Як вже повідомляв "День",
розпочався процес створення нового інвестиційного проекту "Русское
радио" - Україна". Нове підприємство вже зареєстровано
і буде претендувати на отримання ліцензії на мовлення у загальному
порядку. При цьому керівництво "Русского радио" заявляє,
що буде дотримуватися 50-відсоткової норми наповнення ефіру українським
національним продуктом. (Цікаво, що паралельно з "українським"
проектом, холдінг "Російська медіа-група" має намір відкрити
свої філіали в Берліні і шести містах США.) Створення нового підприємства,
на думку організаторів, повинно забезпечити роботу даної станції
у правовому полі України. У той же час, заявляють росіяни, якщо
виникне якась тяганина з отриманням ліцензії від Нацради, вони будуть
вимушені звернутися за допомогою до державних структур своєї країни.
"День"
попросив прокоментувати ситуацію з новим проектом "Русского
радио" члена Національної ради України з питань телебачення
і радіомовлення Юрія Покальчука:
- "Русское радио"
отримає ліцензію у разі виконання всіх умов, необхідних для роботи
на просторах українського радіоринку. Нацрада не піде на поступки
для північного сусіда, оскільки всі закордонні радіокомпанії виконують
умови, поставлені перед ними, то чому ж для когось переписувати
закони? Нацрада пояснює свою політику тим, що нашою метою є не насильне,
а планомірне поширення державної мови по всій території України.
Ми вважаємо, що умовою рівноправної
співпраці повинно бути зобов'язання виділити частоту мовлення і
для української радіостанції в Росії. Ситуація нагадує анекдот,
де росіянин і українець знайшли мішок грошей і росіянин каже: "Давай
розділимо по-братськи", а українець відповідає: "Ні, краще
розділимо порівну". Умови співпраці повинні бути рівними, а
не "братськими".
І все ж є одне "але": "Русское
радио" прийшло в Україну з власної ініціативи, як бізнес-структура,
що розвивається, яка потребує нових ринків. А українську радіостанцію
для мовлення у Росії ми будемо "призначати"? Виходячи
з яких критеріїв, і з розрахунку на яку аудиторію, які рейтинги?..
Погодьтеся, подібний підхід нагадує більше не рівноправну співпрацю,
а прохання "ввійти в становище". Ідея обміну культурним
продуктом - чудова, але рівноправність при цьому забезпечується
не тільки договорами, але і створенням умов для розвитку національного
медіа-бізнесу. А враховуючи його нинішній стан, підтримка державою
українських медіа на зовнішніх ринках і зовсім здається нереальною.
Володимир ДЕНИСЕНКО
|