження; II. 10% - за: а) трансляцію програм та передач, у
яких телеглядачам та/або радіослухачам надаються послуги з ворожіння
та гадання, а також платні послуги у сфері народної та/або нетрадиційної
медицини; б) трансляцію програм або їх відеосюжетів, які можуть
завдати шкоди фізичному, психічному чи моральному розвитку дітей
та підлітків, якщо вони мають змогу їх дивитися; в) трансляцію
телепередач, виготовлених після 1 серпня 1991 року, що містять
популяризацію або пропаганду органів держави-агресора та їхніх
окремих дій, що виправдовують чи визнають правомірною окупацію
території України. Для цілей застосування цієї норми використовуються
визначення та критерії, встановлені Законом України "Про
кінематографію"; г) трансляцію аудіовізуальних творів (фільмів,
телепередач, крім інформаційних та інформаційно-аналітичних телепередач),
одним із учасників яких є особа, внесена до Переліку осіб, які
створюють загрозу національній безпеці, оприлюдненого на веб-сайті
центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування
державної політики у сферах культури та мистецтв; ґ) розповсюдження
і рекламу порнографічних матеріалів та предметів; д) пропаганду
наркотичних засобів, психотропних речовин з будь-якою метою їх
застосування; III. 5% - за: порушення умов ліцензії (визначених
ліцензією на мовлення та додатками до неї) та/або ліцензійних
умов. Для провайдерів передбачені такі штрафи: I. 25% - за ретрансляцію
програм та передач, що не включені до переліку програм, що ретранслюються,
за рішенням Національної ради; II. 10% - за незабезпечення абонентам
можливості перегляду програм універсальної програмної послуги;
III. 5% - а порушення умов ліцензії (визначених ліцензією та додатками
до неї) та/або ліцензійних умов. Якщо мовник має декілька ліцензій
з різними способами розповсюдження телерадіопрограм, з однаковою
програмною концепцією, розмір штрафу буде встановлюватися з найбільшого
нарахованого розміру ліцензійного збору. Якщо ж мовник має декілька
ліцензій з однаковими способами розповсюдження телерадіопрограм,
з однаковою програмною концепцією на різні території мовлення,
розмір штрафу буде встановлюватися шляхом складання сум штрафів.
Якщо порушення не були усунені після санкцій "оголошення
попередження" та "стягнення штрафу" або в разі
невиконання розпорядження Нацради про усунення порушень у встановлені
нею строки, Нацрада буде звертатися до суду з позовом про анулювання
ліцензії. Згідно із законопроектом Нацрада має повідомити ліцензіата
про стягнення з нього штрафу, оприлюднивши відповідне повідомлення
на офіційному сайті та надіславши ліцензіату копію рішення протягом
трьох робочих днів з дня його ухвалення. При цьому датою повідомлення
вважатиметься дата оприлюднення на офіційному сайті. Протягом
наступних 30 днів ліцензіат зобов'язаний буде сплатити штраф.
За кожен день прострочення сплати передбачена пеня (1% суми штрафу).
У разі несплати штраф буде стягуватися за рішенням суду. Законопроект
також передбачає розширити один з абзаців пункту 2 статті 6 закону
"Про телебачення і радіомовлення" про неприпустимість
зловживання свободою діяльності телерадіоорганізацій. А саме:
що не допускається використання телерадіоорганізацій, з-поміж
іншого, для "закликів до розв'язування війни, агресивних
дій або їх пропаганди та/або розпалювання національної, расової
чи релігійної ворожнечі та ненависті та/або приниження національної
честі та гідності". Автори законопроекту також пропонують
доповнити перелік підстав для переоформлення ліцензії - додати
до них зміну відомостей про засновників/власників. Відповідно,
ліцензіати під час такого переоформлення ліцензій зобов'язані
будуть подавати відомості про структуру власності з урахуванням
внесених змін. Згідно з чинним законом розміри штрафів встановлюються
Нацрадою та погоджуються Кабміном. Але до 2015 року такий вид
санкції не застосовувався, оскільки штрафи залишалися не затвердженими
урядом. За останні кілька років Нацрада неодноразово розробляла
проекти розмірів штрафів, але Кабмін їх так і не погоджував, у
тому числі - через блокування з блоку індустрії. Розміри штрафів
нарешті з'явилися влітку 2015 року. 17 липня 2015 року після офіційного
опублікування набули чинності розміри штрафів, затверджені Нацрадою
11 червня та погоджені урядом 30 червня строком на два місяці.
Розміри штрафів становили 15%, 10% і 5% розміру ліцензійного збору,
але Кабмін запропонував Нацраді збільшити їх. 22 грудня 2015 року
після офіційного опублікування набули чинності нові розміри штрафів,
затверджені Нацрадою 8 жовтня та погоджені урядом 4 листопада.
Порівняно з попередньою версією розмірів штрафів, збільшився розмір
максимального штрафу з 15% до 25% ліцензійного збору. Також залишилися
штрафи розміром 10% і 5% розміру ліцензійного збору. Тим часом
у парламенті запропонували записати розміри штрафів безпосередньо
до закону "Про телебачення і радіомовлення". 30 листопада
2015 року народні депутати від "Блоку Петра Порошенка"
Григорій Шверк, Владислав Севрюков і Богдан Онуфрик зареєстрували
законопроект "Про внесення змін до деяких законодавчих
актів України щодо захисту інформаційного простору України".
Ключова новація законопроекту - прописати детальніший механізм
застосування Нацрадою санкцій і вказати розміри штрафів прямо
в тексті закону. 4 лютого 2016 року автори подали доопрацьований
документ. Однак 12 квітня Верховна Рада відхилила цей законопроект
попри те, що профільний комітет рекомендував його ухвалити. 26
лютого 2016 року на круглому столі "Детектора медіа"
"Доцільність розширення повноважень Національної ради з питань
телебачення і радіомовлення" заступниця голови Нацради Уляна
Фещук наголосила, що без змін до закону Нацрада не може ефективно
застосовувати штрафи. А народний депутат Григорій Шверк повідомив,
що штрафи, встановлені у 2015 році Кабінетом Міністрів, розглядаються
в Конституційному суді. На його думку, якщо не будуть прийняті
зміни до закону, згідно з якими розміри штрафів визначаються безпосередньо
в законі, а не підзаконному акті, у Конституційного суду достатньо
підстав визнати проблемними рішення Кабміну з цього питання. До
Конституційного суду звернулася у 2015 році група із 49 народних
депутатів, у тому числі Сергій Каплін, з поданням, чи відповідають
основному закону повноваження Нацради накладати штрафи. Наприкінці
грудня колегія суддів Конституційного суду відкрила провадження.
7 червня 2016 року Конституційний суд на пленарному засіданні
завершив усне слухання справи і перейшов до закритої частини пленарного
засідання для подальшого обговорення та прийняття рішення (Джерело:
).
21.06.2016 Сьогодні на хвилях столичної сателітарної
мережевої станції "Армія FM - Військове радіо" (Бахмут-105.3МГц,
Костянтинівка-105.3МГц, Краматорськ-105.3МГц, Покровськ-105.3МГц,
а також ) починаючи з 19:00 на слухачів чекатиме трансляція
матчу Євро-2016 - Україна-Польща. Остання гра команди під керівництвом
Михайла Фоменка (Джерело: ).
21.06.2016 Пані та панове. Леді та джентельмени.
Всі, хто вболіває за збірну України!Вмикайте сьогодні свої радіоприймачі
на хвилю столичної мережевої станції (Київ-102.5МГц, Житомир-104.9МГц, Дніпро-105.8МГц,
а також -). З 12:00 до 18:00 на вас чекає радіомарафон,
присвячений грі Збірної України з футболу на Євро 2016. Свіжі
новини з полів, прогнози і коментарі експертів, футбол, музика
і призи - тільки в ексклюзивному радіомарафоні Overtime на "Просто
Раді.О" (Джерело: ).
21.06.2016
готує список санкцій російських теле- і радіомовників, які здійснюють
трансляцію на території окупованого Росією Криму. Про це повідомив
член Нацради Сергій Костинський 17 червня під час робочої зустрічі
з ліцензіатами Нацради в Херсонській області "Мовлення громад:
реалії та перспективи для Херсонщини". Про це .
"Буде підготовлений для РНБО України список санкцій ліцензіатів
Роскомнагляду, які незаконно здійснюють мовлення на території
Криму", - сказав Сергій Костинський, повідомляє прес-служба
облдержадміністрації. На зустрічі була також презентована стратегія
розвитку телерадіомовлення в Херсонській області та організації
мовлення та територію Криму протягом 2016-2017 років, до якої
входять перспективні проекти з розвитку телерадіомовлення на території
області. Один із напрямків проекту - якісне збільшення рівня покриття
території Херсонської області аналоговим та цифровим ефірним мовленням,
ліквідація "білих плям" телерадіомовлення. Крім того
проектами передбачено збільшення потужності телевізійних аналогових
передавачів, на яких мовлять ліцензіати, встановлення додаткових
цифрових передавачів, проведення комплексної інформаційної компанії
серед населення щодо прийому програми українських мовників, зокрема,
створення call-центру для інформування мешканців реґіону щодо
налаштування сеттоп- боксів та прийому цифрового мовлення, розвиток
FM-мовлення на Херсонщині. Крім того, стратегією передбачено внесення
змін до законодавства щодо спрощення умов користування радіочастотними
ресурсами, надання ліцензій. Стратегічно важливим етапом у проекті
є організація телерадіомовлення на тимчасово анексовану територію
Криму. Як вже повідомлялося, планується розпочати будівництво
150-метрової вежі в селі Чонгар Херсонської області, з якої буде
здійснюватися трансляція українських мовників на території окупованого
Росією Криму. Нагадаємо, 10 червня голова Нацради Юрій Артеменко
повідомив про створення "дорожньої карти" щодо захисту
інформпростору Херсонщини, поширення українського мовлення на
всю територію Херсонської області, у південних районах якої існують
проблеми із прийомом сигналу українських ЗМІ. Ситуація виникла
після захоплення російською стороною в окупованому Криму телевежі
у місті Красноперекопську. 9 червня голова Служби безпеки України
(СБУ) Василь Грицак разом з головою Херсонської облдержадміністрації
Андрієм Гордєєвимоглянули комплекс ретрансляторів, які забезпечують
передачу сигналу українських ЗМІ на тимчасово окуповану територію
АР Крим та південні райони Херсонської області. 18 лютого Нацрада
створила робочу групу з розвитку телерадіомовлення в південних
районах Херсонської області та на територію тимчасово окупованого
Криму й Севастополя. Робочу групу очолив член Нацради Сергій Костинський.
22 квітня члени робочої групи на черговому засіданні проаналізували
ситуацію з мовленням у Херсонській області та вирішили розробити
план дій щодо поширення сигналу українських радіостанцій і телеканалів
у так званих "білих плямах" - місцях, де покриття сигналом
наразі немає. Також робоча група опрацьовує питання мовлення на
окупований Крим змайбутньої 150-метрової телевежі в селищі Чонгар
Херсонської області. 26 травня український радіосигнал почав надходити
на територію окупованого Криму. В АР Крим на частоті 101.4МГц
почало мовити "Українське радіо" (Джерело: ).
21.06.2016 Керівникам телерадіоорганізацій. На
виконання постанов Верховної Ради України від 20 травня 2011 року
№ 3430-VІ "Про запровадження в Україні особливої церемонії
- проведення 22 червня кожного року Хвилини пам'яті за загиблими
у Великій Вітчизняній війні 1941 - 1945 років" і від 2 лютого
2016 року № 971-VIII "Про відзначення пам'ятних дат і ювілеїв
у 2016 році" з метою вшанування пам'яті мільйонів загиблих
у роки Другої світової війни, збереження національної пам'яті
та належного вшанування пам'ятних дат, а також враховуючи рекомендації
Колегії Міністерства культури України (вих. № 779/9/10-16 від
30.05.2016) щодо відзначення 23 червня 2016 року загальнодержавного
дня пам'яті 75 років із часу масових розстрілів політичних в'язнів
на Західній Україні протягом червня - липня 1941 року,
звертає Вашу увагу на необхідність внесення відповідних змін до
програм теле- та радіопередач у такі дні: 22 червня - День пам'яті
загиблих у роки Другої світової війни; 23 червня - День пам'яті
з нагоди 75 років із часу масових розстрілів політичних в'язнів
на Західній Україні протягом червня - липня1941 року. При плануванні
програм і передач на цей день Нацрада з ТРМ рекомендує керуватися
Правилами ведення мовлення на теле- і радіоканалах у дні трауру
(скорботи, жалоби) та дні пам'яті, затвердженими рішенням Національної
ради від 23.07.2015 № 1146, зареєстрованим у Міністерстві юстиції
України 11.08.2015 за № 967/27412. Зазначені
розміщено на сайті Національної ради (Джерело: ).
20.06.2016 Дирекція
скасувала заплановані коментування матчів "Євро-2016"
спортивним журналістом Валентином Щербачовим. Про це повідомляє
інтернет-видання "Детектор медіа" із посиланням на пана
Щербачова. "У нас був договір на репортажі на п'ять матчів
на першому каналі "Українського радіо". Перший репортаж
вийшов 16 червня. 17 червня я готував другий, як раптом прислали
іншого коментатора і сказали, що від мене вже нічого не треба.
Нічого не пояснили, лише сказали, що так розпорядилися в Аласанії
(Зураб Аласанія - генеральний директор НТКУ. - ДМ.). За перший
репортаж мають сплатити гонорар, а решту - скасували, відповідно
гонорару не буде", - розповів пан Щербачов. Журналіст порадився
з юристами і готує позов до суду. "Буду подавати позов про
захист авторських прав і своєї честі й гідності - юристи готують",
- додав пан Щербачов. Між тим, 17 червня прес-служба "Українського
радіо" розсилала уточнену інформацію про радіотрансляції
матчів "Євро-2016", де анонсувалося, що Валентин Щербачов
у парі з іншими коментаторами коментуватиме матчі 17, 18, 25 і
26 червня. У коментарі "Детектору медіа" генеральний
директор НТКУ Зураб Аласанія зауважив, що навіть і гадки не мав,
хто такий Валентин Щербачов, доки йому не зателефонував "Детектор
медіа". "Це кадрова політика "Українського радіо".
Я з'ясував в "Українського радіо", що насправді вони
підписали зі Щербачовим одну угоду, а не п'ять. А не продовжили
з ним співпрацю тому, що він завалив перший ефір, навіть не знаючи
прізвищ футболістів, які грали в тому матчі. Наголошу, що це право
"Українського радіо" вести таку кадрову політику, і
я в неї не втручаюся", - сказав пан Аласанія (Джерело:
).
18.06.2016 Закарпатська та Черкаська телерадіокомпанії
припинили реєстрацію як юридичні особи в статусі ДТРК. Відповідний
запис внесено до Єдиного державного реєстру юридичних осіб та
фізичних осіб-підприємців. Цю інформацію повідомляє інтернет-видання
"Суспільне мовлення" із посиланням на голову Держкомтелерадіо
Олег Наливайко. Закарпатська та Черкаська ОДТРК, як і всі обласні
державні телерадіокомпанії, реформовані у філії НТКУ, і тепер
працюють як реґіональні дирекції. Раніше припинили свої юридичні
особи Рівненська, Чернівецька, Дніпропетровська, Житомирська та
Чернігівська, Донецька, Миколаївська ОДТРК (але згодом реєстратор
відкликав рішення про припинення реєстрації через деякі питання
фіскальної служби до цієї ОДТРК), Новгород-Сіверська та Криворізька
ДТРК, Сумська ОДТРК припинила своє існування як юридична особа.
Сумська філія Національної телекомпанії України з 1 січня 2016
року почала мовити під логотипом "UА:Суми". Ця реґіональна
дирекція першою з усіх філій НТКУ отримала право використовувати
частку "UА:" у своєму графічному оформленні. Решта компаній
поки що такого логотипу не отримали. А також Тернопільська ОДТРК
припинила своє існування як юридична особа. Таким чином, усього
три з майже тридцяти ДТРК. Наприкінці квітня припинила юридичну
особу Волинська ОДТРК, а на початку травня - Вінницька. Генеральний
директор НТКУ Зураб Аласанія на своїй сторінці у Facebook зазначив,
що таких проблемних процесів, як от закриття юросіб ОДТРК у реформуванні
НТКУ безліч, і кожен з них не дозволяє продовжувати реформу. Нагадаємо,
15 березня народні депутати з Комітету з питань свободи слова
та інформаційної політики зареєстрували законопроект "Про внесення змін до Закону України "Про
Суспільне телебачення і радіомовлення" (щодо порядку приєднання
ДП "Українська студія телевізійних фільмів "Укртелефільм"").
За чинним законодавством, "Укретелефільм", Національна
радіокомпанія України, державна телерадіокомпанія "Культура"
та всі обласні й регіональні державні телерадіокомпанії мають
спершу приєднатися до НТКУ, після чого на їхній базі має бути
створено НСТУ. Нині вже всі суб'єкти реформування приєдналися
до НТКУ, крім "Укртелефільму". Фактичний саботаж "Укртелефільмом"
процесу приєднання до НТКУ призвів до неможливості створити ПАТ
"НСТУ". 17 травня Верховна Рада ухвалила зміни до закону
про суспільне мовлення, вивівши "Укртелефільм" за рамки
першого етапу реформування (Джерело: ).
17.06.2016 У новому законі про квоти не передбачено
багато нюансів - вважають представники радіогалузі. Наприклад,
в ньому не прописані правила квотування для нішевих радіостанцій,
не обґрунтовані часові рамки, не до кінця зрозуміла методика підрахунку
україномовного контенту та інше. У той же час, вони готові дотримуватися
нового закону і сподіваються, що це допоможе українській культурі.
Вчора, 16 червня, Верховна Рада прийняла законопроект №3822-д
"Про внесення змін до Закону України "Про телебачення
і радіомовлення" (щодо частки пісень державною мовою в музичних
радіопрограмах і радіопередачах)". Тепер в українському радіоефірі
має звучати 35% українських пісень з 7:00 до 14:00 і з 15:00 до
22:00. Запровадження квот розділили на кілька етапів: протягом
першого року - 25%, другого - 30%, третього - 35%. Квота на українську
мову ведення ефіру - 60% - також вводиться поступово: протягом
першого року - 50%, другого - 55%, третього - 60%. Інтернет-видання
"Детектор медіа" запитало у представників українських
радіостанцій, як вони оцінюють новий закон і чи готові їх компанії
його виконувати. Сергій Кузін, генеральний директор радіостанції
"Русское радио Україна" (радіогрупа "ТАВР Медіа")
каже: "Я розцінюю цей закон як компроміс між активістами
(патріотичної громадськістю) та індустрією, і ми, безумовно, до
нього готові - ми давним-давно випускаємо в ефір більше 50% української
музики. Інша справа, що я до самих квот ставлюся як до приниження.
Але якщо нашу патріотичну громадськість слово "квоти"
не змушує відчувати себе другосортними - заради Бога. Якщо це
єдина проблема, вирішення якої об'єднає країну і зробить нашу
Україну сильнішою - я готовий в цьому допомогти. Якщо ми все прозріємо
після цього і почнемо розуміти, що проблема в нас, а не в "довбаних
кацапах" - нехай це буде через квоти. Я буду тільки радий".
Андрій Павленко, генеральний директор радіостанції "Наше
радіо" (медіагрупа УМХ), коментує: "Ми за те, щоб подібні
закони приймалися, але не в тому вигляді, в якому він був прийнятий
вчора. Це не було погоджено з індустрією, хоча в парламенті обіцяли
узгодити, але обдурили всіх. Чи не погоджено мовлення для нішевих
радіостанцій, наприклад, Lounge FM або Jazz. Що їм робити? Ми
подавали до Комітету з питань свободи слова альтернативний законопроект
(№3822-1. - ДМ), який розроблявся з індустрією, і в ньому були
всі побажання з приводу нішевих, місцевих, розмовних радіостанцій.
Знову ж таки, незрозуміло, як будуть рахувати квоти на радіостанціях,
які транслюють інструментальну музику. Або якщо один ведучий україномовний,
а другий російськомовний - програма українська чи ні? Пісні, які
виконуються суржиком або відразу на двох мовах, теж викликають
питання. Ми не знаємо, як Нацрада буде моніторити все це. Чому
з 14:00 до 15:00 квоти не вводяться? Жодного переконливого аргументу,
чому обрані такі часові рамки. Але будемо дотримуватися закону,
домовлятися з Національною радою, шукати позиції. Ми і раніше
шукали українську музику, і на "Нашому радіо" її все
більше. Я думаю, ми б і без цього закону за чотири місяці (поки
він набере чинності) на ці квоти вийшли б. "Наше радіо"
знайде контент, але що робитимуть нішеві радіостанції - я не знаю".
Валерій Калниш, ведучий "Радіо Вісті" (медіахолдинг
"Вести Україна"): "Звичайно, цей закон на користь
державі, її мовній та культурній політиці. Але мені все-таки не
до кінця зрозуміло, як він буде реалізовуватися в плані розмовних
радіостанцій. З музикою більш-менш все зрозуміло - є слот, в якому
будуть міряти, є крок - кожна третя пісня українська. Але на прикладі
розмовної радіостанції я не розумію, як це можна проконтролювати.
Як розділяти гостей, які говоритимуть різними мовами? Крім того,
по музичних радіостанціях ми бачимо часову розбивку, по розмовних
- її немає. Я думаю, наша радіостанція готова до дотримання цього
закону. Можна було б обговорювати його доцільність, але тепер,
коли він набуває чинності, іншого варіанту не залишається. "Детектор
медіа" очікує коментарів і від інших українських радіостанцій.
Нагадаємо, вчора, 16 червня, Верховна Рада прийняла законопроект
№3822-д "Про внесення змін до Закону України" Про телебачення
і радіомовлення "(щодо частки пісень державною мовою в музичних
радіопрограмах і радіопередачах)". За законопроект проголосували
268 народних депутатів. Закон набуває чинності за чотири місяці
від моменту опублікування, тобто в жовтні нинішнього року. Ініціаторами
проекту виступили Вікторія Сюмар, Андрій Парубій, Ольга Червакова,
Юрій Павленко, Владислав Севрюков, Олександр Абдуллін, Сергій
Висоцький, Олена Кондратюк, Богдан Онуфрик, Олександр Опанасенко,
Олександр Сочка, Дмитро Стеценко (Джерело: ).
17.06.2016 ТОВ "Фірма "Волинь"",
що володіє ліцензіями на мовлення з позивним "Радіо Next"
і входить до складу радіогрупи УМХ Сергія Курченка, змінило власників.
Компанія звернулася до Національної ради з питань телебачення
і радіомовлення із заявою про відповідне переоформлення своїх
ліцензій на мовлення в Миколаєві, Кривому Розі та Черкасах, а
також переоформлення та продовження ліцензії на мовлення у Вінниці,
Дніпрі, Павлограді, Кам'янському (екс-Дніпродзержинськ) та Маріуполі.
16 червня Нацрада мала розглянути ці заяви, але зняла їх з розгляду
на прохання відповідального секретаря Нацради Катерини Котенко,
яка сказала, що не встигла розібратися в питанні. ТОВ "Фірма
"Волинь"" володіє ліцензіями на мовлення з позивним
"Радіо Next". Але, як зазначає видання "Детектор
медіа", мовить з позивними ""Радіо Next FM"
представляє програми "NRJ Україна"", ""Радіо
Next FM" представляє програми радіо "Ретро FM"".
Тобто фактично на частотах компанії мовлять інші станції радіогрупи
УМХ - NRJ і "Ретро FM" (ТОВ "Фірма "Волинь""
виготовляє зі згаданими мережами спільний продукт - ред.). Радіо
Next також відсутнє в переліку станцій на . Власником 100% ТОВ "Фірма "Волинь""
(статутний фонд - 100 тис. грн.) замість ТОВ "Телерадіокомпанія
"Пілот-Україна"" стало київське ТОВ "Ліберті
файненс". Кінцевим бенефіціаром ТОВ "Фірма "Волинь""
у єдиному державному реєстрі вказаний Валентин Мора - віце-президент
радіогрупи УМХ. При цьому статутний фонд ТОВ "Ліберті файненс"
становить лише 100 грн, а його власником є компанія з Гонконгу
Silver Prime Inc Limited. Кінцевий бенефіціар у ТОВ "Ліберті
файненс", за даними ЄДР, відсутній. Попередній власник ТОВ
"Фірма "Волинь"" - це ТОВ "ТРК "Пілот-Україна"",
яке теж є ліцензіатом Нацради і володіє ліцензіями на мовлення
з позивними "Радіо Next" і Lounge FM. Власником ТРК
"Пілот-Укрїана" є ТОВ "Прайм-бізнес групп",
а кінцевим бенефіціаром - громадянин Белізу Метью Адріан Бредлі,
відомий як офіційний кінцевий бенефіціар радіостанцій радіогрупи
УМХ. Нагадаємо, ще у 2013 році було публічно оголошено про продаж
бізнесменом Борисом Ложкіним (нині - глава Адміністрації Президента)
медіахолдингу UMH Group ("Український медіа холдинг",
УМХ) Сергію Курченку, проти якого нині відкрито кримінальні провадження
і який оголошений у розшук (Джерело: ).
17.06.2016 16 червня
розглянула результати позапланової перевірки Національної телекомпанії
України за ліцензію на супутникове мовлення . Перевірка була призначена за даними
моніторингу від 19 лютого, котрий виявив, що в радіопрограмах
"Українського радіо" не подаються імена авторів, назви
та адреси виробників програм, як цього вимагає ч. 5 ст. 6 закону
"Про телебачення і радіомовлення". Перевірка підтвердила
виявлені моніторингом факти. Втім, керівник радіо "Промінь"
(другий канал "Українського радіо") Роман Коляда повідомив,
що імена авторів та назва виробника ("Українське радіо")
завжди називаються в програмах. За його словами, фраза ведучого
наприкінці ефіру "З вами був такий-то" якраз і є вказівкою
авторства. Після перевірки "Українське радіо" вирішило
розробити шаблон для ведучих, як вказувати імена авторів програми,
щоб це було прийнятним для Нацради, повідомив пан Коляда. Стосовно
адреси виробника програм - пан Коляда висловив сумнів у доцільності
такої норми законодавства. З ним погодилися члени Нацради, які
навіть висловили готовність ініціювати вилучення такої норми із
закону. Зрештою, члени Нацради вирішили не оголошувати попередження
"Українському радіо", як це передбачав проект рішення,
а взяли до відома наявність порушень, зобов'язавши усунути їх
протягом місяця (Джерело: ).
17.06.2016 На початку червня журі оголосило переможців
VІI Міжнародного фестивалю телевізійних і радіопрограм "Калинові
мости", який традиційно проходить в Ольштині (Польща). У
конкурсі телепрограм було представлено 40 конкурсних і 5 позаконкурсних
творів. У творчому змаганні взяли участь колективи Національної
телекомпанії України (НТКУ) та її філій, ДТРК "Всесвітня
служба "Українське телебачення і радіомовлення"",
недержавних, комерційних телерадіоорганізацій. Головний приз "Гран-Прі"
був присуджений творчому колективу програми "Свитязь: дорога
болю і слави" філії НТКУ "Волинська реґіональна дирекція".
1. У номінації "Україна - це Європа" лауреатами фестивалю
стали (диплом першого ступеня не присуджено): а) творчий колектив
програми "Схід-Захід: наше лице за кордоном" філії НТКУ
"Харківська реґіональна дирекція" (диплом другого ступеня);
б) творчий колектив програми "Мелодія із попелу" філії
НТКУ "Луганська реґіональна дирекція" (диплом третього
ступеня). 2. У номінації "У дзеркалі довкілля" лауреатами
фестивалю стали: а) творчий колектив програми "Територія
успіху. Новосели Полісся" філії НТКУ "Житомирська реґіональна
дирекція" (диплом першого ступеня); б) творчі колективи програм
"Зроблено в Україні. Енергія з відходів" ТРК "УТР",
"Луцьк: крок до Європи" філії НТКУ "Волинська реґіональна
дирекція", "Перехрестя правди" філії НТКУ "Рівненська
реґіональна дирекція" (диплом другого ступеня); в) творчі
колективи програм "Як це робиться" філії НТКУ "Донецька
реґіональна дирекція" ("До ТеБе") та "На крилах
надію несуть" філії НТКУ "Новгород-Сіверська реґіональна
дирекція" (диплом третього ступеня). 3. У номінації "Пам'яті
предків" лауреатами фестивалю стали: а) творчі колективи
програм "Сагринь" філії НТКУ "Херсонська реґіональна
дирекція" ("Скіфія") та "Михайло Вербицький.
200 літ від д.н." філії НТКУ "Львівська реґіональна
дирекція" (диплом першого ступеня); б) творчі колективи програм
"Березнева просинь" філії НТКУ "Вінницька реґіональна
дирекція" ("Вінтера") та "Криворізький Колумб"
філії НТКУ "Криворізька реґіональна дирекція" (диплом
другого ступеня); в) творчі колективи програм "Колискова
для дорослих. Іван Мазепа" філії НТКУ "Чернігівська
реґіональна дирекція" та "Вулиці рідного міста"
філії НТКУ "Хмельницька реґіональна дирекція" (диплом
третього ступеня). 4. У номінації "Борітеся - поборете"
лауреатами фестивалю стали: а) творчий колектив програми "Поборники
Незалежності України. Симон Петлюра" філії НТКУ "Полтавська
реґіональна дирекція" ("Лтава") (диплом першого
ступеня); б) творчий колектив програми "Шевченко. Катерина.
21 століття" філії НТКУ "Новгород-Сіверська реґіональна
дирекція" (диплом другого ступеня); в) творчий колектив програми
"Імена. Одкровення від Павла" філії НТКУ "Хмельницька
реґіональна дирекція" (диплом третього ступеня). 5. У номінації
"Одне серце-дві Батьківщини" лауреатами стали: а) творчий
колектив програми "Міраж" філії НТКУ "Чернівецька
реґіональна дирекція" (диплом першого ступеня); б) творчий
колектив програми "Кароль Шимановський: українські стежки
польського генія" філії НТКУ "Кіровоградська реґіональна
дирекція" (диплом другого ступеня); в) творчий колектив програми
"Наше право. Анеля Юрловська" філії НТКУ "Київська
реґіональна дирекція" (диплом третього ступеня). 6. У номінації
"Єдина Україна - безпечна Європа" лауреатами стали:
а) творчі колективи програм "Життя - це і є Україна. Георгій"
філії НТКУ "Рівненська реґіональна дирекція" та "Людина
і час" філії НТКУ "Вінницька реґіональна дирекція"
("Вінтера") (диплом першого ступеня); б) творчі колективи
програм "Неоголошена війна: два роки" філії НТКУ "Львівська
реґіональна дирекція" та "Слов'янськ - гаряча точка
в історії" філії НТКУ "Донецька реґіональна дирекція".
("До ТеБе") (диплом другого ступеня); в) творчі колективи
програм "Луганщина визволена. Щастя" філії НТКУ "Луганська
реґіональна дирекція" і "Резонанс" ТРК "Рудана",
Кривий Ріг (диплом третього ступеня). Крім того спеціальним призом
Генерального консульства Республіки Польща в Луцьку було нагороджено
творчі групи програм "Пам'ять у спадок" (ТРК "Рудана",
Кривий Ріг) та "Ми українці" філії НТКУ "Черкаська
реґіональна дирекція". Спеціальним призом оргкомітету Міжнародного
телерадіофестивалю "Калинові мости" нагороджено за активну
роботу на попередніх фестивалях з врученням спеціального диплома
Григорія Шматка - головного оператора філії НТКУ "Херсонська
реґіональна дирекція" ("Скіфія"). Спеціальним призом
Ольштинського воєводського фонду охорони природного середовища
і водних ресурсів за висвітлення екологічних проблем нагороджено:
Валентину Романюк - автора програми журналістських розслідувань
"Перехрестя правди" філії НТКУ "Рівненська реґіональна
дирекція", Назара Мідрігана - телеоператора філії НТКУ "Рівненська
реґіональна дирекція". На розгляд журі конкурсу радіопрограм
було представлено 26 конкурсних творів. У творчому змаганні взяли
участь колективи Національної телекомпанії України та її філій,
ДТРК "Всесвітня служба "Українське телебачення і радіомовлення"",
недержавні, комерційні радіостанції, радіостанції "Польське
радіо - Жешув" та "Польське радіо-Ольштин". Головний
приз "Гран-Прі" отримав творчий колектив програми "Сильні
вміють прощати" - "Польське радіо- Ольштин". 1.
У номінації "Україна - це Європа" лауреатами фестивалю
стали: а) творчий колектив програм "Європа спільний дім"
Херсонської реґіональної дирекції (диплом першого ступеня); б)
творчий колектив програми "Двоколісні хронічки", НРКУ
(диплом другого ступеня); в) творчий колектив програми "Євроаспект"
Миколаївської реґіональної дирекції (диплом третього ступеня).
2. У номінації "У дзеркалі довкілля" лауреатами фестивалю
стали: а) (диплом першого ступеня); б) творчий колектив програми
"Врятуймо Дністер" Тернопільської реґіональної дирекції
(диплом другого ступеня); в) творчий колектив програми "Обєднані
відданістю сонячній ягоді" Івано-Франківській реґіональної
дирекції (диплом третього ступеня). 3. У номінації "Пам'яті
предків" лауреатами фестивалю стали: а) творчий колектив
програми "Етномікс" Рівненської реґіональної дирекції
(диплом першого ступеня); б) творчий колектив програми "Лемківський
кермеш", "Польське дарі - Жешув" (диплом другого
ступеня); в) творчий колектив програми " Зустріч на Князя
Романа" Львівської реґіональної дирекції (диплом третього
ступеня). 4. У номінації "Борітеся - поборете" лауреатами
фестивалю стали: а) творчий колектив програми " Янголи охоронці"
Луганської реґіональної дирекції (диплом першого ступеня); б)
творчий колектив програми "Перевесло" Рівненської реґіональної
дирекції (диплом другого ступеня); в) творчий колектив програми
"Перші боривітри відвойованої України" Черкаської реґіональної
дирекції (диплом третього ступеня). 5. У номінації "Одне
серце-дві Батьківщини" лауреатами стали: а) творчий колектив
програми " Бійся душу ошукать" Житомирська реґіональної
дирекції (диплом першого ступеня); б) творчий колектив програми
" Операція " Україна" коріння" Львівської
реґіональної дирекції (диплом другого ступеня); в) творчий колектив
програми "Там, де ростуть високі дерева" Донецької реґіональної
дирекції (диплом третього ступеня). 6. У номінації "Єдина
Україна - безпечна Європа" лауреатами стали: а) творчий колектив
програми " Ген патріотизму" Новгород-Сіверської реґіональної
дирекції (диплом першого ступеня); б) творчий колектив програми
" Жінка війни" Криворізької реґіональної дирекції (диплом
другого ступеня); в) творчий колектив програми " Шлях до
єдиної України" Луганської реґіональної дирекції. (диплом
третього ступеня). Спеціальним призом Генерального консульства
Республіки Польща в Луцьку вирішено нагородити творчу групу програми
"Євроаспект" філії НТКУ "Миколаївська реґіональна
дирекція" (Джерело: ).
17.06.2016 17 червня у
відбулося чергове засідання робочої групи зі створення правил
захисту дітей у медіа. Учасники зустрічі обговорили проект акта,
який узгоджує спільний погляд медіа-ринку на питання участі у
ЗМІ дітей, які зазнали сексуального насильства. Зазначений проект
документа було взято за основу, його буде доопрацьовано з урахуванням
висловлених пропозицій і думок. Представники телеканалів також
висловилися за те, що, окрім загальних підходів, необхідно розробити
акт для внутрішнього користування медіа, де більш конкретно будуть
описані підходи до виробництва програм. Такі методичні рекомендації
передбачатимуть загальні аспекти захисту інтересів і права дітей.
Зокрема докладнішого погляду потребують питання ідентифікації
дітей, кваліфікації психологів, які залучаються до участі в передачах,
особливостей надання дозволу на участь дитини в передачі. Наступне
засідання робочої групи відбудеться у серпні цього року (Джерело:
).
17.06.2016 На частоті 99.4МГц в Олександрії Кіровоградської
області з'явилася нова радіостанція - столичне (власник станції - ТОВ "ТРК "Радіо
Кохання" - отримав дане частотне присвоєння на конкурсі в
липні минулого року - ред.). Станція працює в режимі налагодження
кілька днів. З 15-го червня, сигнал подається стабільно, повідомили
представники "Мелодії" в Олександрії. Слоґан радіостанції:
"Мелодії і ритми зарубіжної естради". В даний час в
Олександрії працює 7 FM-радіостанцій: Радіо "МАЯК" 107.6FM,
РВД, "Русское радио Україна", "ХІТ FM", "Ретро
FM", УР-1 та "Радіо Мелодія" (Джерело: ).
17.06.2016 16 червня Верховна Рада України внесла
зміни до Закону України "Про телебачення і радіомовлення" стосовно
частки пісень у радіоефірі українською мовою. Ухвалений законопроект
враховує інтереси всіх зацікавлених сторін, вважає заступник голови
Уляна Фещук. Історія ухвалення законопроекту, який би регулював
звучання в ефірі україномовних пісень, доволі тривала. Сторони
- органи влади, радіокомпанії, автори і виконавці, слухачі - часто
стояли на різнополюсних позиціях. Ухвалений сьогодні Парламентом
законопроект здебільшого враховує інтереси всіх. "Фактично
законодавець почув усіх", - каже Уляна Фещук. І Національна
рада доклала до цього максимум зусиль, оскільки активно брала
участь в обговоренні законопроекту. Загалом ухвалення закону було
викликане потребами суспільства. І оскільки ринок самостійно не
зміг відреагувати на них, законодавець був змушений втрутитися
і врегулювати це питання, зазначає вона. Фахівці Національної
ради, які долучилися до узгодження двох законопроектів, максимально
сприяли тому, щоб було досягнуто консенсусу між запитами суспільства,
індустрією і законотворцями. Нинішнє суспільство вимагає більше
вітчизняного музичного продукту, індустрія нарікає на нестачу
якісної української музики різних форматів, а законодавець має
відстоювати національні інтереси в усіх сферах. Тому було обрано
поетапний шлях уведення квот на україномовні пісні та обов'язкового
обсягу звучання в ефірі радіостанцій державної мови. Основні новели,
введені в законодавство: а) у часових проміжках із 07:00 до14:00
і з 15:00 до 22:00 квота пісень українською мовою в ефірі радіостанцій
має становити 35%. Вона впроваджується упродовж трьох років -
перший рік після набуття чинності законом цей обсяг становитиме
25%, другий рік - 30%, третій рік - 35%; б) для радіостанцій,
де відповідно до ліцензій 60% продукту звучить мовами Європейського
Союзу, встановлено квоту на пісні українською мовою 25%. Ця норма
може бути використана вузькоформатними радіостанціями, яким важко
підібрати відповідні твори українською; в) встановлено 60-відсотковий
добовий обсяг ведення передач державною мовою, у тому числі новинно-аналітичних
блоків, розважальних передач, дикторами, ведучими. Ця квота вводиться
також поступово: упродовж першого року такий обсяг має становити
50%, другого - 55%, третього - 60%. Національна рада сподівається,
що ухвалення змін до законодавства про телебачення і радіомовлення
буде стимулом для артистів і композиторів створювати якісний музичний
продукт українською мовою. Закон набуває чинності через чотири
місяці з дати його оприлюднення (Джерело: ).
17.06.2016
не перевірятиме провайдерів програмної послуги через рік після
початку їх діяльності. Рішення про внесення таких змін до Плану
проведення перевірок телерадіоорганізацій та провайдерів програмної
послуги України на третій квартал 2016 року ухвалив регулятор
на засіданні 16 червня. За словами голови Національної ради Юрія
Артеменка, такий крок полегшить роботу ліцензіатів і дозволить
їм працювати у звичайному режимі. Водночас він наголосив, що представники
Національної ради в областях постійно наглядають за діяльністю
провайдерів програмної послуги у регіонах. Крім того, регуляторний
орган реагуватиме на скарги й звернення і в разі потреби оперативно
проводитиме позапланові перевірки. Із Планом проведення перевірок
телерадіоорганізацій та провайдерів програмної послуги України
на третій квартал 2016 року зі змінами невдовзі можна буде ознайомитися
на сайті Національної ради (Джерело: ).
16.06.2016 Сьогодні о 22:20 в ефірі Голова Радіокомітету Катерина
М'ясникова розповість про особливості закону №3822-д та чому він
став компромісним для усіх, залучених у процес квотування (Джерело:
).
16.06.2016 Міжгалузеве об'єднання "Радіокомітет"
вітає закінчення дискусії щодо квотування радіоефіру та прийняття
закону №3822-д Про внесення змін до Закону України "Про телебачення
і радіомовлення" (щодо частки пісень державною мовою в музичних
радіопрограмах і радіопередачах), який без сумніву став компромісом
між бажаннями частини політиків та громадських діячів та реальними
можливостями музичної та радіоіндустрії, який дозволить зберегти
розмаїття радіоефіру. В процесі підготовки доопрацьованого проекту
радіомовники пішли на поступки та взяли на себе значні зобов'язання,
виконання яких вимагатиме від радіостанцій надзвичайних зусиль
та креативу. Відповідно до закону, мінімальна частку пісень українською
мовою має становити 35% загального обсягу пісень протягом доби
та, зокрема, у проміжках часу від 7:00 до 14:00 і від 15:00 до
22:00 год. Також визначено трьох річний перехідний період, упродовж
якого ця квота запроваджується поступово - 25%, 30% і 35%. Квота
зменшена до 25% для радіокомпаній, які поширюють музичні твори,
серед яких пісні офіційними мовами Європейського Союзу відповідно
до умов ліцензії становлять не менше 60% загального обсягу пісень,
поширених упродовж доби. Не дивлячись на всі виклики, пов'язані
зі запровадження квот, члени "Радіокомітету" погодились
підтримати вимоги доопрацьованого проекту, розуміючи важливість
історичного моменту та відповідаючи на сучасні очікування суспільства.
Цей крок, на їхнє глибоке переконання, є ще одним підтвердженням
того, що українське радіо завжди дбало про національні інтереси
та розвиток української культури. Члени "Радіокомітету"
дякують членам Комітету Верховної ради України з питань свободи
слова та інформації Олені Кондратюк, Ользі Черваковій, Олександру
Абдулліну, Сергію Висоцькому, Олександру Опанасенку, Олександру
Сочці, Дмитру Стеценку, Владиславу Севрюкову, Григорію Шверку
за конструктивну позицію, яка дала змогу дійти прийнятного компромісу
та ухвалити закон. Ми також вдячні Вікторії Сюмар - Голові профільного
Комітету, Андрію Парубію та Ірині Геращенко, які на етапі розробки
доопрацьованого проекту взяли на себе роль модераторів процесу,
та довели його до логічного завершення. Також окрема подяка за
професійну оцінку процесу квотування Національній раді з питань
телебачення та радіомовлення. "Радіокомітет" хоче окремо
подякувати українським музикантам, які займали конструктивну позицію
у переговорах, та шукали можливостей для створення закону, який
не знищив би радіоіндустрію, а дозволив їй розвиватись спільно
з музичною галуззю. Радіостанції, що є членами комітету, будуть
робити все від них залежне для реалізації нового закону. Разом
з тим, в "Радіокомітеті" переконані, що його імплементація
залежить не тільки від радіо, а й від того, наскільки держава,
а саме Парламент, Віце-прем'єр з гуманітарних питань, Міністр
культури та інші державні органи, будуть послідовними та відповідальними
за спільний результат. "Радіокомітет" закликає посадовців
невідкладно підготувати та в найкоротші терміни ухвалити закон
про стимулювання розвитку української музики, який створить належні
економічні передумови для стрімкого зростання кількості якісної
україномовної музики, без якої виконання квот буде складним та
не дієвим. Збільшення кількості професійної, конкурентоздатної
української пісні - це запорука ефективного квотування радіоефіру
та результат продуктивної державної політики (Джерело: ).
16.06.2016 16 червня
розглянула результати позапланової перевірки (ТОВ "ТРК "Дивосвіт"",
що володіє ліцензією на мовлення з позивним "Радіо Вісті"
в Києві), проведеної у зв'язку з трансляцією інтерв'ю колишнього
прем'єр-міністра України Миколи Азарова. Це інтерв'ю вийшло в
ефірі "Радіо Вісті" 15 квітня у вечірній праймовій програмі
"Постфактум". Воно містило наступні висловлювання Миколи
Азарова (подаємо мовою ориґіналу): 1. "Я считаю, что это
(АТО) карательная операция, против населения Донбасса, которое
не признало вооруженный переворот в столице Украины, в Киеве.
Не признало. Точно так же Крым. Население Крыма не признало переворот.
И если бы не было переворота, то не было бы событий на Донбассе
и не было бы отделения Крыма. Это абсолютно очевидно"; 2.
"Это можно было назвать революцией только в начале. Когда
честные, обманутые люди, те, кто не понял смысл происходящего,
вышли протестовать, мне все было ясно. Но когда стали забрасывать
бутылками с зажигательной смесью работников правоохранительных
органов, называть это Революцией достоинства нельзя. Это не революция,
это переворот"; 3. "Вот знаете, давайте не смешивать
понятия. Да, готовился такой указ президента Януковича о проведении
Антитеррористической операции, имея в виду, что: вот захват боевиками
здания правительства, это что такое? Терроризм? Терроризм. Захват
боевиками администрации президента с использованием оружия и других
средств. Это что - терроризм? Терроризм. Вот что такое антитеррористическая
операция. А, скажем, военные действия с использованием систем
массового поражения - "Град", "Точка У", баллистические
ракеты, кассетные боеприпасы, авиация, танки, - это, дорогие мои,
никакая не антитеррористическая операция. Поэтому указ был абсолютно
незаконный. Ну, дальше, что произошло 14 апреля, - он был подписан,
а уже 16 апреля боевики из "Правого сектора" расстреляли
мирную демонстрацию граждан в селе Семеновка Донецкой области,
которая перегородила путь бронетанковой колонне, направляющейся
по направлению Славянск - Донецк. Вот же с чего началось".
Нацрада звернулася до Інституту політичних і етнонаціональних
досліджень ім. І.Ф. Кураса з проханням оцінити ці висловлювання.
Й отримала експертний висновок, що у висловлюваннях пана Азарова
відсутні заклики до повалення конститутційного ладу, розпалювання
міжетнічної ворожнечі, вчинення терористичних актів тощо - тобто
порушень законодавства немає. Натомість у висловлюваннях є оціночні
судження суб'єктивного характеру, що не відповідають українській
дійсності. У свою чергу "Радіо Вісті" звернулося до
Науково-дослідного інституту інтелектуальної власності Національної
академії правових наук України з проханням провести науково-правову
експертизу інтерв'ю. Експертний висновок підтвердив, що висловлювання
пана Азарова не містили закликів до повалення конституційного
ладу, порушення територіальної цілісності України, пропаганди
війни, насильства, жорстокості, розпалювання міжетнічної, расової,
релігійної ворожнечі, вчинення терористичних актів, посягання
на права і свободи людини та не містили ознак порушення рівноправності
громадян. Нацрада у своєму рішенні погодилася з експертами і констатувала,
що зміст інтерв'ю пана Азарова на "Радіо Вісті" не порушує
вимог законодавства. Тому Нацрада взяла результати перевірки до
відома. Нагадаємо, 28 квітня Нацрада призначила позапланову перевірку
"Радіо Вісті" через інтерв'ю Миколи Азарова. Сам пан
Азаров назвав призначення такої перевірки цензурою (Джерело:
).
16.06.2016 Українська збірна вивісила бойові прапори
у роздягальні на Євро 2016, а столична сателітарна мережева станція
"Армія FM - Військове радіо" (Бахмут-105.3МГц, Костянтинівка-105.3МГц,
Краматорськ-105.3МГц, Покровськ-105.3МГц, а також ) у свою чергу допоможе нашим воякам повболівати
за наших футболістів! Сьогодні о 19:00 у прямому ефірі на хвилі
станції "Армія FM - Військове радіо" Роберто Моралес
та Володимир Пояснюк коментуватимуть матч між Україною та Північною
Ірландією! (Джерело: ).
16.06.2016 Сьогодні близько 10:00 в місті Запоріжжя
на частоті 69.92МГц було помічене тестове мовлення столичної радіостанції
(ТОВ "ТРК "Еммануїл").
Сигнал був доволі потужний та займав трохи ширшу смугу у зв'язку
із присутністю пілот-тону. При цьому працював лише то правий канал,
то лівий. Згодом мовлення було призупинене. Нагадаємо - ТОВ "ТРК
"Еммануїл" виграло право мовити на частоті 69.92МГц
у Запоріжжі на конкурсі, що відбувся 21 березня поточного року
(Джерело: ).
16.06.2016 Радіопередачі столичної сателітарної
мережевої станції (Турка-89.0МГц, Великий Бурлук-99.6МГц,
а також )
про сімейні цінності перемогли у Всеукраїнському конкурсі серед
ЗМІ. Лише трьом з-поміж багатьох журналістів України поталанило
стати щасливцями у Всеукраїнському конкурсі серед ЗМІ на тему
"Сімейні цінності", результати якого нещодавно визначали
у Запоріжжі. Авторські роботи циклів передач Анжели Поліщук "Абетка
шлюбу" та "Перемагаюча любов у сім'ї і в душі"
вибороли перше місце у номінації "найкращий аудіоматеріал
(радіо)". Переможців Всеукраїнського конкурсу серед ЗМІ на
тему "Сімейні цінності", оголошеного Міжнародною громадською
організацією "Рада Сімей України" з метою висвітлення
сімейних цінностей, підвищення обізнаності населення про практичний
досвід побудови щасливого сімейного життя, шляхи подолання складнощів
у розбудові сім'ї визначено у номінаціях: "Найкращий друкований
матеріал (газетна публікація)", "Найкраща інтернет-публікація"
та "Найкращий аудіоматеріал". Голова правління "Ради
сімей України" Віктор Пріт так прокоментував результати роботи
журі: "Цікаво, що переможці найяскравіше продемонстрували:
сімейні цінності важливі для усіх. Вітаємо міста Одесу, Київ та
Вараш (Кузнецовськ)!". Авторські роботи циклів передач "Абетка
шлюбу" створені Львівською студією радіо "Голос надії"
та "Перемагаюча любов у сім'ї і в душі" (ведучий - Юрій
Прозапас), записані на ТРК "Полісся" журналісткою з
Варашу Анжелою Поліщук, вибороли почесне перше місце у номінації
"Найкращий аудіоматеріал (радіо)". Варто відзначити,
що посилання конкурсних робіт здійснювалось авторкою на офіційний
сайт Адвентистської церкви в Україні, і зміст передач мав чітку
християнську позицію (з цитуванням віршів зі Слова Божого та звучанням
духовних пісень). Організатори проекту подбали про цінні призи
та подарунки переможцям та висловили вдячність усім учасникам
заходу, сподіваючись, що всі поради, досвід побудови щасливих
родин, секрети сімейного благополуччя стануть рецептом створення
країни щасливих родин (Джерело: Інформацію надав
).
16.06.2016 Пані та панове. Леді та джентельмени.
Ті хто вболівають за збірну України. Вмикайте сьогодні свої радіоприймачі
на хвилю столичної мережевої станції (Київ-102.5МГц, Житомир-104.9МГц, Дніпро-105.8МГц,
а також -). З 12:00 до 19:00 на вас чекає радіомарафон,
присвячений грі Збірної України з Футболу на Євро-2016. Свіжі
новини з полів, прогнози і коментарі експертів, футбол, музика
і призи - тільки в ексклюзивному радіомарафоні Overtime на "Просто
Раді.О" (Джерело: ).
16.06.2016 Сьогодні, 16 червня, Верховна Рада
ухвалила законопроект №3822-д "Про внесення змін до Закону
України "Про телебачення і радіомовлення" (щодо частки
пісень державною мовою в музичних радіопрограмах і радіопередачах)".
За відповідне рішення проголосували 268 народних депутатів. Про
це повідомляє інтернет-видання "Детектор медіа" із . Як повідомляв "Детектор
медіа" у статті "Як автори законопроектів про квоти
на пісні українською мовою шукали і знайшли компроміс", 15
червня Комітет Верховної Ради з питань свободи слова та інформаційної
політики розглянув і рекомендував прийняти в першому читанні компромісний
законопроект
"Про внесення змін до Закону України "Про телебачення
і радіомовлення" (щодо частки пісень державною мовою в музичних
радіопрограмах і радіопередачах)". Ініціатори проекту: Вікторія
Сюмар, Андрій Парубій, Ольга Червакова, Юрій Павленко, Владислав
Севрюков, Олександр Абдуллін, Сергій Висоцький, Олена Кондратюк,
Богдан Онуфрик, Олександр Опанасенко, Олександр Сочка, Дмитро
Стеценко. Законопроект був одразу включений до порядку денного
парламенту. Сьогодні, 16 червня, законопроект був підтриманий
народними депутатами у сесійній залі парламенту. Потреба в підготовці
законопроекту №3822-д виникла після того, як 2 червня Верховна
Рада, не знайшовши достатньо голосів хоча б для одного з двох
законопроектів, що мали запровадити квоти на пісні українською
мовою в ефірі (№ 3822 і № 3822-1), відправила їх на повторне перше
читання. Це змусило їхніх авторів сісти за стіл перемовин та в
короткі терміни підготувати спільний документ. Компромісний законопроект
№3822-д, винесений на голосування сьогодні, 16 червня, пропонував:
1. Встановити 35-відсоткову квоту на пісні українською мовою для
часових проміжків з 7:00 до 14:00 та з 15:00 до 22:00; 2. Виключити
норми про квоту для телебачення - залишити тільки для радіо; 3.
Квота вводиться поступово: протягом першого року - 25%, другого
- 30%, третього - 35%; 4. Для радіостанцій, в яких ліцензією передбачено,
що вони більше 60% продукту мовлять мовами ЄС, встановлюється
пільгова квота на пісні українською мовою - 25%; 5. Квота на українську
мову ведення ефіру - 60%; 6. Квота на мову ведення ефіру також
вводиться поступово: протягом першого року - 50%, другого - 55%,
третього - 60%; 7. Закон вступає в силу через чотири місяці з
дати оприлюднення. Нагадаємо, законопроект № 3822 авторства Олега
Медуниці, Ігоря Артюшенка, Віктора Кривенка, Павла Кишкара, Сергія
Рудика та Ганни Гопко пропонував замість передбаченої чинним законом
для радіо квоти 50% пісень українських авторів і виконавців запровадити
квоту 35% пісень (словесно-музичних творів) державною мовою. Квота
ця мала дотримуватися як протягом доби, так і в часових проміжках
з 6:00 до 12:00, з 12:00 до 18:00 та з 18:00 до 24:00 години.
Водночас він пропонував зберегти для кожної телерадіоорганізації
(як телеканалу, так і радіостанції) обов'язок транслювати не менше
50% національного аудіовізуального продукту в загальному обсязі
мовлення. За недотримання квоти пісень державною мовою було передбачено
покарання у вигляді штрафу в розмірі 3% загальної суми ліцензійного
збору. Законопроект передбачав поетапний перехід до встановленої
квоти пісень державною мовою: протягом першого року вона мала
становити 25%, протягом другого року - 30%, з третього року -
35%. Альтернативний законопроект № 3822-1 авторства Олени Кондратюк,
Ірини Геращенко, Владислава Севрюкова, Григорія Шверка, Олександра
Абдулліна, Андрія Лозового, Івана Крулька, Олени Колганової, Ольги
Червакової та Борислава Берези так само передбачав замість чинної
для радіостанцій квоти 50% пісень українських авторів і виконавців
запровадити квоту пісень українською мовою (музичних творів із
текстом) не менше 35% загального обсягу пісень, поширених протягом
доби. Але при цьому не менше 70% цієї квоти мало виконуватися
в денному ефірі (з 6:00 до 22:00). На додачу до чинної для всіх
мовників (і телеканалів, і радіостанцій) квоти 50% національного
аудіовізуального продукту автори законопроекту пропонували встановити
квоту продукту українською мовою. А саме: з 7:00 до 23:00 не менше
половини національного аудіовізуального продукту мало бути озвучено
українською мовою на телеканалах і радіостанціях, основу програмної
концепції яких не становлять музично-розважальні передачі. Для
тих же мовників, які спеціалізуються на музично-розважальних передачах,
пропонувалася квота 35% музичних аудіовізуальних творів українською
мовою. При цьому не менше 70% цієї квоти мало виконуватися в денному
ефірі (з 7:00 до 23:00). Водночас за недотримання квоти пісень
державною мовою було передбачено покарання у вигляді штрафу в
розмірі 5% загальної суми ліцензійного збору. Законопроект так
само передбачав поетапний перехід до встановленої квоти пісень
державною мовою: але протягом першого року вона мала становити
30%, з другого року - 35%. Також законопроект спочатку пропонував,
щоб квота пісень українською мовою не поширювалася на форматні
радіостанції та розмовні радіостанції, на яких музичні твори становлять
не більше 5% обсягу мовлення. І передбачав при підрахунку квоти
використовувати подвійний коефіцієнт для нових пісень (з моменту
першого публічного сповіщення пісні минуло не більше 18 місяців)
і молодих виконавців (з моменту опублікування першого музичного
альбому або окремого твору виконавця минуло не більше 18 місяців).
Але Комітет свободи слова свого часу підтримав цей законопроект
за умови, що автори виключать із нього ці положення (Джерело:
).
16.06.2016 Верховна Рада проголосувала за закон,
який встановлює 35-відсоткові квоти для пісень українською мовою
в радіоефірі. За законопроект за основу та в цілому №3822-Д у
четвер проголосували 268 народних обранців. Відтепер телерадіоорганізації
при здійсненні радіомовлення повинні забезпечувати частку пісень
державною мовою не менше 35% від загального обсягу пісень, поширених
протягом доби, зокрема, не менше 35% від загального обсягу пісень,
поширених у кожному проміжку часу з 7:00 до 14:00 та з 15:00 до
22:00 години. Радіостанції, які ставлять пісні офіційними мовами
Євросоюзу в обсязі не менше 60% загального обсягу пісень, поширених
протягом доби, зокрема, не менше 60% у часових проміжках з 7:00
до 14:00 та з 15:00 до 22:00 години, повинні забезпечувати частку
пісень державною мовою не менше 25% загального обсягу пісень,
поширених протягом доби, зокрема не менше 25 відсотків у часових
проміжках з 7:00 до 14:00 та з 15:00 до 22:00 години. Передбачається,
що розмір частки пісень українською мовою та мовами Євросоюзу
має бути вказаний у ліцензії радіостанції. Окрім того, у законі
сказано, що "телерадіоорганізації при здійсненні радіомовлення
забезпечують не менше 60% добового обсягу ведення передач, в тому
числі новинно-аналітичних блоків, розважальних передач (дикторами,
ведучими радіопередач) державною мовою". Після введення документа
в дію перевага у видачі ліцензій надаватиметься тим радіостанціям,
які погодяться збільшити частку україномовного продукту на 5%
і більше. Закон про внесення змін до Закону України "Про
телебачення і радіомовлення" (щодо частки пісень державною
мовою в музичних радіопрограмах і радіопередачах) передбачає перехідний
період. Зокрема, протягом першого року з моменту набуття чинності
частка пісень державною мовою становитиме 25%, починаючи з другого
року - 30%. З третього року частка становитиме 35%. Документ став
компромісом між авторами двох попередніх законопроектів, які Рада
не змогла прийняти 2 червня. Новий законопроект внесли до парламенту
напередодні голосування, 16 червня. Перший законопроект №3822
передбачав квоти для україномовних пісень 35% незалежно від формату
та інших особливостей мовлення. Альтернативний №3822-1 вводив
поняття форматних радіостанцій, для яких передбачалися винятки.
Однак через це у парламенті виникли суперечки, які не дозволили
ухвалили жоден із документів. Національній раді з питань телебачення
та радіомовлення надають відповідні повноваження контролювати
виконання закону. Виступаючи напередодні прийняття закону, голова
комітету з питань свободи слова та інформаційної політики Вікторія
Сюмар повідомила: "Ми дійшли згоди, що кожна третя пісня
в українському ефірі буде українською". Прийнятий закон також
встановлює поняття "радіомовлення - це виробництво, комплектування
та розповсюдження аудіопередач (аудіопрограм) з використанням
радіочастотного ресурсу, що приймаються будь-якою кількістю приймачів"
(Джерело: ).
16.06.2016 Сьогодні Верховна Рада прийняла за
основу (в першому читанні) і в цілому законопроект ,
який передбачає введення квоти на українську музику в телевізійному
і радіоефірах. За даний проект закону проголосували 268 народних
депутатів при 226 необхідних голосах. Він передбачає норму, згідно
якої в загальному обсязі мовлення кожної телерадіоорганізації
не менше 50% має становити національний аудіовізуальний продукт.
При здійсненні радіомовлення телерадіоорганізації повинні забезпечувати
частку пісень українською мовою не менше 35% від загального обсягу
пісень поширених протягом доби, в тому числі не менше 35% від
загального обсягу пісень протягом двох часових проміжків - з 7:00
до 14:00 і з 15:00 до 22:00. При запуску же в ефірах радіо пісень
офіційними мовами Євросоюзу, квота яких становить не менше 60%
загального обсягу пісень, частка українських пісень повинна складати
не менше 25% загального обсягу пісень, поширених протягом доби.
Крім того, телерадіоорганізації при здійсненні радіомовлення повинні
забезпечувати не менше 60% добового обсягу ведення передач, в
тому числі новинно-аналітичних блоків, розважальних передач державною
мовою (Джерело: ).
16.06.2016 15 червня Комітет Верховної Ради з
питань свободи слова та інформаційної політики розглянув і рекомендував
прийняти в першому читанні компромісний законопроект №3822-д "Про
внесення змін до Закону України "Про телебачення і радіомовлення"
(щодо частки пісень державною мовою в музичних радіопрограмах
і радіопередачах)". Законопроект включений до порядку денного
парламенту вже сьогодні, 16 червня. На момент написання цієї статті
тексту законопроекту ще не було на сайті Верховної Ради, але "Детектор
медіа" побував на засіданні Комітету свободи слова та готовий
розказати вам про основні положення нового законопроекту. Потреба
в його підготовці виникла після того, як 2 червня 2016 року Верховна
Рада, не знайшовши достатньо голосів хоча б для одного з двох
законопроектів, що мали запровадити квоти на пісні українською
мовою в ефірі (№ 3822 і № 3822-1), відправила їх на повторне перше
читання. Це змусило їхніх авторів сісти за стіл перемовин та в
короткі терміни підготувати спільний документ. Нагадаємо, законопроект
№ 3822 авторства Олега Медуниці, Ігоря Артюшенка, Віктора Кривенка,
Павла Кишкара, Сергія Рудика та Ганни Гопко пропонував замість
передбаченої чинним законом для радіо квоти 50% пісень українських
авторів і виконавців запровадити квоту 35% пісень (словесно-музичних
творів) державною мовою. Квота ця мала дотримуватися як протягом
доби, так і в часових проміжках з 6:00 до 12:00, з 12:00 до 18:00
та з 18:00 до 24:00 години. Водночас він пропонував зберегти для
кожної телерадіоорганізації (як телеканалу, так і радіостанції)
обов'язок транслювати не менше 50% національного аудіовізуального
продукту в загальному обсязі мовлення. За недотримання квоти пісень
державною мовою було передбачено покарання у вигляді штрафу в
розмірі 3% загальної суми ліцензійного збору. Законопроект передбачав
поетапний перехід до встановленої квоти пісень державною мовою:
протягом першого року вона мала становити 25%, протягом другого
року - 30%, з третього року - 35%. Альтернативний законопроект
№ 3822-1 авторства Олени Кондратюк, Ірини Геращенко, Владислава
Севрюкова, Григорія Шверка, Олександра Абдулліна, Андрія Лозового,
Івана Крулька, Олени Колганової, Ольги Червакової та Борислава
Берези так само передбачав замість чинної для радіостанцій квоти
50% пісень українських авторів і виконавців запровадити квоту
пісень українською мовою (музичних творів із текстом) не менше
35% загального обсягу пісень, поширених протягом доби. Але при
цьому не менше 70% цієї квоти мало виконуватися в денному ефірі
(з 6:00 до 22:00). На додачу до чинної для всіх мовників (і телеканалів,
і радіостанцій) квоти 50% національного аудіовізуального продукту
автори законопроекту пропонували встановити квоту продукту українською
мовою. А саме: з 7:00 до 23:00 не менше половини національного
аудіовізуального продукту мало бути озвучено українською мовою
на телеканалах і радіостанціях, основу програмної концепції яких
не становлять музично-розважальні передачі. Для тих же мовників,
які спеціалізуються на музично-розважальних передачах, пропонувалася
квота 35% музичних аудіовізуальних творів українською мовою. При
цьому не менше 70% цієї квоти мало виконуватися в денному ефірі
(з 7:00 до 23:00). Водночас за недотримання квоти пісень державною
мовою було передбачено покарання у вигляді штрафу в розмірі 5%
загальної суми ліцензійного збору. Законопроект так само передбачав
поетапний перехід до встановленої квоти пісень державною мовою:
але протягом першого року вона мала становити 30%, з другого року
- 35%. Також законопроект спочатку пропонував, щоб квота пісень
українською мовою не поширювалася на форматні радіостанції та
розмовні радіостанції, на яких музичні твори становлять не більше
5% обсягу мовлення. І передбачав при підрахунку квоти використовувати
подвійний коефіцієнт для нових пісень (з моменту першого публічного
сповіщення пісні минуло не більше 18 місяців) і молодих виконавців
(з моменту опублікування першого музичного альбому або окремого
твору виконавця минуло не більше 18 місяців). Але Комітет свободи
слова свого часу підтримав цей законопроект за умови, що автори
виключать із нього ці положення. Отже, до чого домовилися? Компромісний
законопроект №3822-д, винесений на голосування сьогодні, 16 червня,
пропонує: 1. Встановити 35-відсоткову квоту на пісні українською
мовою для часових проміжків з 7:00 до 14:00 та з 15:00 до 22:00;
2. Виключити норми про квоту для телебачення - залишити тільки
для радіо; 3. Квота вводиться поступово: протягом першого року
- 25%, другого - 30%, третього - 35%; 4. Для радіостанцій, в яких
ліцензією передбачено, що вони більше 60% продукту мовлять мовами
ЄС, встановлюється пільгова квота на пісні українською мовою -
25%; 5. Квота на українську мову ведення ефіру - 60%; 6. Квота
на мову ведення ефіру також вводиться поступово: протягом першого
року - 50%, другого - 55%, третього - 60%; 7. Закон вступає в
силу через чотири місяці з дати оприлюднення (Джерело: ).
15.06.2016 У зоні проведення антитерористичної
операції необхідно встановлювати нові телевежі. Про це сьогодні
на брифінгу в Кабінеті міністрів України заявила заступник міністра
інформаційної політики України Тетяна Попова, передає кореспондент
інтернет-видання "Новости Донбасса". За її словами,
в Луганській області ситуація трохи краща, тому що міжнародні
партнери надали телевежу. "Стосовно телевежі на Донецьк ще
навіть не почали фінансувати проектні роботи", - сказала
вона. Попова відзначила, що зараз проблемою фінансування будівництва
телерадіовежі активно зацікавився Комітет з питань свободи слова
та інформаційної політики, що дає надію на її позитивне вирішення.
На початку липня 2014 року, під час бойових дій, була знищена
телерадіовежа на горі Карачун, що позбавило значну територію Донецької
області українського ефірного мовлення. До травня поточного року
роботи по відновленню телерадіомовлення на вежі Карачун так і
не почалися в зв'язку з відсутністю відповідного дозволу. За словами
радника міністра інформаційної політики Олександра Бригинця, вся
технічна частина вже забезпечена - придбані конструкції вежі,
підготовлені під'їзні шляхи і техперсонал для проведення монтажних
робіт. Він також поінформував, що ще одна телерадіовежа, яка готується
до установки в Донецькій області, потребує фінансування з держбюджету.
Незадовго до того екс-генеральний директор Концерну радіомовлення,
радіозв'язку та телебачення (КРРТ) Анатолій Антоненко звинуватив
чиновників у саботажі відновлення телерадіовежі і навмисному затягуванні
будівельних робіт. Крім того, за його словами, при будівництві
телевежі більшої висоти, а також при встановленні більш потужних
передавачів можна було б покривати мовленням більшу територію,
включаючи окупований Донецьк. На початку червня генеральний директор
Концерну радіомовлення, радіозв'язку і телебачення (КРРТ) Володимир
Іщук заявив, що до завершення робіт зі зведення телевежі на горі
Карачун залишилося приблизно три місяці (Джерело: ).
15.06.2016
на засіданні 9 червня призначила позапланову перевірку херсонської
проводової радіостанції ТОВ "ТРК "Акс"" за
скаргою голови Херсонського міського Меджлісу Ібрагіма Сулейманова.
Ібрагім Сулейманов поскаржився на ведучого програми "Відкритий
мікрофон", який, на його думку, нав'язує слухачам негативне
ставлення до кримськотатарського народу. Проведений Нацрадою моніторинг
зафіксував 25 квітня о 14:00 трансляцію ТРК "Акс" в
ефірі першого каналу проводового радіо програми "Відкритий
мікрофон", зміст якої має ознаки порушення ч. 1 ст. 28 закону
"Про інформацію" та ч. 2 ст. 6 закону "Про телебачення
і радіомовлення", оскільки у висловлюваннях ведучого наводилася
інформація, що може бути використана для розпалювання національної
ворожнечі. Розпалювання ворожнечі Нацрада вбачає в таких словах
ведучого: "У чому причини терористичного акту на Херсонщині?
[…] Версія сьома - національно-етнічна […]. Чи звернули ви, шановні
читачі, увагу на те, що з певних часів у нашій області намагаються
"застовпити" за собою певні позиції люди, які називають
себе "активістами кримськотатарського народу"? Саме
вони стали ініціаторами ряду дій, які мали шалений розголос і
негативні наслідки як для мешканців нашої області, так і всієї
держави […]. В останні кілька місяців ці люди пропонують свої
послуги по "збереженню миру" в нашій області. І це при
тому, що ми їх сюди не запрошували. У діях, які вони вчиняють,
можна простежити ті самі "дестабілізуючи фактори", від
яких вони й збираються нас "боронити". Виходить, що
саме через їх дії ситуація в області постійно дестабілізується?
Заяви, дії, іноді просто відверті провокації. Це робиться із далекоглядним
прицілом? Лідери кримськотатарського народу заявили, що в області
існують проблеми із спокоєм, і що вони беруться "охороняти"
кілька районів області, для того, аби ситуація була під контролем.
Цікаво, чи випадково це ті райони, які мають прямий вихід на узбережжя
морів? Що виправдовує їх дії? Де привід для них? Де потреба? А
ось вона - "терористичний" акт. Не дуже жертовний, але
резонансний. Чим вам не привід зайняти "оборону"? Чим
не виправдання виведення "патрулів"? Чому вони не просто
пропонують свої послуги, а нав'язують їх, іноді ставлять громадськість
перед фактом: "Ми будемо це робити!". Чому? Навіщо?
Кому від цього зиск? У керівництві "активістів" заявляють,
що вони узгоджують дії на міжнародному рівні, що є організації,які
надають їм фінансову допомогу у формуванні збройних загонів. Керівники
кримських татар заявили, що на їх думку, цей "терористичний"
акт спрямований проти татар.Чому? Тому, що десь поруч знаходиться
мечеть. Тоді чому автомобіль опинився за кілька кварталів, а не
під самою мечеттю? І таких "чому" кілька десятків…".
За результатами перевірки Нацрада може визнати факт порушення
й оголосити мовнику попередження або ж узяти результати перевірки
до відома (Джерело: ).
15.06.2016 9 червня
створила робочу групу для здійснення нагляду за дотриманням телерадіоорганізаціями
виборчого законодавства під час виборчої кампанії народних депутатів
України у 2016 році. Робочу групу створено у зв'язку з проведенням
проміжних виборів народних депутатів, які відбудуться 17 липня
2016 року. Вона аналізуватиме поширювану мовниками інформацію,
пов'язану з виборами нардепів у семи одномандатних виборчих округах
Волинської, Дніпропетровської, Івано-Франківської, Луганської,
Полтавської, Херсонської та Чернігівської областей. Робочу групу
очолила перша заступниця голови Нацради Ольга Герасим'юк. До її
увійшли член Нацради Сергій Костинський, керівник апарату Володимир
Пащук та низка начальників підрозділів і працівників апарату.
Як відомо, 16 червня завершується реєстрація кандидатів у народні
депутати Центральною виборчою комісією. Передвиборна агітація
розпочинається з дня реєстрації кандидатів. У прес-службі Нацради
повідомили, що із 17 червня триватиме постійний моніторинг мовників
стосовно поширення агітаційних і рекламних матеріалів (Джерело:
).
15.06.2016
на засіданні 9 червня вирішила замовити в ДП "Український
державний центр радіочастот" (УДЦР) прорахунок 18 частот
FM-діапазону та 1 частоти УКХ-діапазону. Зокрема, за запитом Національної
телекомпанії України замовлено прорахунок шести частот у Херсонській
області, львівської ТРК "Галичина" - трьох частот у
Закарпатській, Івано-Франківській та Хмельницькій областях, одеської
ТРК "Пілот Юкрейн" - трьох частот в Одеській області,
а також за запитом низки районних радіоредакцій - частоти в Харківській
і Черкаській областях. За словами голови Нацради Юрія Артеменка,
цей прорахунок замовляється з метою впровадження проекту "Мовлення
громад", який реалізує Національна рада з огляду на неухильне
зменшення обсягів проводового радіо. Мовлення здійснюватиметься
на малопотужних передавачах для окремих сіл, селищ і містечок.
Також за запитом НТКУ замовлено прорахунок частоти в смт Чаплинка
Херсонської області для роботи в синхронному режимі з передавачем
у с. Василівка Херсонської області, а за запитом ТРК "ІФ
медіа-груп" ("Радіо Марія") прораховується зміна
частоти 68.93МГц УКХ-діапазону в Хмельницькому. Наводимо таблицю
частот, які Нацрада замовляє в УДЦР: 1. Закарпатська обл., с.Холмці
Ужгородського р-ну - 88.0-108.0МГц, 1.0кВт, замовник - ТзОВ "ТРК
"Галичина", м. Львів. 2. Івано-Франківська обл., м.
Івано-Франківськ - 88.0-108.0МГц, 1.0кВт, замовник - ТзОВ "ТРК
"Галичина", м. Львів. 3. Хмельницька обл., м.Хмельницький
- 88.0-108.0МГц, 1.0кВт, замовник - ТзОВ "ТРК "Галичина",
м.Львів. 4. Харківська обл, м.Красноград - 87.5-108.0МГц, 0.1кВт,
замовник - Телекомпанія Красноградщини "Центр", м. Красноград.
5. Черкаська обл., м.Городище - 87.5-108.0МГц, 0.5кВт, замовник
- Редакція Городищенського районного радіомовлення "Голос
Городищини", м. Городище. 6. Черкаська обл., с.Поляницьке
- 87.5-108.0МГц, 0.05кВт, замовник - Редакція радіомовлення м.
Умані та Уманського району. 7. Черкаська обл., м.Кам'янка Кам'янського
р-ну - 87.5-108.0МГц, 0.25кВт, замовник - Редакція Смілянського
міськрайонного радіо, м. Сміла. 8. Черкаська обл., м.Сміла - 87.5-108.0МГц,
0.1кВт, замовник - Редакція Смілянського міськрайонного радіо,
м.Сміла. 9. Одеська обл., с. Маяки Біляївського р-ну - 87.5-108.0МГц,
0.01кВт, замовник - ТОВ "ТРК Пілот Юкрейн", м.Одеса.
10. Одеська обл., с. Яски Біляївського р-ну - 87.5-108.0МГц, 0.01кВт,
замовник - ТОВ "ТРК Пілот Юкрейн", м. Одеса. 11. Одеська
обл., с. Градениці Біляївського р-ну - 87.5-108.0МГц, 0.01кВт,
замовник - ТОВ "ТРК Пілот Юкрейн", м.Одеса. 12. Херсонська
обл., смт.Чаплинка - 87.5-108.0МГц, 1.0кВт, замовник - НТКУ, м.
Київ. 13. Херсонська, м. Скадовськ - 87.5-108.0МГц, 1.0кВт, замовник
- НТКУ, м. Київ. 14. Херсонська обл., смт. Лазурне Скадовського
р-ну - 87.5-108.0МГц, 1.0кВт, замовник - НТКУ, м.Київ. 15. Херсонська,
смт. Каланчак - 87.5-108.0МГц, 1.0кВт, замовник - НТКУ, м. Київ.
16. Херсонська обл., м. Генічеськ - 87.5-108.0МГц, 1.0кВт, НТКУ,
м. Київ. 17. Херсонська обл., смт. Новотроїцьке - 87.5-108.0МГц,
1.0кВт, замовник - НТКУ, м. Київ. 18. Херсонська обл., смт. Чаплинка
- 105.8МГц (синхронний режим з передавачем у с. Василівка), 5.0кВт,
замовник - НТКУ, м. Київ. 19. Хмельницька обл., м.Хмельницький
- 66.0 - 74.0МГц (зміна номіналу частоти 68.93МГц), 4.0кВт, замовник
- ТОВ "ТРК "ІФ Медіа-груп", м. Київ. Нагадаємо,
що 7 квітня Нацрада замовила в УДЦР прорахунок 100 нових частот
FM-діапазону (Джерело: ).
15.06.2016 Щонеділі в ефірі столичної сателітарної
мережевої станції (Київ-70.40МГц, Старобільськ - 90.2МГц,
Краматорськ-90.9МГц, Біловодськ - 92.6МГц, Покровськ - 99.6МГц,
Білолуцьк - 100.0МГц, Широкий - 101.8МГц, Зоринівка - 103.7МГц,
Волноваха - 103.8МГц та 66.05МГц, а також )
виходитиме авторська музична програма Андрія Куликова "Пора
року". Ведучий заявив, що припиняє співпрацю з ICTV, "Eрa
FM" та "Радіо Вісті" і переходить на "Громадське
радіо". Про це повідомляє інтернет видання "Детектор
медіа" із посиланням на прес-службу радіостанції. Перший
випуск програми стартує 18 червня. Проект Андрія Куликова виходиме
в ефірі о 19:00. "Закінчується моя телевізійна кар'єра, при
чому не лише в програмі "Свобода слова", а в принципі.
Так само завершується проект "Слово Куликову" на "Радио
Вісті". Тобто, йдеться не так про відхід з "Eрa FM",
як про остаточний перехід на "Громадське радіо". Зараз
радіо на першому місці", - заявив Андрій Куликов. "Пора
року" - авторська музична програма, яка на 90% складатиметься
з музики українських виконавців. Програма дозволить слухачам ознайомитися
з якісною сучасною українською музикою, віднайти унікальних виконавців
з різних регіонів країни, згадати маловідомі факти з історії світової
музики та відкрити унікальні композиції на рідкісних діалектах.
До цього моменту програма виходила більше чотирьох років на хвилях
радіостанції "Ера FM". На початку ведучому було досить
важко шукати виконавців, однак з часом він знаходив цікавих та
якісних українських музикантів в інтернеті і на афішах. Зараз
проблеми із заповненням ефіру якісною українською музикою вже
немає. Виконавці самі надсилають свої записи - зокрема культові
гурти "Лесик Band", "Квіти на асфальті", "Коzak
System" та інші. Любов до рок-музики у Андрія Куликова з'явилася
з 70-х років, коли в Україні було декілька гуртів, композиторів
та виконавців, яких затискали, а вони все одно творили. Це ансамбль
"Березень", гурти "Гроно", "Еней",
Тарас Петриненко, Валерій Вітер та інші. "Насправді, якщо
вслухатися уважно в українську естрадну музику того часу, в ній
можна знайти і те, що тоді робили The Doors, і Blood, Sweat &
Tears та інші, кого справедливо вважають класиками світової музики.
Але в своїх країнах вони не мали такого спротиву, як мали українські
виконавці", - розповів ведучий. Нагадаємо, у грудні 2015
року стало відомо, що журналіст Андрій Куликов вестиме політичне
ток-шоу "Свобода слова" на телеканалі ICTV до кінця
телесезону, а саме до травня-червня 2016 року (Джерело: ).
14.06.2016 Столична сателітарна мережева станція
(Київ-67.28МГц, Львів-67.82МГц,
Суми-69.02МГц, Харків-69.20МГц, а також ) з нагоди свого 11-річчя провела у столичному
Будинку кіно святковий концерт. Урочиста зустріч об'єднала співробітників,
слухачів та партнерів радіостанції - всіх, хто спільно трудиться,
аби Боже Слово лунало по всій Україні та світу. Ця подія була
по-особливому знаковою, адже радіостанція готується до запуску
мовлення ще в трьох містах України: Дніпрі, Запоріжжі та Чернігові,
де слухачі й шанувальники Світлого радіо з нетерпінням чекають
улюблені програми. До участі в концерті, який провела директор
радіо "Еммануїл" Галина Волченко, були запрошені відомі
християнські музиканти й співаки: Валерій Короп, Оксамита, Марина
Одольська, Роман Ващук, Любов Дорошенко, В'ячеслав Бондарьков,
гурт "П'ятий океан" та інші улюблені виконавці. Вони
подарували глядачам не лише свої талановиті композиції, а також
ділилися свідченнями Божої слави й любові. Між виступами всі присутні
змогли побачити історичні відео та світлини з життя радіостанції.
Під час концерту звучали святкові привітання, спогади, свідчення
слухачів та волонтерів. Атмосфера щирого спілкування, любові й
тепла панувала на зустрічі Світлої радіородини. Слова подяки Богу
і тим, хто бере участь у партнерському служінні радіостанції,
були лейтмотивом усього свята радіо "Еммануїл". У холі,
де гості з радістю фотографувалися з їхніми улюбленими ведучими
і співробітниками, були представлені елементи ребрендингу фірмового
стилю телерадіокомпанії "Еммануїл" - новий логотип.
Але місія і бачення радіостанції не змінилися! Благовістя в Україні
та по всьому світу! (Джерело: ).
14.06.2016 Телерадіовежа на горі Карачун неподалік
Слов'янська Донецької області відновить мовлення до кінця літа.
Про це повідомив глава військово-цивільної адміністрації Донецької
області Павло Жебрівський під час брифінгу у вівторок, 14 червня.
"В інформаційному просторі у нас є проблеми, однак для нас
знаковою є вежа на горі Карачун. На жаль, ця вишка не стоїть на
балансі обласної адміністрації, інакше ми давно б її відбудували",
- сказав Жебрівський. "Обіцяють, що до кінця літа ця вежа
запрацює, і вона буде пробивати (сигнал, - Kramatorsk.INFO)
на 62 км і по ТБ, і по радіо", - додав він (Джерело: ).
14.06.2016 Міністерство інформполітики активно
підтримує ЗМІ та співпрацює з журналістами у зоні антитерористичної
операції на Донбасі. Про це в розповіла
заступниця голови відомства Тетяна Попова. Так, за її словами,
в міністерстві є програма Embedded, тобто закріплення журналіста
за військовою частиною в зоні АТО. "Статус Embedded journalists
передбачає укладання контракту між журналістом, ЗМІ і Міністерством
оборони України про нерозголошення державних таємниць та інформації,
яка може загрожувати інформаційній безпеці України. З журналістом
постійно працюватиме прес-офіцер", - уточнюють у Мінінформполітики.
Крім того, в межах діяльності Комісії з відновлення мовлення в
зоні АТО встановлено понад 50 передавачів для приватних та державних
каналів. "Щодо радіо, то рішення про видачу дозволів ухвалює
Нацрада. В зоні АТО дуже мало вільних хвиль, і залишилися наші
хвилі, захоплені терористами з Донецька та Луганська", -
додала Тетяна Попова (Джерело: ).
14.06.2016 Другий день триває експертний семінар
з питань ліцензування підприємницької діяльності в інформаційній
галузі, зорганізований у рамках спільної програми Ради Європи
і Європейського Союзу "Свобода медіа в Україні". У ньому
беруть участь працівники
і представники індустрії. У перший день семінару з доповідями
виступили міжнародні експерти. Ад ван Лун, експерт Ради Європи
із Нідерландів, презентував європейську нормативно-правову базу
щодо національних ліцензійних процедур. Він підготував огляд відповідних
вимог ліцензування, авторизації і повідомлень. Також детально
розповів про індивідуальні ліцензії, загальні дозволи та окреслив
переваги і обмеження ліцензування. Тьєрі Ваші, експерт Ради Європи
із Франції, заступник директора управління з питань телебачення
та засобів масової інформації Вищої ради мовлення Франції (CSA),
повідомив слухачів про французьку практику (покриття, технічна
специфікація, фінансова спроможність, термін дії ліцензії, поновлення/продовження
ліцензії, плата за ліцензію, умови щодо програмної концепції,
вимоги щодо подання інформації, додатки до ліцензій тощо). Кріштіна
Розгоній, експерт Ради Європи з Австрії, незалежний консультант
з питань міжнародного права та регулювання, поінформувала про
австрійський порядок реєстрації та повідомлень, оплату адміністративних
послуг і встановлену плату, вимоги до заявника та ін. Також вона
зупинилася на питаннях ухвалення регулятором рішення або відмови
про реєстрацію, про підстави та обґрунтування таких ухвал. Міжнародним
експертам було представлено проект Закону України "Про аудіовізуальні
послуги" та пояснено, які положення ще доопрацьовуються.
Сьогоднішні сесії семінару, які стосуються технологічної нейтральності,
національних підходів до застосування особливих умов для ліцензування
та реєстрації, а також аналізу ринків, модерують керівник апарату
Володимир Пащук і керівники структурних підрозділів Національної
ради. Експерти представляють слухачам національні практики і наводять
конкретні приклади впливу на підприємців у галузі медіа та застосування
санкцій. Зокрема, пані Кріштіна у своєму виступі наголосила, що
ліцензування провайдерів має бути достатньо гнучким, аби була
можливість технологічного розвитку і впровадження інновацій, які
нині стрімко змінюються. Також, за її словами, добре, коли є визначені
вимоги до чесної конкуренції, як це практикується в деяких країнах.
Ад ван Лун розповів про стандарти і зобов'язання дотримання принципів
нейтральності технологій, які застосовуються майже в усіх країнах
Європи. Учасники семінару мають змогу порівняти вітчизняні та
європейські правила роботи на телерадіокомунікаційному ринку з
тим, аби перейняти кращий досвід та працювати над його впровадженням
в Україні (Джерело: ).
14.06.2016 Працівники радіостанцій холдингів "ТАВР-медіа",
"Українського медіа холдингу" (УМХ) та Business Radio
Group (BRG) закликали авторів законопроектів №3822 і №3822-1 щодо
впровадження квот на пісні українською мовою сісти за стіл переговорів,
запросити до діалогу музикантів і представників радіостанцій та
спільно створити текст проекту, який буде прийнятним для всіх.
Про це йдеться у зверненні до депутатів Верховної Ради України,
повідомляє прес-служба Радіокомітету. Раніше міжгалузеве об'єднання
"Радіокомітет", до якого входять найбільші комерційні
радіохолдинги "ТАВР-медіа", УМХ, Business Radio Group
і "Люкс", не підтримало жодного з законопроектів
та просило парламент відправити їх на доопрацювання. 2 червня
Верховна Рада відправила на повторне перше читання обидва законопроекти,
що мали запровадити квоти на пісні українською мовою в ефірі -
№3822 та альтернативний № 3822-1. "Ми, працівники українських
радіостанцій, закликаємо народних депутатів продемонструвати здатність
парламенту бути майданчиком національного консенсусу та прийняти
закон про квоти, який стане шляхом для розвитку, а не засобом
знищення українського радіо", - йдеться у зверненні. Підписанти
заяви наголошують, що українські радіостанції та більш як чотири
тисячі їх працівників "завжди працювали та працюватимуть
на розвиток національної культури, частиною якої, без сумніву,
є національне радіо". У зверненні також зазначається, що
українські радіостанції підтримують квотування радіоефіру. "В
наших ефірах дебютували співаки та музиканти, якими зараз пишається
вся Україна. Ми кожен день відкриваємо українцям нові творчі імена.
Наші слухачі в середньому проводять з нами більше чотирьох годин
на день, що, на наше переконання, є визнанням якості та потрібності
нашої роботи. Ми усвідомлюємо виключну важливість розвитку національної
культури, адже інвестуємо в це свої зусилля роками. Саме тому
ми вітаємо ініціативи із запровадження продуманих, ефективних
та збалансованих засобів стимулювання української музики на рівні
закону, серед яких, без сумніву, може бути і розумне квотування
радіоефіру", - йдеться у заяві. Як наголошується у зверненні,
35% квоти - це понад 6 годин української музики українських виконавців,
і радіостанції прагнуть, аби були створені умови, за яких буде
можливо транслювати україномовний контент в прайм-тайм, зберігаючи
при цьому свій формат та програмну концепцію. Водночас підписанти
розчаровані фактом, коли професійна дискусія перетворилася на
навішування ярликів та розподіл на "своїх та чужих".
"Ми категорично не сприймаємо та відкидаємо образливі звинувачення
в не патріотичності, чи, тим більше, в потуранні країні-агресору...
Особливо образливим є постійне маніпулювання інформацією та погрози
артистам, народним депутатам, керівникам радіостанцій", -
йдеться у заяві. На думки авторів звернення, саме створення ажіотажу
навколо законодавчого процессу призвело до того, що Верховна Рада
"не змогла належно розібратись у питанні та не ухвалила в
першому читанні законодавство про квоти". "Ми переконані,
що повернення проекту на доопрацювання в Комітет зі свободи слова
дає нам останній унікальних шанс запровадити законодавство, яке
одночасно зможе підтримати українську музику та залишить шляхи
для розвитку національного радіо. Саме такий підхід дозволить
відновити нормальний діалог та віднайти якщо не консенсус, то
хоча б компроміс між усіма зацікавленими сторонами", - йдеться
у заяві. Радіостанції закликають авторів обох проектів сісти за
стіл переговорів, запросити до діалогу музикантів і представників
радіостанцій та спільно створити текст проекту, який буде прийнятним
для всіх. Водночас підписанти заяви просять врахувати фактори,
які є особливо важливим для нормального функціонування радіогалузі.
Серед таких названі тематичні програми, до яких "далеко не
завжди можна інтегрувати україномовну музику", та специфіку
розвитку нішевих радіостанцій. "Саме тому потрібне спеціальне
регулювання, яке б залишало можливість для існування нішевих станцій
Ми просимо Національну раду України з питань телебачення невідкладно
долучитися до процесу підготовки закону та виступити експертом
в питанні його потенційного впливу на радіоіндустрію та можливості
застосування його норм на практиці", - йдеться у заяві. Заяву
підписали понад 200 працівників радіостанцій холдингів "Тавр
медіа", УМХ та BRG. Нагадаємо, Доопрацьований законопроект
№3822 "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України
(щодо частки пісень державною мовою в музичних радіопрограмах
і радіопередачах)" зареєстрували 17 травня на заміну до першого
варіанту народні депутати Олег Медуниця, Ігор Артюшенко, Віктор
Кривенко, Павло Кишкаря і Сергій Рудик. Замість передбаченої чинним
законом для радіо квоти 50% пісень українських авторів і виконавців
законопроект запроваджує квоту 35% пісень (словесно-музичних творів)
державною мовою. Квота ця має дотримуватися як протягом доби,
так і в часових проміжках з 6 до 12, з 12 до 18 та з 18 до 24
години. Водночас законопроект не передбачає винятків для нішевих
чи місцевих радіостанцій. Квота має запроваджуватися поетапно:
протягом першого року - 25%, протягом другого року - 30%, з третього
року - 35%. Законопроект передбачає стимулювання радіостанцій
збільшувати квоту пісень державною мовою. Зокрема, Нацрада має
надавати перевагу в конкурсі тим мовникам, які зобов'язуються
збільшити квоту на 5 і більше відсотків, а також які здатні найкраще
забезпечити інтереси виробника національного аудіовізуального
продукту. Водночас за недотримання квоти пісень державною мовою
передбачено покарання у вигляді штрафу в розмірі 3% загальної
суми ліцензійного збору. Законопроект № 3822-1 "Про внесення
змін до деяких законів України (щодо частки музичних творів державною
мовою в програмах телерадіоорганізацій)" зареєстрували 25
травня народні депутати Олена Кондратюк, Ірина Геращенко, Владислав
Севрюков, Григорій Шверк, Олександр Абдуллін, Андрій Лозовой,
Іван Крулько, Олена Колганова, Ольга Червакова та Борислав Береза.
Законопроект запроваджує квоту пісень українською мовою (музичних
творів із текстом) не менше 35% загального обсягу пісень, поширених
протягом доби. При цьому не менше 70% цієї квоти має виконуватися
в денному ефірі (з 6:00 до 22:00). Квота має запроваджуватися
поетапно: протягом першого року - 30%, починаючи з другого року
- 35%. При цьому квотування не поширюється на форматні радіостанції
та розмовні радіостанції, на яких музичні твори становлять не
більше 5% обсягу мовлення. А для форматних радіостанцій пропонуються
зменшені квоти пісень українською мовою протягом доби: а) 25%
- для радіостанцій класичної (академічної) музики та фольклору
(народної музики); б) 30% - для радіостанцій старої популярної
музики (понад 25-річної давності); в) 20% - для радіостанцій музичних
стилів джаз, рок, блюз, R&B, хіп-хоп, лаунж (релакс). Законопроект
передбачає при підрахунку квоти використовувати подвійний коефіцієнт
для нових пісень (з моменту першого публічного сповіщення пісні
минуло не більше 18 місяців) і молодих виконавців (з моменту опублікування
першого музичного альбому або окремого твору виконавця минуло
не більше 18 місяців). Також автори законопроекту запропонували
мовне квотування для національного аудіовізуального продукту на
телерадіоканалах і для ведення передач на радіостанціях. Законопроект
передбачає стимулювання радіостанцій збільшувати квоту пісень
державною мовою. Зокрема, Нацрада має надавати перевагу в конкурсі
тим мовникам, які зобов'язуються збільшити квоту на 5 і більше
відсотків, а також які здатні найкраще забезпечити інтереси виробника
національного аудіовізуального продукту. Водночас за недотримання
квоти пісень державною мовою передбачено покарання у вигляді штрафу
в розмірі 5% загальної суми ліцензійного збору. Громадянський
рух "Відсіч" вимагає від парламенту підготувати й ухвалити
законопроект про квоту пісень українською мовою на радіо в розмірі
не менше 35%, яка має бути однаковою для всіх радіостанцій і всіх
форматів (Джерело: ).
13.06.2016 Сьогодні в Києві розпочав роботу дводенний
експертний семінар для представників Національної ради України
з питань телебачення і радіомовлення і медіа-індустрії "Правові
основи організації переходу від ліцензування до системи авторизації
у медіа сфері", організований у межах проекту Рамкової програми
співробітництва Ради Європи та Європейського Союзу "Свобода медіа
в Україні". У вітальному слові голова Національної ради Юрій Артеменко
привітав пана Мортена Енберга на посаді голови Офісу Ради Європи
в Україні та висловив подяку європейським партнерам і кожному
з експертів, які проведуть практичні заняття для працівників регуляторного
органу і представників загальнонаціональних телерадіоорганізацій
України та провайдерів програмної послуги. Докладні роз'яснення
щодо принципів і форм, за якими відбувається ліцензування мовників
і суб'єктів телерадіоінформаційної галузі європейських країн,
надзвичайно цінні для українського регулятора. Адже дерегулювання
галузі - це один із пріоритетів у роботі нинішньої Національної
ради. Вже багато зроблено, але є питання, які потребують законодавчого
вирішення. Він зауважив, що у дуже важливому для регулятора і
ринку питанні - ухваленні нового профільного закону - взято паузу.
Бо якщо проект винести на розгляд Парламенту нині, то не варто
розраховувати на його ухвалення. У законопроекті, зокрема, йдеться
і про незалежність Національної ради, і про спрощення регулювання.
"Закон є, він готовий на 90%. Інші 10% - ми залишаємо на
обговорення. Бо закон потрібно обговорювати, що й робитимемо сьогодні",
- сказав Юрій Артеменко. Тож він закликав дискутувати, сперечатися,
знаходити компроміси, щоб, коли настане час вносити закон у Верховну
Раду, цей проект був готовий. Виступаючи перед учасниками семінару,
Голова Офісу Ради Європи в Україні Мортен Енберг сказав, що оскільки
почав працювати в Україні ще у 2004, добре пам'ятає темники і
як починалося обговорення суспільного телерадіомовлення. На його
думку, Україна завжди була особливою, якщо йдеться про медіа.
"Обговорення інформації в Україні завжди були жвавими, і
свобода ЗМІ ніколи не була під загрозою. Водночас нині спостерігається
значне падіння довіри до медіа. Дослідження підтверджують, що
лише 35,1% українських громадян довіряють ЗМІ. Із цього можна
почати. Адже необхідно, щоб рівень довіри сягав хоча б 80%",
- зауважив він. Також Мортен Енберг наголосив, що важливо, аби
регулятор був незалежним, прозорим і щоб йому так само довіряли.
Крім того, треба забезпечити прозорість медіа й ефективність санкцій,
у законі це має бути враховано. Він висловив сподівання, що семінар,
який присвячений питанням переходу від системи ліцензування до
системи авторизації, допоможе впровадити спрощені процедури, а
нинішнє обговорення стане поштовхом, аби новий закон потрапив
у Парламент. У перший день семінару учасники розглянуть такі питання:
законодавчі вимоги щодо ліцензійної політики; деталізація ліцензійного
процесу: ліцензійні умови; процес реєстрації та повідомлень; нагляд
за дотриманням вимог до діяльності телерадіоорганізацій на підставі
отриманих ліцензії, реєстрації і дозволу. З доповідями виступлять
експерт Ради Європи із Нідерландів Ад ван Лун, експерт Ради Європи
із Франції, заступник директора управління з питань телебачення
та засобів масової інформації Вищої ради мовлення Франції (CSA)
Тьєрі Ваші, експерт Ради Європи з Австрії, незалежний консультант
з питань міжнародного права та регулювання Кріштіна Розгоній.
Модерує сьогоднішні сесії семінару член Національної ради Сергій
Костинський. Завтра семінар продовжить роботу. Питання, про які
доповідатимуть експерти, стосуватимуться технологічної нейтральності,
національних підходів до застосування особливих умов для ліцензування
та реєстрації, аналізу ринків (Джерело: ).
13.06.2016 Столична мережева станція (Київ-100.0МГц, Одеса-91.0МГц, Кривий Ріг-100.2МГц,
Запоріжжя-100.3МГц, Львів-101.3МГц, Ужгород-102.4МГц, Вінниця-103.2МГц,
Дніпро-106.5МГц, Харків-107.4МГц, а також ) та Інститут світової політики / Institute
of World Policy презентують: Як нас сприймають в Європі та світі?
Які інтереси у України до партнерів і які у партнерів до нас?
Нова стратегія держави у новому спеціальному проекті "Аудит
зовнішньої політики України". На цьому тижні "Радіо
ЄС" пропонує вивчати відносини України та Угорщини. Відсьогодні,
з понеділка по п'ятницю, об 11:15 та 16:15 на "Радіо ЄС -
Європейська Станція" (Джерело: ).
13.06.2016 Про це повідомив в коментарі прес-службі
УДЦР начальник відділу радіомовної служби Департаменту радіослужби
УДЦР Олександр Бондаренко. Він, зокрема, розповів, що на черговому
засіданні Національної ради з питань телебачення та радіомовлення,
яке відбулося 9 червня, було ухвалено рішення про замовлення в
ДП "Український державний центр радіочастот" розроби
висновків щодо можливості та умов користування радіочастотним
ресурсом України для потреб радіомовлення в низці населених пунктів.
На замовлення регулятора УДЦР здійснить прорахунок нових частотних
присвоєнь для радіомовлення у Закарпатській, Івано-Франківській,
Хмельницькій, Харківській, Черкаській, Одеській і Херсонській
областях. Цей прорахунок, відзначив Олександр Бондаренко, замовляється
з метою впровадження проекту "Мовлення громад", який
реалізує Національна рада з огляду на неухильне зменшення обсягів
проводового радіо. Мовлення здійснюватиметься на малопотужних
передавачах для окремих сіл, селищ і містечок. Замовлено і зміну
відповідного номіналу частоти у місті Хмельницькому для ТОВ "ТРК
"ІФ Медіа-груп", м. Київ (за ліцензією - це 68.93МГц,
а для порахунку - 66.0 - 74.0МГц). Нагадаємо, що в рамках проекту
Стратегії розвитку телерадіомовлення на території Херсонської
області та організації мовлення в АР Крим, який було презентовано
Нацрадою наприкінці травня, фахівці УДЦР реалізують низку завдань
з прорахунку додаткових частот для FM-мовлення в населеному пункті
Чонгар, забезпечення необхідним радіочастотним ресурсом нових
додаткових веж в Чаплинці та Каланчаку, а також подальшого впровадження
мереж цифрового наземного ТВ-мовлення (Джерело: ).
13.06.2016 Сьогодні пресс-служба Радіокомітету
розповсюдила Заяву працівників радіостанцій до депутатів Верховної
Ради України. Подаємо її текст: "Ми, працівники українських
радіостанцій, закликаємо народних депутатів продемонструвати здатність
парламенту бути майданчиком національного консенсусу та прийняти
закон про квоти, який стане шляхом для розвитку, а не засобом
знищення українського радіо. Вважаємо за необхідне наголосити
на тому, що українські радіостанції та більш як чотири тисячі
їх працівників, завжди працювали та працюватимуть на розвиток
національної культури, частиною якої, без сумніву, є національне
радіо. В наших ефірах дебютували співаки та музиканти, якими зараз
пишається вся Україна. Ми кожен день відкриваємо українцям нові
творчі імена. Наші слухачі в середньому проводять з нами більше
чотирьох годин на день, що, на наше переконання, є визнанням якості
та потрібності нашої роботи. Ми усвідомлюємо виключну важливість
розвитку національної культури, адже інвестуємо в це свої зусилля
роками. Саме тому ми вітаємо ініціативи із запровадження продуманих,
ефективних та збалансованих засобів стимулювання української музики
на рівні закону, серед яких, без сумніву, може бути і розумне
квотування радіоефіру. 35% квоти - це понад 6 годин української
музики українських виконавців, ніхто не збирається "крутити"
її вночі, ми сподіваємось та бажаємо, аби були створені умови,
за яких радіостанції зможуть транслювати україномовний контент
в прайм тайм, зберігаючи при цьому свій формат та програмну концепцію.
Змушені висловити своє розчарування тим фактом, що обговорення
запровадження квот замість бути професійною дискусією, яка об'єднує,
перетворилося на огидну гонитву образ, навішування ярликів та
розподіл на "своїх та чужих". Ми категорично не сприймаємо
та відкидаємо образливі звинувачення в не патріотичності, чи,
тим більше, в потуранні країні-агресору. Такі закиди, особливо,
коли вони лунають від так званих громадських рухів, персональний
склад, джерела фінансування та порядок управління яких є абсолютно
не прозорими, є, на нашу думку, або виконанням політичного замовлення
або намаганням розпалити міжнаціональні конфлікти та послабити
Україну з середини. Особливо образливим є постійне маніпулювання
інформацією та погрози артистам, народним депутатам, керівникам
радіостанцій. Створення неадекватного ажіотажу навколо законодавчого
процесу, призвело до того, що Верховна рада не змогла належно
розібратись у питанні та не ухвалила в першому читанні законодавство
про квоти. Ми переконані, що повернення проекту на доопрацювання
в комітет зі свободи слова дає нам останній унікальний шанс запровадити
законодавство, яке одночасно зможе підтримати українську музику
та залишить шляхи для розвитку національного радіо. Саме такий
підхід дозволить відновити нормальний діалог та віднайти якщо
не консенсус, то хоча б компроміс між усіма зацікавленими сторонами.
Тому ми закликаємо авторів обох проектів сісти за стіл переговорів,
запросити до діалогу музикантів і представників радіостанцій та
спільно створити текст проекту, який буде прийнятним для всіх.
Ми просимо народних депутатів обов'язково врахувати фактори, які
є особливо важливим для нормального функціонування радіогалузі:
1. Радіо - це не просто програвач, радіо - це інтерактивне медіа.
Нам важливе спілкування з нашими слухачами. Станції створюють
багато тематичних передач: хіт-паради музики європейських країн,
альманахи творчості визнаних музикантів, дайджести та історії
створення музики для кінофільмів-номінантів на відомі премії,
тематичні передачі, присвячені музичній історії, "живі"
трансляції концертів. Далеко не завжди можна в таку передачу інтегрувати
україномовну музику. Відмова від таких передач неможлива, оскільки
саме вони створюють обличчя станції. 2. Розвиток технологій вимагає
від радіо різноманіття. Україна активно переходить на цифрове
телебачення. Вже обговорюється можливість впровадження цифрового
радіо. Це дозволить мати не 100, а 1000 ефірних радіо. Для того,
щоб використати цей ресурс та залишитись конкурентними, станції
повинні будуть займати більш вузькі та тарґетовані ніші. Для цього
потрібні умови, які дадуть змогу створити і станцію класичної
чи джазової музики, і станцію кантрі. В іншому випадку радіо швидко
програє інтернету, в якому кожен може створювати плей-лист на
свій смак. Саме тому потрібне спеціальне регулювання, яке б залишало
можливість для існування нішевих станцій Ми просимо Національну
раду України з питань телебачення невідкладно долучитися до процесу
підготовки закону та виступити експертом в питанні його потенційного
впливу на радіоіндустрію та можливості застосування його норм
на практиці. Заяву підписали понад 200 працівників радіостанцій
холдингів "Тавр медіа", УМХ та BRG. Скани підписів додаються
та доступні за "
(Джерело: Інформацію надано
).
13.06.2016 Народний депутат (БПП) Сергій Каплін
вніс на розгляд Верховної Ради "Проект Закону про внесення
зміни до статті 2 Закону України "Про Державний Гімн України"
(щодо щоденної трансляції)", яким пропонує зобов'язати телерадіоорганізації
транслювати Державний Гімн України. Законопрокт
народний депутат зареєстрував у парламенті 10 червня. Сергій Каплін
пропонує своїм законопроектом доповнити Статтю 2 Закону України
"Про Державний Гімн України" (Відомості Верховної Ради
України, (ВВР), 2003, N 24, ст.163) новою частиною такого змісту:
"Телерадіоорганізації щоденно транслюють Державний Гімн України
вранці, о шостій годині та ввечері, о двадцять четвертій годині".
Метою прийняття даного законопроекту у пояснювальній записці сказано
необхідність "посилення патріотизму та ролі невід'ємних державних
символів задля єднання нації". Нагадаємо, раніше голова Нацради
з питань телебачення і радіомовлення Юрій Артеменко заявив, що
міжгалузеве об'єднання Радіокомітет, до якого входять радіостанції
холдингу "ТАВР", "Українського медіа холдингу",
Business Radio Group, підтримало його ініціативу про виконання
в радіоефірі національного Гімну України (Джерело: ).
13.06.2016 У Франції стартував довгоочікуваний
чемпіонат Європи з футболу. 24 команди вступили у боротьбу за
головний трофей Старого світу, і столична мережева станція (Київ-92.4МГц, Одеса-88.5МГц, Дніпро-89.7МГц,
Харків-90.4МГц, Маріуполь-90.4МГц, Суми-91.3МГц, Бердянськ-91.5МГц,
Покровськ-98.8МГц, Полтава-99.1МГц, Мелітополь-99.1МГц, Борислав-100.2МГц,
Краматорськ-100.3МГц, Івано-Франківськ-100.4МГц, Умань-100.6МГц,
Луцьк-100.9МГц, Вінниця-100.9МГц, Кременчук-100.9МГц, Тернопіль-101.5МГц,
Кіровоград-101.5МГц, Лисичанськ-101.5МГц, Генічеськ-101.8МГц,
Новодністровськ-101.9МГц, Хмельницький-102.1МГц, Ніжин-102.2МГц,
Чернігів-102.4МГц, Львів-102.5МГц, Лубни-102.6МГц, Рівне-103.0МГц,
Рахів-103.1МГц, Олександрія-103.1МГц, Хуст-103.7МГц, Ковель-103.9МГц,
Яремче-104.0МГц, Благовіщенське-104.0МГц, Чернівці-105.0МГц, Красногорівка-105.2МГц,
Шостка-105.3МГц, Нікополь-105.4МГц, Житомир-105.6МГц, Кам'янець-Подільський-105.7МГц,
Біла Церква-106.2МГц, Переліски-106.5МГц, Херсон-106.7МГц, Павлоград-107.1МГц,
Ужгород-107.2МГц, Красноград-107.6МГц, Миколаїв-106.4МГц, Запоріжжя-107.0МГц,
а також ), звичайно ж, не пройде повз таку подію. Для
справжніх шанувальників великої гри станція приготувала корисні
призи! З 13-го червня по 8-е липня на хвилі "Ретро FM"
триватиме гра "Футбол без кордонів". Любов до футболу
стирає всі межі! Цього літа дивіться, вболівайте та перемагайте
разом з кращими! По буднях, о 16:35 набирайте (044)-205-48-46,
відповідайте на питання ведучого про улюблену гру. Перемога і
чудова нагорода чекають на вас! Успіху і нових перемог! Деталі
та умови гри шукайте за (Джерело: ).
12.06.2016 Сьогодні 12 червня в рамках групового
турніру Євро-2016 відбудеться матч Україна-Німеччина! Спеціальний
випуск програми "Грандіозний футбол з Сергієм Сивохо",
що в ефірі столичної мережевої станції (Київ-101.1МГц, Суми-89.8МГц, Рівне-90.4МГц,
Луцьк-90.6МГц, Житомир-91.1МГц, Тернопіль-91.2МГц, Умань-91.5МГц,
Ужгород-91.6МГц, Львів-91.9МГц, Вінниця-92.0МГц, Ізмаїл-92.2МГц,
Кривий Ріг-99.1МГц, Кіровоград-100.0МГц, Черкаси-100.2МГц, Старобільськ-100.2МГц,
Бережани-100.6МГц, Трускавець-100.6МГц, Гадяч-100.9МГц, Чернівці-101.2МГц,
Маріуполь-101.3МГц, Одеса-101.4МГц, Дніпро-101.5МГц, Овруч-101.1МГц,
Полонне-102.3МГц, Краматорськ-102.8МГц, Харків-103.0МГц, Благовіщенське-103.1МГц,
Мелітополь-103.2МГц, Покровськ-103.3МГц, Івано-Франківськ-103.4МГц,
Холми-103.6МГц, Чернігів-103.9МГц, Новий Розділ-104.1МГц, Буки-104.4МГц,
Херсон-104.4МГц, Первомайськ-104.5МГц, Хмельницький-105.0МГц,
Миколаїв-105.1МГц, Лохвиця-106.9МГц, Полтава-107.2МГц, Бердянськ-107.5МГц,
Кременчук-107.7МГц, а також - ),
присвячений цій події і вийде в ефір сьогодні о 17:00. Україна,
вперед! (Джерело: ).
12.06.2016 До уваги всіх тих, хто уболіватиме
сьогодні за збірну України! Вмикайте сьогодні свої радіоприймачі
на хвилю столичної мережевої станції (Київ-102.5МГц, Житомир-104.9МГц, Дніпро-105.8МГц,
а також -). З 15:00 до 21:00 на вас чекатиме спеціальний
радіомарафон, присвячений грі Збірної України з футболу на ЄВРО
2016. Свіжі новини з полів, прогнози і коментарі експертів, футбол,
музика і призи - тільки в ексклюзивному радіомарафоні Overtime
на "Просто Раді.О" (Джерело: ).
11.06.2016 Уболіваймо за нашу збірну разом! У
неділю, 12-го червня, о 22:00 на хвилях столичної сателітарної
мережевої станції "Армія FM - Військове радіо" (Бахмут-105.3МГц,
Костянтинівка-105.3МГц, Краматорськ-105.3МГц, Покровськ-105.3МГц,
а також ) два кращих спортивних експерти Роберто Моралес
та Володимир Пояснюк у прямому ефірі коментуватимуть матч між
Україною та Німеччиною! Не проґавте - буде цікаво! (Джерело:
).
10.06.2016 Голова
Юрій Артеменко в рамках виїзної наради членів Національної ради
у Херсонській області поспілкувався з представниками місцевих
ЗМІ. Прес-конференція відбулася за участі голови Херсонської облдержадміністрації
Андрія Гордєєва. Юрій Артеменко передусім нагадав про оголошений
18 травня регуляторним органом конкурс на мовлення на п'яти вільних
радіочастотах - 103.5МГц і 100.9МГц у с. Василівці Каховського
району, 90.8МГц і 103.6МГц у м. Генічеську та 102.8МГц у смт Новотроїцькому.
За його підсумками вдасться покращити забезпечення населення півдня
країни програмами вітчизняних мовників і заповнити наявні "білі
плями" у покритті сигналом. "Цей конкурс - є одним із
перших результатів діяльності спеціально створеної міжвідомчої
робочої групи з розвитку телерадіомовлення в південних районах
Херсонської області та на територію Криму", - сказав Ю. Артеменко.
Він також подякував Андрію Гордєєву за наполегливість, активну
роботу в рамках цієї робочої групи і сприяння у розв'язанні проблемних
питань. Крім того, голова Національної ради поінформував про завершення
розробки проекту стратегії розвитку телерадіомовлення на півдні
країни (Джерело: ).
10.06.2016 Сьогодні, 10 червня, голова
Юрій Артеменко повідомив про подальші плани поширення українського
мовлення на всю територію Херсонської області, у південних районах
якої існують проблеми із прийомом сигналу українських ЗМІ. Ситуація
виникла після захоплення російською стороною в окупованому Криму
телевежі у місті Красноперекопську. Про це Юрій Артеменко розказав
у Херсоні, під час зустрічі представників Національної ради України
з питань телебачення та радіомовлення, Концерну радіомовлення,
радіозв'язку та телебачення та Українського державного центру
радіочастот з ліцензіатами Херсонської області, . "Хочу
звернути увагу ліцензіатів на те, що ми готові тісно співпрацювати
з кожним і вживати необхідних заходів для надання мешканцям Херсонщини
якісного радіо та телесигналу, але не слід забувати й про дотримання
ліцензіатами українського законодавства з метою уникнення ліцензійних
штрафів", - сказав Юрій Артеменко. Він також розповів, яким
чином відновлюється українське мовлення в південних районах Херсонщини.
Голова Нацради нагадав, що у селі Чонгар Генічеського району встановлено
вежу, завдяки якій налагоджено подачу українського радіосигналу
у тестовому режимі через 5-кіловатний передавач на територію південних
районів області та у Крим. Також ведеться робота по будівництву
телевежі у селі Чонгар, а також планується встановлення другої
вежі у смт Каланчак. Юрій Артеменко повідомив, що завершена робота
зі створення "дорожньої карти" щодо захисту інформаційного
простору на півдні Херсонської області. Член Національної ради
з Сергій Костинський поінформував, що сьогодні спільно з Міністерством
оборони України ведеться робота по унеможливленню прийому сигналу
з території окупованого Криму. "Окрім національного мовлення,
в першу чергу, повинно існувати якісне локальне мовлення, яке
буде розповсюджуватися в усіх куточках України, адже саме місцеве
радіо та телебачення сприяє об'єднанню мешканців області. Саме
тоді, коли є мовлення конкретної громади, ми стаємо єдиною країною",
- сказав він. Напередодні, 9 червня, голова Служби безпеки України
(СБУ) Василь Грицак разом з головою Херсонської облдержадміністрації
Андрієм Гордєєвим оглянули комплекс ретрансляторів, які забезпечують
передачу сигналу українських ЗМІ на тимчасово окуповану територію
АР Крим та південні райони Херсонської області. Під час огляду
вишки було продемонстровано її роботу та представлена інформація
про технологію роботи спрямованого сигналу українського мовлення
на територію анексованого Криму. Василь Грицак зазначив, що відновлення
на Херсонщині телерадіомовлення - це необхідність: "Такі
заходи наближають повернення Криму до України. Українське мовлення
має бути на всій території України". "Облдержадміністрація
зі своєї строни докладає максимум зусиль для реалізації проектів,
спрямованих на відновлення українського мовлення на території
південних районів Херсонщини і Криму", - підкреслив голова
ОДА Андрій Гордєєв. Василь Грицак заявив, що бере під особистий
контроль мовлення "Українського радіо" на Крим. Нагадаємо,
18 лютого Нацрада створила робочу групу з розвитку телерадіомовлення
в південних районах Херсонської області та на територію тимчасово
окупованого Криму й Севастополя. Робочу групу очолив член Нацради
Сергій Костинський. 22 квітня члени робочої групи на черговому
засіданні проаналізували ситуацію з мовленням у Херсонській області
та вирішили розробити план дій щодо поширення сигналу українських
радіостанцій і телеканалів у так званих "білих плямах"
- місцях, де покриття сигналом наразі немає. Також робоча група
опрацьовує питання мовлення на окупований Крим з майбутньої 150-метрової
телевежі в селищі Чонгар Херсонської області. 26 травня український
радіосигнал почав надходити на територію окупованого Криму. В
АР Крим на частоті 101.4 FM почало мовити "Українське радіо"
(Джерело: ).
10.06.2016 Вчора, 9 червня, голова Херсонської
облдержадміністрації Андрій Гордєєв разом з Головою Служби безпеки
України Василем Грицаком оглянули комплекс ретрансляторів, які
забезпечують передачу сигналу українських ЗМІ на тимчасово окуповану
територію АР Крим та південні райони Херсонської області. Під
час огляду вишки було продемонстровано її роботу та представлена
інформація про технологію роботи спрямованого сигналу українського
мовлення на територію анексованого Криму. Василь Грицак зазначив,
що відновлення на Херсонщині телерадіомовлення - це необхідність:
"Такі заходи наближають повернення Криму до України. Українське
мовлення має бути на всій території України". "Облдержадміністрація
зі своєї сторони докладає максимум зусиль для реалізації проектів,
спрямованих на відновлення українського мовлення на території
південних районів Херсонщини і Криму", - підкреслив голова
ОДА Андрій Гордєєв. Нагадаємо, 26 травня на території Херсонської
області відновили українське мовлення на територію тимчасово окупованого
АР Крим. У тестовому режимі транслюється сигнал з передавача потужністю
1кВт на висоті 75 метрів. Також для відновлення українського мовлення
на території АР Крим та прикордонних районів області також було
створено міжвідомчу робочу групу Національної ради з розвитку
телерадіомовлення в південних районах Херсонської області та на
територію тимчасово окупованої Автономної Республіки Крим та м.Севастополя
(Джерело: ).
10.06.2016 Запишіть на мобільний телефонні номери
студії столичної сателітарної мережевої станції "Армія FM
- Військове радіо" (Бахмут-105.3МГц, Костянтинівка-105.3МГц,
Краматорськ-105.3МГц, Покровськ-105.3МГц, а також ). Якщо ви чуєте пропозицію ведучого долучитися
до обговорення тієї чи іншої теми - телефонуйте! Допомагайте зробити
армійську хвилю цікавою! Телефонні номери студії - (066)-380-60-36,
(068)-361-15-61 (на цей номер ви можете також надсилати повідомлення
на Viber) та (044)-454-40-90 (Джерело: ).
10.06.2016 10 червня голова
Юрій Артеменко, заступник голови Уляна Фещук і члени Національної
ради Олександр Ільяшенко і Сергій Костинський проводять виїзну
нараду на Херсонщині. Участь у заході також беруть генеральний
директор Концерну РРТ Володимир Іщук і генеральний директор ДП
"Український державний центр радіочастот" Володимир
Корсун. Під час зустрічі з головою Херсонської обласної державної
адміністрації Андрієм Гордєєвим і ліцензіатами було презентовано
проект Стратегії розвитку телерадіомовлення в Херсонській області
та організації мовлення на територію Криму на 2016 - 2017 роки.
У розробці цих пропозицій брали участь представники Міністерства
інформаційної політики, УДЦР, Концерну РРТ, Херсонської облдержадміністрації.
Заплановано проведення прес-конференції та участь членів Національної
ради у програмах і передачах місцевих мовників - Херсонської філії
НТКУ "Скіфія", ТРК "ВТВ Плюс", ТРК "Херсон Плюс".
Юрій Артеменко також зустрінеться зі студентами Херсонського державного
університету, де поспілкується з молоддю про сучасний стан і перспективи
розвитку національного телерадіопростору України, виклики, які
ставить перед регулятором електронних ЗМІ гібридна війна, поширення
ворожої пропаганди, відповідальність професії журналіста за розбудову
демократії, утвердження свободи слова та об'єднання країни (Джерело:
).
10.06.2016 На засіданні 9 червня
ухвалила рішення, яким затверджено склад робочої групи для здійснення
нагляду за дотриманням телерадіоорганізаціями виборчого законодавства
під час виборчої кампанії народних депутатів України у 2016 році.
Її очолює перший заступник голови Ольга Герасим'юк. Робоча група
відповідно до Законів України "Про Національну раду України
з питань телебачення і радіомовлення", "Про телебачення
і радіомовлення" та "Про вибори народних депутатів України"
аналізуватиме поширювану електронними ЗМІ інформацію, пов'язану
з проведенням виборчої кампанії народних депутатів у 7 округах
(Волинській, Дніпропетровській, Івано-Франківській, Луганській,
Полтавській, Херсонській та Чернігівській областях). Як відомо,
Центральна виборча комісія розпочала реєстрацію кандидатів у народні
депутати 19 травня, а закінчить цю процедуру 16 червня. Передвиборна
агітація розпочинається із дня реєстрації кандидатів. Отже, із
17 червня триватиме постійний моніторинг телевізійних і радіоканалів
стосовно поширення агітаційних і рекламних матеріалів. Засідання
робочої групи Національної ради традиційно будуть відкриті, тому
представники ЗМІ, громадських організацій та спостережних місій
можуть бути присутні на них. На сайті регуляторного органу оприлюднюватиметься
інформація про дату і час кожного чергового засідання та узагальнений
матеріал про розглянуті питання (Джерело: ).
10.06.2016 транслюватиме всі матчі
футбольного чемпіонату Європи 2016 року. Рівно п'ятдесят один
двобій - від зустрічі-відкриття і до фіналу можна буде почути
в прямому ефірі з 10-го червня до 10-го липня. Коментуватимуть
матчі Вадим Корженко, Вадим Власенко, Костянтин Дульцев, Олександр
Обремський, Валентин Щербачов та Вадим Шевякін. Українське радіо
вже має досвід таких масштабних проектів. Зокрема, чотири роки
тому в повному обсязі транслювалися матчі Євро-2012. "Саме
тоді ми переконалися в затребуваності таких передач, - каже керівник
редакції спортивних програм Дирекції інформаційного мовлення Українського
радіо В.Корженко. - Адже багато футбольних вболівальників просто
фізично не мають змоги спостерігати за дійством по телевізору,
бо перебувають у цей час, наприклад у дорозі". Окрім трансляцій
матчів, Українське радіо підготувало спеціальні програми до Євро-2016.
Усі ігрові тонкощі та огляди поєдинків турніру, сміливий погляд
у майбутні протистояння, аналітика без меж і кордонів, найактуальніші
теми навколо чемпіонату та футбольні герої сьогодення - це і набагато
більше можна буде почути в передачах "ЄВРО щодня" (о
6:20, 7:30 та 12:10) та "Подих ЄВРО" (ефір - о 19:30
у дні відкриття чемпіонату та неігрові дні - 10 червня, 23 червня,
24 червня, 28 червня, 29 червня, 04 липня, 05 липня, 08 липня,
09 липня, 11 липня). Отже, налаштовуйтеся на Перший канал Українського
радіо та станьте безпосереднім учасником чемпіонату Європи з футболу-2016
у Франції! (Джерело: ).
10.06.2016 9 червня під час засідання голова
Юрій Артеменко вручив генеральному директору Національної телекомпанії
України (НТКУ) Зурабу Аласанії і виконавчому директору
Анатолію Табаченку ліцензію на радіомовлення на 17 частот в 11
областях України. Про це повідомляє інтернет-видання "Детектор
медіа" із посиланням на прес-службу Нацради. Нові частоти
тепер є у Дніпропетровській, Донецькій, Житомирській, Закарпатській,
Запорізькій, Миколаївській, Полтавській, Рівненській, Сумській,
Черкаській і Чернігівській областях. Відтак FM-мережа "Українського
радіо" зросла до 55 частот у 19 областях України. Бракує
частот у Івано-Франківську, Одесі та Харкові. "Ці ліцензії
- головна умова нормального існування суспільного мовлення, радіо,
щоб воно було почуте", - наголосив Анатолій Табаченко. Нагадаємо,
що 31 березня Нацрада підбила підсумки конкурсу на вільні радіочастоти,
оголошеного 12 січня. На конкурс було виставлено 39 радіочастот
FM- та УКХ-діапазонів, і Нацрада розподілила 38 із них. Найбільше
частот за підсумками конкурсу - 17 у FM-діапазоні - виграла Національна
телекомпанія України () (Джерело:
).
10.06.2016 Хай як парадоксально, але саме освітня
царина в Україні має чи не найдовшу історію реформ. Крапку в цих
реформах ще не поставлено, а їх самих регулярно піддають критиці.
Проте, й нинішнє становище нікого не влаштовує. За океаном, в
Сполучених Штатах, виявляється, схожа ситуація. Там реформу освіти
почали ще за президента Клінтона і не закінчили й за президента
Обами. Тож, чому так складно йдуть перетворення саме в цій галузі
і чи буде корисним для України досвід США і навпаки - про це піде
мова сьогодні під час радіомосту Київ-Портленд на тему "Чого
вчать у школах України та США", що вийде в ефір Українського
радіо. Гостя київської студії: експерт з питань освіти центру
CEDOS Ірина Когут. У Портленді гостем студії буде директор загальноосвітньої
приватної школи Андрій Долбінін. Ведучі: Євгенія Калайда (Українське
радіо), Дмитро Комаров та Євген Волосевич (Радіо 7). Слухайте
радіоміст "Київ-Портленд" на , у п'ятницю, 10 червня,
о 17:10! (Джерело: ).
9.06.2016
на засіданні 9 червня ухвалила рішення про замовлення в ДП "Український
державний центр радіочастот" розроблення висновків щодо можливості
та умов користування радіочастотним ресурсом України для потреб
радіомовлення в низці населених пунктів. Так, прорахунок нових
частотних присвоєнь для радіомовлення потрібний для Закарпатської,
Івано-Франківської, Хмельницької, Харківської, Черкаської, Одеської
і Херсонської областей. Як пояснив під час засідання голова Національної
ради Ю.Артеменко, цей прорахунок замовляється з метою впровадження
проекту "Мовлення громад", який реалізує Національна
рада з огляду на неухильне зменшення обсягів проводового радіо.
Мовлення здійснюватиметься на малопотужних передавачах для окремих
сіл, селищ і містечок. Також буде здійснено прорахунок частотних
присвоєнь для роботи у синхронному режимі смт Чаплинка Херсонської
області. Замовлено і зміну номіналу частоти у місті Хмельницькому
для ТОВ "ТРК "ІФ Медіа-груп", м. Київ (за ліцензією
- це 68.93МГц, а для порахунку - 66.0 - 74.0МГц) (Джерело:
).
9.06.2016 9 червня голова
Юрій Артеменко вручив генеральному директору Національної телекомпанії
України Зурабу Аласанії і директору виконавчому
Анатолію Табаченку ліцензію на радіомовлення на FM-частотах. Мова
йде про 17 частот в 11 областях України, які отримав мовник за
результатами конкурсу, підсумки якого були підбиті 31 березня
цього року. Зокрема, нові частоти для Українського радіо були
надані у Дніпропетровській, Донецькій, Житомирській, Закарпатській,
Запорізькій, Миколаївській, Полтавській, Рівненській, Сумській,
Черкаській і Чернігівській областях. Відтак FM-мережа Українського
радіо зросла до 55 частот у 19 областях України. Юрій Артеменко
нагадав, що більшість із них були отримані ліцензіатом у минулі
роки: 31 частота - 2014 року, 7 частот - 2015-го і 17 частот -
2016 року. Вдячність за проведену роботу і позицію регуляторного
органу в питанні розбудови українського телерадіопростору висловив
Зураб Аласанія. "Багато років я працюю у цій галузі, і ніколи
за всі ці роки такої Національної ради не було. Вона робить все,
щоб країна справді існувала, ставала такою, як має бути, надає
всі переваги Україні. Я спостерігаю як журналіст: між членами
Нацради немає розбіжностей у цьому векторі, і це одна з небагатьох
державних організацій, яка дає надію на майбутнє моєї країни",
- сказав він. Анатолій Табаченко зі свого боку зауважив, що якщо
два роки тому, коли в Національну раду прийшов новий склад, Перший
канал Українського радіо мав FM-мовлення лише у трьох обласних
центрах, то зараз залишилося всього три обласні центри, де його
немає. Крім того, на його думку, цю подію слід розглядати як логічне
продовження надзвичайно великої роботи зі створення суспільного
мовлення. "Оці ліцензії - це головна умова нормального існування
суспільного мовлення, радіо, щоб воно було почуте", - наголосив
А. Табаченко. Нині Українському радіо бракує FM-частот у Івано-Франківську,
Одесі та Харкові (Джерело: ).
9.06.2016 Кримськотатарська радіостанція відновила звукове мовлення на сателіті
"Astra 4A" (4.8° східної довготи). Частота - 12.284ГГц,
поляризація - вертикальна, символьна швидкість - 27500, A-PID:
6903. Канал прописується як Meydan FM TEST. Нагадаємо - станція
вже свого часу транслювала свої програми на зазначеній частоті,
однак, після анексії Криму її студію у Сімферополі було закрито
(перед цим протягом певного часу на сателіті транслювався звуковий
сигнал-тон з частотою 1кГц), а згодом ТОВ "Телевізійна компанія
"Атлант-СВ" (власник радіостанції) перемістилося до
Києва, звідки станція за якийсь час почала мовити в Інтернеті.
Минулого місяця на сателіті прописався тест радіостанції, однак,
трансляції не велися. Наразі станція відновила звукове мовлення,
транслюється програма, аналогічна мовленню станції в Інтернеті
()
(Власна інформація).
9.06.2016 Вже завтра стартує Чемпіонат Європи
з футболу. Про результати і так всі все будуть знати, а от шо
відбувається за кулісами Євро можете слухати в ефірі львівської
мережевої станції (Львів-100.8МГц, Горішня Вигнанка, а
також ) у програмі "Оффсайд". У студії на Гуцульській
працюватиме дует Артур Бобрик - АндрійАнтонюк, з Франції вмикатися
буде Володимир Мула. Let's get ready to rambo, чи як там. Щобудня
о 17:00 та 21:00, в суботу і неділю о 12:00 і 19:00 (Джерело:
).
9.06.2016 На сьогоднішньому засіданні Національна
рада України з питань телебачення і радіомовлення урочисто видала
Національної телекомпанії України новий бланк ліцензії для , в якому прописала 17 нових FM-частот,
які радіостанція виграла на останньому радіоконкурсі. Таким чином,
"Українське радіо" розширило мовлення з 75 до 130 міст
по всій Україні (за винятком окупованого Криму, де є ще 14 частот).
Глава НТКУ Зураб Аласанія і представник радіостанції подякували
членам Нацради. Останній зазначив, що тепер "Українське радіо"
присутнє FM-діапазоні у всіх реґіонах країни за винятком Харкова,
Одеси та Івано-Франківська. Хоча два роки тому радіостанція вела
мовлення тільки в трьох областях. Незважаючи на це, перед засіданням
на членів Нацради очікував пікет громадської організації "Рух
на захист української мови" (близько 10 осіб), яка звинуватила
регулятор у відсутності україномовних FM-радіостанцій. Глава регулятора
Юрій Артеменко аргументи організації вислухав і навіть запросив
на засідання одну з її представниць. Дівчина не змогла толком
пояснити мету пікету - лише розповіла, що організація новостворена
і незалежна. У відповідь Артеменко лише здивувався, що акція і
видача ліцензій "Українському радіо" збіглися. "Українському
радіо" вдалося розширити FM-мережу не тільки за рахунок виграних
ліцензій, але і за рахунок декількох ліцензій обласних державних
радіостанцій, які також увійшли в мережу громадських мовників,
що були переоформлені на "Українське радіо" за принципом
20 годин на добу для "УР" і 4 години для обласних радіостанцій
(відповідно до карти переходу на Суспільне мовлення). Варто зазначити,
що у вівторок, 7-го червня, Юрій Артеменко на спільній прес-конференції
з Юрієм Стецем і Зурабом Аласанія запевняв, що Нацрада готується
провести радіоконкурс для радіостанцій з виключно україномовною
музикою (24 години на добу). Власне, концепції такої радіостанції
відповідає "Промінь". У кулуарах перед засіданням представник
Національної радіокомпанії України (підрозділ НТКУ) запевняв главу
регулятора, що "Промінь" буде подаватися на конкурс
і просив видати радіо "Культура" ліцензію на FM-мовлення
у столиці. Мовлення "Культури" у Києві, на його думку,
має стати таким собі стимулом для працівників радіостанції. Нагадаємо,
відповідно до закону про Суспільне мовленні, Нацрада має забезпечити
Національну Суспільну телекомпанію України (на яку має перетворитися
НТКУ) національним FM-покриттям для трьох радіостанцій - "Українське
радіо", "Промінь" і "Культура". Ситуація
з відповідним покриттям двох інших суспільних радіостанцій сумна:
у радіо "Промінь" - лише одна FM-частота в Гадячі Полтавської
області; у "Культури" - по дві у Львівській та Волинській
областях і по одній у Чернівецькій та Кіровоградській. "Промінь"
і "Культура" також представлені в УКХ-діапазоні: там
ситуація трохи краща, але і їхні УКХ-мережі набагато гірші за
мережі "Українського радіо" (Джерело: ).
9.06.2016 Перший аудіо журнал STEREOBAZA у понеділок,
6-го червня 2016 увійшов до річного ТОП-10 найпопулярніших українських
радіошоу і подкастів за версією PromoDJ. STEREOBAZA також входить
у зведені міжнародні ТОП-40 за тиждень і за місяць (всі країни).
Позиції першого аудіо журналу STEREOBAZA як радіошоу / подкаст
в поточних рейтингах PromoDJ: 10 (+1) місце, зведений, за рік
(Україна); 37 (+2) місце, зведений, за місяць (всі країни); 36
місце, зведений, за тиждень (всі країни); 23 (+2) місце, Electro
House, за рік (всі країни). При складанні даного рейтингу враховується
близько 50.000 всіх радіошоу і подкастів. Аудіо журнал STEREOBAZA
існує з грудня 2011 року. На даний момент виходить на хвилях столичної
мережевої станції (Київ-102.5МГц, Житомир-104.9МГц, Дніпро-105.8МГц,
а також -) щочетверга о 19:00, а також у повторах -
щосуботи о 16:00 та щонеділі об 11:00. Адреси спільнот в соціальних
мережах: ,
,
. Офіційний сайт -
(Джерело: ).
9.06.2016 Рівненська телерадіокомпанія припинила
реєстрацію як юридична особа в статусі ДТРК. Відповідний запис
внесено до Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних
осіб-підприємців. Цю інформацію повідомляє інтернет-видання "Суспільне
мовлення" із посиланням на голову Держкомтелерадіо Олега
Наливайка. Рівненська ОДТРК, як і всі обласні державні телерадіокомпанії,
реформована у філію НТКУ, і тепер працює як реґіональна дирекція.
Раніше припинили свої юридичні особи Чернівецька, Дніпропетровська,
Житомирська та Чернігівська, Донецька, Миколаївська ОДТРК (але
згодом реєстратор відкликав рішення про припинення реєстрації
через деякі питання фіскальної служби до цієї ОДТРК), Новгород-Сіверська
та Криворізька ДТРК, Сумська ОДТРК припинила своє існування як
юридична особа. Сумська філія Національної телекомпанії України
з 1 січня 2016 року почала мовити під логотипом "UА:Суми".
Ця регіональна дирекція першою з усіх філій НТКУ отримала право
використовувати частку "UА:" у своєму графічному оформленні.
Решта компаній поки що такого логотипу не отримали. А також Тернопільська
ОДТРК припинила своє існування як юридична особа. Таким чином,
усього три з майже тридцяти ДТРК. Наприкінці квітня припинила
юридичну особу Волинська ОДТРК, а на початку травня - Вінницька.
Нагадаємо, 15 березня народні депутати з Комітету з питань свободи
слова та інформаційної політики зареєстрували законопроект № 4232
"Про внесення змін до Закону України "Про Суспільне
телебачення і радіомовлення" (щодо порядку приєднання ДП
"Українська студія телевізійних фільмів "Укртелефільм"").
За чинним законодавством, "Укретелефільм", Національна
радіокомпанія України, державна телерадіокомпанія "Культура"
та всі обласні й регіональні державні телерадіокомпанії мають
спершу приєднатися до НТКУ, після чого на їхній базі має бути
створено НСТУ. Нині вже всі суб'єкти реформування приєдналися
до НТКУ, крім "Укртелефільму". Фактичний саботаж "Укртелефільмом"
процесу приєднання до НТКУ призвів до неможливості створити ПАТ
"НСТУ". 17 травня Верховна Рада ухвалила зміни до закону
про суспільне мовлення, вивівши "Укртелефільм" за рамки
першого етапу реформування (Джерело: ).
8.06.2016 Громадянський рух "Відсіч"
вимагає від парламенту підготувати й ухвалити законопроект про
квоту пісень українською мовою на радіо в розмірі не менше 35%,
яка має бути однаковою для всіх радіостанцій і всіх форматів.
Відповідне звернення рух , - повідомляє інтернет-видання
"Детектор Медіа". "Відсіч" наполягає, щоб
новий законопроект ґрунтувався на таких основних принципах, закладених
громадськістю в законопроекті № 3822: 1. Квота 35%. "Розмір
квоти для україномовної пісні в Україні, яка пережила лінгвоцид
і досі не подолала його наслідків, не може бути меншим за розмір
квоти у Франції (35%) чи Польщі (33%)", - пояснює "Відсіч".
2. Однакова квота для всіх радіостанцій і всіх форматів. На думку
руху, це стимулюватиме розвиток усіх жанрів музики й не дозволятиме
обходити закон. 3. Виконання квоти в кожну фіксовану чверть доби.
"Відсіч вважає, що це забезпечить трансляцію українських
пісень у рейтинговий час, а також забезпечить простий контроль
за дотриманням закону. "Врахування цих принципів у законопроекті
є для нас принципово важливим. Україні потрібен якісний прозорий
закон, який би справді розв'язав проблему дискримінації україномовних
виконавців на радіо, а не створив ілюзію розв'язання цієї проблеми",
- йдеться у зверненні. "Відсіч" закликає голову Верховної
Ради Андрія Парубія особисто проконтролювати процес доопрацювання
і ухвалення закону з урахуванням вищезазначених принципів, голів
фракцій Верховної Ради Ігоря Гриніва, Максима Бурбака, Олега Березюка,
Олега Ляшка та Юлію Тимошенко - забезпечити підтримку депутатами
відповідних фракцій під час голосування законопроекту, що базується
на вищезазначених принципах, а голову Комітету з питань свободи
слова та інформаційної політики Вікторію Сюмар - залучити громадськість
до роботи над текстом законопроекту. Звернення . Нагадаємо, що 2 червня Верховна Рада
відправила на повторне перше читання обидва законопроекти, що
мали запровадити квоти на пісні українською мовою в ефірі:
та альтернативний . Доопрацьований законопроект №3822 "Про
внесення змін до деяких законодавчих актів України (щодо частки
пісень державною мовою в музичних радіопрограмах і радіопередачах)"
зареєстрували 17 травня на заміну до першого варіанту народні
депутати Олег Медуниця, Ігор Артюшенко, Віктор Кривенко, Павло
Кишкаряі Сергій Рудик. Замість передбаченої чинним законом для
радіо квоти 50% пісень українських авторів і виконавців законопроект
запроваджує квоту 35% пісень (словесно-музичних творів) державною
мовою. Квота ця має дотримуватися як протягом доби, так і в часових
проміжках з 6 до 12, з 12 до 18 та з 18 до 24 години. Водночас
законопроект не передбачає винятків для нішевих чи місцевих радіостанцій.
Квота має запроваджуватися поетапно: протягом першого року - 25%,
протягом другого року - 30%, з третього року - 35%. Законопроект
передбачає стимулювання радіостанцій збільшувати квоту пісень
державною мовою. Зокрема, Нацрада має надавати перевагу в конкурсі
тим мовникам, які зобов'язуються збільшити квоту на 5 і більше
відсотків, а також які здатні найкраще забезпечити інтереси виробника
національного аудіовізуального продукту. Водночас за недотримання
квоти пісень державною мовою передбачено покарання у вигляді штрафу
в розмірі 3% загальної суми ліцензійного збору. Законопроект №
3822-1 "Про внесення змін до деяких законів України (щодо
частки музичних творів державною мовою в програмах телерадіоорганізацій)"
зареєстрували 25 травня народні депутати Олена Кондратюк, Ірина
Геращенко, Владислав Севрюков, Григорій Шверк, Олександр Абдуллін,
Андрій Лозовой, Іван Крулько, Олена Колганова, Ольга Червакова
та Борислав Береза. Законопроект запроваджує квоту пісень українською
мовою (музичних творів із текстом) не менше 35% загального обсягу
пісень, поширених протягом доби. При цьому не менше 70% цієї квоти
має виконуватися в денному ефірі (з 6:00 до 22:00). Квота має
запроваджуватися поетапно: протягом першого року - 30%, починаючи
з другого року - 35%. При цьому квотування не поширюється на форматні
радіостанції та розмовні радіостанції, на яких музичні твори становлять
не більше 5% обсягу мовлення. А для форматних радіостанцій пропонуються
зменшені квоти пісень українською мовою протягом доби: 25% - для
радіостанцій класичної (академічної) музики та фольклору (народної
музики); 30% - для радіостанцій старої популярної музики (понад
25-річної давності); 20% - для радіостанцій музичних стилів джаз,
рок, блюз, R&B, хіп-хоп, лаунж (релакс). Законопроект передбачає
при підрахунку квоти використовувати подвійний коефіцієнт для
нових пісень (з моменту першого публічного сповіщення пісні минуло
не більше 18 місяців) і молодих виконавців (з моменту опублікування
першого музичного альбому або окремого твору виконавця минуло
не більше 18 місяців). Також автори законопроекту запропонували
мовне квотування для національного аудіовізуального продукту на
телерадіоканалах і для ведення передач на радіостанціях. Законопроект
передбачає стимулювання радіостанцій збільшувати квоту пісень
державною мовою. Зокрема, Нацрада має надавати перевагу в конкурсі
тим мовникам, які зобов'язуються збільшити квоту на 5 і більше
відсотків, а також які здатні найкраще забезпечити інтереси виробника
національного аудіовізуального продукту. Водночас за недотримання
квоти пісень державною мовою передбачено покарання у вигляді штрафу
в розмірі 5% загальної суми ліцензійного збору. Міжгалузеве об'єднання
"Радіокомітет", яке об'єднує найбільші комерційні радіохолдинги
"ТАВР-медіа", УМХ, Business Radio Group і "Люкс",
не підтримувало жодного з двох альтернативних законопроектів і
просило парламент відправити їх на доопрацювання (Джерело:
).
8.06.2016 Емоційна злива, якою минулого тижня
ознаменувався розгляд парламентом законопроектів про квоти на
україномовну музику, органічно перейшла в шпурляння вбивчими аргументами
в соціальних мережах. Тема мови в сучасній Україні настільки болюча,
що мало хто, у кого є аккаунт в соціальній мережі, може відмовитись
від можливості висловитись по ній. Але, як то часто буває в українській
політичній традиції, обговорення двох альтернативних законопроектів
практично ніколи не стосувалось їхнього змісту. І у випадку, якщо
хтось захоче дійсно розібратись, про що саме посварились Іван
Іванович з Іваном Никифоровичем, Юрій Крайняк, управляючий партнер
юридичної фірми Jurimex, у своєму блозі на сайті телеканалу "Еспресо"
спробував коротко роз'яснити суть питання. 1. Квоти? Які ще квоти?
