Розділи

Спілкування

Куточок радіослухача

Олександр ЄГОРОВ:

:: Напрямок поширення радіосигналу ::

Газета "Говорить і показує Україна" №26 (2429), 24.06.2004

     Віталій КАЩЕНКО з Києва цікавиться, як розрахувати напрямок поширення радіосигналу.

     Мабуть, не всі радіослухачі замислюються, з якого напрямку до них надходить сигнал тієї чи іншої радіостанції або в якому напрямку потрібно орієнтувати передавальну антену любителям радіозв'язку, щоб сигнал в місці приймання був найсильніший. Якщо в масштабах Європи це більш-менш зрозуміло, то, наприклад, багато людей стереотипно вважають, що сигнал від радіостанцій США приходить до нас точно з заходу, а японських - зі сходу. Але їм було б, цікаво взнати, наприклад, що по прямій Чикаго від нас знаходиться на північному заході, Аляска - точно на півночі, а Токіо - на північному сході, майже в московському напрямі.
     Треба також мати на увазі, що не завжди сигнал, наприклад, японських радіопередач у Європу, приходить саме з Японії. Японці використовують для цієї справи також ретранслятори, які знаходяться в різних істинах світу. Є вони і в Великій Британії на заході, і в Габоні на півдні. Також бувають випадки, коли більш сильний сигнал приходить не по коротшій трасі, а по довгій. Але такі випадки нетипові.
     Як же можна визначити найкоротший напрямок, з якого приходить сигнал станції? Географічний напрямок на місцевості має назву "азимут" і обчислюється градусами від 0 до 360 - як намальовано на циферблаті магнітного компаса. Так от, найбільш простий практичний спосіб визначення азимуту радіостанції - це користування магнітною (феритовою) антеною, яка є у всіх портативних і кишенькових а також в деяких настільних приймачах і являє собою стержень із феромагнітного матеріалу з намотаною поверх нього котушкою вхідного контура приймача.
     Загалом, використовуються феритові антени для приймання радіостанцій в діапазонах довгих і середніх хвиль. Лише один відомий мені приймач мав феритову антену для коротких хвиль - це перший випуск "Мерідіанів" в кінці 60-х років. Найкращий прийом станції з феритовою антеною виходить при положенні антени горизонтально і одночасно поперек напрямку на радіостанцію (звичайно, феритова антена розміщена вздовж горизонтальної вісі приймача). Але більш ефективно визначення напрямку на радіостанцію провадиться при обертанні приймача в горизонтальній площині до тих пір, поки не з'явиться мінімум чутності цієї станції. Якщо біля приймача розмістити компас, стрілка якого вказує на північ, то можна по його циферблату визначити градуси у двох напрямках: звідки приходить сигнал і в протилежному. З цих двох вибираєте більш реальний напрямок на радіостанцію. Якщо ви подивитеся на політичну карту світу, орієнтовану по цьому ж компасу на відповідні сторони світу, то зможете легко здогадатись, який з двох азимутів відповідає напрямку на станцію, звичайно, якщо впевнені, що передавач знаходиться саме в тій країні, передачу з якої ви слухаєте, а не є якимось її іноземним ретранслятором. До речі, географічні координати радіостанцій та їх ретрансляторів можна знайти в різних довідниках про радіомовні станції, наприклад в WRTH, або в Інтернеті.
     Деякі "круті" радіоаматори використовують невеликі рамкові кімнатні або великі зовнішні подвійні та потрійні рамкові антени чи антени "Ягі" для коротких хвиль з поворотним механізмом і індикацією азимуту направленості, за допомогою яких також можна визначати напрямок на радіостанцію.
     Для діапазонів УКХ принагідні майже всі поворотні багатоелементні антени, при повороті яких знаходиться максимум сигналу і по компасу знаходиться азимут.
     Для теоретичного способу визначення напрямку на радіостанцію дуже зручно користуватись деякими комп'ютерними програмами, наприклад GSMWIN і AZMAP. Звичайно, такі програми виводять на екран комп'ютера географічну карту з азимутальними лінійками по боках. В програму вносяться географічні координати радіослухача чи передавача, а мишкою відмічається на карті місце положення відповідно передавача чи радіослухача. Після цього комп'ютер автоматично розраховує азимут і довжину найкоротшої траси проходження сигналу.
     Автором цих рядків свого часу була розроблена програма вичислення азимута і відстані між суб'єктами радіозв'язку для програмованого калькулятора (див. "РадіоАматор" № 4 / 1997 р.,с. 40).

     УКХ / FM радіостанції Сімферополя

     Примітка: Інформація Андрія Бурлаки з Сімферополя

Підготував
Олександр ЄГОРОВ

:: Наш хостер ::

Відвідайте: