|
Перший україно-американський
конфлікт навколо радіокомпанії Гала виник минулого року, якраз під
час проведення Олімпійських ігор в Атланті. Тоді на діяльність цієї
радіокомпанії було накладено певні обмеження. Однак, за допомогою
арбітражного суду скасувати їх на свою користь Гала-радіо вдалося.
Українська сторона визнала свої претензії неправомірними й безпідставними,
вибачилася, і конфлікт, здавалося, владнався.
Але чи то Гала-радіо скандальна репутація
сподобалася, чи з якихось інших причин, та керівництво радіокомпанії
почало штучно створювати проблеми, вирішення яких добряче "приїлося"
не одній владній структурі.
Черговий і чи ненайпотужніший щодо
наслідків "вибух" гніву в галарадистів стався минулого
тижня, і спричинив його... рекламний щит радіокомпанії. Щойно встановивши
його в центрі Києва, Гала-радіо отримало вимогу демонтувати стенд
протягом 15 хвилин. Обурення радіокомпанії не мало меж. Скарги посипалися
в американське посольство, звідти - в Національне агентство реконструкції
й розвитку. Адже основною причиною вимоги прибрати щит пан Джозеф
Лімір - директор радіокомпанії - вважає те, що комусь не подобається
назва "Гала".
Але чомусь пан Лімір забув додати
до офіційного звернення кілька "незначних" деталей. Приміром,
що щит був встановлений без відповідної заяви на адресу міськдержадміністрації,
без оплати рекламної продукції і без згоди автора товарного знаку,
який зображений на щиті.
Рекламне агентство "Благовіст",
що займалося виготовленням і розміщенням щита, звернулося в Управління
з благоустрою Києва з проханням відстрочити "вирок" на
24 години (оскільки стенд громіздкий (80х36 см) і, певна річ, виникли
технічні труднощі).
Ніяких незаконних дій відносно американського
інвестора не було, однак це не завадило пану Ліміру стверджувати,
що радіокомпанія зазнала збитків на 20 тис. доларів.
До речі, Гала-Радіо - це один з американських
інвестиційних проектів, які потрапили в групу супроводження спеціального
механізму Кучма - Гор. Перше серйозне питання, що розглядалося в
рамках цієї системи моніторингу з приводу Гала-проблем, - виконання
рішення арбітражного суду щодо скасування 12 годин мовлення на частоті
100 МГц, які на паритетних умовах з Гала здійснювала ТРК "Лідер".
Тоді уряд України пішов назустріч радіостанції Гала і рішення суду
не тільки виконав, а й перевиконав: 12 годин мовлення не тільки
звільнили, їх передали в розпорядження Гала-радіо. Замість подяки
пан Лімір висунув деякі претензії. Однак згодом заспокоївся: згадка
про публічне вибачення через вітчизняні й зарубіжні ЗМІ в разі судової
поразки трохи протверезила темпераментного американця.
Однак бажання створювати конфліктні
ситуації не зникло. Так у січні 1997 року було прийняте Національною
радою з питань телебачення і радіомовлення рішення про надання радіокомпанії
Гала ліцензій на мовлення в Ужгороді й Кривому Розі (причому з 20-відсотковою
знижкою). Зараз уже вересень, а ліцензії не проплачені. На сьогодні
борг становить близько 90 тис. гривень.
В березні Нацрада зробила ще один
крок назустріч Гала-радіо: тоді обидві сторони домовилися про план
розбудови регіональних каналів мовлення для Гала. В червні план
узгодили та прийняли рішення про поетапне надання ліцензій на радіомовлення
в 12 містах України. А це, якщо хочете знати, максимальна кількість
регіонів, яку може отримати радіокомпанія, не переходячи в статус
національної. Для Гала були створені фактично пільгові умови: наймасштабніший
вихід на регіони інших радіостанцій поки що тільки 6 міст. Але ці
можливості не реалізовані: Гала-Радіо не сплатило борги.
Певно, й тут винен "дурний Уряд
України" (як його "величає" колектив радіостанції
в її офіційному зверненні). І таки, мабуть, винен: зроби людям добро
- на голову сядуть.
На порожньому місці виник і конфлікт
з позивними Гала-радіо. Оскільки під час подання заяви на ліцензію
цей реквізит не згадувався, права його були незахищені. Будь хто
міг використовувати цей сигнал (у даному випадку ТРК "Лідер").
Замість того, щоб вирішити проблему просто - дозаявити позивні -
пан Лімір намагався здійснювати тиск на певні владні структури,
щоб суто в адміністративному порядку через механізм "телефонного"
права владнати проблему. Зрештою після тримісячної полеміки у справу
втрутилися посол США, голова Нацради Віктор Петренко, інші високопоставлені
особи. Хоча в законодавчому порядку все можна було владнати швидко
й за допомогою одного-єдиного папірця.
Ці штучно роздуті скандальні конфлікти
насторожують. А минулотижневий голова Національного агентства реконструкції
і розвитку Володимир Ігнащенко назвав "свідомою дезінформацією
напередодні розгляду в конгресі США питання про надання офіційної
допомоги Україні". "Можливо, ця допомога в 225 млн доларів
і не має доленосного значення для України. Однак вплив США на Міжнародний
валютний фонд і Світовий банк реконструкції і розвитку великий.
І такі авантюрні прояви можуть нам дорого коштувати щодо інших проектів",
- прокоментував події пан Ігнащенко.
Ліна КУШНІР
|