В 2010 році Україна прийняла , яким визначила для себе системні пріоритети
в культурній сфері. Одним з них названа підтримка вітчизняного
виробника шляхом "встановлення квот демонстрування та розповсюдження
вітчизняного україномовного культурного продукту на телебаченні,
радіо, у кіно- та відеомережі" (статті 3, 14 Закону). Таким
чином, питання введення квот на україномовний продукт, в тому
числі пісні в теле- і радіоефірі, на законодавчому рівні вирішене.
Проте єдина причина, з яких вони не працюють, це відсутність відповідних
механізмів в спеціальному законі про телебачення і радіомовлення.
І вирішенням цих проблем Верховна Рада України і займалась 2 червня
2016 року, намагаючись запровадити конкретні значення квот на
україномовну музику. 2. Як ці квоти пропонувалось запровадити?
Для запровадження квот необхідно внести зміни до Закону про телебачення
і радіомовлення. Для цього в парламенті були зареєстровані два
законопроекти -
(автори Олег Медуниця та ще п'ять депутатів), та
(автори Олена Кондратюк та ще 10 депутатів), який зареєстрований
як альтернативний до першого. Обидва законопроекти були та запропоновані для прийняття
Верховною Радою. 3. Що значить альтернативний законопроект? Альтернативними
називають конкуруючі між собою законопроекти, які пропонують різні
шляхи вирішення одного й того самого питання, і прийняття одного
з них автоматично унеможливлює прийняття іншого. Який саме законопроект
слід прийняти - це зазвичай питання профільного парламентського
комітету. Стаття 110 вказує, що "при
розгляді альтернативних законопроектів головний комітет може рекомендувати
Верховній Раді взяти за основу один із них або підготувати інший
законопроект". Очевидно, в даному випадку мала місце помилка
профільного комітету, який всупереч Регламенту рекомендував Верховній
Раді прийняти обидва законопроекти, замість визначення кращого
з них чи створенні на їх основі нового, що втілював би найкращі
ідеї з них обох. За відсутності однозначної позиції профільного
комітету, питання обрання кращого з них фактично було передано
на розсуд парламенту, тобто людям, більшість з яких не розбирається
ні в нюансах законодавства про мови, ні в галузі телерадіомовлення
взагалі. Як результат, Верховна Рада провалила обидва проекти,
а суспільство традиційно розділилось на "зрадників"
і "зраджених". 4. Про що саме ці проекти? Насправді
це два схожих за назвою, але різних за ідеологією законопроекти.
Головна відмінність першого з них (3822) в тому, що він передбачав
загальну квоту україномовної музики в 35% від всіх пісень (тобто
"словесно-музичних творів"), яка мала б витримуватись
окремо в трьох проміжках часу впродовж доби. Тобто випадки, коли
з 6:00 до 12:00 україномовної музики в ефірі немає, проте з 6
до 9 вечора її було б 100%, і таким чином добова квота формально
витримувалась, автори визнали неприйнятними, і вирішили з ними
боротись. Альтернативний законопроект (3822-1) набагато складніший.
Перш за все, в ньому замість трьох часових проміжків, про які
йдеться в первісному, квота контролюється впродовж одного - 35%
впродовж доби. При цьому з цих 35% не менш як 70% має транслюватись
у проміжку часу з 6:00 до 22:00. Таким чином фактична квота в
денному ефірі становитиме 24,5%, а решта - вночі. 5. Чому альтернативний
законопроект так багато критикують? Основна проблема альтернативного
в тому, що він передбачав можливості легального зменшення квот.
По-перше, радіостанція може назвати себе "форматною",
і таким чином вивести себе з-під загальної квоти (тобто 24,5%
в денному ефірі). Проект передбачає для деяких форматів значно
менші квоти - наприклад, 20% україномовної музики мало б бути
для станцій формату "рок" або "хіп-хоп" або
25% для класичної музики чи фольклору. Але що важливіше, форматні
радіостанції не мають зобов'язань з трансляції більшої кількості
музики вдень. Як зазначалось вище, "неформатне радіо"
має транслювати не менше 24,5% музики вдень. Натомість для форматного
радіо автори законопроекту передбачили можливість повністю заповнювати
квоту за рахунок в тому числі нічних ефірів. У сукупності з другою
підставою для зменшення квоти, про яку йтиметься в наступному
абзаці, україномовна музика ризикувала повністю перейти в нічні
ефіри. Друга можливість зменшення квоти - використання "подвійного
тарифу" для нової музики. Тобто трансляція музики, створеної
менш ніж за 18 місяців до дати виходу в ефір, обчислюється за
подвійним коефіцієнтом. І хоча це дійсно може бути стимулом для
представлення в ефірі більшої кількості новітньої музики, одночасно
з цим створюються умови для зловживань, які ставлять під сумнів
всю ідею проекту. Наприклад, з урахуванням подвійних коефіцієнтів,
вся добова квота україномовної музики якої-небудь форматної "хіп-хоп-станції"
може бути повністю виконана за рахунок трьох годин нічного ефіру,
де транслювалась лише нова україномовна музика. Окрім того, поняття
"форматне мовлення" в законопроекті не розкрито. А раз
так, то будь-яка станція може назвати себе "форматною"
і державні регулятори не матимуть змогу цьому заперечити. А у
випадку, якщо обраний станцією формат не підпадатиме під формати,
вказані в частині 5 нової редакції статті 9 Закону про телерадіомовлення,
то він взагалі не матиме зобов'язань навіть з мінімальних квот.
Адже частина 4 цієї ж статті дозволяла форматним радіостанціям
не застосовувати загальну квоту. Натомість спеціальні квоти запроваджені
лише для жанрових форматів ("рок", "джаз",
"блюз" тощо), проте для інших форматів, типу радіо "Шансон"
або "Русское радио", мінімальні квоти проектом не встановлені.
6. Якщо у альтернативного стільки недоліків, чому тоді парламент
не підтримав первісний законопроект? Насправді є помилкою називати
будь-який з цих проектів ідеальним. Наприклад, альтернативний
3822-1 за юридичною технікою виписаний набагато якісніше за первісний
3822. Ще одним безумовним плюсом альтернативного є те, що квоти
запроваджуються як для радіо, так і для телебачення. Натомість
первісний 3822 встановлював квоти лише для радіо і ніяк не регулював
телевізійні трансляції. Окрім того, альтернативний проект регулює
питання мови ведення передач, що також є досить актуальним, і
що випало з поля зору розробників основного законопроекту. За
таких умов, завданням профільного комітету було підготувати спільний
законопроект, який би вбирав в себе найкращі приклади регулювання
з обох проектів, та забезпечував необхідний баланс інтересів як
держави, так і глядачів та медійного ринку. На жаль, цього не
було і, як наслідок, обидва законопроекти . Також слід додати, що під час підготовки
до розгляду законопроекту 3822-1 профільний комітет вирішив прибрати
пункти 4 і 7 нової редакції статті 9 Закону про телебачення і
радіомовлення. Ці пункти передбачали подвійні коефіцієнти для
нової музики, а також можливості станції не жанрових форматів
взагалі ігнорувати квоти, про що згадувалось вище. Проте, це лише
частково поліпшувало ситуацію, адже питання заповнення квот за
рахунок нічних ефірів для форматних станцій залишалось невирішеним
(пункт 5 нової редакції статті 9 передбачав занижені квоти впродовж
всієї доби, тобто нічні ефірі включаються в квоту). 7. Обидва
проекти провалені. Що це означає? За наслідками розгляду обох
проектів Верховна Рада України прийняла рішення відправити їх
на повторне перше читання. Відповідно до Регламенту Верховної
Ради, після прийняття такого рішення впродовж 10 днів здійснюється
збір пропозицій "щодо його основних положень, принципів,
критеріїв". Тепер законопроект обов'язково має бути викладений
профільним комітетом в новій редакції та впродовж 30 днів поданий
на повторний розгляд Верховної ради України (статті 109, 115 Регламенту).
Тобто та сама робота, від здійснення якої профільний комітет ухилився
під час первісного розгляду справи, має бути проведена, і парламент
має побачити новий, компромісний варіант (Джерело: ).
8.06.2016 В ефірі столичної сателітарної мережевої
станції (Київ-96.0МГц, Одеса-87.9МГц,
Львів-88.6МГц, Суми-90.9МГц, Дніпро-91.4МГц, Луцьк-91.5МГц, Подольськ-92.4МГц,
Нікополь-98.9МГц, Лубни-99.3МГц, Хмельницький-100.6МГц, Конотоп-100.7МГц,
Краматорськ-101.0МГц, Мелітополь-101.2МГц, Шостка-101.9МГц, Лисичанськ-102.0МГц,
Запоріжжя-102.7МГц, Звенигородка-102.7МГц, Ромни-102.9МГц, Черкаси-103.3МГц,
Полтава-103.4МГц, Чернігів-103.5МГц, Володарка-103.5МГц, Маріуполь-103.6МГц,
Чернівці-103.6МГц, Херсон-103.7МГц, Бердянськ-103.8МГц, Житомир-103.9МГц,
Холмець (Ужгород) -104.1МГц, Кам'янець-Подільський-104.3МГц, Кіровоград-104.6МГц,
Дрогобич-105.0МГц, Антопіль (Рівне) - 105.1МГц, Кременчук-106.6МГц,
Харків-107.0МГц, Тернопіль-107.4МГц, Кривий Ріг-107.4МГц, Вінниця-107.8МГц,
Миколаїв-107.8МГц, Івано-Франківськ-107.8МГц, Пологи-107.8МГц,
а крім того - ) припинено трансляції програм виробництва . Нагадаємо
- ці програми виходили в ефірі Радіо "ЕРА FM" щодня
з 19:30 до 19:57 (Джерело: ).
8.06.2016
оголошує прийом творів на здобуття премії імені В'ячеслава Чорновола
за кращу публіцистичну роботу в галузі журналістики. Про це повідомляє
інтернет-видання "Детектор медіа" із посиланням на прес-службу
відомства. Премія присуджується щороку авторам нових оригінальних
публіцистичних творів у галузі журналістики, що сприяють утвердженню
історичної пам'яті народу, його національної свідомості та самобутності,
опубліковані (оприлюднені) у завершеному вигляді протягом останніх
трьох років, але не пізніше ніж за півроку до їх висунення на
здобуття Премії. На здобуття премії до 10 серпня подаються: клопотання
про присудження премії з короткою характеристикою твору та його
автора; примірник твору на матеріальному носієві з підтвердженням
його оприлюднення (примірники друкованих засобів масової інформації,
телепередачі та радіопрограми на компакт-дисках у форматі DVD);
копія паспорта (у разі висунення на здобуття премії колективу
- копії паспортів кожного члена колективу). Адреса для подання
творчих робіт: 01001, м. Київ, вул. Прорізна, 2, Державний комітет
телебачення і радіомовлення України (з поміткою "на здобуття премії
імені В'ячеслава Чорновола за кращу публіцистичну роботу в галузі
журналістики"). Телефон для довідок: (044)-279-51-56. З Положенням
про премію можна ознайомитись на офіційному веб-сайті Держкомтелерадіо
за .
Нагадаємо, у 2015 році лауреатом премії імені В'ячеслава Чорновола
став Аркадій Музичук за публіцистичну збірку "Рік Бика", до якої
увійшли публікації останніх п'яти років у вітчизняних загальнодержавних
періодичних виданнях. В'ячеслав Чорновіл - український політик,
публіцист, літературний критик, діяч руху опору проти зросійщення
та національної дискримінації українського народу, політичний
в'язень СРСР. Провідник українського національно-демократичного
визвольного руху кінця 80-90-х років; Герой України (2000, посмертно).
Загинув в автомобільній катастрофі (Джерело: ).
8.06.2016 7 червня Конституційний суд України
на пленарному засіданні у формі усного слухання розпочав розгляд
справи щодо відповідності Конституції України норми закону, за
якою розміри штрафів встановлюються Національною радою України
з питань телебачення і радіомовлення за погодженням з Кабінетом
Міністрів України. Про це повідомляє інтернет-видання "Детектор
медіа" із . Справа розглядається
за конституційним поданням 49 народних депутатів. Вони звернулися
до Конституційного суду з із
визнати абзац 1 частини 10 статті 72 Закону України "Про
телебачення і радіомовлення" таким, що не відповідає Конституції
України (є неконституційним). Народні депутати вважають, що "телерадіоорганізації
є суб?єктами господарювання, до яких, у розумінні Господарського
кодексу України, можуть застосовуватись адміністративно-господарські
санкції", які "за своїми ознаками є нічим іншим як заходами
адміністративної відповідальності". Посилаючись на положення
частини 2 статті 19 Конституції України, частини 6 статті 72 закону
"Про телебачення і радіомовлення", автори клопотання
зазначають, що "Національна рада може застосовувати до телерадіоорганізацій
санкцію у вигляді "стягнення штрафу", який за своєю
правовою природою є адміністративно-господарським штрафом".
Таким чином, на їхню думку, "Національна рада наділена повноваженнями
застосовувати до суб'єктів господарювання адміністративно-господарські
санкції, які є видом адміністративної відповідальності телерадіоорганізацій
за правопорушення, визначені законодавством про телебачення і
радіомовлення". На думку авторів клопотання, положення частини
10 статті 72 закону "Про телебачення і радіомовлення",
яке фактично надає право встановлювати відповідальність телерадіоорганізацій
за правопорушення не законом, а підзаконним нормативно-правовим
актом Національної ради, є неконституційним, оскільки суперечить
пункту 22 частини 1 статті 92 Конституції України. У ході пленарного
засідання Конституційний суд заслухав суддю-доповідача у справі
Олександра Литвинова, який доповів присутнім матеріали справи.
Судді заслухали пояснення учасників конституційного провадження
- представників суб'єкта права на конституційне подання - народного
депутата Сергія Капліна, Василя Сметану (адвокат телеканалу "112
Україна"), Івана Войтовича, представника Верховної Ради України
- постійного представника Верховної Ради України у Конституційному
суді України Анатолія Селіванова, а також пояснення залучених
до участі у розгляді справи: представників Кабінету Міністрів
України - заступника Міністра юстиції України - керівника апарату
Ганну Онищенко, першого заступника голови Державного комітету
телебачення і радіомовлення України Богдана Червака; представників
Національної ради з питань телебачення і радіомовлення - заступника
голови Національної ради з питань телебачення і радіомовлення
Уляну Фещук, начальника юридичного управління Національної ради
з питань телебачення і радіомовлення Ганну Чумаченко; представника
громадської організації "Центр демократії та верховенства
права" - директора ГО "Центр демократії та верховенства
права" Тараса Шевченка. У цій справі Конституційний суд України
завершив усне слухання і перейшов до закритої частини пленарного
засідання для подальшого обговорення та прийняття рішення. Згідно
з чинним законом розміри штрафів встановлюються Нацрадою та погоджуються
Кабміном. Але до 2015 року такий вид санкції не застосовувався,
оскільки штрафи залишалися не затвердженими урядом. За останні
кілька років Нацрада неодноразово розробляла проекти розмірів
штрафів, але Кабмін їх так і не погоджував, у тому числі - через
блокування з блоку індустрії. Розміри штрафів нарешті з'явилися
влітку 2015 року. 17 липня 2015 року після офіційного опублікування
набули чинності розміри штрафів, затверджені Нацрадою 11 червня
та погоджені урядом 30 червня строком на два місяці. Розміри штрафів
становили 15%, 10% і 5% розміру ліцензійного збору, але Кабмін
запропонував Нацраді збільшити їх. 22 грудня 2015 року після офіційного
опублікування набули чинності нові розміри штрафів, затверджені
Нацрадою 8 жовтня та
урядом 4 листопада. Порівняно з попередньою версією розмірів штрафів,
збільшився розмір максимального штрафу з 15% до 25% ліцензійного
збору. Також залишилися штрафи розміром 10% і 5% розміру ліцензійного
збору. У 2015 році група із 49 народних депутатів, у тому числі
Сергій Каплін, звернулася до Конституційного суду з поданням,
чи відповідають основному закону повноваження Нацради накладати
штрафи. Наприкінці грудня колегія суддів Конституційного суду
відкрила провадження. 26 лютого 2016 року на круглому столі "Детектора
медіа" "Доцільність розширення повноважень Національної
ради з питань телебачення і радіомовлення" народний депутат
Григорій Шверк повідомив, що штрафи, встановлені у 2015 році Кабінетом
Міністрів, розглядаються в Конституційному суді. На його думку,
якщо не будуть прийняті зміни до закону, згідно з якими розміри
штрафів визначаються безпосередньо в законі, а не підзаконному
акті, у Конституційного суду достатньо підстав визнати проблемними
рішення Кабміну з цього питання. Однак 12 квітня Верховна Рада
відхилила законопроект № 3562 "Про внесення змін до деяких
законодавчих актів України (щодо захисту інформаційного простору
України)", який передбачав визначити розміри штрафів безпосередньо
в тексті закону "Про телебачення і радіомовлення" (Джерело:
).
8.06.2016 Генеральний директор
Володимир Іщук заявив, що телерадіовежа на горі Карачун під Слов'янськом
(Донецька область) буде встановлена за три місяці. У вересні розпочнуть
роботу встановлені на ній передавачі. Про це він заявив у вівторок,
7 червня, під час виїзного засідання Комітету Верховної Ради з
питань свободи слова у Краматорську (Донецька область), повідомляє
інтернет-видання "" із . "Залишилося, з генпідрядниками
ми вирішували, три місяці. У вересні буде стояти не лише вежа,
а й передавач", - повідомив Володимир Іщук, відповідаючи
на запитання, коли буде врешті-решт побудована вежа на Карачуні.
За його словами, Концерн РРТ очікує, що дозвіл на встановлення
телевежі буде наданий днями. Зараз на спеціальному майданчику
збираються фрагменти нової вежі, дві третини секцій розвантажені,
тестується нове обладнання. Процес встановлення вежі був затягнутий
через технічні проблеми і тривалість тендерних процедур. За словами
директора Концерну РРТ, в першу чергу на телевежі буде встановлено
передавач потужністю 20 кВт для транслювання програми "UA:
Першого", а також будуть перенесені передавачі, які зараз
працюють по тимчасовій схемі для обласного каналу "ДоТБ"
(колишня Донецька ОДТРК, нині філія НТКУ). Загалом передавачі
вежі транслюватимуть 15 загальноукраїнських TV-каналів і 7 радіостанцій.
Висота споруди становитиме 180 метрів, радіус її покриття - 62
км. Як стверджує гендиректор Концерну РРТ, встановлення вежі на
Карачуні дасть змогу майже повністю закрити "білі плями"
на підконтрольній уряду території Донеччини. Остаточно поширення
українського мовлення на усій підконтрольній території області
буде вирішено за допомогою ще однієї вежі, встановлення якої планується
у Покровську (колишній Красноармійськ, Донецька область). При
цьому, запланована у Покровську вежа не лише повністю вирішить
покриття Донеччини українським телебаченням, а й транслюватиме
сигнал на окуповані території. Водночас, Володимир Іщук повідомив,
що Концерн РРТ має фінансові труднощі, викликані боргом з боку
державних мовників у розмірі 54 млн грн. За його словами, це не
дозволяє КРРТ активно працювати. Нагадаємо, колишню телевежу на
горі Карачун висотою 200 метрів було підірвано терористами в липні
2014 року. Унаслідок цього північ Донеччини опинилася без сигналу
українських мовників. У квітні 2015 року на Карачуні було змонтовано
тимчасову польову телевежу. Нині на Карачуні функціонує тимчасова
вежа висотою 34,5 метри, на якій встановлені передавачі 15 телеканалів
і семи радіостанцій. Найпотужніший передавач - Національної телекомпанії
України ("UA: Перший"), його потужність - 2.5 кВт. У
квітні 2016 року радник міністра інформаційної політики, народний
депутат Олександр Бригинець повідомив, що телевежу на Карачуні
буде встановлено до річниці визволення міста від проросійських
сепаратистів - тобто у липні 2016 року. На початку травня стало
відомо, що на гору Карачун завезено перші конструкції нової 180-метрової
телевежі. Наприкінці травня Олександр Бригинець повідомив, що
телевежа готова до встановлення, а для початку монтажу конструкцій
потрібне погодження Держбудінспекції. Наприкінці травня міністр
інформаційної політики Юрій Стець заявив, що відновлення українського
мовлення на контрольовані українською владою і окуповані сепаратистами
території здійснюється без залучення коштів із держбюджету. Так,
розглядається можливість встановлення нової телевежі висотою 180
метрів у Покровську (колишній Красноармійськ), сигнал з якої досягне
Донецька. За його словами, Мінфін поки не дає згоди на виділення
грошей на побудову нової телевежі на Донбасі, яка могла б забезпечити
покриття регіону українським мовленням. Під час виїзного засідання
Комітету свободи слова заступник голови Луганської обласної військово-цивільної
адміністрації (ОВЦА) Юрій Клименко заявив, що область планує самостійно
побудувати телевежу для забезпечення українського мовлення в регіоні,
бо від центральних органів влади не може отримати допомогу через
усілякі бюрократичні перепони (Джерело: ).
8.06.2016 Заступник голови Луганської обласної
військово-цивільної адміністрації (ОВЦА) Юрій Клименко заявив,
що область планує самостійно побудувати телерадіовежу для забезпечення
українського мовлення в реґіоні, бо від центральних органів влади
не може отримати допомогу через усілякі бюрократичні перепони.
За його словами інформаційна безпека не менш важлива, ніж соціальна.
Про це він заявив у коментарі інтернет-виданню "Детектор
медіа". "Ми встановимо телевежу 136 метрів, яку нам
дали через міністерство інформполітики іноземні партнери. Фінансові
документи вже всі оформили. Ми виділяємо гроші з обласного бюджету,
бо півроку добивалися, щоб нам дали з центральних органів влади,
але у відповідь - усілякі бюрократичні перепони. Ми махнули рукою
і вирішили, що краще виділити з обласного бюджету, щоб побудувати
нарешті цю вежу. Сигнал покриє майже всю область і Луганськ. На
думку фахівців, сигнал дійде до Краснодона", - сказав Юрій
Клименко. На його думку, проведення виїзного засідання Комітету
свободи слова та інформаційної політики на Луганщині було вкрай
необхідно, оскільки народні депутати змогли на власні очі пересвідчитися,
які канали дивляться і слухають жителі області - особливо на лінії
розмежування, наприклад в Станиці Луганській. "Ми неодноразово
піднімали питання до вищих органів влади щодо ситуації саме в
інформаційній сфері. На наше переконання, треба війну вигравати
в головах людей, які знаходяться і на окупованій, і нашій території,
на лінії розмежування. Наприклад, у Северодонецьку приблизно 70%
проукраїнських і 30% проросійських жителів. А в населених пунктах
на передовій все навпаки: 80 % - проросійських, і 20% - проукраїнських.
Величезна російська пропаганда, і канали, які надають взагалі
неправдиву інформацію. З цим нарешті щось треба робити",
- сказав заступник голови Луганської ОВЦА. За його словами, ситуація
на території Луганської області дуже складна. 6800 об'єктів зруйновані,
деякі - вщент. Обласна влада визначила пріоритети в своїй діяльності
- відбудова, в першу чергу, об'єктів життєдіяльності (електро-,
газо-, водопостачання). Сьогодні Луганська область не має з'єднання
з єдиною електросистемою України, отримуючи електроенергію з Луганської
ТЕЦ, що місті Щасті, яке знаходиться на передовій. "Там 6
генераторів згоріли повністю, велика кількість кілометрів проводів
потребує ремонту. Ми це поступово робимо. На щастя, всі населені
пункти мають світло, але для 12 тисяч абонентів (тобто окупована
територія, це в Станично-Луганському районі) кнопка включення
електроенергії у російської сторони. У нас є великі підприємства,
для яких потрібне подвійне або й потрійне підключення. Це бюджетоутворюючі
підприємства. Ми паралельно ремонтуємо ті лінії, які знаходяться
на передовій, це дуже довго і небезпечно, бо, щоб почати цю роботу,
потрібно домовлятися через центр з тією стороною. Фактично наші
ремонтники працюють під прицілом. Багато мінних полів. Потрібна
спеціальна техніка, щоб їх розмінувати. На другому місці серед
пріоритетних - об'єкти соціальної сфери, ми відновили всі школи
і лікарні, крім тих, які в небезпечній зоні. Але інформаційна
безпека не менш важлива, за все, що я озвучив", - зазначив
Юрій Клименко. Нагадаємо, Комітет з питань свободи слова та інформаційної
політики провів виїзне засідання на Донбасі. Делегація відвідала
міста Сєверодонецьк, Лисичанськ, Слав'янськ, Краматорськ, Світлогорськ,
а також населені пункти так званої "сірої зони" Щастя,
Попасна, Станиця Луганська, Золоте, проінспектувала ситуацію з
зведенням нової вежі на горі Карачун. Народні депутати змогли
поспілкуватися з мешканцями і пересвідчитися, сигнал яких телерадіоканалів
доходить до "сірої зони". Приміром, жителі Станиці Луганської
на своїх екранах бачать як українські, так і російські телеканали,
так само можна почути і українські, і російські радіостанції (Джерело:
).
8.06.2016 Сьогодні, 8 червня, в місті Дніпро на
частоті 87.5 МГц було зафіксовано декількагодинне тестове мовлення
каналу .
Впевнений прийом сигналу при цьому був навіть у Запоріжжі. Нагадаємо,
виграла цю частоту на конкурсі, що відбувся 31 березня (Джерело:
).
8.06.2016 На числені прохання слухачів, ми столична
сателітарна мережева станція "Армія FM - Військове радіо"
(Бахмут-105.3МГц, Костянтинівка-105.3МГц, Краматорськ-105.3МГц,
Покровськ-105.3МГц, а також ) розширила кількість випусків програми "Привіт
в АТО"! Відтепер вона виходитиме в ефір щопонеділка, щосереди
та щоп'ятниці з 13:00 до 14:00. Отже, сьогодні з 13-ої до 14-ої
години пишіть на сторінку радіостанції "Армія FM - Військове
радіо" у соцмережі Facebook, або телефонуйте у студію за
номерами (044)-454-40-90, (066)-380-60-36 та (068)-361-15-61 і
привіти, побажання, привітання нашим військовим! Гарний настрій
та хороша музика забезпечені! (Джерело: ).
8.06.2016 Телерадіовежа на горі Карачун під Слов'янськом
(Донецька область) буде встановлена за три місяці. Вже у вересні
встановлені на ній передавачі розпочнуть роботу, повідомляє інфтернет-видання
"Телекритика" із . За словами генерального
директора Концерну радіомовлення, радіозв'язку та телебачення
(КРРТ) Володимира Іщука, процес встановлення вежі був затягнутий
через технічні проблеми, тривалість тендерних процедур та фінансові
труднощі, спровоковані боргом з боку державних мовників у розмірі
54 мільйонів гривень. Найближчим часом буде наданий дозвіл на
встановлення вежі. А тим часом на спеціальному майданчику вже
збираються її фрагменти та тестується нове обладнання. Радіус
покриття становитиме 62 км. Першою чергою, додав Іщук, на вежі
буде встановлено передавач потужністю 20 кВт для транслювання
програми УТ-1, а також будуть перенесені передавачі, які зараз
працюють за тимчасовою схемою для обласного каналу ДоТБ (колишня
Донецька ОДТРК). Загалом передавачі вежі транслюватимуть 15 загальноукраїнських
телеканалів і 7 радіостанцій. Гендиректор КРРТ зазначив, що встановлення
вежі на Карачуні дасть змогу майже повністю закрити "білі
плями" на підконтрольній території Донеччини. А остаточно
поширення українського мовлення на всій підконтрольній території
буде забезпечено за допомогою ще однієї вежі, встановлення якої
планується у Покровську (колишній Красноармійськ). Вона також
транслюватиме сигнал на окуповані території (Джерело: ).
8.06.2016 Державний гімн України звучатиме двічі
на день в ефірах усіх радіостанцій, що входять у міжгалузеве об'єднання
"Радіокомітет". Таке спільне індустріальне рішення було
прийнято вчора, 7 червня. Вранці, о 06:00 год, та ввечері, о 24:00
год, гімн лунатиме на: хвилях Національної мережі "ХІТ FM",
"Радіо РОКС - Україна", "Русское радио Украина",
Dance radio "KISS FM", "Радіо Relax", радіо
"Мелодія", "Радіо Люкс FM", "Радіо 24",
"Наше радіо", "Авторадіо Україна", "Ретро
FM", "Lounge FM", "Джем FM", радіо "Голос
столиці", NRJ, "Радіо Шансон", "Улюьлене радіо",
"Бізнес радіо", DJFM. Ігор Чернишов, директор радіогрупи
"ТАВР", коментуючи рішення "Радіокомітету",
стверджує - під час буремних часів українцям, як ніколи, необхідний
дух єднання: "Ми обговорили в "Радіокомітеті" запропоновану
ідею транслювати двічі на день гімн, і вирішили розповсюдити її
на усі радіостанції об'єднання. До речі, практику трансляції гімну
вже мають окремі станції радіогрупи "ТАВР". Зокрема,
слухачі "Радіо РОКС - Україна" тривалий час о 7 ранку
прокидаються під "Ще не вмерла України". Цю ініціативу
ми розповсюдимо й на інші станції, щоб день українця, який слухає
і любить радіо, розпочинався і закінчувався нашою головною мелодією.
Сьогодні важливо культивувати любов до країни, і не втрачати цього
духу, незважаючи ні на що". За його словами, під кожен формат
радіостанцій буде створено власну версію звучання гімну. Зокрема,
на "Радіо РОКС - Україна" надалі звучатиме рокверсія,
в ефірі станцій в форматі lounge звучатиме інструментальний варіант
мелодії. Правильним рішення "Радіокомітету" вважає Голова
Національної ради України з питань телебачення та радіомовлення
Юрій Артеменко. На його думку, згуртована позиція радіоіндустрії
- це гарний приклад саморегуляції та патріотизму, який неодмінно
повинні наслідувати і телеканали: "Здавалося б дрібниця,
але підсвідомо звучання гімну має розвивати почуття патріотизму.
Така практика існує в інших демократичних країнах, зокрема в Америці,
де не тільки лунає гімн в ефірах телеканалів, а й біля кожного
будинку майорить прапор". "Радіокомітет" - міжгалузеве
об'єднання, до якого входять найбільші радіохолдинги України -
група ТАВР, "Український медіа холдинг", Business Radio
Group, "Люкс"; мережеві рекламні аґенції - Publicis
Groupe, ADV Group (Initiative), Group M, UMG та Radio Expert -
та, у якості керівного партнера, - Незалежна асоціація телерадіомовників.
Радіокомітет створений наприкінці 2007 року задля запуску єдиного
галузевого дослідження радіоаудиторії, яким користуються як самі
радіостанції, так і рекламні аґенції під час планування рекламних
кампаній (Джерело: ).
8.06.2016 приєднається до мультимедійної
платформи іномовлення України, повідомляє інтернет-видання "Телекритика"
із . "Вона має перейти
з-під керівництва Національної телерадіокомпанії України до Держтелерадіо.
І це один з пунктів рестарту або завершення реформи системи іномовлення
України", - сказав міністр інформаційної політики Юрій Стець.
Він також додав, що бачить приєднання до мультимедійної платформи
іномовлення не тільки інтернет-ресурсів (інформагентство, соціальні
медіа та телеканал UA|TV, а й Всесвітньої служби українського
радіо. Міністр наголосив, що усі ресурси, які тим чи іншим чином
пов'язані із просуванням іміджу України у світі, мають підпорядковуватися
виконавчій гілці влади, а все, що стосується внутрішньої інформаційної
політики повинне перейти до суспільного мовлення. "Я думаю,
що до кінця року ми завершимо об'єднання цих ресурсів", -
уточнив він. У свою чергу генеральний директор НТКУ Зураб Аласанія
Аласанія зазначив, що Всесвітня служба українського радіо має
залишитися в державному розпорядженні і працювати в інтересах
країни поза її межами (Джерело: ).
8.06.2016 Незабаром суспільне FM-радіо буде запущено
в 19 українських обласних центрах, повідомляє повідомляє інтернет-видання
"Телекритика" із .
Як розповів на вчорашній прес-конференції глава Національної ради
України з телебачення і радіомовлення Юрій Артеменко, в четвер,
9 червня, регулятор урочисто вручить бланки ліцензії на суспільне
FM-мовлення генеральному директору Національної телекомпанії України
Зурабу Аласанії. Глава Нацради також зазначив, що раніше частоти
на FM-мовлення отримував хто завгодно, а суспільного мовлення
в країні не існувало. "Сьогодні ми завершили цю мережу, ми
її реструктуризували, оптимізували. І сьогодні громадське радіо
може мовити в 19 обласних центрах", - сказав він (Джерело:
).
7.06.2016 Через співпрацю з ТРК "Подільські
комунікації" хвиля "Лада-радіо" розширює своє мовлення.
Про це повідомила директор радіостанції Галина Данилівська в ефірі
ранкового шоу "Танці вранці" у День журналіста, 6 червня,
пише інтернет-видання Lada.FM. Крім того, керівник ЗМІ повідомила
про заплановане оновлення ефірного наповнення радіостанції, акцентувавши
що в ефірі стане більше інформаційного мовлення - випусків новин,
а також україномовного музичного продукту. Невдовзі зірки українського
шоу-бізнесу щотижня презентуватимуть свою творчість в ефірі "Лада-радіо".
"Щодо того, з якими професійними новинами "Лада"
зустрічає цьогорічний день журналіста. Скажу, що ми на порозі
великого оновлення нашої інформаційної служби. Сьогодні наш колега,
Ігор Шевченко - у Києві, в Національній раді з питань телебачення
і радіомовлення отримує ліцензію на розширення мережі радіо Лада.
То ж вже за кілька тижнів до нас приєднаються нові реґіони - це
місто Вінниця та Могилів-Подільський. Тому випусків новин Поділля
стане більше. Хвиля Радіо Лада підтвердить гасло, з яким ми 15
років тому вийшли в інформаційний простір - пам'ятаєте : "Хвиля,
яка нас єднає". Тобто, Лада стане інформаційним серцем Подільського
реґіону. І ми дуже постараємось, щоб це серце билось ритмічно
і завжди",- повідомила Галина Данилівська. Крім того, за
її словами, у планах інформаційної служби запуск підсумкової аналітичної
програми, у якій детально будуть аналізувати наслідки подій, які
трапились за поточний тиждень. "Серед пропозицій, які до
нас надходять від слухачів хвилі "Лада", безумовно заслуговує
на увагу формування групи громадських експертів, які б брали участь
у обговоренні нагальних проблем нашого регіону і країни. То ж
ми запрошуємо до діалогу всіх, хто має активну громадянську позицію,
неупередженість і кому не шкода свого вільного часу",- каже
директор радіостанції. Також пані Данилівська висловила жаль,
що в останні роки негативу у новинах стало більше. "Ми це
відчуваємо, коли розпочинаємо випуск новин із втрат захисників
України, із чвар політиків та інших болючих тем. Дуже хочеться
вірити, що завдяки нашим спільним зусиллям зміни в Україні таки
стануть незворотними, зміни у напрямку європейського поступу",-
підкреслює Галина Данилівська. "Хочу привітати усіх колег
з професійним святом. Подякувати усій нашій команді "Лади"
за професійну працю. І хочу висловити таке професійне побажання,
щоб настав день, коли випуски новин починались би із повідомлень,
що на землі всі живі-здорові, ніхто не захворів і не помер, війни
немає і все добре. Професія журналіста - одна з найкращих на планеті,
бо саме журналісти розповідають про інші країни, незвичайні явища,
про новини мистецтва і спорту...Про різних цікавих людей і хороші
події",- побажала директор Радіо "Лада" (Джерело:
).
