|
Радіо "Континент",
програми якої вперше вийшли в ефір у Києві 13 грудня 1995 року на
хвилі 100.9 МГц, входить до складу Центру засобів масової інформації
"Медіа-Центр" і є у певному розумінні абсолютно незалежною
станцією. А саме: "Континент" має власний передавач та
антену, які розташовані на недержавній території, а також Ліцензію
Міністерства зв'язку України на здійснення діяльності по зв'язку
на території країни, що ставить її в один ряд з таким державним
радіопередавальним монополістом, як концерн РРТ. Певне, прагнення
керівництва станції до незалежності якнайкраще пасує формату цієї
станції, що якнайширше використовує таку свободолюбиву музику, як
джаз. І не тільки...
- Датою народження нашого
радіо, - розпочав розмову музичний редактор станції "Континент"
Вячеслав Бікман, - ми вважаємо 25 грудня 1995 року, день його реєстрації,
що, до речі, дуже цікаво: на мою думку, найбільше свято в усьому
цивілізованому світі - це Різдво.
Хочу зупинитись на важливому моменті.
Був у Канаді, Франції, Америці, я знаю, як працюють радіостанції.
На жаль, Київ відстає у цьому плані, у плані формату станцій. Як
повинно бути? Ви сідаєте в автомобіль, вмикаєте приймач і відразу
за стилістикою музики, дикторскою манерою, джинглам визначаєте канал,
який слухаєте. У нас, на жаль, свого почерку практично ні в кого
немає. Скажу відверто, що років півтора тому мені говорили, що в
мене закінчилися таблетки, бо не можна в Києві робити акценти на
джазовій музиці. Звичайно, в Москві є такий канал, але там дуже
сильне фінансування. У нас же абсолютно приватний канал, ніхто за
нами не стоїть. До речі, ви, певно, приготували запитання, чому
в нашому ефірі лунає християнська музика? Гадаєте, що якась діаспора
нас спонсорує.
- А хіба це не
так?
- Ні. Просто я і наш
головний редактор Сергій Шолох по життю пов'язані з християнством.
У мене, наприклад, батько священик. Та й музика християнська, я
вас запевняю, цікава. Стінг, Пітер Габріел ніколи не бувають першими
у чартах, у них просто інші цілі. І це мені подобається.
З самого початку ми розуміли, що не
можемо робити ставку лише на джазову музику - вилетимо в трубу (згідно
з статистичними даними джаз слухають лише 5% населення земної кулі,
розбираються в ньому ще менше). Навіть якщо програми вестимуть найкращі
ведучі. Я дуже задоволений, що з нами працює Олексій Коган. Цілий
рік запрошував його сюди, поки він несподівано не прийшов сам. Його
прізвище внесене до "Світової джазової енциклопедії",
у нього прекрасна фонотека, він представляє на "Континенті"
музику, яка в Європі у магазинах з'являється лише через два місяці.
Тому що вона відправлена з усіма документами на Олексія Когана,
у якого контракт на промоушн нових записів.
Так от, щодо формату: ми не можемо
повністю стати джазовою радіостанцією. Точніше, - можемо, але слухачі
не готові нас зрозуміти. Це, до речі, суспільна проблема. У мене,
наприклад, така елітна музика асоціюється з людьми в багатих костюмах,
дорослими поглядами. Улюблені ж пісні наших бізнесменів - чомусь
пісні групи "Дюна" та подібних. І це проблема, яка швидко
не вирішується. І між іншим ми не можемо відсторонитись від популярної
музики, у першій половині дня вона на нашому радіо переважає. Однак
ми дуже серйозно навчаємо людей відрізняти дешеву популярну музику.
Щопонеділка у нас виходить програма
"Живий звук", яку не робить ніхто в Україні. Це треба
не лише чути, а й бачити. Музика, яку грають на замовлення слухачів
запрошені в студію відомі музиканти - це і їх настрій. Просимо не
замовляти лише "Мурку" - а будь-який джазовий стандарт,
пройшлись по Beatles, послухали Джексона... Розумієте в чому справа:
я вважаю, що це наше завдання - пояснювати людям, що є дешева музика,
а ця чогось варта. Хотілося б кардинально змінити смаки людей, проте
один лише "Континент" чи будь-яка інша станція з цим не
впорається. Проте прагнення таке є. Прагнення до високої культури.
Саме в музиці. На жаль, це не виправдовує себе. Як правило, всі
відомі джазові музиканти знайомі з нестатками. Можливо, потрібні
кілька десятків років, щоб смаки людей змінилися.
- Як ілюстрація того,
про що ви говорили, - фестиваль блюзу, що відбувся нещодавно в Києві.
На таку музику, інтелектуальну, слухач не пішов. Проте можливо це
пояснюється ще й тим, що столиця України ніколи не вважалася столицею
блюзу чи джазу, як Донецьк чи Кривий Ріг.
- Дійсно, три місяці
анонсували цей фестиваль кілька ведучих каналів, хоча, якщо чесно,
організація була слабкою. Тому що не було підтримки спонсорів. Я
можу показати вам прайс щорічного фестивалю в Монтре. Боже, там
десятки мільйонів доларів на усі заходи! Практично вся еліта Швейцарії
працює на цей фестиваль. Наша еліта - це щось інше.
Справа не в джазі. Навіть у тій же
популярній музиці є така постать, як Тіна Тернер. Вона прекрасно
працює. Це попса, але не халтура. Таку музику приємно слухати, таку
музику приємно крутити, про неї приємно розповідати.
- Ви теж маєте
якесь відношення до музики?
- Це, певно, помітно
й з ефіру нашої станції. І головний редактор Сергій Шолох, і я -
музичний директор, з дитинства займалися музикою, певний час працювали
разом. Він - прекрасний сксофоніст. Можливо це не скромно, але мені
здається, що музиканти, художники "висять" на "Континенті".
- Своєрідний
творчий бомонд.
- Так.
І мене не засмучує, що нас слухають люди, яким під 40 (на це вказують
соціологічні дослідження). Проте не подобається, коли телефонує
Мітя і просить передати Люсі привіт. Чого у нас практично не буває.
- У вас і програми
такої - "На замовлення", яка є на кожній радіостанції,
немає.
- Ми принципово не виконуємо
музику на замовлення. Сергій Шолох починав створювати цю радіостанцію.
І дуже правильно.
- Наскільки мені
відомо, він навчався за рубежем.
- Так, він закінчив
факультет телерадіожурналістики Regent University (США).
- Ми все про
музику та музику. Який же формат радіостанції "Континент"
має бути на вашу думку?
- Інформаційний. Музично-інформаційний.
Був нещодавно в Пітері, там тенденція всіх каналів - стати розважальною
станцією. Певно вони дійшли до думки, що не варто "грузити"
людей. І так навколо безліч проблем. Проте ми хотіли б працювати
для думаючих людей, однак не хочу цією заявою когось ображати чи
відштовхувати.
Мені дуже подобався московський "Радіо
Рокс" і "Промінь". І коли ми почали працювати, то
хотіли знайти якусь правильну золоту середину: взяти від "Променя"
і "Роксу" найкраще. Це добре впізнані станції, цікаві
ведучі.
Повернуся знову до питання роботи
з слухачами. Повторюю, ми нікого не хочемо ображати чи відштовхувати.
Були ведучі, які за це поплатилися робочим місцем. Не можна "опускати"
слухача, ставити себе вище нього, які б дурниці він не говорив в
ефірі чи поза ним. Треба мати такт.
А загалом, ми миролюбива станція.
Багато дирекцій інших станцій якось дивно на нас реагують у зв'язку
з цим. Можливо, як джазова станція, можемо це собі дозволити. Ви
ж розумієте, що між станціями присутня конфронтація, всі вважають
себе конкурентами. У нас же лише один конкурент - "Промінь".
І то - був. Доки мав державне фінансування. Інші для нас якщо не
друзі, то колеги. Я навіть просив нашого ведучого, популярного актора
Олексія Горбунова, рекламувати програми інших радіостанцій. Теж
казали, що у мене таблетки закінчилися. Програма називалась "Джуманжи".
Нині вона не виходить. Олексій дублює у Москві фільм.
Кожна радіостанція проголошує: "Найкраща
музика на нашій хвилі!", ми найкращі... До чого це все? Пам'ятаєте
нагородження лауреатів програми "Людина року"? Мені сподобався
журналіст, який подякував не журі, навіть не своїм колегам по роботі,
а армії своїх числених читачів. Таким чином він не говорить про
себе, ніби в тіні, але дає собі світло. І ця політика дуже близька
нашій радіостанції.
- Чи не пов'язана
з нею назва радіостанції?
- Справді, "Континент"
- це щось тепле, об'єднуюче людей, а наша місія, можливо я скажу
пафосно, - нести світло, мир людям, а не агресію.
- Чи прагнете
з цією місією вийти за межі столиці?
- Хотілося б. Проте
не таким чином, як це здійснюється зараз. Хотіли б працювати на
інші регіони через супутник.
- Що ж, "П'ятниця"
бажає здійснення усіх ваших задумів.
Розмову вів Валерій НОВОСВІТНІЙ
|