7.06.2016 8 червня на до студії столичної сателітарної
мережевої станції "Армія FM - Військове радіо" (Бахмут-105.3МГц,
Костянтинівка-105.3МГц, Краматорськ-105.3МГц, Покровськ-105.3МГц,
а також ) завітає Посол США в Україні Джеффрі Пайєтт.
О 18:05 - початок прямого ефіру. Мова піде про військове співробітництво
США та України, а також боротьбу з російською інформаційною агресією!
(Джерело: ).
7.06.2016 У період із 5 по 7 червня велика делегація,
до складу якої входять народні депутати і посадовці державних
інституцій, проводить розширене засіданні Комітету Верховної Ради
України з питань свободи слова та інформаційної політики в Донецькій
та Луганській областях. У заході беруть участь представники зазначеного
Комітету, Міністерства інформаційної політики, Міністерства оборони,
Концерну радіомовлення, радіозв'язку та телебачення, Держкомтелерадіо,
обласних військово-цивільних адміністрацій та інших державних
установ. Регуляторний органу у сфері електронних ЗМІ представляє
член Національної ради Сергій Костинський. Учасники виїзного засідання
ставили собі за мету з'ясувати реальний стан справ із забезпеченням
доступу населення цих областей, у тому числі на окупованих територіях,
до інформаційних ресурсів українських ЗМІ і напрацювати комплексні
підходи до розв'язання нагальних проблем інформаційної безпеки
в регіоні, фінансового і технічного забезпечення якісного поширення
аналогового й цифрового сигналу українських радіо- і телеканалів.
Обговорювалися і питання безпеки журналістів, проблем у роботі
вітчизняних ЗМІ в умовах проведення антитерористичної операції
та інформаційної війни, впливу пропагандистських медіа на мешканців
реґіону, співпраці медійників із представниками органів виконавчої
і місцевої влади. Сергій Костинський поділився своїми враженнями
від побаченого і почутого: "Зрозумів для себе просту річ:
кожен представник влади має хоч раз бувати в подібних місцях.
Без різниці, чи пов'язана його діяльність із окупованими територіями,
чи ні. А ті, хто займаються цими територіями, мають бути регулярно.
Бо саме тут стає зрозуміло, що від якості державних рішень та
швидкості їх втілення залежить усе. І перемога країни. І доля
конкретних українців. І подальше майбутнє України". Національна
рада в питаннях захисту інформаційного простору країни має чіткі
позиції, зокрема нині дає дозволи на тимчасове мовлення компаніям
у зоні проведення АТО, спільно з іншими державними органами розробляє
стратегію мовлення у прикордонних областях, якомога ширше сприяє
забезпеченню вітчизняних телерадіоорганізацій передавальними засобами
зв'язку, залучаючи до цього якнайбільшу кількість і вітчизняних,
і зарубіжних донорів (Джерело: ).
7.06.2016 7 червня відбулася друга частина виїзного
засідання Комітету Верховної Ради з питань свободи слова та інформаційної
політики в місті Краматорську Донецької області. На засіданні
були присутні голова Вікторія Сюмар, перший заступник голови Ольга
Червакова, члени Комітету Юрій Павленко та Олександр Опанасенко,
голова Донецької обласної військово-цивільної адміністрації Павло
Жебрівський, голова Державного комітету телебачення і радіомовлення
Олег Наливайко, заступниця міністра інформаційної політики України
Тетяна Попова, генеральний директор Концерну радіомовлення, радіозв'язку
і телебачення Володимир Іщук, член Національної ради України з
питань телебачення і радіомовлення Сергій Костинський і представники
медіа Донеччини. У вступному слові Вікторія Сюмар розповіла, що
делегація відвідала гору Карачун і ознайомилася з тим, як іде
встановлення нової вежі та як працює відновлена стара вежа. Голова
Комітету також зазначила, що діяльність журналістів у захисті
інформаційного простору надзвичайно важлива. "Ми були в сірій
зоні, побачили блок-пости, побачили, як зміцнилася українська
армія, але, на жаль, інформаційна зброя в нас ще надзвичайно слабка",
- підкреслила Вікторія Сюмар. Представник Нацради в Донецькій
області Олександр Толстогузов повідомив, що наразі на територіях,
підконтрольних українській владі, працює 81 ліцензіат, тоді як
до окупації їх було 163. Він зазначив, що є проблеми з провайдерами,
які можуть розповсюджувати піратський контент. На території Донеччини
транслюються водночас як 32 українські телеканали, так і 36 російських.
За його словами, якщо сигнал не глушити, то російські телеканали
будуть і надалі мовити на українській території. Заступник голови
Донецької ОВЦА Сергій Попов зазначив, що відсутність нового закону
про аудіовізуальні послуги, який би регулював діяльність ОТТ й
IPTV-сервісів, також перешкоджає захисту інформаційної безпеки.
Члени Комітету розглянули питання діяльності друкованих комунальних
ЗМІ Донецької області і порадили їм давати більше інформації про
життя простих людей, а не розміщувати на своїх шпальтах фото керівників
районів і області. Також члени Комітету були здивовані малою кількістю
програм власного виробництва Донецької реґіональної дирекції Національної
телекомпанії України (за словами її керівника Віктора Підлісного,
це лише 1,5 години на добу) і порадила брати приклад із Луганської
реґіональної дирекції, де виробляється 5 годин власного контенту
на добу. Народний депутат від "Опозиційного блоку" Юрій
Павленко в коментарі інтернет-виданню "Детектор медіа"
підкреслив: дуже важливо, що ця поїздка відбулася на чолі з головою
Комітету. "Я сподіваюся, що ситуація зміниться на краще і
на загальнонаціональному рівні, і на Донбасі зокрема. Ми підготуємо
проект Комітету і розглянемо його на засіданні, яким рекомендуємо
через рішення РНБО координувати діяльність різних органів влади
щодо проведення системної роботи по захисту інформаційного простору",
- сказав він. Павло Жебрівський у коментарі "Детектору медіа"
зазначив: "Для нас дуже важлива увага Комітету до цих територій.
На жаль, медіапростір Донеччини досить монополізований - є холдинг
"Україна", до якого входять телеканали "Донбасс",
МТВ, "Сигма" і газета "Приазовский рабочий".
А конференція дуже важлива для справжньої свободи слова".
За словами пана Жебрівського, важко підготувати конструктивні
рішення, бо всі звикли або виконувати, або критикувати. Голова
Донецької ОВЦА сподівається, що рішення Комітету свободи слова
змінить ситуацію із захисту інформаційного простору Донеччини
на краще. Нагадаємо, 6 червня Комітет Верховної Ради з питань
свободи слова та інформаційної політики провів виїзне засідання
в місті Лисичанську Луганської області. 7 червня учасники виїзного
засідання парламентського комітету відвідали радіотелевізійний
передавальний центр на горі Карачун поблизу Слов'янська і Краматорська
та особисто переконалися в тому, що там розпочався монтаж нової
180-метрової телевежі. Споруду планують ввести в експлуатацію
восени 2016 року, вартість об'єкту - 9 млн грн. Також вони дізналися,
що в місті Красноармійську Донецької області розглядається можливість
встановлення нової телевежі висотою 180 метрів, сигнал з якої
досягне Донецька (Джерело: ).
7.06.2016 7 червня генеральний директор Національної
телекомпанії України Зураб Аласанія анонсував протягом місяця
повноцінний запуск радіостанції "Голос Донбасу" Донецької
регіональної дирекції НТКУ. "Ми думаємо, що десь за місяць
запустимо "Голос Донбасу". Ми вже маємо надані частоти для цієї
радіостанції, і таких частот не одна, а доволі багато", -
сказав Зураб Аласанія на прес-конференції 7 червня. Як писао інтернет-видання
"Детектор медіа", Донецька реґіональна дирекція НТКУ
має дозволи Нацради на тимчасове мовлення на час проведення АТО
в шести містах Донецької області: 87.9МГц в Бахмуті (Артемівську),
100.3МГц у Волновасі, 95.3МГц у Димитрові, 95.7МГц у Селидові,
88.0МГц у Маріуполі, 90.4Мгц у Краматорську. Нагадаємо, що нова
радіостанція "Голос Донбасу", яка є складовою Донецької
регіональної дирекції НТКУ, розпочала тестове мовлення в грудні
2015 року. Планувалося, що повноцінне мовлення розпочнеться в
лютому 2016 року. Тим часом 30 травня на частоті 89.3МГц у Станиці
Луганській уже розпочало мовлення радіо "Пульс" Луганської
реґіональної дирекції НТКУ. Загалом Луганська регіональна дирекція
НТКУ має дозволи на тимчасове мовлення з використанням 10 радіочастот.
Дев'ять із них були надані НТКУ Нацрадою 2 червня (Джерело:
).
7.06.2016 Суспільне мовлення в Україні має постати
як юридична особа в листопаді-грудні 2016 року. Про це на прес-конференції
7 червня повідомив генеральний директор Національної телекомпанії
України Зураб Аласанія. Він наголосив, що підписані Президентом
України 6 червня зміни до закону "Про Суспільне телебачення
і радіомовлення України" зрушать з місця процес створення
суспільного мовлення, який було загальмовано. "Десь у листопаді-грудні
Суспільне має постати як юридична особа. А тоді точно постане
питання про фінансування наступного року", - зауважив пан
Аласанія. Він також поскаржився на нестачу фінансування суспільного
мовлення: "Фінансового ресурсу взагалі нема, і ми нічого
робити не можемо". У відповідь міністр інформаційної політики
Юрій Стець запевнив, що буде "битися зубами", щоб достойний
бюджет для розвитку суспільного мовлення на наступний рік був
наданий. Нагадаємо, підписана 6 червня Президентом України зміна
до закону "Про Суспільне телебачення і радіомовлення України"
виключає державне підприємство "Українська студія телевізійних
фільмів "Укртелефільм"" з першого етапу реформування
державних мовників на суспільне і приєднує його на другому етапі
вже до утвореної юридичної особи ПАТ НСТУ у формі публічного акціонерного
товариства "Укртелефільм", 100% акцій якого належить
державі. За чинним законодавством, "Укретелефільм",
Національна радіокомпанія України, державна телерадіокомпанія
"Культура" та всі обласні й регіональні державні телерадіокомпанії
мають спершу приєднатися до Національної телекомпанії України
(НТКУ), після чого на їхній базі має бути створено НСТУ. Нині
вже всі суб'єкти реформування приєдналися до НТКУ, крім "Укртелефільму".
Фактичний саботаж "Укртелефільмом" процесу приєднання
до НТКУ призвів до неможливості створити ПАТ "НСТУ"
(Джерело: ).
7.06.2016 , яка наразі є четвертим
каналом "Українського радіо", орієнтованим на зарубіжну
аудиторію, хочуть до кінця року передати від Національної телекомпанії
України (НТКУ) до Мультимедійної платформи іномовлення України
(МПІУ), яка належить Міністерству інформаційної політики України.
Про це на прес-конференції 7 червня повідомили міністр інформаційної
політики Юрій Стець і генеральний директор НТКУ Зураб Аласанія.
"Ми зараз разом думаємо про те, щоб до іномовлення перейшла
і залишилася державною наша радійна служба іномовлення. І це теж
може статися скоро", - сказав пан Аласанія. "Із Всесвітньою
службою Українського радіо все буде добре. Воно має перейти від
НТКУ і Держкомтелерадіо в проект Мультимедійної платформи іномовлення
України. І це один з пунктів завершення реформи іномовлення України.
Думаю, що до кінця року ми завершимо об'єднання цих ресурсів",
- повідомив пан Стець. На цій же прес-конференції Юрій Стець заявив,
що Міністерство інформаційної політики України цього тижня планує
відмовитися від ліцензії на цифрове ефірне мовлення телеканалу
БТБ, який належить МІП. Він очікує, що цю ліцензію отримає другий
канал суспільного мовлення - "Культура". У свою чергу
Нацрада з питань телебачення і радіомовлення планує оголосити
на вивільнену цифрову ліцензію конкурс (Джерело: ).
7.06.2016 Голова Національної ради України з питань
телебачення і радіомовлення Юрій Артеменко заявляє, що міжгалузеве
об'єднання Радіокомітет, до якого входять радіостанції холдингу
"ТАВР", "Українського медіа холдингу", Business
Radio Group, підтримало його ініціативу про виконання в радіоефірі
національного гімну України. Про це Юрій Артеменко . "Не все було так погано в Радянському
Союзі. Колишня Компартія (земля їй пухом) виховувала своїх громадян
в дусі відданості державі та народові. Щодня ефір державного радіо
починався та закінчувався з гімну СРСР. Так виховувався патріотизм.
Наприклад, зараз в США традицією є запускати гімн о 24.00. І це
не просто сухий традиціоналізм чи нав'язування, це рівень культури
та виховання справжніх патріотичних громадян. В Україні деякі
радіостанції також запускають в ефірах гімн. Але це поодинокі
випадки", - зазначає Юрій Артеменко. Він повідомив, що звернувся
до Радіокомітету з пропозицією розглянути можливість запуску в
ефір Гімну України вранці і ввечері. "Як мені стало відомо,
Радіокомітет одностайно підтримав цю пропозицію і завтра планують
презентувати про це реліз… Дякую колеги! Сподіваюсь, що цю ініціативу
радійщиків підхоплять і впровадять і телевізійники. Мрію про той
час, коли кожен громадян безумно пишатиметься своєю країною, незалежно
від того це наша Україна чи США. Щоб в ефірах радіо та на телебаченні
лунав гімн, а на подвір'ях розвивався синьо-жовтий стяг",
- написав голова Нацради. Нагадаємо, 2 червня Національна рада
з питань телебачення і радіомовлення надала Національній телекомпанії
України дозволи на тимчасове мовлення на час проведення антитерористичної
операції в дев'яти населених пунктах Луганської області (Джерело:
).
7.06.2016 У місті Покровськ Донецької області
розглядається можливість встановлення нової телерадіовежі висотою
180 метрів, сигнал з якої досягне Донецька. Про це повідомляє
кореспондент інтернет-видання "Детектор медіа" з кількаденного
виїзного засідання Комітету Верховної Ради з питань свободи слова
та інформаційної політики, яке триває у Донецькій та Луганській
областях. Як розповіли представники Концерну радіомовлення, радіозв'язку
і телебачення, приблизна вартість телерадіовежі в Красноармійську
становить 20 млн грн, але для неї ще навіть не виконані проектні
роботи. Для порівняння: спорудження нової телерадіовежі на горі
Карачун поблизу Слов'янська і Краматорська обходиться державі
у 9 мільйонів гривень. Встановлення телерадіовежі у Покровську
удвічі дорожче, тому що там потрібна зовсім інша технологія та
більший обсяг робіт. Раніше заступниця міністра інформаційної
політики Тетяна Попова в коментарі "Детектору медіа"
повідомляла, що на встановлення телерадіовежі під Донецьком потрібно
не менше 10 мільйонів гривень. Учасники виїзного засідання парламентського
комітету відвідали також радіотелевізійний передавальний центр
на горі Карачун та особисто переконалися в тому, що там розпочався
монтаж нової 180-метрової телеадіовежі. Телевізійний сигнал з
нової вежі охоплюватиме територію радіусом до 65 кілометрів, радіосигнал
- до 100 кілометрів (залежно від потужності передавачів). Споруду
планують ввести в експлуатацію восени 2016 року. Вартість спорядження
об'єкту - 9 мільйонів гривень. Нині на Карачуні функціонує тимчасова
телерадіовежа висотою 34,5 метри. На ній встановлені передавачі
15 телеканалів і семи радіостанцій. Найпотужніший передавач -
Національної телекомпанії України ("UA: Перший"), його потужність
- 2.5 кВт. Нагадаємо, колишню телерадіовежу на горі Карачун висотою
200 метрів було підірвано терористами в липні 2014 року. Унаслідок
цього північ Донеччини опинився без сигналу українських мовників.
У квітні 2015 року на Карачуні було змонтовано тимчасову польову
телерадіовежу висотою 30 м, завдяки чому відбувся запуск мовлення
українських телеканалів і радіостанцій. Повною мірою вирішити
проблему можна лише встановленням нової телерадіовежі. Технічні
проблеми і тривалісь тендерних процедур затягнули цей процес,
яким займається Концерн РРТ. У листопаді 2015 року прокуратура
Краматорська оголосила в розшук підозрюваного у керуванні озброєною
групою осіб, яка захопила телерадіовежу на Карачуні у квітні 2014
року. У квітні 2016 року радник міністра інформаційної політики,
народний депутат Олександр Бригинець повідомив, що телерадіовежу
на Карачуні буде встановлено до річниці визволення міста від проросійських
сепаратистів - тобто у липні 2016 року. На початку травня стало
відомо, що на гору Карачун завезено перші конструкції нової 180-метрової
телерадіовежі. Наприкінці травня Олександр Бригинець повідомив,
що телерадіовежа готова до встановлення, а для початку монтажу
конструкцій потрібне погодження Держбудінспекції. Наприкінці травня
міністр інформаційної політики Юрій Стець заявив, що відновлення
українського мовлення на контрольовані українською владою і окуповані
сепаратистами території здійснюється без залучення коштів із держбюджету.
За його словами, Мінфін поки не дає згоди на виділення грошей
на побудову нової телерадіовежі на Донбасі, яка могла б забезпечити
покриття реґіону українським мовленням (Джерело: ).
7.06.2016 Про терміни початку телерадіомовлення
з гори Карачун говорили на виїзному засіданні Верховної Ради в
Краматорську. Так, посилення потужності вежі на Карачуні обійдеться
Концерну РРТ у 8,5 мільйона гривень. На 185-метровій телерадіовежі
встановлять передавач потужністю 20 кВт, що дозволить розповсюджувати
телевізійний сигнал в радіусі 62 км. Що ж стосується радіосигналу,
то дальність мовлення буде вищою. Закінчення монтажних робіт і
початок роботи вежі очікується за три місяці. Гальмує роботу Концерну
РРТ заборгованість держави, яка становить 54 мільйона гривень
(Джерело: ).
6.06.2016 Літо кличе. Кожен з нас, маючи вільний
вікенд, або врешті-решт, вибравшись у відпустку, мріє провести
час - найкраще. Проект "Друзі онлайн", що в ефірі львівської
мережевої станції (Львів - 89.7МГц,
Рівне-89.5МГц, Луцьк - 89.8МГц, Тернопіль - 102.3МГц, Славське
- 102.6МГц, Старий Самбір- 102.7МГц, Борислав - 102.9МГц, Червоноград
- 103.0МГц, Радехів - 103.6МГц, Турка - 105.9МГц, Шацьк - 106.7МГц,
Броди - 107.5МГц, Новий Розділ - 107.6МГц, Стрий - 107.9МГц, а
крім того - ), допоможе вам порадами стосовно того,
де краще відпочити влітку в Україні: чим доїхати, озвучать вартість
квитків, умови проживання у готелях тощо. Слухайте з понеділка
по четвер о 19:00 в рамках "Друзів онлайн" літній спецпроект
- "Твоя відпустка" (Джерело: ).
6.06.2016 6 червня Президент України Петро Порошенко
підписав закон про внесення зміни до Закону України "Про
Суспільне телебачення і радіомовлення України" щодо порядку
приєднання державного підприємства "Українська студія телевізійних
фільмів "Укртелефільм"". Про це повідомляє інтернет-видання
"Суспільне мовлення" із посиланням на прес-службу глави
держави. Цей закон вносить виключає державне підприємство "Українська
студія телевізійних фільмів "Укртелефільм"" з першого
етапу реформування державних мовників на суспільне і приєднує
його на другому етапі вже до утвореної юридичної особи ПАТ НСТУ
у формі публічного акціонерного товариства "Укртелефільм",
100% акцій якого належить державі. Таким чином, усуваються перешкоди
у створенні Національної суспільної телерадіокомпанії України.
За чинним законодавством, "Укретелефільм", Національна
радіокомпанія України, державна телерадіокомпанія "Культура"
та всі обласні й реґіональні державні телерадіокомпанії мають
спершу приєднатися до Національної телекомпанії України (НТКУ),
після чого на їхній базі має бути створено НСТУ. Нині вже всі
суб'єкти реформування приєдналися до НТКУ, крім "Укртелефільму".
Фактичний саботаж "Укртелефільмом" процесу приєднання
до НТКУ призвів до неможливості створити ПАТ "НСТУ".
Щоб подолати саботаж і мати можливість створити ПАТ "НСТУ",
15 березня народні депутати з Комітету з питань свободи слова
та інформаційної політики зареєстрували законопроект № 4232. 13
квітня Комітет з питань свободи слова та інформаційної політики
рекомендував Верховній Раді прийняти проект закону
в першому читанні та в цілому. 17 травня Верховна Рада ухвалила
закон "Про внесення змін до Закону України "Про Суспільне
телебачення і радіомовлення" (щодо порядку приєднання ДП
"Українська студія телевізійних фільмів "Укртелефільм")"
(Джерело: ).
6.06.2016 6 червня в місті Лисичанську Луганської
області відбулося виїзне розширене засідання Комітету Верховної
Ради з питань свободи слова та інформаційної політики. На засіданні
Комітету були присутні голова Вікторія Сюмар, перший заступник
голови Ольга Червакова, члени Комітету Юрій Павленко та Олександр
Опанасенко, народні депутати Григорій Шверк, В'ячеслав Севрюков,Олександр
Бригинець і Сергій Дунаєв (обраний у виборчому окрузі № 107 Луганської
області), а також заступник голови Луганської обласної військово-цивільної
адміністрації Юрій Клименко, генеральний директор Концерну радіомовлення,
радіозв'язку і телебачення Володимир Іщук, заступниця міністра
інформаційної політики України Тетяна Попова, член Національної
ради з питань телебачення і радіомовлення Сергій Костинський,
голова Державного комітету телебачення і радіомовлення Олег Наливайко
і заступник начальника управління комунікацій та преси Міністерства
оборони України, полковник Олександр Мотузяник. Учасники засідання
розглянули питання про рівень покриття сигналу українських телерадіокомпаній
на території Донецької та Луганської областей, стан захисту населення
цих областей від російського інформаційного впливу, проблеми роботи
засобів масової інформації в Донецькій і Луганській областях в
умовах проведення антитерористичної операції та інформаційної
війни, про рівень взаємодії в зоні АТО між журналістами, прес-центрами
АТО, органами місцевого самоврядування, військово-цивільними адміністраціями
та іншими органами виконавчої влади. Щодо рівня покриття сигналом
українських телерадіокомпаній на території Донецької та Луганської
областей Вікторія Сюмар зазначила: "Українська держава показала
свою імпотентність у цьому питанні - в той час, коли Росія виділяє
4 мільярди на пропаганду, в Україні є території, до яких не просто
не доходить сигнал українських теле- та радіокомпаній, а й навпаки
- транслюється велика кількість російських телеканалів".
Аби виправити ситуацію, дехто з присутніх пропонував привести
на цю територію великих кабельних операторів, запропонувавши їм
певні пільги. Також учасники засідання пропонували поставити місцевим
мешканцям супутникові антени, налаштувавши їх лише на українські
телеканали. Але цю пропозицію відкинули, адже "тарілки"
можна переналаштувати на російські телеканали, що несе загрозу
інформаційній безпеці України. Голова Новоайдарської районної
державної адміністрації Віктор Сергієнко розповів про свій досвід
відновлення українського сигналу. Зокрема, в місті Щастя і ще
кількох населених пунктах району, де було повністю зруйновано
дротове радіо і немає жодного радіоканалу, він своїми силами облаштував
трансляцію українських телеканалів через гучномовці на площах.
За його словами, люди прокидаються і лягають спати під гімн України.
Чимало місцевих журналістів, присутніх на засіданні, скаржилися
на те, що центральна влада приділяє мало уваги проблемам журналістів
на цій території. Крім самого виїзного засідання Комітету в Лисичанську
народні депутати відвідали населені пункти так званої "сірої
зони" - Попасну, Щастя, Станицю Луганську, Золоте. Побували
на телерадіокомпанії "Ірта", Луганській філії Національної
телекомпанії України, а також досліджували конфліктну ситуацію
з лисичанською телерадіокомпанією "Акцент" (Джерело:
).
6.06.2016 Столична мережева станція (Київ-101.1МГц, Суми-89.8МГц, Рівне-90.4МГц,
Луцьк-90.6МГц, Житомир-91.1МГц, Тернопіль-91.2МГц, Умань-91.5МГц,
Ужгород-91.6МГц, Львів-91.9МГц, Вінниця-92.0МГц, Ізмаїл-92.2МГц,
Кривий Ріг-99.1МГц, Кіровоград-100.0МГц, Черкаси-100.2МГц, Старобільськ-100.2МГц,
Бережани-100.6МГц, Трускавець-100.6МГц, Гадяч-100.9МГц, Чернівці-101.2МГц,
Маріуполь-101.3МГц, Одеса-101.4МГц, Дніпро-101.5МГц, Овруч-101.1МГц,
Полонне-102.3МГц, Краматорськ-102.8МГц, Харків-103.0МГц, Благовіщенське-103.1МГц,
Мелітополь-103.2МГц, Покровськ-103.3МГц, Івано-Франківськ-103.4МГц,
Холми-103.6МГц, Чернігів-103.9МГц, Новий Розділ-104.1МГц, Буки-104.4МГц,
Херсон-104.4МГц, Первомайськ-104.5МГц, Хмельницький-105.0МГц,
Миколаїв-105.1МГц, Лохвиця-106.9МГц, Полтава-107.2МГц, Бердянськ-107.5МГц,
Кременчук-107.7МГц, а також - )
представляє нову акцію - "Громадяни відпочивальники".
З понеділка по п'ятницю о 15:45 телефонуйте у прямий ефір "Радіо
П'ятниця" за номером (044)-377-55-97, з допомогою підказок
ведучого відгадуйте одну з найпопулярніших країн для подорожей
і вигравайте подарунки від фестивалю "Атмосфера мандрів"!
Акція триватиме з 6-го по 10-те червня. Офіційні правила шукайте
за (Джерело: ).
6.06.2016Усіх журналістів
- як дипломованих, так і аматорів (включно із блоґерами, стрімерами
і активними дописувачами соціальних медіа) - з професійним святом!
5.06.2016 В ефірі міста Харцизьк Донецької області,
захопленого терористами з так званої "ДНР" та російськими військами,
сталися зміни. На частоті 98.2МГц розпочалися ретрансляції програм
російської радіостанції "Maximum" з міста Москва, які
замінили собою ретрансляції програм російської радіостанції "Record"
з міста Санкт-Петербург. Нагадуємо - ліцензія на право користування
частотою 98.2МГц у Харцизьку не видавалася жодній українській
компанії, на конкурси дане частотне присвоєння не виставлялося.
Вона була задіяна у захопленому місті для ретрансляцій радіо "Record"
на початку грудня 2015 року. Перед тим дані трансляції велися
на іншій незареєстрованій частоті - 98.0МГц, від використання
якої проросійські радіопірати були змушені відмовитися через виникнення
взаємних завад після запуску бойовиками і російськими окупантами
на цій же хвилі в іншому захопленому населеному пункті Донеччини
- смт. Бойківському (до декомунізації - Тельманове) незаконних
ретрансляцій програм російського "Радио Спутник" (Джерело:
).
5.06.2016 Для встановлення у низці міст Донецької
і Луганської областей нових телерадіовеж необхідно від 12 до 20
мільйонів гривень. Про це 5 червня заявив міністр інформаційної
політики Юрій Стець в ефірі телеканалу "112", - повідомляє
інтернет-видання "Українсьа Правда" із . "Є ще певні міста
(на Донбасі), де ми б хотіли встановити вежі, і тут потрібно від
12 до 20 млн (гривень - ред.) в залежності від того, якої висоти
може бути вежа", - заявив Стець. За його словами, аби Міністерство
змогло отримати ці кошти, потрібно голосування у парламенті щодо
внесення відповідних змін до Держбюджету. "Тут без рішення
Верховної Ради ми не обійдемося, оскільки кілька постанов подавали
на розгляд Кабінету міністрів, і Мінфін нам усе "зарізав",
казав, що коштів немає", - зауважив Стець (Джерело: ).
4.06.2016 "Радіо Свобода" повідомляє,
що відкриває доступ до своїх архівів, у яких містяться записи
1953 - 1995 років. Архів спеціалізується на систематизації заборонених
документів. Кожен охочий у будь-який час доби відтепер зможе без
перешкод скористатись
"Радіо Свобода", . "Сьогодні, коли громадяни
Росії знову покладаються на RFE/RL і Радіо Свобода як на джерело
достовірної інформації, ці архівні програми набувають нового значення",
- заявив головний редактор корпорації Радіо Вільна Європа/Радіо
Свобода Ненад Пеїч. Будівля архіву OSA (Open Society Archives)
розташована в центрі Будапешта (Угорщина) на вулиці Яноша Арані
у будинку колишньої швейної фабрики. Архів перебуває у веденні
Центральноєвропейського університету. Історія архіву OSA розпочалася
за часів "холодної війни" з підшивок публікацій самвидаву
й усілякої забороненої в ті роки літератури. Директор Іштван Рев
розповідає, що й до цього дня архів спеціалізується на систематизації
заборонених документів. "Найбагатша частина нашої колекції
- це та інформація, що використовувалася журналістами під час
роботи на радіо, зокрема, на Радіо Свобода. Крім письмових матеріалів,
у нас величезна колекція пропагандистських фільмів, можливо, найбільша
в світі", - розповів Іштван Рев. Нині архів OSA готується
до публікації так званих "Мюнхенських файлів Радіо Свобода".
Нагадаємо, 25 травня пряму трансляцію "Радіо Свобода"
зустрічі Надії Савченко в аеропорту "Бориспіль" і в
Адміністрації Президента в пікові моменти одночасно дивилися майже
65 тис. Глядачів (Джерело: ).
4.06.2016 В ефірі міста Донецьк, захопленого терористами
з так званої "ДНР" та російськими окупантами, - чергові
зміни. На частоті 105.5МГц вимкнено музичний нон-стоп з позивними
"Best FM" та запущено ретрансляцію програм російської
радіостанції "Русское Радио" з Москви. Нагадаємо - частота
105.5МГц в Донецьку належить ТОВ "ТРК "Нота", що
має працювати з позивним "Best FM". Повноцінне мовлення
цієї станції в Донецьку було припинене у 2014 році після захоплення
міста бойовиками з так званої "ДНР" і військами Російської
Федерації. Відтоді станція працювала у технічному режимі, а періодично
на її частоті вмикалися ретрансляції програм однойменної російської
станції (Джерело: ).
3.06.2016 Щодня з 8 до 9 години ранку змагайтеся
у караоке-шоу "Музична версія" на хвилі ужгородської
радіостанції (Холмець-101.6МГц, а також
)
та станьте власником сертифікату на суму 500 грн. від спонсора
- Караоке диско клубу "VIPER". Телефонуйте на номер:
(050)-372-77-97, обирайте пісню, співайте з ведучими ранкового
шоу у прямому ефірі - отримуйте гарантований приз щодня та головний
приз наприкінці тижня - сертифікат у VIPER на 500 грн, або місячний
абонемент у караоке! (Джерело: ).
3.06.2016 Команда львівської мережевої станції
(Львів - 89.7МГц,
Рівне-89.5МГц, Луцьк - 89.8МГц, Тернопіль - 102.3МГц, Славське
- 102.6МГц, Старий Самбір- 102.7МГц, Борислав - 102.9МГц, Червоноград
- 103.0МГц, Радехів - 103.6МГц, Турка - 105.9МГц, Шацьк - 106.7МГц,
Броди - 107.5МГц, Новий Розділ - 107.6МГц, Стрий - 107.9МГц, а
крім того - ) радо запрошує усіх рівнян 5 червня на
святкову акцію з нагоди Дня захисту дітей. Свято відбудеться у
Рівному на майдані Незалежності, початок о 14:00. ""FM
Галичина" - найбільша західноукраїнська радіомережа, що веде
мовлення у Рівному, Львові, Тернополі та Луцьку. Ми часто влаштовуємо
розважальні заходи для наших слухачів у різних містах, адже цінуємо
живе спілкування і щирі емоції. Цьогоріч вирішили провести свято
у Рівному. Тож матимемо нагоду особисто познайомитися з рівнянами.
Радіоведучі готують багато розваг і конкурсів. Найактивніші учасники
свята зможуть виграти цінні подарунки. З нами також буде відома
українська співачка Ліля Ваврін, яка виконає для рівнян свої пісні.
Цей захід ми готуємо спільно з телепрограмою "Небесна колискова"
від "Сфера-ТВ", - розповіла Надія Кугук, керівник PR-відділу
радіо "FM Галичина". Нас об'єднує файне радіо! Нас об'єднують
файні традиції! (Джерело: ).
3.06.2016 3 червня на позачерговому засіданні
оштрафувала 261 свого ліцензіата за порушення вимог закону щодо
прозорості медіавласності, а саме - неподання або несвоєчасне
подання до Нацради інформації про структуру власності. Згідно
з вимогами закону "Про внесення змін до деяких законів України
щодо забезпечення прозорості власності засобів масової інформації
та реалізації принципів державної політики у сфері телебачення
і радіомовлення", до 31 березня цього року всі телерадіокомпанії
та провайдери в Україні зобов'язані були надати Нацраді (а також
опублікувати на своїх веб-сайтах) відомості про структуру власності
згідно із затвердженим Нацрадою порядком, який набув чинності
11 березня. Відповідно до статті 72 закону "Про телебачення
і радіомовлення", за неподання або несвоєчасне подання інформації
про структуру власності телерадіоорганізація або провайдер сплачує
штраф у розмірі 5% загальної суми ліцензійного збору за всіма
своїми ліцензіями. Переважна більшість оштрафованих ліцензіатів
- це провайдери програмної послуги або кабельні мовники, є також
кілька супутникових каналів, які не ведуть мовлення. Найменша
сума застосованого штрафу становить 0,03 грн., найбільша - 43
тис. 200 грн. Загальна сума накладених штрафів, за попередніми
підрахунками Нацради, - близько 438 тис. грн. Нагадаємо, що 18
травня Нацрада оштрафувала 52 своїх ліцензіати за неподання або
несвоєчасне подання інформації про структуру власності, хоча попередньо
планувала оштрафувати 110 ліцензіатів. Наводимо перелік ліцензіатів,
оштрафованих 3 червня: 1. ТОВ "Підприємство "Кабельне
телебачення", м. Вінниця (провайдер); 2. Редакція газети
"Сім'я і дім. Народна трибуна", м. Луцьк Волинської
обл. (місцева радіостанція); 3. ПП ВКФ "Раледа", м.
Дніпропетровськ (провайдер); 4. ТОВ "Імпульс", м. Дніпропетровськ
(провайдер); 5. ТОВ "Астрал КТВ", м. Житомир (провайдер);
6. ТОВ "ТКС Полісся", м. Житомир (провайдер); 7. ТОВ
"Едванс", м. Ужгород Закарпатської обл. (провайдер);
8. ТОВ "Кристал-Бенд", м. Ужгород Закарпатської обл.
(місцева радіостанція "Радіо 7"); 9. ПП ТРК "Перший
кабельний", м. Ужгород Закарпатської обл. (кабельний телеканал);
10. ФОП Гайдамак Д. Л., м. Ужгород Закарпатської обл. (провайдер);
11. ТОВ "Запорізькі Цифрові Комунікації", м. Запоріжжя
(провайдер); 12. ТОВ "ТВ-Голд", м. Запоріжжя (кабельний
телеканал); 13. ТОВ "Аппіа", м. Київ (супутниковий телеканал
Jewish News One); 14. ТОВ "Віакор", м. Київ (супутниковий
телеканал tv); 15. ТОВ "Діджиталфлай Юкрейн", м. Київ
(провайдер); 16. ТОВ "Дніпропетровські цифрові комунікації",
м. Київ (провайдер); 17. ТОВ "Ідана Юкрейн", м. Київ
(супутниковий телеканал BoutiqueTV); 18. ТОВ "Міжнародний
"Слов'янський канал", м. Київ (супутниковий телеканал
SCI); 19. ТОВ "Підлітковий канал", м. Київ (супутниковий
телеканал "Життя"); 20. ТОВ "Поверхность Спорт-ТВ",
м. Київ (супутниковий телеканал "Спорт 2"); 21. ТОВ
"ТБ всесвіт", м. Київ (провайдер); 22. ТОВ "Телеканал-100",
м. Київ (супутниковий телеканал "100"); 23. ТОВ "Телемережа
"Уніка-TV", м. Київ (супутниковий телеканал "Планета");
24. ТОВ "Розумні покупки", м. Київ (супутниковий телеканал
TV sale Ukr); 25. ТОВ "ТРК "Айді Фешн", м. Київ
(кабельний телеканал ID Fashion); 26. ТОВ "ТРК "Європа
Плюс Київ", м. Київ (місцева радіостанція "Європа плюс");
27. ТОВ "ТРК ОЕ", м. Київ (супутниковий телеканал ОЕ);
28. ТОВ "ТРК "Роса", м. Київ (супутниковий телеканал
"Роса"); 29. ТОВ "ТРК Терра - ТВ", м. Київ
(кабельний телеканал); 30. ТОВ "ТРК "Українські мультимедійні
технології", м. Київ (провайдер); 31. ТОВ "Українська
мультисервісна мережа", м. Київ (провайдер); 32. ТОВ "Українське
народне телебачення УНТ", м. Київ (супутниковий телеканал
УНТ); 33. ТОВ "Юкрейніан фешн", м. Київ (супутниковий
телеканал Ukrainian Fashion); 34. ТОВ ТРК "Західтелесервіс",
м. Львів (провайдер); 35. ТОВ ТРК "Телебойман" ("ТБМ")
ЛТД, м. Львів (кабельний телеканал); 36. ТОВ "Одеські цифрові
комунікації", м. Одеса (провайдер); 37. ТОВ "Перша одеська
телерадіокомпанія", м. Одеса (супутниковий телеканал); 38.
ТОВ "ТРК "Здоров'я", м. Одеса (кабельний телеканал);
39. ТОВ "Берізка-Телесистема", м. Харків (провайдер);
40. ТОВ "ІТ.Сервіс", м. Харків (провайдер); 41. ПрАТ
"Телевізійна та радіомовна компанія "Фора", м.
Харків (місцевий телеканал); 42. ТОВ "Медіанет-інвест",
м. Харків (провайдер); 43. ТОВ "ТРК "Епсілон ТВ",
м. Харків (провайдер); 44. ТОВ ТРК "Сіріус", м. Херсон
(провайдер); 45. ТОВ "ТРК "Техносистема", м. Херсон
(провайдер); 46. ТОВ "ТРК Херсон Плюс", м. Херсон (місцевий
телеканал); 47. ТОВ "Муніципальна ТРК "Вибір",
м. Хмельницький (провайдер); 48. Комунальна організація "Жмеринська
міськрайонна редакція ефірного радіомовлення "Обрій",
м. Жмеринка Вінницької обл. (місцева радіостанція); 49. КП "Редакція
газети "Липовецькі вісті", м. Липовець Вінницької обл.
(місцева радіостанція); 50. Комунальна організація "Редакція
Барської районної газети "Подільський край" та ефірного
радіомовлення", м. Бар Вінницької обл. (місцева радіостанція);
51. КП "Престелерадіоцентр "Краяни", м. Могилів-Подільський
Вінницької обл. (кабельний телеканал); 52. КП "Редакція газети
"Чернівецька зоря", смт Чернівці Вінницької обл. (місцева
радіостанція); 53. КП "Редакція Крижопільського телерадіокомітету
"Новини Крижопілля", смт Крижопіль Вінницької обл. (місцева
радіостанція); 54. КП "Тростянецьке районне радіомовлення",
смт Тростянець Вінницької обл. (місцева радіостанція); 55. ТОВ
"Дніпро-Черемош", м. Дніпродзержинськ Дніпропетровської
обл. (провайдер); 56. КП "Міська інформаційна служба",
м. Дніпродзержинськ Дніпропетровської обл. (кабельний телеканал);
57. ТОВ "Перший міський телеканал. Кривий Ріг", м. Кривий
Ріг Дніпропетровської обл. (кабельний телеканал); 58. Приватна
ТРК "Візит", м. Першотравенськ Дніпропетровської обл.
(місцевий телеканал); 59. ТОВ "Радіотехнічна лабораторія",
м. Павлоград Дніпропетровської обл. (провайдер); 60. ТОВ "Рікона",
м. Кривий Ріг Дніпропетровської обл. (кабельний телеканал); 61.
ТОВ "Союз", м. Орджонікідзе Дніпропетровської обл. (провайдер);
62. ПП "Супутник-ТБ", м. Першотравенськ Дніпропетровської
обл. (провайдер); 63. ПП "Телекомпанія "Жовті Води",
м. Жовті Води Дніпропетровської обл. (кабельний телеканал); 64.
ТОВ "ТРК "Вільногірський техноцентр", м. Вільногірськ
Дніпропетровської обл. (місцевий телеканал); 65. ТОВ "ТРК
"Континент-сервіс", м. Павлоград Дніпропетровської обл.
(провайдер); 66. ТОВ "ТРК "КТV-плюс", м. Павлоград
Дніпропетровської обл. (провайдер); 67. ТОВ "ТРК МіКомп",
м. Дніпродзержинськ Дніпропетровської обл. (місцева радіостанція);
68. ПП ТРК "Мір ТВ", м. Орджонікідзе Дніпропетровської
обл. (провайдер); 69. ТОВ ТРК "Пектораль", м. Орджонікідзе
Дніпропетровської обл. (місцевий телеканал); 70. ТОВ "Телестудія
"Взгляд", м. П'ятихатки Дніпропетровської обл. (місцевий
телеканал); 71. ФОП Ошитьор Н. А., м. Кривий Ріг Дніпропетровської
обл. (провайдер); 72. ФОП Ткачук О. В., м. Перещепине Дніпропетровської
обл. (провайдер); 73. ТРК "Мальта" у формі МПНВП, м.
Новоград-Волинський Житомирської обл. (провайдер); 74. ПП "ТРК
СЛ", м. Коростишів Житомирської обл. (провайдер); 75. КП
"Малинська районна телерадіостудія "Полісся", м.
Малин Житомирської обл. (провайдер); 76. ФОП Вдовиченко М. В.,
с. Скраглівка Житомирської обл. (провайдер); 77. ФОП Вдовиченко
Ю. В., м. Бердичів Житомирської обл. (провайдер); 78. ФОП Каліновський
Р. О., м. Новоград-Волинський Житомирської обл. (провайдер); 79.
ФОП Тудачков О. Ю., с. Клітчин Житомирської обл. (провайдер);
80. ПП "Студія Екран", смт Іршанськ Житомирської обл.
(провайдер); 81. ТОВ "Альфа-простір", смт Великий Березний
Закарпатської обл. (провайдер); 82. ПП "Берег", с. Водиця
Закарпатської обл. (провайдер); 83. ПП "Бімир", с. Підплеша
Закарпатської обл. (провайдер); 84. ПП "Гарант плюс",
смт Королево Закарпатської обл. (провайдер); 85. ТОВ "Глобал-САТ",
м. Свалява Закарпатської обл. (провайдер); 86. ПП "Горяни",
с. Колочава Закарпатської обл. (провайдер); 87. ПП "Добош",
с. Косівська Поляна Закарпатської обл. (провайдер); 88. ТОВ "Інформаційний
центр", м. Рахів Закарпатської обл. (провайдер); 89. ПП "КА-Інформ",
с. Лазещина Закарпатської обл. (провайдер); 90. ПП "Каскад",
с. Грушеве Закарпатської обл. (провайдер); 91. ПП "Краєвид-Плюс",
м. Рахів Закарпатської обл. (провайдер); 92. ТОВ "МТКС",
м. Мукачеве Закарпатської обл. (провайдер); 93. ПП "Орбіта
плюс", с. Ділове Закарпатської обл. (провайдер); 94. ПП "Попович-РТК",
смт Тересва Закарпатської обл. (провайдер); 95. ПП "Радіо
"Слатіна-РТК", м. Мукачеве Закарпатської обл. (місцева
радіостанція); 96. ПП "РКТБ-V", с. Горінчево Закарпатської
обл. (провайдер); 97. ПП "Світ-Інформ", с. Водиця Закарпатської
обл. (провайдер); 98. ТОВ Регіональна телевізійна компанія "Хуст",
м. Хуст Закарпатської обл. (місцевий телеканал); 99. ПП "Сетлайн",
с. Драгово Закарпатської обл. (провайдер); 100. ПП "Сокіл",
с. Чорна Тиса Закарпатської обл. (провайдер); 101. ТОВ "ТВ
Проект", смт Великий Березний Закарпатської обл. (провайдер);
102. ПП "Телелюкс", смт Усть-Чорна Закарпатської обл.
(провайдер); 103. ПП "Телесвіт", смт Великий Бичків
Закарпатської обл. (провайдер); 104. ТОВ "Телекомпанія "Берег-ТВ",
с. Мала Бийгань Закарпатської обл. (провайдер); 105. ТОВ "ТК
Техно-сервіс", с. Поляна Закарпатської обл. (провайдер);
106. ТОВ "ТриО-Плюс", с. Розівка Закарпатської обл.
(провайдер); 107. ТОВ ТРК "Виноградів ТВ" Виноградівської
міської ради", м. Виноградів Закарпатської обл. (місцевий
телеканал); 108. ПП "ТРК "Данканич", смт Дубове
Закарпатської обл. (провайдер); 109. ПП ТРК "Леді-Ком",
с. Довге Закарпатської обл. (провайдер); 110. ТОВ "ТРК "Міжгір'я
ТВ", смт Міжгір'я Закарпатської обл. (провайдер); 111. ДП
ТРК "Мукачево ("М-студіо"), м. Мукачеве Закарпатської
обл. (регіональний телеканал); 112. ПП ТРК "Оксамит",
м. Іршава Закарпатської обл. (кабельний телеканал); 113. ТОВ "ТРК
"Севлюш", м. Віноградів Закарпатської обл. (провайдер);
114. ТОВ "ТРК "Студія-9 Берегсас", м. Берегове
Закарпатської обл. (провайдер, кабельний телеканал); 115. ПП "ТРК
"Телесфера", с. Ганичі Закарпатської обл. (провайдер);
116. ПП ТРК "Х-ТВ", м. Хуст Закарпатської обл. (провайдер);
117. ПП "ТРК-Імре", смт Вишково Закарпатської обл. (провайдер);
118. ФОП Боркан М. І., с. Білин Закарпатської обл. (провайдер);
119. ФОП Гобан Г. В., с. Липецька Поляна Закарпатської обл. (провайдер);
120. ФОП Куриця С. М., смт Міжгір'я Закарпатської обл. (провайдер);
121. ФОП Попадинець Г. Ю., с. Лисичево Закарпатської обл. (провайдер);
122. ФОП Сарахман І. П., с. Росош Закарпатської обл. (провайдер);
123. ФОП Сметанюк В. М., с. Вільховатий Закарпатської обл. (провайдер);
124. ФОП Соляр П. Я., м. Свалява Закарпатської обл. (провайдер);
125. ФОП Чумаченко Д. С., м. Свалява Закарпатської обл. (провайдер);
126. ФОП Франц Ф. І., смт Ясіня Закарпатської обл. (провайдер);
127. ФОП Предко В. Ф., с. Березники Закарпатської обл. (провайдер);
128. ФОП Шетель Ю. В., с. Голубине Закарпатської обл. (провайдер);
129. ТОВ "Пологівські телекомунікаційні системи", м.
Пологи Запорізької обл. (провайдер); 130. ТОВ "Токпобут-Сервіс",
м. Токмак Запорізької обл. (провайдер); 131. ПП "Супутник",
м. Гуляйполе Запорізької обл. (провайдер); 132. ТОВ "ТРК
"Енергодарські телевізійні системи", м. Енергодар Запорізької
обл. (провайдер); 133. ПП "ТРК Актіс-Плюс", смт Якимівка
Запорізької обл. (провайдер); 134. ПП "ТРК Гуляйполе",
м. Гуляйполе Запорізької обл. (провайдер); 135. ТОВ "ТРО
"Оріон", м. Енергодар Запорізької обл. (провайдер, кабельний
телеканал); 136. ФОП Райський І. В., м. Мелітополь Запорізької
обл. (провайдер); 137. ФОП Чучко П. Б., м. Гуляйполе Запорізької
обл. (провайдер); 138. ТОВ "Калуська інформаційна мережа",
м. Калуш Івано-Франківської обл. (провайдер); 139. МПП "Квант-IІ",
м. Коломия Івано-Франківської обл. (провайдер); 140. ПП "Ніка
КТБ", м. Косів Івано-Франківської обл. (провайдер); 141.
ПП "ТРК "Діана", м. Рогатин Івано-Франківської
обл. (провайдер); 142. ФОП Юрійчук В. І., м. Снятин Івано-Франківської
обл. (провайдер); 143. ТОВ "Айпі Телеком", м. Біла Церква
Київської обл. (провайдер); 144. ЗАТ "Белком", м. Біла
Церква Київської обл. (провайдер); 145. КП Березанська телерадіостудія
"Березань", м. Березань Київської обл. (місцевий телеканал);
146. ПП "Веб-світ", м. Бровари Київської обл. (провайдер);
147. ДП "ТРК "Регіон" ТОВ "Іма", м. Вишневе
Київської обл. (провайдер, кабельний телеканал); 148. ПП "Жалубак",
м. Переяслав-Хмельницький Київської обл. (провайдер); 149. ТОВ
"Інформаційне агенство "Правдатут", м. Вишневе
Київської обл. (кабельний і супутниковий телеканал); 150. ПП "Кабельне
телебачення Богуслав", м. Богуслав Київської обл. (провайдер);
151. ПП "Мережа КТВ", м. Бровари Київської обл. (провайдер);
152. Миронівська телерадіостудія "Миронівка", м. Миронівка
Київської обл. (місцева телерадіокомпанія); 153. ТОВ "Моноліт.
Нет", м. Бориспіль Київської обл. (провайдер); 154. ТОВ "Новий
телеком", с. Гореничі Київської обл. (провайдер); 155. ТОВ
"ПанМедіа", м. Бровари Київської обл. (провайдер); 156.
ПП ТРК "Рось Телеком-1", м. Біла Церква Київської обл.
(провайдер); 157. Споживче товариство телекомпанія "Ларта",
м. Біла Церква Київської обл. (провайдер); 158. ТОВ "Студія
"Бард", м. Обухів Київської обл. (кабельний телеканал);
159. ПП "Телекомпанія "Бровари", м. Бровари Київської
обл. (провайдер); 160. ТОВ "Фортпост", м. Узин Київської
обл. (провайдер); 161. ТОВ "ТРК "946", с. Нові
Петрівці Київської обл. (кабельний телеканал); 162. ТРК "Альта",
м. Переяслав-Хмельницький Київської обл. (місцева телерадіокомпанія);
163. ТОВ "ТРК Белком", м. Біла Церква Київської обл.
(місцева радіостанція); 164. ТОВ "ТРК-Бориспіль", м.
Бориспіль Київської обл. (провайдер); 165. ТОВ "ТРК "Васильківські
телевізійні мережі", м. Васильків Київської обл. (провайдер,
кабельний телеканал); 166. ТОВ "ТРК "Грант", смт
Ставище Київської обл. (місцевий телеканал); 167. ТОВ ТРК "Крокус-1",
м. Біла Церква Київської обл. (провайдер, кабельний телеканал);
168. ПП "ТРК "Міський телевізійний центр", м. Васильків
Київської обл. (провайдер); 169. ПП ТРК "Немо", м. Біла
Церква Київської обл. (кабельний телеканал); 170. ПП "ТРК
"Переяслав", м. Переяслав-Хмельницький Київської обл.;
171. КП Рокитнянської районної ради Київської області "ТРК
"Рокита", смт Рокитне Київської обл.; 172. ПП ТРК "Рось
Телеком", м. Біла Церква Київської обл.; 173. КП "ТелеРадіоСтудія
"Бориспіль", м. Бориспіль Київської обл.; 174. Телестудія
"ТБ Кагарлик", м. Кагарлик Київської обл.; 175. ТОВ
"Фастів-Медіа", м. Фастів Київської обл.; 176. ФОП Коваль
А. В., м. Бровари Київської обл.; 177. ФОП Корнєйчук Ю. Ю., м.
Бровари Київської обл.; 178. ПП "Юнікс", смт Калинівка
Київської обл.; 179. ПП "Орбіта Сервіс", смт Петрове
Кіровоградської обл.; 180. ТОВ телекомпанія "Радіус",
смт Завалля Кіровоградської обл.; 181. ПП ТРК "Артімакс",
смт Голованівськ Кіровоградської обл.; 182. ТОВ "ТРК Маяк",
м. Олександрія Кіровоградської обл.; 183. ПП "Рава+",
м. Рава-Руська Львівської обл.; 184. ПП "ТРК "Лотос-ФМ",
м. Стрий Львівської обл.; 185. Районна комунальна ТРК "Броди",
м. Броди Львівської обл.; 186. Старосамбірське районне радіомовлення
"Голос Прикарпаття", м. Старий Самбір Львівської обл.;
187. ТРК "Лан" у формі ТОВ, м. Стрий Львівської обл.;
188. ФОП Марціх Н. П., м. Стебник Львівської обл.; 189. ПП "Наше
ТВ", смт Веселинове Миколаївської обл.; 190. Командитне товариство
"Первомайський центр телевізійного мовлення "Телеком
-1", м. Первомайськ Миколаївської обл.; 191. ПП "ТРК
"Техніка", м. Вознесенськ Миколаївської обл.; 192. ФОП
Чабанов А. О., м. Снігурівка Миколаївської обл.; 193. ПП "В.И.В.",
с. Кам'янка Одеської обл.; 194. Приватна багатопрофільна фірма
"Дельта", м. Ізмаїл Одеської обл.; 195. ТОВ "КАТ",
м. Арциз Одеської обл.; 196. ПП "КТВ Аіда", с. Фонтанка
Одеської обл.; 197. ТОВ "Лєкол", с. Іллічівка Одеської
обл.; 198. ТОВ "Місцеві новини", м. Южне Одеської обл.;
199. ТОВ "Моноліт", с. Криничне Одеської обл.; 200.
ТОВ "Місцева студія ефірного телебачення "ТБ-Ананьїв",
м. Ананьїв Одеської обл.; 201. ТОВ "НМС "Сателіт",
с. Василівка Одеської обл.; 202. ТОВ "Ньюс", м. Біляївка
Одеської обл.; 204. ПП "Рич", с. Кам'янка Одеської обл.;
205. ПП "Світогляд", м. Кілія Одеської обл.; 206. ПП
"СКТВ Оріон", смт Чорноморське Одеської обл.; 207. Приватне
сільськогосподарське підприємство "Супер Еліт", м. Болград
Одеської обл.; 208. ПП "Телевізійні мережі", м. Балта
Одеської обл.; 209. ДП "ТРК "Вільна хвиля", смт
Комінтернівське Одеської обл.; 210. ТРК кабельного мовлення ПП
"Виробничо-комерційна фірма "Санді", м. Теплодар
Одеської обл.; 211. ТОВ ТРК "Такт", м. Татарбунари Одеської
обл.; 212. ФОП Турченко В. С., м. Білгород-Дністровський Одеської
обл.; 213. КП Южненська міська студія телебачення "МИГ",
м. Южне Одеської обл.; 214. ПрАТ лікувально-оздоровчих закладів
"Миргородкурорт", м. Миргород Полтавської обл.; 215.
Районна телевізійна студія "Гребінка", м. Гребінка Полтавської
обл.; 216. ПП "Світогляд", с. Велика Круча Полтавської
обл.; 217. ДП "Скіпетр" приватного багатопрофільного
підприємства "Альянс", м. Карлівка Полтавської обл.;
218. ТОВ телерадіооб'єднання "Контакт", м. Карлівка
Полтавської обл.; 219. ТРК "АстрА", м. Червонозаводське
Полтавської обл.; 220. ПП "ТРК "Пирятин", м. Пирятин
Полтавської обл.; 221. ДП ВКПП фірми "Форос" ТРК "Діагональ
- TV", м. Здолбунів Рівненської обл.; 222. КП "ТРК "Бурштиновий
шлях" Володимирецької районної ради, Маневицької районної
ради, Кузнецовської міської ради Рівненської області, смт Володимирець
Рівненської обл.; 223. КП ТРК "Полісся" Сарненської
районної ради, м. Сарни Рівненської обл.; 224. ПП "ТРК "Радивилів",
м. Радивилів Рівненської обл.; 225. КП ТРК "Акцент",
м. Шостка Сумської обл.; 226. ТРК "РКТ-2" у формі ПП,
м. Ромни Сумської обл.; 227. ФОП Юхименко А. А., м. Буринь Сумської
обл.; 228. ТОВ "Макс TV", м. Бережани Тернопільської
обл.; 229. ТОВ "Бакат ТВ", м. Чугуїв Харківської обл.;
230. Приватна фірма "Телевізійна компанія студія кабельного
телебачення "Лідер-2000", м. Балаклія Харківської обл.;
231. ТОВ "Телекомпанія "ТОНІС-Ізюм", м. Ізюм Харківської
обл.; 232. ТОВ "Ізюмтелеком", м. Ізюм Харківської обл.;
233. ПП "ТРК "СІАТ", м. Ізюм Харківської обл.;
234. ФОП Войнов С. М., с. Хроли Харківської обл.; 235. ФОП Колонтаєвський
О. І., смт Чкаловське Харківської обл.; 236. ФОП Коваль В. М.,
смт Шевченкове Харківської обл.; 237. ТОВ "Кворум",
смт Червоний Донець Харківської обл.; 238. ПП "Бериславське
кабельне телебачення", м. Берислав Херсонської обл.; 239.
КП Скадовська районна комунальна телерадіомовна компанія "Обрій",
м. Скадовськ Херсонської обл.; 240. ПП "Торнадо", м.
Генічеськ Херсонської обл.; 241. ТОВ "ТРК Арабат-Плюс",
с. Щасливцеве Херсонської обл.; 242. ТОВ "ТРК "ЯТБ",
м. Цюрупинськ Херсонської обл.; 243. Городоцький районний телерадіопресцентр,
м. Городок Хмельницької обл.; 244. ТОВ "ТРК "Вікторія",
м. Красилів Хмельницької обл.; 245. КП "Жашківська ТРК "Жасмін",
м. Жашків Черкаської обл.; 246. ТОВ "Обласна незалежна ТРК
"Ятрань", м. Умань Черкаської обл.; 247. ПП "Будпроект-максимум",
м. Ватутіне Черкаської обл.; 248. ТОВ Тальнівський телецентр "АЛЬФА",
м. Тальне Черкаської обл.; 249. ПП "ТРК "Сміла-ІТ",
м. Сміла Черкаської обл.; 250. ПП "ТРК "Ятрань",
м. Умань Черкаської обл.; 251. ФОП Василенко В. І., м. Корсунь-Шевченківський
Черкаської обл.; 252. ПП "Шпола Укр-центр", м. Шпола
Черкаської обл.; 253. ТОВ "Медіа-кузня", м. Сторожинець
Чернівецької обл.; 254. КП Сокирянської районної ради "ТРО
"Сокиряни", м. Сокиряни Чернівецької обл.; 255. Приватна
ТРК "Оріон", смт Варва Чернігівської обл.; 256. Радіоорганізація
"Варвинське районне радіомовлення", смт Варва Чернігівської
обл.; 257. Радіоорганізація "Коропське районне радіомовлення",
смт Короп Чернігівської обл.; 258. Редакція Козелецького радіомовлення
"Районні вісті", смт Козелець Чернігівської обл.; 259.
ПП "ТРК "Ефір-ТБ", м. Корюківка Чернігівської обл.;
260. ДКП ТРК "Ніжинське телебачення" (НТБ), м. Ніжин
Чернігівської обл.; 261. ПП "ТРК Телком", смт Десна
Чернігівської обл.; 262. ТОВ ТРК "Тіса", м. Бахмач Чернігівської
обл. (Джерело: ).
3.06.2016 Роман Коляда вирішив назвати свою оновлену
програму на радіо
дуже просто - "Джаз із Колядою". Щосуботи о 14:06 Роман
представлятиме слухачам радіо "Промінь" один український
джазовий диск. На свій вибір. Перша ластівка - Юлия Рома і альбом
"Цвіт". Ви український джазовий музикант і хочете запропонувати
Роману Коляді свій альбом у програму? Велкам! "Джаз із Колядою":
субота - 14:06, неділя - 22:08, понеділок - 4:00 (Джерело:
).
3.06.2016 3 червня
на позачерговому засіданні розглянула питання виконання телерадіоорганізаціями
норм законодавства щодо подання до Національної ради інформації
про структуру власності. За недотримання закону штраф було накладено
на 261 ліцензіата. Відповідні обов'язки телерадіоорганізацій та
провайдерів програмної послуги визначені частиною другою статті
59 і частиною дев'ятою статті 40 Закону України "Про телебачення
і радіомовлення". Термін подання звіту за попередній (звітний)
рік діяльності - 31 березня. Водночас частиною десятою статті
72 цього Закону передбачено, що за неподання, несвоєчасне подання
інформації про структуру власності або подання інформації, що
не відповідає дійсності застосовується штрафна санкція у розмірі
5% загальної суми ліцензійного збору за всіма ліцензіями, власниками
яких є порушник. Найменша сума застосованого штрафу становила
0,03 грн., найбільша - 43 200,00 грн. Загальна сума накладених
штрафів за попередніми підрахунками - близько 438 тис. грн. Із
переліком ліцензіатів, на яких рішеннями Національної ради накладено
штраф, можна ознайомитися за .
Рішення Національної ради невдовзі будуть опубліковані на сайті
регулятора. Компанії повинні сплачувати штраф відповідно до реквізитів,
зазначених у рішеннях (Джерело: ).
3.06.2016 3 червня перед початком засідання регуляторного
органу голова
Юрій Артеменко вручив колективу львівської інтернет-радіостанції
Почесну грамоту Національної ради
України з питань телебачення і радіомовлення. У своїй практиці
Національна рада нагороджує лише найдостойніших, зауважив Юрій
Артеменко, "тому з особливим задоволенням відзначаємо молоду
професійну команду, яка з власної ініціативи, зібравшись коштами,
започаткувала власний медійний проект", - сказав він. Нині
колектив "Radio Skovoroda" розширився, працюють уже
понад 20 фахівців і редакція повністю незалежна. За словами тих,
хто приймав нагороду, в них є мрія - отримати частоту в FM-діапазоні
(Джерело: ).
3.06.2016 2 червня під головуванням заступника
Міністра закордонних справ України Сергія Кислиці та директора
Генерального директорату з координації програм Ради Європи Верени
Тейлор відбулося Перше засідання Керівного комітету з питань реалізації
Плану дій Ради Європи для України на 2015 - 2017 роки. Під час
заходу увагу приділили як уже реалізованим крокам, так і планам
на майбутнє. Йшлося про ті сфери життя держави, які мають особливу
підтримку європейських колег, - конституційна реформа, функціонування
демократичних інституцій, реформа судової системи, права людини,
демократичне управління, економічні злочини. Досягнення співпраці
з Радою Європи в медійній сфері і відповідні плани на майбутнє
висвітлила консультант народного депутата України, голови Комітету
Верховної Ради України з питань свободи слова та інформаційної
політики Ганна Камуз. Серед результатів було відзначено активну
підтримку Радою Європи процесу створення суспільного мовлення
в Україні, емплементацію закону про прозорість медіа-власності
тощо. Пріоритетними завданнями Комітету на майбутнє Г. Камуз назвала
роботу над законопроектами про фінансову прозорість медіа, прозорість
друкованих ЗМІ, запобігання гендерним стереотипам у медіа, створення
умов для розвитку мовлення громад. Ключовим пріоритетом є законопроект
про аудіовізуальні послуги. Під час його опрацювання є намір врахувати
і запропоновані положення проекту нової директиви ЄС про аудіовізуальні
послуги, який уже на разі розміщено на сайті Європейської Комісії.
Ганна Камуз зробила окремий наголос на тому, що надзвичайно важливо
завершити створення суспільного мовлення. Затягування процесу
реєстрації юридичної особи Національної суспільної телерадіокомпанії
України з аргументами щодо проведенням Євробачення наступного
року вона назвала неприпустимим, адже цей пісенний конкурс треба
транслювати вже на базі суспільного мовника. Крім того, з 1 червня
головою Офісу Ради Європи в Україні став Мортен Енберґ (Швеція),
представник Генерального секретаря Ради Європи з питань координації
програм співробітництва Ради Європи. Як відомо, Національна рада
співпрацює з Радою Європи в питаннях розвитку медійної сфери України.
Так, нині триває робота в рамках проекту "Зміцнення свободи
медіа та створення системи Суспільного мовлення в Україні",
а також Рамкової програми співробітництва Ради Європи та Європейського
Союзу "Свобода медіа в Україні". Найближчий захід за
підтримки останньої - семінар для представників регулятора та
індустрії з питань ліцензування - відбудеться 13 - 14 червня цього
року (Джерело: ).
3.06.2016 2 червня 2016 року відбулося чергове
засідання дорадчого органу, що діє при ,
на якому серед інших розглядалося питання про закінчення терміну
повноважень нинішнього складу Громадської ради. Йшлося про те,
що нинішній склад налічує 14 осіб, оскільки один із членів Громадської
ради взяв самовідвід - це Тетяна Валеріївна Попова, яку було призначено
заступником міністра інформаційної політики. Також через зміну
посади іншого члена Громадської ради, Тетяни Володимирівни Попової,
яка донедавна була головою правління Інтернет асоціації України,
а нині обіймає посаду голови Ради асоціації "Телекомунікаційна
палата України", виходить, що цю громадську організацію представляють
дві особи. Це суперечить Положенню про Громадську раду. Рішення
про затвердження складу дорадчого органу було ухвалене 21 серпня
2014 року, тому відповідно до Положення у серпні 2016-го закінчується
термін його повноважень. Також ішлося про можливість внесення
змін до Положення, але конкретних пропозицій не висловлювалося
і рішення про це не було ухвалено. Крім цього, члени Громадської
ради розглянули питання про запровадження квот у телерадіопросторі.
З цього питання громадські представники висловили думку, що квотування
повинно запроваджуватися за однією ознакою - або мовною, або національного
виробництва. Також, за їхніми переконаннями, квотування має відбуватися
за принципом стимулювання, а не методом заборон. Ухвалила Громадська
рада і рішення про оцінювання висловлювань П.Симоненка у травні
цього року в передачі "Опозиційна думка" на телеканалі
"Гамма". Члени дорадчого органу побачили у цій програмі
ознаки порушень чинного законодавства. Рішення Громадської ради
після їх оформлення будуть передані до Національної ради і оприлюднені
на офіційному сайті у відповідній рубриці (Джерело: ).
2.06.2016 2 червня 2016 року Верховна Рада, не
знайшовши підтримки для підтримки хоча б за однин з двох законопроектів,
що мали запровадити квоти на пісні українською мовою в ефірі,
відправила їх на повторне перше читання. Про це повідомляє інтернет-видання
Детектор Медіа зі . Парламент, проголосувавши
про розгляд за скороченою процедурою проектів законів ,
не зміг результативно підтримати хоча б один двох документів.
За законопроект №3822 проголосували 191 нардеп. Законопроект №
3822-1 набрав 221 голос. Кілька спроб повернутися до розгляду
цього питання, також не дали позитивного результату. Таким чином
була проголосована ще одна пропозиція - відправити обидва законопроекти
на повторне перше читання. Таке рішення підтримали 245 народних
депутатів. Народний депутат, заступник голови Комітету свободи
слова Олександр Опанасенко (фракція "Самопоміч") на
своїй сторінці в Facebook , яка поширювалася серед депутатів,
та написав: "Вперше бачу таку маніпуляцію при агітації за
законопроекти, таке відчуття, що макетувалися та друкувалися в
одному місці. Прикро". Голова Комітету Вікторія Сюмар написала
: "По законам про
квоти української мови в телерадіоефірі сталося найгірше - демократи
так сварилися між собою, що краще, а що гірше, що провалили обидва.
Тепер до осені не встигнемо вцілому. Саме те, що і хотіли лобісти
індустрії: і далі крутити російську попсу і, не дай Боже, вкласти
в своє, в українське. Соромно за колег, за парламент... Інколи
виникає питання, що там далі робити, якщо навіть такі історичні
закони, які відновлюють історичну справедливість, валять?"
Раніше Вікторія Сюмар заявляла, що потрібно зробити все, щоб ухвалити
бодай один з цих двох законопроектів. "Якщо ми пропустимо
шанс ухвалити проект про квоти на цій сесії, то на осінній у нас
його вже може й не бути", - сказала вона, попросивши колег
попрацювати у фракціях на предмет підтримки такого закону, і наголосивши,
що це питання безпеки країни. Законопроект №3822 "Про внесення
змін до деяких законодавчих актів України (щодо частки пісень
державною мовою в музичних радіопрограмах і радіопередачах)"
народного депутата Олега Медуниці, до якого приєдналися Ігор Артюшенко,
Віктор Кривенко, Павло Кишкар і Сергій Рудик було зареєстровано
ще 27 січня 2016 року, але 18 квітня відкликано і 11 травня подано
доопрацьований документ, який зареєстровано 17 травня на заміну
до попереднього варіанту. Проект Закону України № 3822-1 "Про
внесення змін до деяких законів України (щодо частки музичних
творів державною мовою в програмах телерадіоорганізацій)"
зареєстрували 25 травня народні депутати Олена Кондратюк, Ірина
Геращенко, Владислав Севрюков, Григорій Шверк, Олександр Абдуллін,
Андрій Лозовой, Іван Крулько, Олена Колганова, Ольга Червакова
та Борислав Береза. Нагадаємо, 18 травня Комітет з питань свободи
слова та інформаційної політики одноголосно підтримав доопрацьований
законопроект № 3822 про квоти українських пісень в музичних програмах
радіостанцій та вирішив рекомендувати Верховній Раді прийняти
його в першому читанні за основу. За це рішення проголосували
в тому числі й Олена Кондратюк, Ольга Червакова та Олександр Абдуллін,
які втім 25 травня ініціювали альтернативний законопроект № 3822-1.
На ухваленні тільки першого проекту (№3822) наполягав віце-прем'єр-міністр
В'ячеслав Кириленко. Він запропонував авторам альтернативного
проекту спочатку проголосувати за проект №3822, а потім внести
свої пропозиції окремим проектом. Про те, що поява альтернативного
проекту у підсумку призведе до розпорошення голосів і парламент
не зможе ухвалити жодного з цих проектів, говорили громадські
активісти 1 червня на засіданні Комітету свободи слова (Джерело:
).
2.06.2016 30 травня в Луганській області введено
в дію радіомовний FM-передавач на частоті 89.3МГц для мовлення
радіостанції "Пульс" в Станиці Луганській, що дало змогу
розширити мовлення українських радіопрограм на цій території.
Про це . Передавальну
техніку встановлено на виконання рішення Комісії з питань забезпечення
стабільного функціонування системи національного телебачення і
радіомовлення при Міністерстві інформаційної політики України.
Голова Комісії, заступник міністра інформаційної політики України
Тетяна Попова наголосила на збільшенні території покриття українських
мовників. "МІП України спільно з Концерном РРТ вживають всі
необхідні заходи для збільшення географії покриття українських
теле- і радіомовників. Після встановлення необхідного обладнання,
жителі селища міського типу Станиця Луганська отримуватимуть достовірну
інформацію про події та слухатимуть радіопрограми відомих журналістів",
- сказала вона. Нагадаємо, радник міністра інформаційної політики,
народний депутат України Олександр Бригинець повідомив, що встановлення
на контрольованій українською владою території Луганської області
135-метрової телевежі забезпечить доступ до ефірного мовлення
українських телеканалів всім мешканцям області. Раніше заступниця
міністра інформаційної політики Тетяна Попова повідомила, що у
Луганській області буде зведено 135-метрову вишка - точне розташування
вона не назвала з огляду на безпеку. "Вона повинна добивати до
Луганська, але представники "ЛНР" дуже активно займаються
глушінням, хоча мовлення з високою телевежі на потужних передавачах
їм буде глушити складніше", - сказала вона. Тетяна Попова
також повідомила, що в Луганській області буде встановлено готову
телевежу, яку надали партнери. За її словами, вежа буде зібрана
влітку. У березні вона сказала "Детектору медіа", що
"ще одну вежу ми повинні встановити в Луганській області,
вона вже готова, але ще не надійшла до України від наших партнерів,
і чекати її треба ще пару місяців" (Джерело: ).
2.06.2016 Верховна Рада з чотирьох спроб не змогла
ухвалити за основу жоден з двох представлених законопроектів про
україномовні квоти для пісень на радіо. Обидва документи - №3822
та альтернативний №3822-1 було повернуто у комітет свободи слова
та інформаційної політики для доопрацювання за основу. Законопроекти
викликали жваві суперечки народних депутатів під час обговорення.
Доопрацьований законопроект № 3822д про запровадження квот для
пісень українською мовою у ефірі музичних FM-радіостанцій було
зареєстровано у Верховній Раді у травні. Згідно з документом,
квота для україномовних музичних творів в ефірі має становити
35%. Запроваджуватиметься вона поетапно: перший рік дії закону
- квота 25%, другий - 30%, третій - 35%. До повноважень Нацради
з питань ТБ та радіомовлення додається нагляд за дотриманням норми
про частку пісень українською мовою. За словами віце-прем'єра
В'ячеслава Кириленка, у законопроекті "принципово збережено
норму про розподіл квоти протягом усієї доби, а не лише вночі,
від 0 годин до 6 ранку". Захищаючи законопроект №3822 з трибуни
парламенту, він заявив, що документ встановлює квоту 35% для україномовних
творів для усіх радіостанцій, без урахування формату, а також
затверджує право україномовних пісень лунати у прайм-тайм. Альтернативний
законопроект № 3822-1 було внесено у Верховну Раду напередодні
голосування, 25 травня. Він був ініційований депутатами від "Батьківщини",
"Народного фронту" та "Блоку Петра Порошенка".
Основною його відмінністю від №3822 є те, що форматним станціям
дозволяється змінювати розмір квот. При обговоренні законопроекту
народний депутат Олена Кондратюк заявила, що "форматними можуть
вважатися радіостанції на кшталт джазової "Континент"
чи "Хвилі" з класичною музикою, але не радіо "Шансон".
Документ передбачає 35%-ву квоту для українських музичних творів
українською мовою, 50% україномовного контенту в ефірі та виробництво
усього радіопродукту на 50% українською мовою. Після першої невдалої
спроби голосування за №3822-1, голова профільного комітету Вікторія
Сюмар з трибуни Верховної Ради заявила, що законопроект комітетом
підтримано для голосування за основу, однак без пунктів 4 та 7,
а саме "без інформації про форматні станції та подвійні квоти
для молодих виконавців". Пункт 4 передбачав, що розмір квот
не розповсюджується на "радіоорганізації, які здійснюють
форматне мовлення, зміст ефіру яких (обраний музичний формат)
унеможливлює дотримання вищезазначених вимог" та на "радіоорганізації,
що поширюють розмовні програми, тобто програми, у яких відповідно
до ліцензії музичні твори складають не більше 5 відсотків обсягу
мовлення". Пункт 7 передбачав подвійний коефіцієнт тривалості
трансляції для пісень молодих виконавців, які опублікували першу
пісню чи альбом не раніше, ніж 18 місяців тому. Не зважаючи на
пропозицію забрати ці пункти, народні депутати не проголосували
за №3822-1 ще двічі (Джерело: ).
2.06.2016
дала дозвіл Національній телекомпанії України на тимчасове мовлення
на території проведення антитерористичної операції з використанням
дев'яти частот у Луганській області. Рішення ухвалене на засіданні
2 червня. Відповідно до висновків ДП "Український державний
центр радіочастот" НТКУ тимчасово мовитиме в таких населених
пунктах: с. Бахмутівка Новоайдарського району на частоті 103.6
МГц із потужністю передавача 0.5 кВт; смт. Станиця Луганська (89.3МГц),
потужність передавача 0.2 кВт; м. Попасна (102.5МГц), потужність
передавача 0.1 кВт; м. Білолуцьк (101.9МГц), потужність передавача
0.1 кВт; м. Біловодськ (102.1МГц), потужність передавача 0.25
кВт; м. Марківка (102.9МГц), потужність передавача 0.25 кВт; с.
Зоринівка (100.1МГц), потужність передавача 0.1 кВт; м. Сватове
(103.5МГц), потужність передавача 0.25 кВт; м. Троїцьке (102.1МГц),
потужністю передавача 0.25 кВт. Загалом Національна телекомпанія
України має дозволи на тимчасове мовлення на території проведення
антитерористичної операції з використанням 13 частотних присвоєнь
для теле- і радіомовлення у Донецькій області і 15 частотних присвоєнь
для теле- і радіомовлення в Луганській області (Джерело: ).
2.06.2016
на засіданні 2 червня розглянула проект розпорядження Кабінету
Міністрів України "Про затвердження Плану заходів щодо упровадження
в Україні цифрового телерадіомовлення" і погодила його без
зауважень. Проект акта, розроблений Адміністрацією Державної служби
спеціального зв'язку та захисту інформації України, визначає завдання,
терміни їх виконання, відповідальні сторони і джерела фінансування
питань, що реалізовуватимуться в рамках цього плану. Серед них
- радіочастотне перепланування, нормативно-правове забезпечення,
організаційно-технічні питання. Національна рада брала активну
участь у розробці плану заходів, враховуючи передусім терміни
дії аналогового телевізійного мовлення, необхідність забезпечення
переходу мовників на цифровий стандарт, покращення території охоплення
цифровим мовленням. Документ передбачає перепланування наявних
і створення нових цифрових багатоканальних телемереж за принципом
синхронних зон, розробку плану вимкнення аналогового мовлення,
проведення інформаційної кампанії, забезпечення ринку перетворювачами
цифрового сигналу, розробку стандартів цифрового мовлення, технічного
регламенту, внесення змін до законодавства тощо. Серед виконавців
завдань, визначених планом заходів, - Адміністрація Держспецзв'язку,
Національна рада України з питань телебачення і радіомовлення,
Міністерство інформаційної політики, Державний комітет телебачення
і радіомовлення України, ДП "Український державний центр
радіочастот", Концерн радіомовлення, радіозв'язку та телебачення
тощо (Джерело: ).
2.06.2016 "Українська телевізійна академія"
(УТА) звернулася до керівництва Верховної Ради та профільних комітетів
парламенту з проханням взяти до уваги позицію організації щодо
Проекту Закону "Про внесення змін до деяких законів України
стосовно обмеження використання медійної продукції держави-агресора"
,
розгляд якого планується у сесійній залі Верховної Ради 2 червня.
Копію звернення отримав "Детектор медіа". Як стверджує
УТА, законопроект № 4303 порушує статтю 10 Європейської Конвенції
з прав людини, відповідно до якої кожна особа має право притримуватися
своєї думки та отримувати і розповсюджувати інформацію і ідеї
без будь-якого втручання зі сторони публічної влади і незалежно
від державних кордонів. "Крім того, наголошуємо, що законопроект
розповсюджуватиметься на всіх громадян іншої держави, в тому числі
тих, хто нічого проти України не вчинив або просто мовчав і не
висловлювався, що є також природнім правом будь-якої людини",
- заявляє УТА. "Українська телевізійна академія" стверджує,
що "ведення законами України обов'язковості будь-яких заяв,
які культурні діячі, а зокрема громадяни іншої держави, повинні
написати та підписати власноруч, та ще й за "примірною формою,
розробленою Кабінетом Міністрів України", ставить під сумнів
всю правову систему України, шкодить іміджу України на міжнародному
терені, і не свідчить про те, що Україна є правовою та демократичною
державою". УТА також зазначає, що вимога в заявах-розписках
визнати неправомірність дій і політики власної держави, громадянами
якої вони є, ставить під загрозу безпеку цих осіб у їхній країні,
а також є тиском на особу. Організація заявляє, що начебто не
відповідає дійсності положення пояснювальної записки до законопроекту,
у якій вказано, що "особи, які активно підтримують окупацію
території України та політику Російської Федерації щодо України,
не повинні отримувати доходи в Україні, податки з яких ідуть на
фінансування збройної агресії проти України". УТА стверджує,
що дохід іноземних громадян під час їх творчих гастролей, або
участі в зйомках тощо, отриманий на території України, згідно
з чинним законодавством оподатковується в Україні. "Пропонований
законопроект повертає до зарегульованості, в той час, як у державі
узято курс на дерегуляцію. Так, передбачається повернення до практики
отримання свідоцтв на проведення гастрольних заходів, які вже
раніше діяли і були скасовані. Очевидно, що все це породжуватиме
нові форми корупції", - заявляє УТА. "Українська телевізійна
академія" стверджує, що законопроектом передбачається подача
додаткових документів для отримання прокатного посвідчення, але
не вказаний механізм їх отримання. "Наприклад, виробнику
європейського/американського/азіатського фільму, будь-якого фільму
іноземного виробництва, не важливо чи взяв у ньому участь громадянин
держави, визнаної в певній країні "державою-агресором".
Таким чином, за логікою автора законодавчої ініціативи, іноземні
студії-виробники із усього світу повинні отримати розписку, що
видається повним абсурдом! Або ж, дистриб'ютор повинен якимось
чином виявити серед учасників громадян Російської Федерації, не
маючи доступу до чинних на певний момент паспортів кожного з учасників",
- зазначає УТА. Організаця також стверджує, що наслідками раніше
введених заборон (зокрема заборон, введених Законом України Про
внесення змін до деяких законів України щодо захисту інформаційного
телерадіопростору України, Відомості Верховної Ради (ВВР), 2015,
№ 18, ст.131; заборон трансляції на території України телеканалів
країни-агресора) є зростання перегляду телепрограм в інтернеті,
зокрема - на піратських ресурсах. "Закликаємо до прийняття
дійсно корисних законопроектів, у тому вигляді як вони розроблені
всією індустрією, за участю профільних державних органів і не
підтримувати лобістські законопроекти, які гублять українське
кіно- і телеіндустрію!", - закликає "Українська телевізійна
академія". Нагадаємо, 25 березня група народних депутатів
зареєструвала законопроект № 4303 "Про внесення змін до деяких
законів України стосовно обмеження використання медійної продукції
держави-агресора". Законопроектом пропонується: 1. Встановити
додаткові умови ретрансляції на території України програм телерадіоорганізацій,
які підпадають під юрисдикцію держави-агресора, а саме: запровадити
процедуру їх ліцензування; 2. Встановити додаткові умови щодо
видачі прокатних посвідчень на фільми, за участі фізичних осіб
- резидентів держави-агресора, а саме: надання такими особами
заяви про засудження окупації території України державою - агресором;
3. Заборонити трансляцію телерадіоорганізаціями музичних творів,
вперше оприлюднених після 1 січня 2014 року, за участю осіб, включених
до Переліку осіб, які створюють загрозу національній безпеці,
та/або принаймні один з авторів (співавторів) або виконавців (співвиконавців)
яких є громадянином держави-агресора за умови, що відсутні достовірні
дані, що цей автор (співавтор) або виконавець (співвиконавець)
публічно висловлювався про засудження окупації території України
державою-агресором; 4. Встановити обмеження щодо здійснення гастрольних
заходів гастролерів, пов'язаних з державою-агресором, зокрема
заборонити проведення гастрольних заходів гастролерів, пов'язаних
з державою-агресором, якщо гастролер до початку відповідного гастрольного
заходу не надав організаторам гастрольного заходу письмову заяву
про засудження окупації території України, за винятком передбачених
законопроектом випадків; 5. Передбачити, що для проведення гастрольного
заходу гастролерів, пов'язаних з державою-агресором, необхідним
є отримання свідоцтва про проведення гастрольного заходу; 6. Встановити
особливості участі в театральних постановках осіб, пов'язаних
з державою-агресором, зокрема передбачити, що творчий працівник,
член художнього, артистичного персоналу театру, який є громадянином
держави-агресора, може приймати участь у виставах, театральних
постановках, на території України, виключно після підписання ним
заяви про засудження окупації території України державою-агресором.
Щоб транслювати фільми, учасниками яких є громадяни держави-агресора,
або музичні твори, авторами чи виконавцями яких є громадяни держави-агресора,
мовники мають подавати до державних органів докази засудження
цими особами окупації території України. У пояснювальній записці
автори законопроекту стверджували, що мають на меті обмежити участь
громадян держави-агресора, які активно підтримують окупацію території
України та політики Російської Федерації щодо України, в театральних
постановках, теле- та кінофільмах, гастрольних заходах, а також
обмежити трансляцію музичних творів за участі таких осіб. Члени
Комітету з питань свободи слова та інформаційної політики на черговому
засіданні 13 квітня, розглянувши законопроект № 4303 "Про
внесення змін до деяких законів України стосовно обмеження використання
недійної продукції держави агресора", внесений народними
депутатами Миколою Княжицьким, Сергієм Висоцьким, Олександром
Опанасенком та іншими, вирішив рекомендувати авторам вилучити
зміни до закону "Про телебачення і радіомовлення" (Джерело:
).
2.06.2016 30 травня 2016 року в Луганській області
введено в дію радіомовний FM-передавач на частоті 89.3МГц для
мовлення радіо "Пульс" в населеному пункті Станиці Луганській,
що дало змогу розширити мовлення українських радіопрограм на цій
території. Передавальну техніку встановлено на виконання рішення
Комісії з питань забезпечення стабільного функціонування системи
національного телебачення і радіомовлення при Міністерстві інформаційної
політики України. Голова Комісії, заступник Міністра інформаційної
політики України Тетяна Попова наголосила на збільшенні території
покриття українських мовників: "МІП України спільно з Концерном
РРТ вживають всі необхідні заходи для збільшення географії покриття
українських теле- і радіомовників. Після встановлення необхідного
обладнання, жителі селища міського типу Станиця Луганська отримуватимуть
достовірну інформацію про події та слухатимуть радіопрограми відомих
журналістів". Нагадаємо, що загалом для відновлення українського
мовлення, в зонах де є "білі плями", встановлено більше
50 радіо- та телепередавачів, наданих країнами-партнерами (Джерело:
).
2.06.2016 Член
Сергій Костинський заявив, що Україна найближчим часом планує
збільшити мовлення на територію окупованого Росією Криму за рахунок
введення у дію нової вежі і запуску сигналу з чотирьох пунктів
на Херсонщині. Про це він повідомив у ранковому ефірі радіо "Крим.Реалії",
. "Ми будемо тільки нарощувати інформаційний
тиск на Крим. Ми будемо забезпечувати доставку сигналу з різних
місць, різними способами", - сказав Сергій Костинський. За
його словами, сигнал планують подавати з південної частини Херсонської
області, для цього до кінця року у селищі Чонгар буде побудовано
нову вежу. "До кінця року ми плануємо побудувати вежу і запустити
сигнал чотирьох радіостанцій. Також Крим буде отримувати сигнал
із Генічеська, з Чаплинки, зі Скадовська. Ми працюємо, хочемо,
щоб вся територія Херсонської області, все південне прикордоння
служило плацдармом для того, щоб вести мовлення на Крим",
- наголосив він. Нагадаємо, 18 лютого Нацрада створила робочу
групу з розвитку телерадіомовлення в південних районах Херсонської
області та на територію тимчасово окупованого Криму й Севастополя.
Робочу групу очолив член Нацради Сергій Костинський. 22 квітня
члени робочої групи на черговому засіданні проаналізували ситуацію
з мовленням у Херсонській області та вирішили розробити план дій
щодо поширення сигналу українських радіостанцій і телеканалів
у так званих "білих плямах" - місцях, де покриття сигналом
наразі немає. Також робоча група опрацьовує питання мовлення на
окупований Крим з майбутньої 150-метрової телевежі в селищі Чонгар
Херсонської області. Крім того у смт Чаплинка на Херонщині буде
встановлено новий передавач потужністю 5 кВт замість передавача
потужністю 100 Вт. Новий передавач повинен забезпечити покриття
українським телемовленням районів області, прилеглих до окупованого
Криму. 26 травня український радіосигнал почав надходити на територію
окупованого Криму. В АР Крим на частоті 101.4МГц почало мовити
"Українське радіо" (Джерело: ).
2.06.2016 Процес створення Суспільного мовлення
в Україні буде йти за планом і жодних уповільнень у зв'язку з
проведенням "Євробачення-2017" не передбачається. Про
це сказав віце-прем'єр-міністрУкраїни В'ячеслав Кириленко у коментарі
сайту "Суспільне мовлення" 1 червня. За його словами,
"Євробачення-2017" буде проводитися згідно з планом,
в Україні зараз є суспільно-політична позиція і 1 червня вже створено
Оргкомітет проведення конкурсу в Україні. "Процес створення
суспільного мовлення в Україні буде йти за планом і жодних уповільнень
у зв'язку з проведенням "Євробачення" не передбачається. НТКУ
перетвориться на ПАТ НСТУ і буде проводити пісенний конкурс як
спадкоємниця НТКУ. Члени Європейської мовної спілки звичайно бачать
цей конкурс на Суспільному, бо їм більше зрозумілий статус суспільного
телебачення, ніж НТКУ в нашому традиційному розумінні. Ці два
процеси не будуть заважати один одному", - сказав віце-прем'єр-міністрУкраїни.
Кириленко також запевнив, що після того, як Президент України
підпише зміни до закону стосовно "Укртелефільму", уряд
не буде гальмувати ухвалення своїх рішень. "Парламент зняв
ту частину питань, яка реально гальмувала процес створення Суспільного.
Ми швидко ухвалимо урядові рішення на виконання цього закону",
- зауважив він. Нагадаємо, Кабінет Міністрів України визначив
склад організаційного комітету з підготовки до "Євробачення-2017".
Зокрема, головою оргкомітету пропонується призначити прем'єр-міністра
України Володимира Гройсмана. Крім того до оргкомітету увійдуть
урядовці (віце-прем'єр-міністри, міністр інформполітики, голова
Держкомтелерадіо, міністр культури), голови низки силових відомств,
народні депутати, представники Адміністрації Президента, місцевих
органів влади, громадських організацій та ЗМІ. Заступниками голови
оргкомітету планується призначити: міністра культури, генерального
директора НТКУ. Нагадаємо, представниця України виконавиця кримськотатарського
походження Джамала (Сусанна Джамаладінова) з піснею "1944"
перемогла на 61-му Міжнародному пісенному конкурсі "Євробачення",
фінал якого відбувся 14 травня в столиці Швеції Стокгольмі (Джерело:
).
2.06.2016 По буднях, щогодини на 30-iй хвилинi
слухайте в ефірі столичного (98.0МГц та )
поради від психолога проекту "Крила" Еллади Пакалєнкайтє
і практикуючого психолога проекту "Формула душі" Івана
Сторчака (Джерело: ).
1.06.2016 До уваги керівників телерадіоорганізацій!
На виконання постанов Верховної Ради України від 20 травня 2011
року № 3430-VІ "Про запровадження в Україні особливої церемонії
- проведення 22 червня кожного року Хвилини пам'яті за загиблими
у Великій Вітчизняній війні 1941 - 1945 років" і від 2 лютого
2016 року № 971-VIII "Про відзначення пам'ятних дат і ювілеїв
у 2016 році" з метою вшанування пам'яті мільйонів загиблих
у роки Другої світової війни, збереження національної пам'яті
та належного вшанування пам'ятних дат, а також враховуючи рекомендації
Колегії Міністерства культури України (вих. № 779/9/10-16 від
30.05.2016) щодо відзначення 23 червня 2016 року загальнодержавного
дня пам'яті 75 років із часу масових розстрілів політичних в'язнів
на Західній Україні протягом червня - липня 1941 року,
звертає Вашу увагу на необхідність внесення відповідних змін до
програм теле- та радіопередач у такі дні: 22 червня - День пам'яті
загиблих у роки Другої світової війни; 23 червня - День пам'яті
з нагоди 75 років із часу масових розстрілів політичних в'язнів
на Західній Україні протягом червня - липня1941 року. При плануванні
програм і передач на цей день Нацрада з ТРМ рекомендує керуватися
Правилами ведення мовлення на теле- і радіоканалах у дні трауру
(скорботи, жалоби) та дні пам'яті, затвердженими рішенням Національної
ради від 23.07.2015 № 1146, зареєстрованим у Міністерстві юстиції
України 11.08.2015 за № 967/27412. Зазначені
розміщено на сайті Національної ради (Джерело: ).
1.06.2016
зареєструвалася на сайті публічних закупівель .
Відтепер усі тендерні закупівлі роводитимуться через електронну
систему публічних закупівель ProZorro. Відповідно до Закону України
"Про публічні закупівлі" упродовж 2016 року всі державні
закупівлі будуть переведені в цю електронну систему (Джерело:
).
1.06.2016 1 червня Комітет з питань свободи слова
та інформаційної політики більшістю голосів підтримав проект Закону
України "Про внесення змін до деяких законів
України (щодо частки музичних творів державною мовою в програмах
телерадіоорганізацій)". Парламент планує розглянути обидва
проекти 2 червня. Члени Комітету з питань свободи слова та інформаційної
політики на черговому засіданні після тривалою бурхливої дискусії
вирішили підтримали проект Закону України № 3822-1 "Про внесення
змін до деяких законів України (щодо частки музичних творів державною
мовою в програмах телерадіоорганізацій)", який зареєстрували
25 травня народні депутати Олена Кондратюк, Ірина Геращенко, Владислав
Севрюков, Григорій Шверк, Олександр Абдуллін, Андрій Лозовой,
Іван Крулько, Олена Колганова, Ольга Червакова та Борислав Береза.
Цей проект є альтернативним до проекту №3822 народного депутата
Олега Медуниці, до якого приєдналися Ігор Артюшенко, Віктор Кривенко,
Павло Кишкар і Сергій Рудик. Законопроект було зареєстровано ще 27 січня 2016 року, але
18 квітня відкликано і 11 травня подано доопрацьований документ,
який зареєстровано 17 травня на заміну до попереднього варіанту.
Нагадаємо, 18 травня Комітет з питань свободи слова та інформаційної
політики одноголосно підтримав доопрацьований законопроект № 3822
про квоти українських пісень в музичних програмах радіостанцій
та вирішив рекомендувати Верховній Раді прийняти його в першому
читанні за основу. За це рішення проголосували в тому числі й
Олена Кондратюк, Ольга Червакова та Олександр Абдуллін, які, втім,
25 травня ініціювали альтернативний законопроект № 3822-1. 1 червня
Комітет свободи слова підтримав альтернативний проект за умови,
що автори вилучать з нього кілька норм, навколо яких точилася
дискусія. А саме: - "4. Визначений частиною другою цієї статті
розмір частки музичних творів не розповсюджується на: 1) радіоорганізації,
які здійснюють форматне мовлення, зміст ефіру яких (обраний музичний
формат) унеможливлює дотримання вищезазначених вимог; 2) радіоорганізації,
що поширюють розмовні програми, тобто програми, у яких відповідно
до ліцензії музичні твори складають не більше 5 відсотків обсягу
мовлення"; та "7. Для визначення тривалості трансляції
телерадіоорганізацією музичних (музичних аудіовізуальних) творів
державною мовою застосовується подвійний коефіцієнт за таких умов:
а) з моменту першого публічного сповіщення твору з текстом (озвученого)
державною мовою минуло не більше 18 місяців; б) з моменту опублікування
першого музичного альбому або окремого твору виконавця (колективу
виконавців) музичного (музичного аудіовізуального) твору з текстом
(озвученого) державною мовою, минуло не більше 18 місяців".
Громадські активісти, які брали участь в обговоренні, припустили,
що альтернативний законопроект був зареєстрований спеціально для
того, щоб розпорошити голоси народних депутатів, в результаті
чого, не буде ухвалено жодного з цих двох законопроектів. На їх
думку, це зроблено умисно, щоб зірвати запровадження квот в радіоефірі.
На ухваленні тільки першого проекту (№3822) наполягав і особисто
віце-прем'єр-міністр В'ячеслав Кириленко. Він запропонував авторам
альтернативного проекту спочатку проголосувати за проект №3822,
а потім внести свої пропозиції окремим проектом. Одна з ініціаторів
альтернативного проекту, доповідач з цього питання Олена Кондратюк
зазначила, що вони не проти квоти 35%, проте мають певні зауваження.
"Також ми побачили, що в проекті №3822 упущено таке поняття,
як мова ведення ефіру. Тому ми додали, що мова ведення ефіру повинна
бути українською не менше 50%. Така ж проблема є і на телевізійних
музичних каналах, і ми пропонуємо, що така ж квота повинна бути
і на телеканалах", - сказала Олена Кондратюк. Вона додала,
що автори проекту №3822-1 хочуть також створити умови для того,
щоб в радіоефірі з'являлися нові виконавці, для цього запропонували
механізм додаткового квотування: якщо з'являється нова пісня,
то коефіцієнт буде 2. За словами голови Комітету Вікторії Сюмар,
потрібно зробити все, щоб ухвалити бодай один з цих двох законопроектів.
"Якщо ми пропустимо шанс ухвалити проект про квоти на цій
сесії, то на осінній у нас його вже може й не бути", - сказала
вона, попросивши колег попрацювати у фракціях на предмет підтримки
такого закону, і наголосивши, що це питання безпеки країни. Член
Комітету Юрій Павленко зазначив, що дійсно голоси в парламенту
можуть розділитися, тоді найкращим виходом було б об'єднати ці
два проекти в один. У засіданні Комітету взяв також участь народний
депутат Євген Рибчинський, який сказав, що підтримує ідею квотування,
і що Україна мала прийняти таких закон ще 25 років назад. Нагадаємо,
законопроект № 3822-1 передбачає замість чинної для радіостанцій
квоти 50% пісень українських авторів і виконавців запровадити
квоту пісень українською мовою (музичних творів із текстом) не
менше 35% загального обсягу пісень, поширених протягом доби. При
цьому не менше 70% цієї квоти має виконуватися в денному ефірі
(з 6:00 до 22:00). На додачу до чинної для всіх мовників (і телеканалів,
і радіостанцій) квоти 50% національного аудіовізуального продукту
автори законопроекту пропонують встановити квоту продукту українською
мовою. А саме: з 7:00 до 23:00 не менше половини національного
аудіовізуального продукту має бути озвучено українською мовою
на телеканалах і радіостанціях, основу програмної концепції яких
не становлять музично-розважальні передачі. Для тих же мовників,
які спеціалізуються на музично-розважальних передачах, пропонується
квота 35% музичних аудіовізуальних творів українською мовою. При
цьому не менше 70% цієї квоти має виконуватися в денному ефірі
(з 7:00 до 23:00). Законопроект передбачає, що квота пісень українською
мовою не поширюється на форматні радіостанції та розмовні радіостанції,
на яких музичні твори становлять не більше 5% обсягу мовлення.
Для форматних радіостанцій пропонуються зменшені квоти пісень
українською мовою протягом доби: а) 25% - для радіостанцій класичної
(академічної) музики та фольклору (народної музики); б) 30% -
для радіостанцій старої популярної музики (понад 25-річної давності);
в) 20% - для радіостанцій музичних стилів джаз, рок, блюз, R&B,
хіп-хоп, лаунж (релакс). Законопроект передбачає при підрахунку
квоти використовувати подвійний коефіцієнт для нових пісень (з
моменту першого публічного сповіщення пісні минуло не більше 18
місяців) і молодих виконавців (з моменту опублікування першого
музичного альбому або окремого твору виконавця минуло не більше
18 місяців). Також законопроект встановлює для радіостанцій обов'язкову
квоту ведення інформаційних, інформаційно-аналітичних і розважальних
передач українською мовою - 50% загального обсягу тривалості передач.
Розмір частки пісень українською мовою має вказуватися в ліцензіях
мовників. Музичний формат радіостанції та розмір частки пісень
українською мовою має вказуватися в програмній концепції. Законопроект
передбачає стимулювання радіостанцій збільшувати квоту пісень
державною мовою. Зокрема, Нацрада має надавати перевагу в конкурсі
тим мовникам, які зобов'язуються збільшити квоту на 5 і більше
відсотків, а також які здатні найкраще забезпечити інтереси виробника
національного аудіовізуального продукту. Водночас за недотримання
квоти пісень державною мовою передбачено покарання у вигляді штрафу
в розмірі 5% загальної суми ліцензійного збору. Автори хочуть
деталізувати в законі "Про телебачення і радіомовлення"
критерії, якими керується Національна рада з питань телебачення
і радіомовлення при проведенні конкурсів на видачу ліцензії на
мовлення та встановлює конкурсні умови. До таких критеріїв вони
пропонують віднести: 1. Забезпечення інформаційних потреб громадян,
у тому числі забезпечення громадян місцевими новинами; 2. Захист
інтересів держави, протидія інформаційній агресії; 3. Захист інтересів
виробника національного аудіовізуального продукту; 4. Розвитку
державної мови; 5. Захист прав та інтересів національних меншин;
6. Захист осіб, що опинилися на тимчасово окупованих територіях;
7. Захисту інтересів національних мовників; 8. Розвиток реґіональних,
місцевих і некомерційних мовників; 9. Реалізація державної політики
з вивчення іноземних мов, спрямована на забезпечення інтеграції
України до європейського політичного, економічного і науково-освітнього
простору. Законопроект також зобов'язує Нацраду наглядати за дотриманням
мовниками вимог закону щодо частки національного аудіовізуального
продукту та частки пісень державною мовою. Аби уникнути колізії
із законом "Про засади державної мовної політики", згідно
з якими телерадіоорганізації на власний розсуд обирають мову програм,
автори передбачили в статті 24 цього закону (про мову ЗМІ і видавництв)
виняток стосовно обов'язкової частки пісень, національного продукту
і передач державною мовою. Закон має набрати чинності через три
місяці з дня опублікування, але поетапно: протягом першого року
квота українських пісень має становити 30%, починаючи з другого
року - 35% (Джерело: ).
1.06.2016 1 червня виповнився 1 рік шоу нової
української музики "Селекція" від столичної радіостанції
(95.6МГц, а також
1.06.2016 Приготуйтеся до дивовижної подорожі,
столична мережева станція (Київ-92.8МГц, Суми-88.6МГц, Кіровоград-99.3МГц,
Нікополь-100.6МГц, ,
Рівне-102.2МГц, Чернігів-105.9МГц, Запоріжжя-106.2МГц, Житомир-107.3МГц,
Одеса-91.4МГц, Херсон-99.0МГц, Миколаїв-100.1МГц, Львів-103.9МГц,
Дніпропетровськ-88.1МГц, Вінниця-99.3МГц, Павлоград-100.9МГц,
Черкаси-101.6МГц, Кривий Ріг-103.2МГц, Маріуполь-103.2МГц, Харків-101.1МГц,
,
а крім того - ) разом із вами пірнає в літо! Ваша улюблена
радіостанція стартує в новий сезон! Ще більше прем'єр, ще більше
ексклюзивів, ще більше драйву! Де б ви не були, ваша улюблена
музика, улюблені радіошоу, улюблені голоси - створюватимуть саундтрек
яскравого літа! Три жарких місяці звучатимуть в ритмі HIT MUSIC
ONLY! (Джерело: ).
1.06.2016 Чого душа бажає - столична мережева
станція (Київ-101.1МГц, Суми-89.8МГц, Рівне-90.4МГц,
Луцьк-90.6МГц, Житомир-91.1МГц, Тернопіль-91.2МГц, Умань-91.5МГц,
Ужгород-91.6МГц, Львів-91.9МГц, Вінниця-92.0МГц, Ізмаїл-92.2МГц,
Кривий Ріг-99.1МГц, Кіровоград-100.0МГц, Черкаси-100.2МГц, Старобільськ-100.2МГц,
Бережани-100.6МГц, Трускавець-100.6МГц, Гадяч-100.9МГц, Чернівці-101.2МГц,
Маріуполь-101.3МГц, Одеса-101.4МГц, Дніпропетровськ-101.5МГц,
Овруч-101.1МГц, Полонне-102.3МГц, Краматорськ-102.8МГц, Харків-103.0МГц,
Ульянівка-103.1МГц, Мелітополь-103.2МГц, Покровськ-103.3МГц, Івано-Франківськ-103.4МГц,
Холми-103.6МГц, Чернігів-103.9МГц, Новий Розділ-104.1МГц, Буки-104.4МГц,
Херсон-104.4МГц, Первомайськ-104.5МГц, Хмельницький-105.0МГц,
Миколаїв-105.1МГц, Лохвиця-106.9МГц, Полтава-107.2МГц, Бердянськ-107.5МГц,
Кременчук-107.7МГц, а також - )
виконує! Ваші музичні заявки, привіти і поздоровлення. Щодня!
З 8:00 до 18:00 - в середині кожної години - коротка версія проекту
"Радіо П'ятниця виконує!". А наприкінці робочого дня
- аж дві години без перерви! "Радіо П'ятниця виконує"
з Вікторією Зубрейчук з 18:00 до 20:00. У вихідні дні "Радіо
П'ятниця виконує" - з 15:00 до 17:00. Номер студії - (044)-377-55-97,
SMS - на 7610 перше слово "П'ятниця" (Вартість послуг
стандартна для Вашого оператора) (Джерело: ).
1.06.2016 Чернівецька телерадіокомпанія припинила
реєстрацію як юридична особа в статусі ДТРК. Відповідний запис
внесено до Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних
осіб-підприємців. Про це повідомляє інтернет-видання "Суспільне
мовлення" із посиланням на голову Держкомтелерадіо Олега
Наливайка. Чернівецька ОДТРК, як і всі обласні державні телерадіокомпанії,
реформована у філію НТКУ, і тепер працює як регіональна дирекція.
Раніше припинили свої юридичні особи Дніпропетровська, Житомирська
та Чернігівська, Донецька, Миколаївська ОДТРК (але згодом реєстратор
відкликав рішення про припинення реєстрації через деякі питання
фіскальної служби до цієї ОДТРК), Новгород-Сіверська та Криворізька
ДТРК, Сумська ОДТРК припинила своє існування як юридична особа.
Сумська філія Національної телекомпанії України з 1 січня 2016
року почала мовити під логотипом "UА:Суми". Ця реґіональна
дирекція першою з усіх філій НТКУ отримала право використовувати
частку "UА:" у своєму графічному оформленні. Решта компаній
поки що такого логотипу не отримали. А також Тернопільська ОДТРК
припинила своє існування як юридична особа. Таким чином, усього
три з майже тридцяти ДТРК. Наприкінці квітня припинила юридичну
особу Волинська ОДТРК, а на початку травня - Вінницька. Нагадаємо,
15 березня народні депутати з Комітету з питань свободи слова
та інформаційної політики зареєстрували законопроект № 4232 "Про
внесення змін до Закону України "Про Суспільне телебачення
і радіомовлення" (щодо порядку приєднання ДП "Українська
студія телевізійних фільмів "Укртелефільм""). За
чинним законодавством, "Укретелефільм", Національна
радіокомпанія України, державна телерадіокомпанія "Культура"
та всі обласні й реґіональні державні телерадіокомпанії мають
спершу приєднатися до НТКУ, після чого на їхній базі має бути
створено НСТУ. Нині вже всі суб'єкти реформування приєдналися
до НТКУ, крім "Укртелефільму". Фактичний саботаж "Укртелефільмом"
процесу приєднання до НТКУ призвів до неможливості створити ПАТ
"НСТУ". 17 травня Верховна Рада ухвалила зміни до закону
про суспільне мовлення, вивівши "Укртелефільм" за рамки
першого етапу реформування (Джерело: ).
1.06.2016 Сьогодні у Львові оголошено жалобу за
рятувальниками, які загинули на полігоні в Грибовичах, героїчно
виконуючи свою роботу. У зв'язку із цим львівська мережева радіостанція
(Львів-100.8МГц, Горішня Вигнанка, а
також ) вимушена попередити, що через ці трагічні
події дитячий проект "Радіопузики" буде перенесено на
2 червня (Джерело: ).
ПРИ ЦИТУВАННІ ПОСИЛАННЯ НА ПОРТАЛ "СВІТ РАДІО |
PRORADIO.ORG.UA" Є ОБОВ'ЯЗКОВИМ!
Вас цікавить можливість
внесення інформації до цього розділу або загалом співробітництво
з порталом? Немає проблем! Довідки за телефоном - (050)-768-77-24.
Більш докладна інформація - в розділі "Контакти".
